Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їхніх сімей)|outline">Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їхніх сімей)
Строк виплати одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати
Перерахування розміру щомісячної страхової виплати з 1 березня
22 грудня 2005 року Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Фонд) прийняло Постанову № 83, якою затвердило Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їхніх сімей) ( далі — Порядок).
Дія Порядку поширюється на осіб, застрахованих відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі — Закон), та на осіб, право яких на отримання відшкодування шкоди було встановлено раніше згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
У разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення (далі — робочі органи виконавчої дирекції Фонду) зобов'язані у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право:
1) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності застрахованої особи;
3) щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку застрахованої особи (далі — щомісячна страхова виплата);
4) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди застрахованій особі;
5) виплату застрахованій особі у розмірі її середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні її на легшу роботу;
6) виплату застрахованій особі під час її професійної реабілітації;
7) одноразову допомогу в разі смерті застрахованої особи;
8) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті застрахованої особи;
9) витрати на поховання застрахованої особи. Ступінь втрати професійної працездатності застрахованим
особам встановлюється медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК) за участю представників робочих органів виконавчої дирекції Фонду.
МСЕК встановлює ступінь обмеження професійної працездатності застрахованої особи, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, ступінь втрати професійної працездатності.
Представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду керується постановами Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 року № 83 «Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда», від 04.04.1994 року № 221 «Про затвердження Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності» та наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 року № 212 «Про затвердження Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків».
Стійкою втратою професійної працездатності вважається будь-яка її втрата (встановлення групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, а також встановлення лише ступеня втрати професійної працездатності), визначена МСЕК на обумовлений термін або безстроково.
Робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви застрахованої особи або заінтересованих осіб за наявності усіх необхідних документів, затверджених цією постановою, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа. Порядок реєстрації заяви застрахованої особи або заінтересованих осіб визначається виконавчою дирекцією Фонду.
Рішення про призначення страхових виплат оформляється постановою (в тому числі у разі встановлення страхової виплати за рішенням суду), в якій зазначаються дані про застраховану особу та заінтересованих осіб, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.
Робочі органи виконавчої дирекції Фонду можуть затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про страховий випадок оформлені з порушенням встановлених вимог.
Особова справа застрахованої особи формується за її бажанням в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження підприємства або за місцем проживання застрахованої особи.
Середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат застрахованій особі та заінтересованим особам визначається згідно з пунктами 10—15 ст. 34 Закону.
Доставка і переказ сум, що виплачуються застрахованим особам та заінтересованим особам, проводяться за рахунок Фонду.
Ці суми перераховуються на їх особові рахунки в банку, а в разі відсутності можливості отримання коштів у банку — поштовими переказами.
Страхові виплати, одержані застрахованою особою або заінтересованими особами, можуть бути утримані робочим органом виконавчої дирекції Фонду, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або якщо подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.
При кожній виплаті щомісячної страхової суми загальний розмір утримання не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, окремо передбачених законодавством України,— п'ятдесяти відсотків щомісячної страхової виплати, яка належить до виплати застрахованій особі або заінтересованій особі.
Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їх сімей, а у разі їх відсутності — включаються до складу спадщини.
Фонд може відмовити у страховій виплаті застрахованій особі, якщо мали місце:
1) навмисні дії застрахованої особи, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, якщо це встановлено комісією з розслідування страхового випадку;
2) подання роботодавцем або застрахованою особою Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;
3) вчинення застрахованою особою умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.
Робочий орган виконавчої дирекції Фонду може відмовити у виплаті застрахованій особі, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.
Страхова виплата може бути припинена:
1) на весь час проживання застрахованої особи за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, в разі неподання застрахованою особою щороку в грудні документів, якими засвідчується факт перебування застрахованої особи в живих, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 року № 998 «Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України»;
2) на весь час, протягом якого застрахована особа перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні застрахованої особи;
3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
5) якщо застрахована особа ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений режим, що перешкоджає одужанню;
6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Якщо на утриманні застрахованої особи перебувають члени сім'ї, які проживають на території України, виплати у 1 і 5 випадках, не припиняються, а лише зменшуються на суму, що не перевищує 25 відсотків усієї суми виплат.
Застрахованим особам, які проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонатах для ветеранів війни та праці, щомісячні суми страхових виплат перераховуються на рахунок зазначених установ з виплатою різниці між сумою страхової виплати та вартістю утримання в них, але не менш як 25 відсотків призначеної суми страхової виплати (втраченого заробітку).
Якщо на утриманні застрахованої особи, яка проживає у будинку-інтернаті для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонаті для ветеранів війни та праці, є непрацездатні члени сім'ї, сума страхової виплати сплачується в такому порядку: на одну непрацездатну особу, яка перебуває на утриманні,— чверть, на двох — третина, на трьох і більше — половина суми страхової виплати. Частина суми страхової виплати, що залишається після відрахування вартості утримання в цих установах, але не менш як 25 відсотків, виплачується застрахованій особі.
Суми страхових виплат, нараховані особі, яка одержує їх в період її перебування в дитячому будинку, закладі інтернатного типу, перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються їй після закінчення навчання у цьому закладі.
У разі відбування застрахованою особою покарання у вигляді позбавлення волі належні їй суми страхових виплат перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються їй після звільнення з місця позбавлення волі, а особи, які перебувають на утриманні застрахованої особи, одержують виплати в установленому порядку.
У разі виїзду застрахованої особи або осіб, які мають право на страхові виплати, на постійне місце проживання за межі України визначені на зазначені цілі суми переказуються робочими органами виконавчої дирекції Фонду на їх адресу в порядку, передбаченому міждержавними угодами та постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 року № 998 «Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України», якщо міжнародними договорами України не встановлено інші правила здійснення страхових виплат.
Індексація щомісячних страхових виплат проводиться відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» з урахуванням наступних змін до нього та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Компенсація втрати доходів у зв'язку з порушенням строків виплат щомісячних страхових сум проводиться відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплат» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.
Копію постанови про призначення (відмову), перерахування, індексацію, компенсацію, припинення та продовження страхових виплат і соціальних послуг потерпілим (членам їхніх сімей), відшкодування витрат на поховання у разі смерті потерпілого або про повернення зайво виплачених коштів тощо робочі органи виконавчої дирекції Фонду надсилають застрахованій особі або заінтересованим особам.
Підставою для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та надання допомоги, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, є виданий в установленому порядку листок непрацездатності та наявність акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленою формою.
Зв'язок тимчасової непрацездатності з виробничою травмою чи професійним захворюванням засвідчується в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого.
Дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі не оплачуються у разі встановлення комісією з розслідування страхового випадку:
— одержання застрахованою особою травми або захворювання під час скоєння нею злочину або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
— якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми, що встановлено комісією з розслідування страхового випадку;
— тимчасової непрацездатності внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо застрахована особа, яка перебувала у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, була відсторонена від роботи згідно зі встановленим порядком.
Якщо при наявності акта розслідування нещасного випадку та акта про нещасний випадок на виробництві або акта розслідування професійного захворювання застрахована особа визнана чи не визнана інвалідом через нещасний випадок на виробництві (професійне захворювання) і через певний час у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, що пов'язане з цим нещасним випадком (професійним захворюванням), їй видано листок непрацездатності, то допомога по тимчасовій непрацездатності надається у разі засвідчення в медичній карті хворого зв'язку захворювання з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням) і засвідчення в листку тимчасової непрацездатності зв'язку хвороби з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням).
Оплата за рахунок коштів роботодавця (перших п'яти днів тимчасової непрацездатності) та за рахунок коштів Фонду (починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності) призначається та виплачується за місцем роботи застрахованої особи, на якому стався страховий випадок, у розмірі 100 % втраченої середньої заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.
Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, допомога призначається і виплачується страхувальником за місцем роботи, де стався страховий випадок. При цьому враховується заробітна плата за іншим місцем роботи на підставі довідки про середню заробітну плату з іншого місця роботи.
Допомога добровільно застрахованій особі призначається робочим органом виконавчої дирекції Фонду, в якому вона зареєстрована, починаючи з шостого дня тимчасової
непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
Допомога застрахованій особі виплачується страхувальником за рахунок його страхових внесків до Фонду. Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів страхувальника, де стався страховий випадок.
Одноразова допомога застрахованій особі призначається при встановленні їй МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подаються такі документи:
1) заява застрахованої особи про призначення страхових виплат;
2) акт про нещасний випадок за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок);
3) акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (якщо стався нещасний випадок);
4) акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);
5) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);
6) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності;
7) довідка про середню заробітну плату (доход) застрахованої особи;
8) копія трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригіналу;
9) довідка про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (в тому числі про розмір одержуваних надбавок);
10) довідка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання застрахованої особи в ньому.
Якщо застрахована особа за станом здоров'я чи з інших причин не спроможна сама одержати зазначені документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
Право на отримання застрахованою особою одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає від дня встановлення їй МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Одноразова допомога виплачується застрахованій особі в місячний строк від дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності в день, встановлений постановою робочого органу виконавчої дирекції Фонду (у тому числі у випадку призначення одноразової допомоги за рішенням суду) за наявності усіх необхідних документів.
Щомісячна страхова виплата виплачується щомісячно з наступного місяця після місяця, в якому вона призначена, в дні, встановлені постановами робочих органів виконавчої дирекції Фонду (у тому числі у випадку призначення щомісячної страхової виплати за рішенням суду), але не пізніше ЗО календарних днів від дня прийняття постанови робочого органу виконавчої дирекції Фонду про призначення страхових виплат.
Щомісячна страхова виплата проводиться протягом строку, встановленого МСЕК. Строк проведення щомісячних страхових виплат продовжується від дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК, незалежно від часу звернення потерпілого до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності і причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я. Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років від дня втрати застрахованою особою працездатності внаслідок страхового випадку, страхові виплати проводяться від дня звернення за їх одержанням.
Виплати призначені, але не одержані своєчасно застрахованою особою, проводяться за весь минулий час, але не більш як за три роки від дня звернення за їх одержанням. Коли строк повторного огляду МСЕК застрахованою особою пропущено і МСЕК підтвердила стійку втрату професійної працездатності, щомісячна страхова виплата відновлюється з дати, встановленої МСЕК, але не більш як за три роки від дня припинення виплати щомісячної страхової виплати. При цьому розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня.
Одноразова допомога застрахованій особі визначається із розрахунку її середньої заробітної плати (доходу) за кожний відсоток втрати професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду, на час настання права потерпілого на страхову виплату.
Коли при подальших обстеженнях МСЕК застрахованій особі встановлено інший, вищий ступінь стійкої втрати професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, їй проводиться виплата одноразової допомоги, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку застрахованої особи за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК.
У випадку погіршення здоров'я застрахованої особи внаслідок раніше одержаного каліцтва або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків, при встановленні їй МСЕК вищого ступеня стійкої втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження одноразова допомога не призначається.
У разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більше як на 50 відсотків. Відсоток зменшення розміру одноразової допомоги визначається рішенням комісії з питань вирішення спорів робочих органів виконавчої дирекції Фонду, виходячи з критеріїв, поданих нижче. У випадку —
1) виконання роботи у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, токсикологічного отруєння — одноразова допомога зменшується на 50 %;
2) порушення трудової і виробничої дисципліни, у тому числі:
— невиконання посадових обов'язків;
— невиконання інструкцій з охорони праці тощо — на 50 %;
3) порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів:
— порушення технологічного процесу;
— порушення під час експлуатації транспортних засобів;
— порушення правил дорожнього руху — на 50 %;
4) виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо — на 40 %;
5) незастосування засобів індивідуального та колективного захисту — на 40 %.
Коли розмір одноразової допомоги був обмежений граничною сумою заробітної плати (доходу), з якої справляються страхові внески до Фонду, її зменшення проводиться виходячи із зазначеної граничної суми.
Якщо застрахованій особі вперше встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності за страховими випадками, які сталися на різних підприємствах, та по одному з них комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги розраховується по кожному страховому випадку і зменшується відповідно до Порядку по страховому випадку, за яким встановлено вину застрахованої особи.
Розмір щомісячної страхової виплати визначається як частка від середньомісячної заробітної плати застрахованої особи перед настанням страхового випадку, яка обчислюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності.
Якщо застрахованій особі встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності за страховими випадками, які сталися на різних підприємствах, розмір щомісячної страхової виплати встановлюється у сумі щомісячних страхових виплат, обчислених по кожному страховому випадку. Щомісячна страхова виплата по кожному страховому випадку обчислюється відповідно до Порядку.
Коли застрахованій особі одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячного заробітку (доходу), який ця особа мала до ушкодження здоров'я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.
Перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати, визначеної станом на 1 березня за останнім її коригуванням і відповідно до Порядку. При цьому сума перерахованого розміру щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності не може перевищувати зазначену вище відкориговану заробітну плату.
Перерахований розмір щомісячної страхової виплати встановлюється від дня зміни відсотка втрати професійної працездатності.
Коли застрахована особа замість пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання обрала інший вид пенсії відповідно до чинного законодавства, перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться з дати переходу на інший вид пенсії, виходячи з відкоригованої заробітної плати, визначеної станом на 1 березня за останнім її коригуванням і відповідно до Порядку.
Підставою для перерахування розміру щомісячної страхової виплати з 1 березня кожного року є зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.
Перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду. Розмір щомісячної страхової виплати обчислюється відповідно до Порядку.
При цьому відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду, на дату проведення перерахунку. У такому разі розмір щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Сума перерахованого розміру щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності не може перевищувати відкориговану заробітну плату.
За застрахованою особою, тимчасово переведеною на легшу нижчеоплачувану роботу, зберігається її середньомісячний заробіток на строк, визначений лікарсько-консультаційною комісією (далі — ЛКК), або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.
Необхідність переведення застрахованої особи на іншу роботу, її тривалість та характер встановлюються ЛКК або МСЕК.
За згодою застрахованої особи роботодавець зобов'язаний надати їй рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу за наявності відповідних вакансій.
Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує застраховану особу відповідною роботою, Фонд сплачує застрахованій особі страхову виплату у розмірі її середньомісячного заробітку.
Якщо застраховану особу за станом здоров'я відповідно до висновку ЛКК або МСЕК переведено на легшу нижчеоплачувану роботу, роботодавець згідно зі ст. 170 Кодексу законів про працю України зберігає за нею попередній середній заробіток протягом двох тижнів від дня переведення за рахунок коштів підприємства, організації, установи.
Починаючи з п'ятнадцятого дня переведення застрахованої особи на легшу роботу зазначені виплати (доплата застрахованій особі до середнього заробітку, який вона мала до ушкодження здоров'я) проводяться підприємством за рахунок страхових внесків до Фонду на строк, встановлений ЛКК або МСЕК.
Застрахованій особі, яка проходить професійне навчання або перекваліфікацію за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року), Фонд проводить щомісячні страхові виплати у розмірі середньомісячного заробітку протягом строку, визначеного програмою реабілітації.
Робочий орган виконавчої дирекції Фонду розглядає справи про призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті застрахованої особи сім'ї та особам, які мають на це право (далі — заінтересовані особи), приймає рішення про виплати за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями:
1) заяви заінтересованих осіб (колективної чи індивідуальної) для призначення страхових виплат;
2) копій паспортів заінтересованих осіб (завірених працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналів);
3) акта про нещасний випадок за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок);
4) акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (якщо стався нещасний випадок);
5) акта розслідування професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);
6) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);
7) копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про смерть застрахованої особи (завіреної працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу);
8) копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про шлюб (завіреної працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу);
9) висновку МСЕК про причинний зв'язок смерті застрахованої особи з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання;
10) довідки про середню заробітну плату (доход) застрахованої особи (якщо вона не отримувала страхові виплати);
11) копії свідоцтва про народження дитини (завіреної працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу);
12) довідки навчального закладу (щорічно) про те, що член сім'ї застрахованої особи віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання;
13) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї застрахованої особи, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу;
14) довідки МСЕК про встановлення інвалідності осіб, які перебували на утриманні померлого;
15) довідки про розмір пенсії застрахованої особи, в тому числі про розмір одержуваних надбавок (якщо вона не працювала на день смерті);
16) копій трудових книжок осіб, які мають право на страхові виплати (завірених працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналів).
Факт перебування на утриманні застрахованої особи у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку.
Якщо члени сім'ї застрахованого за станом здоров'я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
У разі смерті застрахованої особи право на одержання:
— одноразової допомоги має сім'я та заінтересовані особи, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті;
— щомісячних страхових виплат мають заінтересовані особи, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Право на отримання страхових виплат у заінтересованих осіб настає від дня смерті застрахованої особи, але не раніше дня виникнення права на їх виплату.
Право заінтересованих осіб, що перебували на утриманні застрахованої особи, яка одержувала щомісячну страхову виплату і пенсію по інвалідності, настає з дати встановлення МСЕК причинного зв'язку смерті застрахованої особи з раніш одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
За дітьми право на відшкодування шкоди зберігається і при усиновленні їх у майбутньому або коли у майбутньому до досягнення зазначеного у Законі віку вони стали інвалідами.
Право на страхові виплати мають особи, які перебували на утриманні застрахованої особи:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
3) інваліди — члени сім'ї застрахованої особи;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.(незалежно від того, разом вони проживали чи окремо),— тільки для призначення щомісячних страхових виплат.
Особи, які не працюють та перебувають на обліку в центрі зайнятості, не належать до осіб, які перебувають на утриманні застрахованої особи.
Право на одержання страхових виплат мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків застрахованої особи, які не досягли 8-річного віку.
Сім'ю померлого складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Одноразова допомога сім'ї та заінтересованим особам виплачується у місячний строк від дня смерті застрахованої особи в день, установлений постановою робочого органу виконавчої дирекції Фонду (у тому числі у випадку призначення страхових виплат за рішенням суду), за наявності усіх необхідних документів, але не пізніше 30 календарних днів після прийняття робочим органом виконавчої дирекції Фонду постанови про призначення страхових виплат.
Щомісячна страхова виплата виплачується щомісячно з наступного місяця після місяця, в якому вона призначена, в дні, установлені постановами робочих органів виконавчої дирекції Фонду (в тому числі у випадку призначення щомісячної страхової виплати за рішенням суду), але не пізніше 30 календарних днів після прийняття робочим органом виконавчої дирекції Фонду постанови про призначення страхових виплат.
Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років від дня смерті застрахованої особи внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати проводяться від дня звернення за їх одержанням.
Виплати призначені, але не одержані своєчасно заінтересованою особою, проводяться за весь минулий час, але не більш як за три роки від дня звернення за їх одержанням.
Коли застрахована особа, померла до 01.04.2001 року, а причинний зв'язок її смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я встановлено висновком відповідного медичного закладу після 01.04.2001 року, призначення страхових виплат сім'ї та заінтересованим особам проводиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду.
У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті застрахованої особи.
У разі смерті застрахованої особи суми щомісячних страхових виплат зазначеним особам визначаються із середньомісячного заробітку застрахованої особи за вирахуванням частки, яка припадала на застраховану особу та працездатних осіб, що перебували на її утриманні, але не мали права на ці виплати.
Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітку застрахованої особи, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.
Сума страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку:
1) якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом;
2) якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати визначається в розмірі до 25 відсотків середньомісячного заробітку застрахованої особи.
Коли право на страхові виплати мають одночасно непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, і непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, спочатку визначається сума страхових виплат особам, які не перебували на утриманні померлого.
При цьому сума страхових виплат на всіх непрацездатних осіб, які не перебували на його утриманні, визначається у розмірі 25 відсотків від середньомісячної заробітної плати (доходу) годувальника, якщо інший розмір не встановлено в судовому порядку.
Встановлена зазначеним особам, які не перебували на утриманні застрахованої особи, сума страхових виплат виключається із заробітку годувальника, а потім визначається сума страхових виплат особам, які перебували на утриманні померлого.