Угода
між Кабінетом Міністрів України і Урядом
Турецької Республіки про співробітництво
в галузі залізничного транспорту
Кабінет Міністрів України і Уряд Турецької Республіки, далі -
"Договірні Сторони",
ґрунтуючись на принципах рівноправного партнерства і взаємної
поваги,
керуючись прагненням до подальшого розвитку співробітництва в
галузі транспорту,
надаючи значення координації і спільній діяльності у галузі
залізничного транспорту обох держав,
беручи до уваги важливість залізничних перевезень пасажирів і
вантажів як у двосторонньому сполученні, так і транзитом в треті
країни,
домовилися про таке:
Стаття 1
1. Договірні Сторони здійснюють співробітництво, надають одна
одній необхідну допомогу з метою подальшого розвитку залізничних
перевезень між країнами обох Договірних Сторін та вживають
необхідних заходів щодо вдосконалення міжнародних залізничних
пасажирських і вантажних перевезень.
2. Кожна з Договірних Сторін вживає необхідних заходів,
відповідно до національного законодавства та міжнародних норм, для
забезпечення безперешкодного залізничного перевезення пасажирів,
вантажів, багажу, вантажобагажу та рухомого складу як між обома
державами, так і транзитом з держав Договірних Сторін у треті
країни.
3. Договірні Сторони погодилися дотримуватись діючого на
залізничному транспорті порядку здійснення залізничних перевезень
пасажирів і вантажів, багажу, вантажобагажу та рухомого складу
відповідно до міжнародних угод в галузі залізничних перевезень,
сторонами яких вони є.
Стаття 2
Для цілей цієї Угоди термін:
1. "Компетентні органи Договірних Сторін" означає:
з української сторони - Міністерство транспорту та зв'язку;
з турецької сторони - Міністерство транспорту Туреччини.
2. "Залізниці Договірних Сторін" означає:
з української сторони - Державна адміністрація залізничного
транспорту України (Укрзалізниця);
з турецької сторони - Генеральна Дирекція Турецької Державної
залізниці.
3. "Службовий персонал Залізниць Договірних Сторін" означає
працівників Залізниць Договірних Сторін, які безпосередньо
виконують обов'язки, що випливають з Угоди.
Стаття 3
Договірні Сторони надають своїм Компетентним органам і
Залізницям повноваження для укладання протоколів, що встановлюють
детальний порядок імплементації положень цієї Угоди відповідно до
конкретних умов.
Стаття 4
1. Залізниці Договірних Сторін забезпечують безперешкодне
прийняття й проходження транзитних вантажів залізницями держав
Договірних Сторін, за винятком вантажів, ввезення і транзит яких
забороняється чи обмежується національним законодавством держав
Договірних Сторін. Організація перевезень вантажів залізничним
транспортом з України транзитом територією Турецької Республіки,
також як і з Турецької Республіки транзитом територією України, а
також транзитом з третіх країн в треті країни і порядок
розрахунків, регулюються двосторонніми угодами між Залізницями
Договірних Сторін та багатосторонніми міжнародними договорами в
галузі залізничного транспорту, сторонами яких вони є.
2. Для вирішення невідкладних питань щодо залізничних
перевезень Залізниці Договірних Сторін можуть відкривати на
території держави іншої Договірної Сторони свої представництва.
Стаття 5
Залізниці Договірних Сторін забезпечують взаємне невідкладне
інформування про виникнення перешкод для здійснення залізничних
перевезень між обома державами їхніми територіями, а також про
усунення цих перешкод.
Стаття 6
1. Договірні Сторони визнають необхідність провадження
узгодженої тарифної політики у галузі залізничних перевезень в
обох державах.
2. Тарифи й порядок розрахунків за міжнародні перевезення
залізницями встановлюються у двосторонніх угодах між Компетентними
органами та Залізницями Договірних Сторін, які діють в межах своїх
повноважень, та відповідно до багатосторонніх угод у галузі
залізничних перевезень, сторонами яких вони є.
Стаття 7
1. Залізниці Договірних Сторін за взаємною згодою можуть
направляти на територію держави кожної з Договірних Сторін
Службовий персонал залізниць для виконання обов'язків, що
встановлюються цією Угодою.
2. Перетин державного кордону Службовим персоналом Залізниць
Договірних Сторін для виконання обов'язків, що встановлюються цією
Угодою, здійснюється в установлених пунктах перетину державного
кордону залізницями відповідно до чинного національного
законодавства держав Договірних Сторін і міжнародних договорів,
сторонами яких вони є.
3. Службовий персонал Залізниць Договірних Сторін:
a) виконує свої обов'язки на території держави іншої
Договірної Сторони відповідно до міжнародних норм, чинного
національного законодавства держав Договірних Сторін, угод між
Залізницями Договірних Сторін і узгоджених службових інструкцій;
b) при в'їзді, виїзді і перебуванні на території держави
іншої Договірної Сторони зобов'язаний дотримуватися національного
законодавства цієї держави;
c) під час перебування на території держави іншої Договірної
Сторони має право носити формений одяг і відповідні знаки
розрізнення своєї держави.
4. Залізниця однієї з Договірних Сторін несе відповідальність
за роботу свого Службового персоналу під час його перебування на
території держави іншої Договірної Сторони.
5. Службовий персонал Залізниць Договірних Сторін у взаємних
контактах користується українською або турецькою мовами, або
однією з мов (англійською або французькою), прийнятих в
міжнародному спілкуванні. Залізниця кожної з Договірних Сторін
докладає зусиль для того, щоб Службовий персонал залізниць
Договірних Сторін знав державні мови обох держав.
6. Договірні Сторони безкоштовно надають першу медичну
допомогу в необхідному обсязі Службовому персоналу Залізниці іншої
Договірної Сторони, що тимчасово перебуває на території держави
іншої Договірної Сторони і виконує свої службові обов'язки.
Стаття 8
1. При визначенні матеріальної відповідальності, пов'язаної
із заподіянням шкоди здоров'ю та майну громадян, Службового
персоналу Залізниць Договірних Сторін внаслідок нещасних випадків
або аварій, що сталися під час перевезення, відповідні органи
Договірних Сторін керуються такими принципами:
a) шкода, заподіяна здоров'ю або майну Службового персоналу
Залізниць однієї Договірної Сторони внаслідок нещасного випадку
або аварії, що сталися при виконанні ним службових обов'язків на
території держави іншої Договірної Сторони, відшкодовує (за
законами своєї держави) Залізниця, в штаті якої перебуває
потерпілий член Службового персоналу;
b) питання щодо відповідальності за шкоду, заподіяну здоров'ю
або майну Службового персоналу Залізниць однієї Договірної Сторони
внаслідок нещасного випадку або аварії, що сталися на території
держави іншої Договірної Сторони не під час виконання ним
службових обов'язків, вирішується за законами держави, на
території якої сталися нещасний випадок або аварія;
c) відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам або
їхньому майну внаслідок нещасних випадків або аварій, що сталися
під час перевезення, несе (за законами своєї держави) Залізниця
тієї Договірної Сторони, на території держави якої сталися
нещасний випадок або аварія, якщо не встановлено, що шкода
заподіяна внаслідок обставин непереборної сили або заподіяна
потерпілим навмисно.
2. Взаємна матеріальна відповідальність Залізниць обох
Договірних Сторін визначається такими принципами:
a) Залізниця кожної з Договірних Сторін несе відповідальність
за заподіяну шкоду пропорційно ступеню своєї вини, що визначається
відповідно до норм і положень міжнародних угод, сторонами яких є
Залізниці Договірних Сторін;
b) Відповідальність, передбачена угодами про перевезення
пасажирів, багажу, вантажобагажу, вантажів, за користування
рухомим складом, перевізним обладнанням, контейнерами та
платформами, визначається міжнародними угодами що були
ратифіковані й набули чинності відповідно до національного
законодавства кожної з Договірних Сторін;
c) Шкода, заподіяна внаслідок обставин непереборної сили, не
підлягає відшкодуванню при наданні відповідного документального
підтвердження відповідними органами Договірної Сторони;
d) Залізниця кожної з Договірних Сторін, що притягнена до
прямого відшкодування збитків, має право на зустрічний позов до
Залізниці іншої Договірної Сторони, Службовий персонал якої через
невиконання своїх прямих службових обов'язків заподіяв шкоду і
визнаний винним.
Стаття 9
Договірні Сторони співпрацюють в галузі підготовки інженерів,
техніків, а також працівників професій залізничного транспорту.
Стаття 10
1. Для вирішення спорів, що можуть виникати внаслідок
тлумачення або застосування Угоди, Договірні Сторони створюють
Спільний комітет, який складається з представників Компетентних
органів та Залізниць Договірних Сторін. При виникненні спорів,
пов'язаних з імплементацією Угоди, вони вирішуються шляхом
переговорів у Спільному комітеті. У випадку, коли Договірні
Сторони згоди не досягають, спірні питання вирішуються іншими
прийнятими для Договірних Сторін способами, у тому числі
дипломатичними каналами.
2. За взаємною згодою Договірних Сторін до Угоди можуть
вноситися зміни або доповнення, які оформлюються окремими
протоколами, що становитимуть невід'ємну частину Угоди.
Стаття 11
1. Ця Угода набуває чинності на тридцятий день після
отримання дипломатичними каналами останнього з письмових
повідомлень про виконання Договірними Сторонами необхідних
внутрішньодержавних процедур.
2. Кожна Договірна Сторона може в будь-який час денонсувати
цю Угоду шляхом повідомлення дипломатичними каналами іншої
Договірної Сторони про таке своє рішення, принаймні за шість
місяців до денонсації Угоди.
3. До всіх зобов'язань та контрактів, що виникли на основі
Угоди і не виконані до припинення її дії, до остаточного їхнього
виконання будуть застосовуватися положення Угоди.
Вчинено в м. Анкара 7 червня 2005 року в двох примірниках,
кожний українською, турецькою та англійською мовами, при цьому всі
тексти автентичні. У випадку будь-яких розбіжностей в тлумаченні
Угоди перевага надається тексту англійською мовою.
За Кабінет Міністрів За Уряд
України Турецької Республіки