ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
13.04.2006 N 4163/6/17-0716
Щодо застосування п. 3.4 ст. 3 Закону України
від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів
фізичних осіб"
Державна податкова адміністрація України за дорученням
Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської
діяльності від 31.03.2006 р. N 06-10/10-253 розглянула лист щодо
застосування п. 3.4 ст. 3 Закону України від 22.05.2003 р. N 889
( 889-15 ) "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон
N 889) і повідомляє.
Відсутність законодавчих підстав для нарахування доходів
працівникам у не грошових формах обгрунтовано у листі ДПА України
від 04.11.2005 р. N 10655/6/17-3116.
Крім того, відповідно до статті 23 Закону України від
24 березня 1995 року N 108/95-ВР ( 108/95-ВР ) "Про оплату праці",
встановлено, що заробітна плата працівників підприємств на
території України виплачується у грошових знаках, що мають
законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у
будь-який іншій формі забороняється. Колективним договором, як
виняток, може бути передбачена часткова виплата заробітної плати
натурою (за цінами не вищими від собівартості) у розмірі, що не
перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць, крім товарів,
перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто надання працівнику працедавцем - податковим агентом
доходів натурою в рахунок попередньо нарахованих у грошовій формі
доходів може здійснюватись з врахуванням встановлених
законодавством обмежень щодо переліку товарів, не дозволених для
виплати заробітної плати згідно з Постановою Кабінету Міністрів
України від 03.04.93 р. N 244 ( 244-93-п ) "Про перелік товарів,
не дозволених для виплати заробітної плати натурою". При цьому
правила обчислення об'єкта оподаткування, встановлені у п. 3.4
ст. 3 Закону ( 108/95-ВР ) (із застосуванням коефіцієнта), не
застосовуються. Оподаткування таких доходів здійснюється за
ставками п. 7.1 ст. 7 Закону (13% на період 2004 - 2006 р.).
Разом з тим у разі надання працедавцем платнику податку
товарів (робіт, послуг), звичайна вартість яких перевищує 30% від
суми нарахованої заробітної плати (доходів) та/або у випадку, коли
попереднє грошове нарахування за такими чи іншими операціями
видачі доходів натурою в бухгалтерському обліку працедавця не
відображено, об'єкт оподаткування з таких доходів має
обчислюватися із застосуванням коефіцієнта (п. 3.4 ст. 3 Закону
N 889 ( 889-15 ) до вартості отриманих додаткових благ
(абз. дев'ятий п. 4.2.9 ст. 4 Закону ( 108/95-ВР ).
Щодо оподаткування вартості подарунків, то воно провадиться
відповідно до статті 14 Закону N 889 ( 889-15 ), пунктом 14.1 якої
визначено, що кошти, майно чи немайнові права, вартість робіт,
послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами,
встановленими для оподаткування спадщини, тобто згідно зі статтею
13 цього Закону.
Статтею 1216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р.
N 435-IV ( 435-15 ) встановлено, що спадкуванням є перехід прав та
обов'язків (спадщини) від фізичної особи - спадкодавця до інших
осіб - спадкоємців, тому положення статті 13 Закону ( 108/95-ВР )
поширюються лише на доходи, отримані платником податку у вигляді
спадщини чи подарунків від спадкодавців чи дарувальників -
фізичних осіб.
Отже, починаючи з 1 січня 2005 року (пп. 22.1.5, п. 22 Закону
N 889 ( 889-15 ), за правилами, встановленими статтями 13 та 14
цього Закону, оподатковуються лише доходи, отримані платником
податку у вигляді подарунка від дарувальника - фізичної особи.
Що стосується подарунків, які надаються податковим агентом як
його найманим працівникам, так і особам, які не перебувають з ним
у трудових відносинах, то їх вартість підлягає оподаткуванню у
складі оподатковуваного доходу того місяця, в якому такий
подарунок надається.
Заступник голови С.Лекарь