ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
03.05.2006 N 2635/Ч/17-0215
N 5107/5/17-0216
Щодо порядку проведення річних
перерахунків сум доходів
і соціальних пільг
(Витяг)
ДПА України розглянула запитання щодо порядку проведення
річних перерахунків сум доходів і соціальних пільг... та
повідомляє.
Згідно з пп. 6.5.2 п. 6.5 ст. 6 Закону України від
22.05.2003 р. N 889-IV ( 889-15 ) "Про податок з доходів фізичних
осіб" (далі - Закон) працедавець платника податку за місцем
застосування податкової соціальної пільги у відповідних випадках
здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику
податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових
соціальних пільг.
Тобто з зазначеної норми Закону ( 889-15 ) випливає, що даний
перерахунок полягає саме в уточненні (перевірці) правильності
нарахування протягом звітного податкового року сум доходу у
вигляді заробітної плати та правильності (повноти і своєчасності)
надання платнику податку податкової соціальної пільги. Перерахунок
сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого з оподатковуваного
доходу (заробітної плати) платників податку, виникає як наслідок у
разі виявлення порушень у нарахуванні доходів чи в порядку надання
податкових соціальних пільг.
Саме на підставі зазначеної норми Закону ( 889-15 ) та
керуючись ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) ДПА України підготувала лист від 18.02.2005 р.
N 3059/7/17-3117 ( v3059225-05 ) з рекомендаціями щодо порядку
проведення зазначеного річного перерахунку.
Законом ( 889-15 ) чітко визначено (пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 1),
що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний
оподатковуваний дохід. До складу загального місячного
оподатковуваного доходу включаються, в тому числі, доходи у
вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані
(виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або
цивільно-правового договору.
Норм щодо оподаткування середньомісячних доходів фізичних
осіб Закон ( 889-15 ) не містить.
Згідно із п. 1.3 ст. 1 Закону ( 889-15 ) заробітна плата - це
дохід, нарахований (виплачений, наданий) внаслідок здійснення
платником податку трудової діяльності на території України від
працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом
або нерезидентом, який укладає трудові договори (контракти) з
найманими особами та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати,
а також з нарахування, утримання та перерахування до бюджету
податку з доходів фізичних осіб, нарахувань на фонд оплати праці,
інші обов'язки, передбачені законами.
Оплата праці найманих працівників регулюється Кодексом
законів про працю України ( 322-08 ), Законом України "Про оплату
праці" ( 108/95-ВР ) та розробленою на їх підставі Інструкцією зі
статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату
України N 5 ( z0114-04 ) від 13.01.2004 р. (далі - Інструкція).
Структура заробітної плати визначена у ст. 2 Закону
( 889-15 ) про оплату праці, до якої, зокрема, відносяться
заохочувальні та компенсаційні виплати, які не передбачені актами
чинного законодавства або які провадяться понад встановлені
зазначеними актами норми і які відносяться до фонду оплати праці
(пп. 2.3 п. 2 Інструкції ( z0114-04 ).
У розділі 3 Інструкції ( z0114-04 ) визначені виплати, що не
належать до фонду оплати праці, які провадяться працедавцем своїм
працівникам за рахунок своїх коштів згідно з колективним
договором, а також такі, які виплачуються згідно з нормами
відповідних законів, які розглядаються з метою оподаткування як
додаткові блага або як заробітна плата, як це визначено
положеннями абзацу третього п. 1.1 ст. 1 Закону ( 889-15 ),
відповідно до яких для цілей застосування Закону під терміном
"заробітна плата" розуміють й інші заохочувальні та компенсаційні
виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються
(надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового
найму згідно із законом.
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу,
нарахованого на користь платника податку протягом звітного
податкового місяця як заробітна плата (інші, прирівняні до неї
відповідно до законодавства виплати, компенсації та
відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює
сумі прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи
на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та
округленої до найближчих 10 грн. (пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону
( 889-15 ).
Виплата допомоги з тимчасової непрацездатності, яка надається
у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково
компенсує працівнику втрату заробітної плати за час
непрацездатності, виплачується працедавцем найманим працівникам
згідно із ст. 35 Закону України від 18.01.2001 р. N 2240
( 2240-14 ) "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими народженням та похованням" і для цілей
Закону з метою оподаткування податком з доходів фізичних осіб
розглядається як заробітна плата, до якої при додержанні
встановленого рівня застосовується податкова соціальна пільга.
Заступник Голови С.І.Лекарь