КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 11 травня 2006 р. N 269-р
Київ
Про схвалення Концепції Загальнодержавної
програми поліпшення стану безпеки, гігієни
праці та виробничого середовища на 2006-2011 роки
1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної програми поліпшення
стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на
2006-2011 роки, що додається.
2. МНС за участю заінтересованих центральних органів
виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань, всеукраїнських
об'єднань роботодавців та профспілок розробити у двомісячний строк
проект Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки,
гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 роки і подати
його на розгляд Кабінету Міністрів України.
Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 33
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 11 травня 2006 р. N 269-р
КОНЦЕПЦІЯ
Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки,
гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 роки
Проблеми поліпшення стану безпеки, гігієни праці
та виробничого середовища
В Україні рівень ризику загибелі та травмування працівників
на виробництві у розрахунку на 100 тис. працюючих порівняно з
Великобританією вищий у 8,5, Японією - у 3, Німеччиною - у 2 рази.
Щороку на виробництві виявляються професійні захворювання в
середньому у 6-6,5 тис. працівників, травмується близько
20-25 тис., з яких майже 1-1,5 тис. із смертельним наслідком.
Найвищий рівень ризику загибелі та травмування людей на
виробництві у вугільній галузі, де майже 7,8 тис. працівників, за
оперативними даними, у 2005 році травмовано, а 157 загинуло. У
будівництві травмовано близько 1,2 тис. і загинуло
129 працівників. На транспорті ці показники відповідно становлять
майже 1 тис. і 101 працівник, в агропромисловому комплексі -
2,9 тис. і 236, машинобудуванні - більш як 2,3 тис. і 67,
соціальнокультурній сфері та торгівлі - більш як 1,7 тис. і
137 працівників. Майже 73 відсотки нещасних випадків і аварій на
виробництві сталися з організаційних причин, 14 відсотків - з
технічних, 13 відсотків - з психофізіологічних.
Рівень професійної захворюваності безпосередньо пов'язаний з
важкими та шкідливими умовами праці на виробництві. Майже
27 відсотків громадян працюють в умовах, що не відповідають
санітарним і гігієнічним правилам та нормам за рівнем або
концентрацією шкідливих виробничих факторів, негативний вплив яких
призводить до виникнення професійних захворювань. За останні роки
істотно зросло хімічне навантаження на організм працівника,
важкість та напруженість праці.
За оперативними даними, у 2005 році зареєстровано майже
6 тис. випадків професійних захворювань, з яких 71,3 відсотка у
працівників підприємств вугільної галузі, 3,5 відсотка -
підприємств з будівництва об'єктів енергетики, добувної та
обробної промисловості, близько 3 відсотків - підприємств з
видобування залізної руди, а також бавовнопрядильних підприємств,
1,7 відсотка - лікувальних закладів, близько 1 відсотка -
підприємств чорної металургії. За останні роки майже у 3 рази
збільшилася кількість померлих від професійних захворювань.
Унаслідок високого рівня виробничого травматизму і
професійної захворюваності в умовах неприпустимого ризику
заподіяння шкоди здоров'ю працівників на виробництві (далі -
професійний ризик) працює більшість підприємств вугільної галузі,
будівництва, транспорту, агропромислового комплексу.
Близько 1,8 млрд. гривень витрачається на відшкодування
шкоди, медичну, професійну і соціальну реабілітацію осіб, що
потерпіли від нещасних випадків на виробництві, та осіб, що
страждають на професійні захворювання, за рахунок внесків
суб'єктів господарювання на державне соціальне страхування та
понад 1,3 млрд. гривень витрачається суб'єктами господарювання на
оплату пільг і компенсацію працівникам за роботу у важких та
шкідливих умовах. Це істотно позначається на собівартості та
конкурентоспроможності продукції.
Причини виникнення проблем поліпшення стану безпеки,
гігієни праці та виробничого середовища та обґрунтування
необхідності їх розв'язання
Результати аналізу стану охорони праці, причин нещасних
випадків і професійних захворювань свідчать про те, що ослаблення
механізму державного регулювання у сфері охорони праці унаслідок
довготривалої структурної перебудови економіки та адміністративної
реформи, передача функцій з охорони праці безпосередньо
підприємствам призвели до зниження ефективності керівництва
роботою із створення безпечних і нешкідливих умов праці,
фінансування заходів щодо збереження життя і здоров'я працівників
за залишковим принципом.
Виникнення проблем поліпшення стану безпеки, гігієни праці та
виробничого середовища обумовлено такими аспектами:
невідповідність нормативно-правової бази з охорони праці та
промислової безпеки сучасним вимогам та законодавству ЄС;
недосконалість і недієвість системи управління охороною праці
на виробництві;
невирішеність питань медицини праці та невідповідність умов
праці санітарним і гігієнічним правилам та нормам;
незадовільний стан захисту працівників від дії шкідливих і
небезпечних факторів виробничого середовища;
недостатній рівень науково-технічного забезпечення у сфері
охорони праці та навчання з питань охорони праці;
низька ефективність соціально-економічних заходів у сфері
охорони праці.
Зміна економічних відносин, розвиток недержавних форм
власності, інтенсивність нарощування обсягів виробництва,
незадовільний технічний стан машин, механізмів та обладнання
спричиняють необхідність формування принципово нового підходу до
вирішення питань охорони праці та промислової безпеки в країні.
Мета Програми
Метою Програми є розроблення і забезпечення впровадження в
практику новітніх безпечних технологій та досягнень науки і
техніки у сфері охорони та гігієни праці, перегляд і адаптація
законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки до
законодавства ЄС для зниження рівня виробничого травматизму і
професійної захворюваності, збереження трудового потенціалу
України і створення правових засад для вступу України до ЄС.
Можливі варіанти розв'язання проблем
Знизити рівень виробничого травматизму і професійної
захворюваності можливо шляхом підвищення ефективності системи
управління охороною праці, впровадження в практику наукових
досягнень у сфері охорони та гігієни праці, промислової безпеки,
розроблення нових методів, систем і засобів діагностування та
оцінки стану охорони праці і безпеки виробничих об'єктів,
оновлення технічної бази виробництва, підвищення рівня організації
виробництва та ведення робіт, а також технологічної і трудової
дисципліни.
Розв'язання проблем у сфері охорони праці згідно із
законодавством здійснюється шляхом виконання загальнодержавної,
галузевих і регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни
праці та виробничого середовища з урахуванням інших напрямів
економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і
техніки та охорони довкілля, а також здійснення суб'єктами
господарювання комплексних заходів з досягнення встановлених
нормативів та поліпшення стану охорони праці.
Проблеми у сфері охорони праці неможливо розв'язати тільки на
галузевому чи регіональному рівні або на рівні суб'єкта
господарювання у зв'язку з різноманітністю та складністю питань,
шляхів їх вирішення, необхідністю виконання конкретних
взаємопов'язаних завдань та заходів з організаційного,
матеріально-технічного, наукового і нормативно-правового
забезпечення, спрямованих на зменшення професійного ризику і
кількості нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань, усунення важких, шкідливих та небезпечних умов праці,
мінімізацію збитків суб'єктів господарювання і держави, пов'язаних
з незадовільним станом охорони праці, підвищення соціальної
захищеності працюючих.
Необхідно вжити на державному рівні заходів, спрямованих на
концентрацію зусиль на пріоритетному розв'язанні загальних для
всіх галузей з неприпустимим професійним ризиком проблем охорони
праці, на забезпечення координації діяльності органів виконавчої
влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та
організацій і співробітництва з соціальними партнерами під час
прийняття рішень з охорони праці, а також на оптимізацію
фінансового механізму та підвищення ефективності використання
державних коштів у результаті усунення дублювання цих заходів на
галузевому чи регіональному рівні.
Шляхи та способи розв'язання проблем
Для забезпечення приведення нормативно-правової бази у
відповідність із сучасними вимогами та законодавством ЄС
передбачається переглянути чинні і розробити нові
нормативно-правові акти з охорони праці за видами робіт з
урахуванням елементів технічного регулювання та управління
професійним ризиком.
З метою удосконалення та підвищення ефективності управління
охороною праці на виробництві слід розробити та впровадити систему
управління охороною праці з урахуванням принципів управління
професійним ризиком та норм міжнародного права з питань безпеки,
гігієни праці та виробничого середовища, забезпечити розвиток
системи аудиту охорони праці на виробництві.
Вирішення питань медицини праці та невідповідності умов праці
вимогам санітарних і гігієнічних правил та норм можливе з
розвитком служб медицини праці та системи медико-санітарної
допомоги на виробництві, удосконаленням порядку проведення
медичних оглядів, медичної, соціальної та професійної реабілітації
осіб, що працюють у важких, шкідливих та небезпечних умовах,
здійсненням соціально-гігієнічного моніторингу умов праці та стану
здоров'я працівників, розробленням та удосконаленням методів
діагностики, профілактики, лікування професійних та виробничо
обумовлених захворювань, створенням бази даних про поширеність цих
захворювань.
Рівень захищеності працівників від дії шкідливих і
небезпечних факторів виробничого середовища підвищується шляхом
розроблення і впровадження у виробництво новітніх безпечних
технологій, нових видів засобів індивідуального та колективного
захисту з використанням сучасних матеріалів, наукових досягнень у
сфері охорони та гігієни праці, промислової безпеки.
Підвищенню рівня науково-технічного забезпечення охорони
праці сприятиме проведення наукових і науково-технічних досліджень
з питань розроблення наукових основ розв'язання загальних для всіх
галузей з неприпустимим професійним ризиком проблем охорони праці,
оцінки стану охорони праці, безпеки виробничих об'єктів та ступеня
професійного ризику, а також розвиток та підтримка діяльності
мережі науково-дослідних, проектно-конструкторських установ і
організацій, оновлення їх дослідно-експериментальної бази,
координація науково-технічної діяльності у сфері охорони праці та
забезпечення впровадження в практику результатів такої діяльності.
Належний рівень навчання з питань охорони працізабезпечується
шляхом подальшого розвитку системи навчання, підготовки та
перепідготовки кадрів з охорони праці, утворення та розвитку
регіональних навчальних центрів, впровадження системи
дистанційного навчання у сфері охорони праці, розроблення
відповідних навчальних програм, приведення кваліфікаційної
підготовки фахівців з охорони праці у відповідність із сучасними
вимогами, надання широкого доступу до інформаційних систем,
комп'ютеризованих банків даних з питань охорони праці, у тому
числі з використанням Інтернет-технологій.
Для підвищення ефективності соціально-економічних заходів у
сфері охорони праці передбачається розробити і впровадити
соціальні нормативи з охорони праці, визначити економічний
механізм управління охороною праці залежно від ступеня
професійного ризику і фактичного стану охорони праці на
виробництві, результатів оцінки збитків, завданих внаслідок
порушення вимог охорони праці та промислової безпеки, і
соціальноекономічної ефективності заходів з поліпшення стану
безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
Результати виконання заходів Програми передбачається
впровадити у практику в галузях з неприпустимим професійним
ризиком, зокрема на 15 тис. будівельних підприємств,
250 вугледобувних підприємствах, 120 металургійних підприємствах,
30 металообробних підприємствах, 2 тис. підприємств, що виробляють
продукцію рослинництва.
Фінансове забезпечення
Фінансування заходів Програми, спрямованих на розв'язання
завдань державного соціального страхування від нещасного випадку
на виробництві та професійного захворювання, здійснюватиметься за
рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань, інших заходів
Програми - за рахунок коштів державного бюджету в межах визначених
головними розпорядниками бюджетних коштів щорічних обсягів
видатків, пов'язаних з виконанням цих заходів.
До фінансування також можуть залучатися кошти з інших джерел.
Обсяг коштів, необхідних для виконання Програми, становить
близько 35-40 млн. гривень (орієнтовна середньорічна потреба -
6 млн. гривень).
Очікувані результати виконання Програми
Виконання Програми дасть змогу поліпшити стан охорони праці,
знизити рівень виробничого травматизму та професійної
захворюваності, зменшити соціальні і економічні втрати від цих
подій.
Ефективність виконання Програми забезпечується шляхом
оптимізації матеріально-технічних, фінансових, трудових витрат,
спрямованих на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та
виробничого середовища для забезпечення реалізації конституційного
права громадян на належні, безпечні і здорові умови праці,
збереження трудового потенціалу держави, піднесення іміджу України
в світі.