Згідно з п. 5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі — Закон) свідоцтво надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу, за винятком випадків, коли використання знака не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника свідоцтва.
Тобто право на товарний знак — це комплекс виключних прав дозволяючого та забороняючого характеру, що встановлюються самим правовласником та нормативними правовими актами.
З основної функції знаків відрізняти товари свого власника від товарів інших власників випливає, що власник повинен бути здатним опротестувати використання подібних до ступеня змішання знаків для того, щоб не допустити введення в оману споживачів і суспільство в цілому. Це є сутністю виключного права, наданого власнику товарного знака реєстрацією. Він має бути здатним опротестувати будь-яке використання свого товарного знака третьою особою щодо тих товарів, для яких той охороняється, вміщення знака на такі товари або на їх упаковку, його використання в рекламі, векселях чи будь-якому іншому виді документації.
Згідно з положенням п. 8 ст. 16 Закону єдиною юридичною формою дозволу на використання знака є ліцензійний договір: «Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору. Ліцензійний договір повинен містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови».
Основна мета ліцензійного договору — забезпечити можливість практичного використання конкретного товарного знака. Але, деталізуючи мету ліцензійних відносин, можна зауважити, що вона складається, з одного боку, з можливості використання знака у виробництві і як результат — отримання прибутку, з іншого — з отримання винагороди за надане право ним користуватися.
Згідно з положенням п. 1 та 2 ст. 20 Закону, будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва завдані збитки.
Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.
Матеріал підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ
КОНСУЛЬТУЄ 42/2005