ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
21.12.2005 N 25576/7/24-2217
Про Методичні рекомендації з питань застосування
процедур погашення податкового боргу
З метою створення умов та мотивації добровільного погашення
податкового боргу платниками податків, залучення їх до участі у
визначенні джерел та напрямків сплати такого боргу, недопущення
руйнації цілісних майнових комплексів, а також з метою
удосконалення процедур реалізації активів, які перебувають у
податковій заставі, ДПАУ надсилає для керівництва в роботі
Методичні рекомендації з питань застосування процедур погашення
податкового боргу платників податків (додаються).
Зазначені рекомендації довести підвідомчим органам ДПС для
практичного застосування при здійсненні заходів з погашення
податкового боргу.
Заступник Голови С.Лекарь
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з питань застосування процедур погашення
податкового боргу платників податків
Метою цих методичних рекомендацій є створення умов та
мотивації добровільного погашення податкового боргу платниками
податків, їх участі у визначенні (пошуку) джерел сплати боргу,
недопущення руйнування майнових комплексів підприємств і
організацій, максимального збереження робочих місць, а також
удосконалення процедур погашення податкового боргу.
1. Залучення платників податків,
а також органів, уповноважених управляти
їх майном, до участі у процесах погашення
податкового боргу за рахунок активів,
що перебувають у податковій заставі
1.1. Особливості погашення податкового боргу підприємств
держсектору економіки та комунальних підприємств
Особлива увага органами ДПС при здійсненні заходів з
погашення податкового боргу повинна приділятись підприємствам
держсектору економіки та підприємствам, які знаходяться в
комунальній власності, оскільки порядок відчуження майна таких
підприємств має певні особливості, встановлені законодавством.
При цьому повинно враховуватись, що законодавством
передбачені адмінважелі впливу на керівників державних та
комунальних підприємств, які нарощують податковий борг, такі як
розірвання трудового договору (контракту) власником або
уповноваженим ним органом.
1.2. Перед тим, як прийняти рішення про відчуження активів
такої категорії підприємств або вжиття заходів судового стягнення
боргу, підрозділи погашення прострочених податкових зобов'язань
органів ДПС повинні перевірити, чи не включені зазначені
підприємства:
- до переліку об'єктів права держвласності, які не підлягають
приватизації, відповідно до вимог Закону України від 07.07.99 р.
N 847-XIV ( 847-14 ) "Про перелік об'єктів права державної
власності, що не підлягають приватизації";
- до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для
економіки і безпеки держави, затвердженого постановою КМУ від
23.12.2004 р. N 1734 ( 1734-2004-п ) "Про затвердження переліку
підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і
безпеки держави";
- до переліку підприємств та ВАТ, пакети акцій яких
підлягають продажу або підготовці до продаж) у процесі
приватизації, затвердженого розпорядженням КМУ від 12.07.2005 р.
N 256-р ( 256-2005-р ) "Про затвердження переліку об'єктів для
першочергової перед приватизаційної підготовки та приватизації у
2005 році" та розпорядженням КМУ від 03.08.2005 р. N 318-р
( 318-2005-р ) "Про затвердження переліків відкритих акціонерних
товариств, пакети акцій яких підлягають продажу, державних
підприємств, які підлягають підготовці де продажу та приватизації
у 2005-2006 роках".
1.3. Погашення податкового боргу підприємств, як не
підлягають приватизації
У разі коли податковим боржником є платник податків, який
внесений до переліку об'єктів прав держвласності, що не підлягають
приватизації затверджених Законом України від 07.07.99 р N 847-XIV
( 847-14 ), органи ДПС повинні утримуватись в подачі заяв до
господарських судів про визнання таких підприємств банкрутом, а
також від продажу майна таких підприємств, яке відноситься де
складу основних виробничих фондів без попереднього письмового
узгодження таких дій з органами управління цих підприємств.
З метою звернення стягнення податкового боргу на майнові
активи держпідприємства, яке не підлягає приватизації, орган ДПС
повинен письмово витребувати у такого підприємства затверджені
міністерством (іншими центральними органами виконавчої влади), до
сфери управління якого воно належить, переліки майна, яке
віднесено до складу ЦМК підприємства та майна, що не входить до
складу цілісного комплексу і може бути використане як джерело
погашення податкового боргу. (Процедура затвердження переліків
такого майна визначена наказом ФДМУ від 05.05.2001 р. N 787
( z0463-01 ) "Про Положення про порядок віднесення майна до
такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів
державних підприємств, які не підлягають приватизації"). У разі
відмови від надання таких переліків майна чи у разі коли сума
коштів, отриманих від продажу майна, яке не відноситься до складу
ЦМК підприємства, не покриває суму його податкового боргу та
витрат, пов'язаних з організацією і проведенням публічних торгів,
орган ДПС відповідно до вимог ст. 11 Закону України від
21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" (далі - Закон N 2181) зобов'язаний звернутися
до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить
такий платник податків, з поданням (пропозицією) про прийняття
рішення щодо:
- надання відповідної компенсації бюджету, до якого має
зараховуватися сума податкового боргу такого платника податків, за
рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої
влади, до сфери управління якого належить платник податків;
- реорганізації такого платника податків з урахуванням
правил, встановлених Законом N 2181 ( 2181-14 );
- ліквідації такого платника податків та списання податкового
боргу;
- оголошення такого платника податків банкрутом у порядку,
встановленому Законом України від 14.05.92 р. N 2343-XII
( 2343-12 ) "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом".
Зазначені подання до органу виконавчої влади рекомендується
направляти за підписом керівників ДПА в АР Крим, областях,
м. Києві та Севастополі і розглядати як обов'язкову передумову для
подачі заяви до господарського суду про порушення справи про
банкрутство держпідприємства, яке не підлягає приватизації згідно
із законом.
У разі коли орган ДПС не отримує відповідь на таке звернення
протягом 30 днів з дня його направлення, або отримує незадовільну
відповідь, орган ДПС зобов'язаний звернутися до суду із заявою про
визнання такого платника податків банкрутом.
1.4. Погашення податкового боргу підприємств і організацій,
які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави
Якщо підприємство внесено до переліку підприємств, що мають
стратегічне значення для економіки і безпеки держави,
затвердженого постановою КМУ 23.12.2004 р. N 1734 ( 1734-2004-п )
"Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне
значення для економіки і безпеки держави", органи ДПС і повинні в
першу чергу описувати та передавати на реалізацію продукцію
підприємства, сировину та матеріали (комплектуючі), які
знаходяться на складі, а також інше майно не виробничого
призначення, яке не відноситься до складу ЦМК підприємства.
У разі відсутності чи недостатності такого майна орган ДПС
вносить до акту опису інше рухоме та нерухоме майно боржника, яке
віднесене до складу основних виробничих фондів (цілісного
майнового комплексу). При цьому продаж такого майна стратегічно
важливих для держави підприємств повинен здійснюватись за
узгодженням з міністерством, іншим центральним органом виконавчої
влади (для держпідприємств) або з ФДМ України (для ВАТ з
держчасткою власності).
Тому органи ДПС до укладення угоди на його продаж з
уповноваженою товарною біржею повинні направити до міністерства
(іншого центрального органу виконавчої влади) або до регіонального
відділення ФДМ України письмовий запит щодо узгодження переліку
майна, яке пропонується виставити на торги.
У разі, коли орган ДПС не отримує відповідь на таке звернення
протягом 30 днів з дня його направлення, або отримує відповідь,
яка не містить конструктивних пропозицій з погашення боргу, орган
ДПС приймає рішення про направлення позовної заяви до суду на
примусове стягнення грошових коштів такого платника податків.
Закриття держвиконавцем виконавчого провадження через
відсутність коштів на рахунках боржника, а також подальше
зростання податкового боргу після відкриття виконавчого
провадження, є однією з підстав для подачі заяви до господарського
суду про порушення справи про банкрутство такого платника
податків.
1.5. Погашення податкового боргу держпідприємств та ВАТ у
процесі їх приватизації
Якщо підприємство-боржник віднесено до переліку
держпідприємств та ВАТ, пакети акцій яких підлягають продажу або
підготовці до продажу у процесі приватизації, затвердженого
відповідними урядовими рішеннями (зокрема КМУ від 12.07.2005 р.
N 256-р ( 256-2005-р ) "Про затвердження переліку об'єктів для
першочергової передприватизаційної підготовки та приватизації у
2005 році" та розпорядженням КМУ від 03.08.2005 р. N 318-р
( 318-2005-р ) "Про затвердження переліків відкритих акціонерних
товариств, пакети акцій яких підлягають продажу, і державних
підприємств, які підлягають підготовці до продажу та приватизації
у 2005-2006 роках") податковим органам слід утримуватись від
подачі заяв до господарського суду про порушення проти таких
підприємств справ про банкрутство, без вжиття попередніх заходів,
передбачених законодавством (вжиття заходів досудової санації
підприємства, судового стягнення коштів з банківських рахунків,
продажу заставних активів, які не відносяться до складу цілісного
майнового комплексу за рішенням органу ДПС, тощо).
Це пов'язано з тим, що порушення провадження у справах про
банкрутство таких підприємств суттєво знижує інвестиційну
привабливість підприємства, яке підлягає приватизації, і
унеможливлює продаж пакету акцій.
Тому, якщо заходи досудової санації такого підприємства, а
також заходи, які вживались органом ДПС з продажу активів
підприємства, які не входять до складу ЦМК, не призвели до
погашення податкового боргу, орган ДПС повинен звернутись до
держоргану приватизації (ФДМ України з пропозицією про продаж
частини акцій корпоратизованого підприємства за кошти в рахунок
погашення податкового боргу або під зобов'язання такого погашення
(шляхом включення до умов конкурсу та до договору купівлі-продажу
держпакету акцій зобов'язань покупця щодо сплати податкового боргу
протягом поточного бюджетного року або протягом 6 місяців з
моменту укладення такої угоди).
В такій пропозиції повинна бути зазначена сума податкового
боргу з урахуванням пені та штрафних санкцій, а також застереження
про зареєстроване право податкової застави на активи платника
податків.
Відповідь органу приватизації щодо прийняття або відхилення
цієї пропозиції має бути надіслана органу ДПС протягом
30 календарних днів з дня направлення такого звернення.
У разі, коли держорган з питань приватизації у місячний
термін не прийме рішення про продаж частини акцій для погашення
податкового боргу, орган ДПС повинен у місячний строк з дня
отримання такої відмови або після закінчення встановленого для
надання відповіді строку звернутись до суду із заявою про визнання
такого платника податків банкрутом.
1.6. Застосування процедур досудової санації державних,
комунальних підприємств та АТ з держчасткою власності
Відповідно до положень ст. 211 ГКУ ( 436-15 ) та ст. З Закону
України від 14.05.92 р. N 2343-XII ( 2343-12 ) "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" засновники
(учасники) суб'єкта господарювання, власники майна, органи
держвлади та органи місцевого самоврядування зобов'язані вживати
заходи щодо запобігання його банкрутству, у тому числі шляхом
досудової санації.
З метою недопущення руйнування ЦМК підприємств держсектору
економіки органи ДПС повинні розглядати примусовий продаж майна
таких платників податків, а також їх банкрутство як виключні
заходи, що вживаються у випадках, коли інші заходи, передбачені
законодавством, не призвели до погашення податкового боргу.
У зв'язку з цим органам ДПС до прийняття рішення про
стягнення коштів та продаж активів рекомендується таке.
Одночасно з направленням держпідприємствам та господарським
товариствам, у статутних фондах яких держчастка власності
перевищує 25%, першої податкової вимоги надсилати до органів,
уповноважених управляти їх майном (міністерства, інші центральні
органи виконавчої влади, або ФДМ України) письмові вимоги щодо
затвердження планів досудової санації такого підприємства у
порядку, встановленому постановою КМУ від 17.03.2000 р. N 515
( 515-2000-п ) "Про затвердження Порядку проведення досудової
санації державних підприємств", та наказом ФДМ України від
12.10.2001 р. N 1865 ( z0936-01 ) "Про затвердження Положення про
порядок проведення досудової санації господарських товариств, у
статутних фондах яких державна частка перевищує 25 відсотків, та
державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про
приватизацію".
При цьому пропонувати органам управління боржника зазначений
план санації разом з графіком погашення податкового боргу
попередньо узгодити з органом ДПС за місцем реєстрації платника
податків (юридичної особи).
Направлення такої письмової вимоги до органу управління
підприємством повинно передувати застосуванню заходів, з продажу
активів підприємства, а також подачі позовних заяв до судів про
примусове стягнення податкового боргу.
Затверджений міністерством (іншим центральним органом
виконавчої влади) або ФДМ України план досудової санації боржника
повинен містити:
- реквізити підприємства (повна назва, юридична адреса,
організаційно-правова форма, орган управління);
- відомості про фінансово-господарське становище;
- заходи щодо відновлення платоспроможності (реструктуризація
підприємства, перепрофілювання виробництва, закриття
нерентабельних виробництв, відчуження основних засобів, передача
майна в оренду, відстрочення та (або) розстрочення платежів,
переоформлення короткотермінових кредитів у довготермінові,
скорочення чисельності працюючих тощо) і терміни їх здійснення;
- розрахунок необхідних коштів для реалізації заходів;
- визначення джерел фінансування заходів (зобов'язання
інвесторів, кредиторів щодо погашення боргу або надання
фіндопомоги, кошти держбюджету, кошти, отримані від оренди майна,
відчуження основних засобів, погашення дебіторської
заборгованості, кредити банків тощо);
- умови участі інвесторів і кредиторів у проведенні досудової
санації (набуття права власності на майно підприємства відповідно
до законодавства, розпорядження частиною його продукції, оренда
майна підприємства, задоволення вимог кредиторів шляхом
переведення боргу (частини боргу) на інвестора тощо);
- очікувані наслідки виконання плану досудової санації, у
тому числі графік повного погашення податкового боргу, з
урахуванням штрафних санкцій та пені, які нараховуються за
несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.
Термін проведення досудової санації рекомендується не
встановлювати більш ніж на 12 місяців.
Якщо майно підприємства, що допустило податковий борг,
відноситься до комунальної власності, вимога щодо затвердження
плану досудової санації направляється до відповідного органу
державної виконавчої влади, в управлінні якого перебуває майно
боржника.
У випадку, якщо підприємство-боржник затвердило в
установленому порядку план досудової санації і графік погашення
податкового боргу, а також забезпечує сплату поточних податкових
зобов'язань та виконання цього графіку, органам ДПС відносно
такого платника податків рекомендується:
- на період виконання затвердженого плану досудової санації
інші заходи примусового стягнення боргу не застосовувати;
- безперешкодно, у порядку, визначеному ст. 8 Закону N 2181
( 2181-14 ), надавати дозволи на самостійну реалізацію заставних
активів в рахунок погашення його податкового боргу, а також
дозволи (згоди) на виведення окремих активів з податкової застави
з метою отримання банківських кредитів, погашення заборгованості
із заробітної плати, проведення розрахунків за енергоносії і
комунальні послуги, тощо;
- надавати пріоритет при розгляді заяв такого платника
податків та при вирішенні питань щодо розстрочення (відстрочення)
сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);
- у разі порушення відносно такого платника податків справи
про банкрутство за заявою іншого кредитора орган ДПС забезпечує
максимальне сприяння у вирішенні питань щодо укладення мирової
угоди, затвердження плану судової санації, а також у здійсненні
інших заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності
підприємства.
1.7. Погашення податкового боргу підприємств, заснованих на
приватній власності
У випадку, коли податковий борг допустило підприємство,
засноване на приватній власності або утворене у формі АТ чи ТОВ, у
статутному фонді якого відсутня частка держави, органам ДПС
рекомендується разом з першою податковою вимогою запропонувати
такому підприємству у місячний термін скласти графік самостійного
погашення податкового боргу із зазначенням джерел його погашення
та виділенням конкретного переліку ліквідного майна (у тому числі
цінних паперів), яке у разі необхідності може бути самостійно
реалізоване підприємством під контролем органу ДПС або передано
органу ДПС для реалізації у порядку, визначеному ст. 10 Закону
N 2181 ( 2181-14 ).
Якщо таке підприємство-боржник узгодило з органом ДПС графік
самостійного погашення податкового боргу разом з переліком
ліквідного майна, що підлягає продажу, та приступило до виконання
цього графіку і забезпечує сплату поточних податкових зобов'язань,
органам ДПС рекомендується:
- на період виконання узгодженого з органом ДПС графіку
самостійного погашення податкового боргу інші заходи примусового
стягнення боргу не застосовувати;
- безперешкодно, у порядку, визначеному ст. 8 Закону N 2181
( 2181-14 ), надавати дозволи на самостійну реалізацію виділених
заставних активів у рахунок погашення його податкового боргу, а
також дозволи (згоди) на виведення окремих активів з податкової
застави з метою отримання банківських кредитів, погашення
заборгованості із зарплати, проведення розрахунків за енергоносії
і комунальні послуги тощо;
- надавати пріоритет при розгляді заяв такого платника
податків та при вирішенні питань щодо розстрочення (відстрочення)
сплати податків; зборів (обов'язкових платежів);
Зазначені в розділі 1 рекомендації, що спрямовані на
самостійне погашення податкового боргу платниками податків, не
звільняють органи ДПС від виконання обов'язків з опису активів цих
платників податків у податкову заставу та реєстрації податкової
застави в установленому порядку.
Ці рекомендації також не застосовуються до підприємств
паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі
погашення заборгованості відповідно до вимог Закону України від
23.06.2005 р. N 2711-IV ( 2711-15 ) "Про заходи, спрямовані на
забезпечення сталого функціонування підприємств
паливно-енергетичного комплексу" і внесені до реєстру учасників
розрахунків відповідно до порядку ведення такого реєстру,
затвердженого постановою КМУ від 07.12.2005 р. N 1163
( 1163-2005-п ) "Про затвердження Порядку ведення реєстру
підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у
процедурі погашення заборгованості, та користування його даними".
2. Удосконалення процедур опису, оцінки
та продажу майна, яке перебуває
в податковій заставі
2.1. Порядок виділення (опису) майна для подальшої реалізації
в рахунок погашення податкового боргу
У разі, якщо підприємство не сплатило податковий борг
протягом 30 днів після отримання другої податкової вимоги, не
затвердило плану санації або графіку самостійного погашення боргу
з виділенням активів для виконання такого графіку або порушує
графік виконання плану санації та сплати боргу, орган ДПС вживає
заходи з продажу майна, яке перебуває в податковій заставі і
належить боржникові - юридичній особі на праві власності (за
винятком майна, виключеного з обороту або обмеженого в обороті),
незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
Майно, на яке розповсюджується право податкової застави,
рекомендується реалізувати в такій послідовності:
у першу чергу - майно, яке безпосередньо не використовується
у виробництві (готова продукція, легковий автотранспорт, предмети
дизайну офісів тощо), а також цінні папери;
у другу чергу - інші матеріальні цінності, які безпосередньо
не використовуються у виробництві;
у третю чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати,
обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали,
призначені для здійснення виробництва.
Акти опису заставних активів повинні містити такі обов'язкові
характеристики майна:
- Автотранспорт та спецтехніка
Назву, модель, рік випуску, державний реєстраційний номер,
номера агрегатів, стан (робочий чи не робочий);
- Трактори, комбайни, самохідні машини та сільгосптехніка
Назву, модель, рік випуску, інвентарний та/або заводський
номери, стан (робочий чи не робочий);
- Обладнання, станки, стенди
Назву, модель, рік випуску, інвентарний та/або заводський
номери, стан (робочий чи не робочий);
- Крани стаціонарні вантажопідйомні
Назву, модель, рік випуску, вантажопідйомність, інвентарний
та/або заводський номери, стан (робочий чи не робочий);
- Нерухомість
Назва, призначення, рік забудови, матеріал стін та
перекриття, загальна площа та площі кімнат окремо, кількість
приміщень (кімнат), поверх, адреса знаходження;
- Оргтехніка
Назва, рік випуску, інвентарний номер, стан (робочий чи не
робочий);
- Металовироби
Назва, марка, характеристика матеріалу, лінійні розміри
(діаметр, ширина, висота, довжина);
- Будівельні матеріали
Назва, марка, розміри, нові чи б/в.
2.2. Особливості оцінки майна, яке підлягає продажу
Відповідно до положень пп. 10.2.3 ст. 10 Закону N 2181
( 2181-14 ), а також Порядку стягнення коштів та продажу інших
активів платника податків, які перебувають у податковій заставі,
затвердженого постановою КМУ від 15.04.2002 р. N 538
( 538-2002-п ), за наполяганням платника податків проводиться
експертна оцінка вартості активу, що підлягає продажу, для
визначення його початкової ціни.
Платник податків має право самостійно визначити оцінювача з
числа тих, що уклали договори на виконання послуг з експертної
оцінки майна з ФДМ України (мають сертифікат суб'єкта оціночної
діяльності). У разі коли платник податків самостійно не визначає
такого оцінювача протягом трьох днів від дати складання акта опису
активів, таке визначення суб'єкта оціночної діяльності
здійснюється органом ДПС.
З метою уникнення непорозумінь та упередженого відношення до
матеріалів (актів) оцінки, виконаних на замовлення органу ДПС,
рекомендується:
разом з врученням платнику податків (або направленням поштою)
другої податкової вимоги письмово пропонувати йому самостійно
виділити перелік своїх активів для продажу в рахунок погашення
податкового боргу та надати такий перелік органу ДПС разом з актом
їх експертної оцінки не пізніше 30 календарного дня від отримання
цієї вимоги.
Разом з врученням керівнику підприємства-боржника примірника
акта опису активів, призначених для продажу (або направленням його
поштою), рекомендується письмово запропонувати йому протягом трьох
днів з дня отримання акта опису визначити суб'єкта оціночної
діяльності для укладення угоди на проведення незалежної експертної
оцінки.
При ненаданні відповіді з цього питання в триденний термін
орган ДПС має самостійно визначити оцінювача з числа тих органів,
що отримали відповідну ліцензію ФДМ України.
Угоди (договори) на проведення незалежної оцінки майна, яке
перебуває в податковій заставі, мають укладатися органами ДПС лише
з суб'єктами оціночної діяльності, а саме юридичними особами,
незалежно від їх форми власності, у складі яких працює хоча б один
оцінювач, який отримав відповідний сертифікат суб'єкта оціночної
діяльності (кваліфікаційне свідоцтво ФДМУ), а також із
зареєстрованими в установленому порядку фізичними особами -
підприємцями. Тобто незалежна оцінка майна і майнових прав повинна
проводитись суб'єктом оціночної діяльності, а не самостійно
оцінювачем.
Звіт про незалежну оцінку майна, складений та підписаний лише
оцінювачем відповідно до підпунктів 3, 65, 67 Національного
стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав",
затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 р. N 1440
( 1440-2003-п ) "Про затвердження Національного стандарту N 1
"Загальні засади оцінки майна і майнових прав", за результатами
рецензування визнається непрофесійним.
Висновок (рецензія про звіт з незалежної оцінки майна)
виконується відповідно до ст. 13 Закону України від 12.07.2001 р.
N 2658-III ( 2658-14 ) "Про оцінку майна, майнових прав та
професійну оціночну діяльність в Україні", пунктів 62-65
Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і
майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р.
N 1440 ( 1440-2003-п ), та пунктом 17 Методики оцінки майна,
затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 р. N 1891
( 1891-2003-п ).
Висновок (рецензія) класифікується за такими ознаками:
1) Звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів
з оцінки майна;
2) Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів
з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на
достовірність оцінки;
3) Звіт не повною мірою відповідає вимогам
нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що
вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з
метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків;
4) Звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з
оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути
використаний.
Відповідно до отриманого висновку (рецензії) можливі такі
варіанти:
А) У випадках отримання рецензії за п. 1, 2 вартість об'єкта
оцінки приймається стартовою при проведенні аукціону;
Б) У випадку отримання рецензії за п. 3 вартість об'єкта
оцінки приймається стартовою при проведенні аукціону після
виправлення зазначених недоліків;
В) У випадку отримання рецензії за п. 4 звіт не може бути
використаний з метою, зазначеною у ньому.
2.3. Визначення способу реалізації майна, яке перебуває в
податковій заставі
При визначенні способу реалізації майна, яке знаходиться в
податковій заставі, органи ДПС повинні керуватись таким.
Виходячи з положень п. 10.2 ст. 10 Закону N 2181 ( 2181-14 ),
на біржових торгах підлягає реалізації продукція, сировина,
матеріали та інші товари, що належать боржнику і відповідають
вимогам стандартів.
На аукціонах підлягає продажу майно, яке відноситься до
складу основних фондів виробничого та невиробничого призначення, у
тому числі об'єкти нерухомості, технологічне обладнання, пристрої,
транспортні засоби, меблі, оргтехніка, металобрухт, інші об'єкти,
що були у користуванні і не мають сертифікатів відповідності.
При цьому можливість групування зазначеного майна в товарні
партії або лоти не може бути підставою для передачі на біржові
торги.
Товари, обсяги яких є недостатніми для організації публічних
торгів (біржових торгів або аукціону), підлягають продажу на
комісійних умовах через організації роздрібної торгівлі, визначені
органом ДПС на конкурсних умовах, а також через підприємства, що
внесені до Єдиного реєстру торговельних організацій, яким надано
право реалізації належного державі майна і мають відповідні
ліцензії та патенти на роздрібну торгівлю.
У разі, якщо сума витрат, необхідних для проведення публічних
торгів з реалізації майна, перевищує суму очікуваних надходжень до
бюджету з виручки від його реалізації, таке майно (крім
транспортних засобів) також може бути передано на реалізацію
підприємству роздрібної торгівлі на комісійних умовах.
2.4. Про особливості укладення угод з уповноваженими
торговельними організаціями
Залежно від способу реалізації майна органи ДПС укладають з
уповноваженими організаціями такі угоди:
з брокерською конторою уповноваженої біржі - договір
доручення на продаж майна на біржових торгах;
з біржею - договір на організацію та проведення цільового
аукціону;
з торговельною організацією - договір комісії на продаж майна
(продукції) через роздрібну мережу.
Договори доручення про продаж заставного майна на біржових
торгах повинні укладатись ДПІ безпосередньо з брокерськими
конторами уповноважених бірж, які отримали відповідне свідоцтво
ДПАУ на право реалізації активів, що перебувають у податковій
заставі.
Укладення договорів доручень на реалізацію майна із
суб'єктами господарювання, які не мають статусу юридичної особи
(брокерами - фізичними особами), не рекомендується.
Договори на організацію біржових аукціонів з продажу
заставного майна кожного конкретного платника податків відповідно
до Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів
платників податків, які перебувають у податковій заставі,
затвердженого наказом ДПАУ від 26.06.2002 р. N 294 ( z0545-02 )
"Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу
активів платника податків, які перебувають у податковій заставі"
(зареєстрованого Мін'юстом 27.06.2002 р. N 545/6833), повинні
укладатись ДПІ безпосередньо з уповноваженою біржею, яка бере на
себе зобов'язання щодо організації та проведення аукціону з
продажу майна і несе юридичну відповідальність за виконання
договірних зобов'язань.
Для укладення договору доручення на продаж майна, договору на
організацію та проведення аукціону або договору комісії орган ДПС
подає уповноваженій організації заявку, до якої додаються:
- завірена копія акта опису активів;
- оригінал або завірена копія звіту про незалежну оцінку
майна.
Товарні біржі, які отримали право на реалізацію активів, що
перебувають у податковій заставі, та відповідне свідоцтво ДПАУ,
можуть доручити проведення аукціону своїй філії, якщо це
передбачено положенням про філію біржі. При цьому філія біржі
повинна мати відповідні умови для проведення аукціону, у тому
числі: торговельний зал, табло та засоби зв'язку.
В договорах на організацію проведення цільових аукціонів з
реалізації заставного майна, які укладаються з біржами,
рекомендується обумовлювати:
- місце (адресу) проведення аукціону, а також друкований
орган масової інформації, в якому буде розміщено оголошення про
проведення аукціону;
- необхідність надання біржею письмового висновку (рецензії)
щодо повноти, правильності виконання та відповідності застосованих
процедур оцінки вимогам нормативно-правових актів. Зазначений
висновок повинен надаватись органу ДПС до проведення аукціону і
зберігатись податковим керуючим у справі боржника.
При укладенні договорів доручень на реалізацію на біржових
торгах готової продукції, сировини, матеріалів тощо рекомендується
встановлювати термін дії договору не більше ніж на 1 місяць, при
необхідності - пролонгувати цей термін шляхом внесення змін та
доповнень до договору.
При укладенні договорів на організацію та проведення
аукціонів з продажу об'єктів нерухомості, рухомого майна, що
віднесене до складу основних фондів, а також ЦМК підприємств чи їх
частини - виходити з того, що термін дії такого договору
рекомендується встановлювати не більше ніж на три місяці від дня
його підписання, з можливістю його подальшої пролонгації.
Договори доручення на реалізацію заставного майна та договори
на організацію цільового аукціону мають також містити особливу
умову щодо можливості одностороннього розірвання органом ДПС такої
угоди (договору доручення) і негайного припинення торгів за
вимогою органу державної податкової служби (ст. 598 ЦКУ
( 435-15 ).
Необхідність такого одностороннього розірвання угоди та
припинення торгів може бути викликана цілою низкою причин, а саме:
погашення боргу коштами, винесення судом рішення щодо заборони на
стягнення боргу, виявлення фактів порушень чинного законодавства
при здійсненні опису та оцінки майна тощо.
Договір на організацію аукціону, експертний висновок
(рецензію) до акта оцінки майна та акт виконаних робіт за
договором повинен підписуватись з боку уповноваженої організації
керівником товарної біржі або його заступником.
Протокол аукціону підписується ліцитатором та покупцем
(переможцем аукціону), погоджується керівником податкового органу
і затверджується керівником біржі - організатора аукціону.
Підписання угод (договорів) на організацію аукціонів, а також
затвердження протоколів аукціону іншими особами, а саме
керівниками філій бірж або керівниками брокерських контор не
допускається.
2.5. Деякі особливості проведення цільових аукціонів та
біржових торгів
Гарантійні та реєстраційні внески повинні вноситись
учасниками аукціону на рахунок біржі - організатора аукціону,
вказаний в повідомленні про аукціон.
Реалізація заставного майна на аукціоні здійснюється за
наявності не менше ніж двох покупців. Тому за наявності лише
однієї заявки на участь в аукціоні лот на торги не виставляється.
Реалізація заставного майна як на біржових торгах, так і на
аукціоні здійснюється лотами. Лот - це одиниця майна, що
виставляється для продажу на біржових торгах або аукціоні, або
партія майна, що пропонується для продажу як одне ціле. Кожному
лоту надається свій номер, який зазначається в інформаційній
картці і оголошується ліцитатором під час проведення публічних
торгів.
Враховуючи особливості держреєстрації автотранспортних
засобів, органи ДПС повинні мати на увазі, що кожна одиниця
транспортного засобу повинна реалізуватись окремим лотом з
подальшим оформленням відповідного договору.
Інше майно, а саме предмети офісів, меблів, оргтехніка,
технологічне обладнання, металобрухт тощо, може бути згруповане в
одному лоті за функціональними або технологічними ознаками.
Разом з тим оформлення майна, що придбане за одним лотом,
кількома договорами купівлі-продажу чи кількома біржовими
контрактами не допускається.
2.6. Щодо порядку оформлення результатів аукціону Учасником
біржового аукціону від імені органу
ДПС (продавцем) виступає податковий керуючий або інша
посадова особа органу ДПС, визначена її керівником. При цьому
договір купівлі-продажу підписується керівником (заступником)
органу ДПС і скріплюється печаткою.
У разі необхідності залучення до участі в аукціоні брокера
(дилера), який від імені податкового органу виступатиме продавцем
і підписуватиме договір купівлі-продажу заставного майна, орган
ДПС повинен укласти з брокерською конторою окремий договір
доручення на продаж майна на біржовому аукціоні. При цьому
винагорода за послуги брокера (брокерської контори) повинна бути
мінімальною і адекватною розміру цих послуг.
Директор Департаменту
погашення прострочених
податкових зобов'язань М.Чмерук