Відповідно до ст. 59 Конституції України для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. Сильна, дієва, професійна адвокатура — це складова основи правової держави і громадянського суспільства, гарантія демократії та забезпечення реального захисту законних інтересів і прав громадян та юридичних осіб в державі. Для виконання завдань, покладених на адвокатуру України, її розбудова має проводитись на чітко визначених законодавчих засадах з дотриманням гарантій адвокатської діяльності. Але на сьогодні адвокатура втрачає свою роль у захисті прав людини як через проблеми забезпечення її діяльності, так і недовіру самих громадян до адвокатів. На превеликий жаль, ці проблеми ставлять під загрозу не лише існування самої адвокатури як спеціально уповноваженого недержавного професійного правозахисного інституту, а й реалізацію права громадян на правову допомогу. Ці проблеми були в центрі уваги "круглого столу" "Правовий захист в Україні: реальність і перспективи", який проходив в Академії адвокатури України.
На початку "круглого столу" перший віце-президент Спілки адвокатів України, ректор Академії адвокатури України, доктор юридичних наук, член-ко-респондент Академії правових наук України Тетяна Варфоломеєва зазначила, що за ініціативи Спілки адвокатів України, Академії адвокатури України, деяких адвокатських фірм і приватних адвокатів в Україні відкривається спеціалізований Інтернет-сайт — Український адвокатський портал. Цей сучасний інформаційний канал допоможе як адвокатам у їх професійній діяльності, так і громадянам, оскільки даний портал зробить доступною інформацію про цю професію. Громадянин для свого захисту шукає кваліфікованого, чесного адвоката, послуги якого були б йому "по кишені". Але як його знайти, коли в Україні близько ЗО тис. адвокатів? Тому портал надаватиме можливість доступу до правової допомоги. Такий відкритий доступ дозволить, врешті-решт, вирішити деякі проблеми адвокатури і певним чином змусити державу створити належні умови для того, щоб адвокати працювали на громадян, на захист прав людини. А оскільки для того, щоб захищати інших, адвокатам потрібно самим бути надійно захищеними, то Український адвокатський портал дозволить адвокатам терміново отримувати допомогу при порушенні їх прав.
Питанням реформування цивільного процесуального законодавства і ролі адвоката у цивільному судочинстві присвятила свою доповідь проректор Академії адвокатури України, кандидат юридичних наук, доцент Олена Захарова. "Ми вже звикли до того, — зазначила вона, — що завжди, коли говорять про правову допомогу то, в першу чергу, мають на увазі сферу кримінального судочинства і тих справ, коли адвокати виступають за призначенням і держава повинна забезпечити безоплатну правову допомогу громадянам. Але в цивільному судочинстві проблем не менше, ніж у кримінальному."
Нещодавно юристи-науковці, що працюють в Академії адвокатури, були запрошені на "круглий стіл" "Про застосування кримінальної відповідальності за порушення законодавства у ході приватизації", який проводила спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації. Народні депутати звертали увагу на порушення прав громадян у питаннях приватизації, зокрема було зазначено, що суди у ряді прийнятих ними рішень констатують неправомірність процесу приватизації того чи іншого об'єкта державної власності, і цей об'єкт у такому випадку підлягає поверненню у власність держави, а винні у порушеннях приватизаційного законодавства посадові особи до кримінальної відповідальності не притягуються. Але чому ж тільки сьогодні виявляються ці порушення? Оскільки в період, коли був прийнятий Закон "Про приватизацію державного майна" і відбувалися ці процеси, громадяни, розраховуючи на те, що закони повинні виконуватися, довіряли службовцям, які їх застосовували. Складні, суто юридичні процедури, пов'язані зі змінами форм власності, вилилися в особисті суперечки і боротьбу окремих персоналій чи груп впливу. Тому виявилося, що або через незнання, або з якихось інших причин закон було неправильно застосовано. І ось тільки сьогодні, коли всі строки позовної давності пройшли, з'ясовується, що права громадян були порушені. Звернутися до адвоката, який зміг би розібратися у складній ситуації, не вистачає коштів і депутати звертають увагу на те, що цим людям потрібно допомагати якнайшвидше. Але як виходити з цієї ситуації? Адже у адвоката, крім гонорару, іншого заробітку немає, а він не буде безоплатно працювати. На думку Олени Семенівни, питання такого характеру повинні вирішуватися на державному рівні. При розгляді процесуального законодавства учасники "круглого столу" зробили висновок, що правове становище адвоката в процесі поліпшилося. Зокрема, відповідно до ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді. Тобто законодавець визначив, що в цивільному судочинстві захист повинен бути, в першу чергу, професійним. Але, з іншого боку, питання, які вирішуються у зв'язку з наданням правової допомога (ст. 56 ЦПК), на жаль, ще не знайшли подальшого законодавчого закріплення у спеціальному законі. Тому ми постійно стикаємося з проблемами, що пов'язані із безоплатною правовою допомогою. Зокрема, є багато неузгодженостей чинного Закону "Про адвокатуру" з іншими нормативно-правовими актами. Скажімо, ст. 6 Закону України "Про адвокатуру" регламентує права адвоката зі збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази, а в ч. З ст. 8 Закону "Про нотаріат" визначено, що нотаріус може видавати довідки про вчинені нотаріальні дії та документи тільки на письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і слідства та лише у зв'язку з кримінальними, цивільними або господарськими справами, що знаходяться у їх провадженні. Про адвокатів у Законі не згадується. І марними є спроби в такій ситуації переконати нотаріуса, що Закон "Про адвокатуру" має таку саму юридичну силу, як і Закон "Про нотаріат", і його необхідно виконувати. Олена Захарова наголосила, що певною мірою реформування законодавства про адвокатуру повинно усунути колізії, вирішити більшість проблемних питань і сприяти зміцненню адвокатури.
"Мені здається, — зазначила віце-президент Спілки адвокатів України, член Вищої ради юстиції, кандидат юридичних наук Ольга Жуковська, — що зараз в адвокатурі відбуваються процеси, які визначають втрату тих цінностей та ідеалів, які відображені в правилах адвокатської етики. Тому зараз саме громадська думка мала б допомогти парламентаріям визначитись з долею адвокатури. Зокрема, питання законодавчого врегулювання діяльності адвокатури мають здійснюватися з урахуванням думок та пропозицій самих адвокатів шляхом залучення їх до участі в розробці законів, що регулюють питання адвокатури в Україні." Але ситуація, що на сьогодні склалася, є неоднозначною. Приміром, на виконання рішень першого етапу З'їзду адвокатів України, який відбувся у Києві 25 липня 2005 року, робоча група у складі 27 представників усіх регіональних адвокатур України, запропонувала для розгляду З'їздом концептуальні засади діяльності адвокатури України та відповідні до них пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України з питань адвокатської діяльності. Але фактично у цій групі працювало лише декілька осіб, а інші й гадки не мали про кінцевий результат цих пропозицій. Але інша справа, що ці пропозиції співпадають із проектом Закону "Про адвокатуру" С. Головатого, С. Соболева, В. Стретовича, В. Мусіяки. Так звані адвокатські доробки, які прозвучали на другому етапі З'їзду адвокатів України, чітко віддзеркалюють явище, яке, на думку Ольги Жуковської, є дуже загрозливим — зростання і зміцнення адвокатської бюрократії, яка не хоче і боїться відкритого діалогу з представниками цієї самої професії. За тими гарними гаслами закладений механізм поєднання в одних руках дисциплінарних, кваліфікаційних, квазіуправлінських та представницьких функцій в адвокатурі, оскільки відповідно до вищезгаданого законопроекту кваліфікаційно-дисциплінарні комісії і Регіональні ради адвокатури фактично співпадають. "У сучасному політичному кліматі і в тій реальній ситуації, яка склалася сьогодні в Україні, — зазначила Ольга Жуковська, — чи стане адвокат, незадоволений діяльністю, скажімо, новоствореної Регіональної ради адвокатури, сміливо привертати увагу до тих негараздів, з якими він стикнувся, якщо той самий орган, який він критикуватиме, матиме право позбавити його адвокатського свідоцтва і притягнути до дисциплінарної відповідальності, наприклад, за грубу неповагу до адвокатської професії, поширення недостовірної інформації щодо певного органу в засобах масової інформації. Тобто поєднання "дисциплінарного батога" та представницьких і регулятивних функцій в одних руках є повною суперечністю основним принципам демократії."
На "круглому столі" також торкнулися питань форми голосування за тих обранців, які будуть представляти адвокатуру. Спілка адвокатів пропонує таємну форму голосування. Адже зрозуміло, що в маленькому районі відверто підняти питання про те, що певна особа зловживала своїми правами і треба її усунути, наприклад, з посади голови відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, дуже важко.
Учасники заходу відзначили, що ?сі вищезгадані проблеми потрібно вирішувати, в першу чергу, через пошук порозуміння серед адвокатів.
Адвокатура є добровільним професійним громадським об'єднанням, яке згідно з Конституцією України має сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси фізичних та юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу. Адвокатура повинна відповідати своєму статусу захисника. Питання законодавчого врегулювання діяльності цієї інституції мають здійснюватися з урахуванням думок та пропозицій самих адвокатів шляхом залучення їх до участі в розробці законів, що регулюють питання адвокатури в Україні. Не можна не погодитись, що актуальність прийняття нової редакції Закону України "Про адвокатуру" зумовлена необхідністю вирішення низки теоретичних та практичних проблем адвокатури, які роблять неможливим її повноцінне функціонування. Тому будемо сподіватися, що найближчим часом адвокатура дійсно зможе стати гарантією правового захисту.