УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМІТЕТ З ПРОФІЛАКТИКИ НАРКОМАНІЇ ТА
ЗАХВОРЮВАННЯ НА СНІД
Н А К А З
N 312/165/46 від 18.05.97 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
27 червня 1997 р.
за N 239/2043
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу МВС
N 318/114 ( z0529-00 ) від 20.05.2000 )
Про затвердження Порядку медичного огляду і обстеження на
ВІЛ-інфекцію осіб, які перебувають в місцях попереднього
ув'язнення і виправно-трудових установах Міністерства
внутрішніх справ України, та умов тримання
ВІЛ-інфікованих з числа цих осіб
( Наказ не застосовується в органах і установах
кримінально-виконавчої системи України на підставі
Наказу Державного департаменту України з питань
використання покарань N 3/6 ( z0143-00 ) від
18.01.2000 )
З метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від
22.04.97 N 374 ( 374-97-п ) "Про доповнення пункту 5 Правил,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня
1992 р. N 460" Н А К А З У Є М О:
1. Затвердити Порядок медичного огляду і обстеження на
ВІЛ-інфекцію осіб, які перебувають в місцях попереднього
ув'язнення і виправно-трудових установах Міністерства внутрішніх
справ України, та умови тримання ВІЛ-інфікованих з числа цих осіб
(додається).
2. У місцях попереднього ув'язнення і виправно-трудових
установах наказом начальника установи призначити медичного
працівника (лікаря), відповідального за проведення передтестового
та післятестового консультування, медичного огляду та обстеження
на ВІЛ.
3. У місячний термін внести зміни та доповнення до наказу
Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони
здоров'я України від 14.06.93 N 160/140 ( z0147-93 ) "Про
затвердження Настанови по медико-санітарному забезпеченню осіб,
які утримуються в слідчих ізоляторах та установах виконання
покарань МВС України".
4. Вважати таким, що втратив чинність, наказ МВС України від
23.11.92 N 675.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на ГУВП
(Штанька І.В.) та УОЗ (Петраша О.В.) МВС України.
Міністр внутрішніх
справ України Ю.Кравченко
Міністр охорони
здоров'я України А.Сердюк
Голова Національного комітету
з профілактики наркоманії та
захворювання на СНІД В.Івасюк
Офіційний вісник України N 26, стор.59
Затверджено
наказом Міністерства внутрішніх
справ України, Міністерства
охорони здоров'я України,
Національного камітету з
профілактики наркоманії та
захворювання на СНІД від
18 травня 1997 р. N 312/165/46
Порядок
медичного огляду і обстеження на ВІЛ-інфекцію осіб,
які перебувають в місцях попереднього ув'язнення і
виправно-трудових установах Міністерства внутрішніх
справ України, та умови тримання ВІЛ-інфікованих з
числа цих осіб
1. Загальні положення
1.1. Порядок встановлюється для створення умов, які сприяють
зниженню ризику інфікування вірусом імунодефіциту людини в місцях
попереднього ув'язнення і виправно-трудових установах.
1.2. Умови тримання заарештованих і засуджених, які є
ВІЛ-інфікованими, мають відповідати Закону України "Про попереднє
ув'язнення" ( 3352-12 ) та Виправно-трудовому кодексу України
( 3325-07 ). ВІЛ-інфікованість не може бути чинником, що обмежує
права і обов'язки заарештованих та засуджених.
1.3. Основні терміни та поняття:
1.3.1. ВІЛ-інфіковані - особи, в організмі яких виявлені
антитіла до вірусу імунодефіциту людини. До категорії
ВІЛ-інфікованих належать як особи без клінічних проявів хвороби
(носії ВІЛ), так і хворі на СНІД.
1.3.2. СНІД (синдром набутого імунодефіциту) - кінцева стадія
ВІЛ-інфекції. Хворі на СНІД - особи з різноманітними патологічними
проявами, зумовленими глибоким ураженням імунної системи вірусом
імунодефіциту людини.
1.3.3. Медичний огляд - заходи, що спрямовуються на виявлення
зараження ВІЛ (клінічний огляд щодо виявлення патологічних ознак,
які можуть свідчити про наявність ВІЛ/СНІДу, та лабораторне
дослідження сироватки крові, інших біологічних рідин).
1.3.4. Медичне обстеження - поглиблене клініко-лабораторне
обстеження осіб з метою встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції або
захворювання на СНІД, яке передбачено відповідними методичними
рекомендаціями. Обсяг клініко-лабораторного обстеження
регламентується відповідними методичними рекомендаціями.
1.3.5. Медичні контакти - реципієнти крові, її препаратів та
інших біологічних рідин, органів та тканин від ВІЛ-інфікованих, а
також особи, об'єднані одним медичним закладом з ВІЛ-інфікованим,
які одержували одночасно з ним медичні маніпуляції, що пов'язані з
пошкодженням шкіри та слизових оболонок.
1.3.6. Немедичні контакти - всі інші контакти між
ВІЛ-інфікованою і здоровою особою, що супроводжуються пошкодженням
шкіри або слизових оболонок.
2. Умови медичного огляду на ВІЛ-інфекцію
2.1. Адміністрація слідчих ізоляторів і виправно-трудових
установ МВС України зобов'язана забезпечити заарештованим та
засудженим доступність обстеження на ВІЛ. Обстеження на ВІЛ
проводиться на добровільних засадах з обов'язковим забезпеченням
передтестового та післятестового консультування.
2.2. Медичному огляду підлягають:
- особи, в яких при зверненні за медичною допомогою виявлені
симптоми або хвороби, що характерні для ВІЛ/СНІДу;
- біологічний матеріал від осіб, які померли від сепсису,
інфекційних та паразитарних хвороб, онкологічних захворювань, а
також інших захворювань, патологічні ознаки яких можуть свідчити
про наявність ВІЛ/СНІДу.
3. Умови та порядок проведення медичного огляду і обстеження
заарештованих та засуджених на ВІЛ-інфекцію
3.1. Медичні працівники установ, які здійснюють забір крові,
повинні створювати безпечні умови для запобігання заподіянню шкоди
здоров'ю обстежуваних. Порядок взяття крові здійснюється
відповідно до міжвідомчої інструкції з організації роботи
лабораторій діагностики ВІЛ-інфекції.
3.2. Керівники установ, у складі яких є лабораторії
діагностики ВІЛ-інфекції, зобов'язані створювати умови для
дотримання в них протиепідемічного режиму роботи.
3.3. Медичні працівники та інші службові особи, яким у
зв'язку з виконанням професійних обов'язків стали відомі позитивні
результати обстеження на ВІЛ/СНІД, зобов'язані зберігати їх у
таємниці. У разі порушення цієї вимоги вони несуть
відповідальність згідно з чинним законодавством.
3.4. Заарештованому чи засудженому, який є ВІЛ-інфікованим
або хворим на СНІД, при звільненні з місця попереднього ув'язнення
чи виправно-трудової установи видається медична довідка про
результати медичного огляду або обстеження на ВІЛ.
3.5. Медичний огляд та обстеження на ВІЛ/СНІД проводиться в
лікувально-профілактичних закладах Міністерства внутрішніх справ
України або Міністерства охорони здоров'я України. Медичний огляд
та обстеження здійснюються безкоштовно.
3.6. Керівники слідчих ізоляторів і виправно-трудових установ
своїм наказом призначають медичного працівника, відповідального за
проведення передтестового та післятестового консультування,
медичного огляду та обстеження на ВІЛ. Медична інформація щодо
ВІЛ-інфікованої людини надається цим медичним працівником на
вимогу суду, органів слідства та прокуратури. Начальнику установи
надається інформація про загальну кількість ВІЛ-інфікованих в
установі.
3.7. Медичний огляд на ВІЛ/СНІД проводиться шляхом взяття
крові, зразки сироватки якої направляються до лабораторії
діагностики ВІЛ/СНІД. При отриманні двічі позитивного результату
імуноферментного аналізу останній зразок направляється для
проведення підтверджуючих досліджень до лабораторії, якій
делеговані ці функції. Відомості про ВІЛ-інфекцію заносяться до
облікової картки, яка тримається окремо від іншої медичної
документації і зберігається у медичного працівника,
відповідального за проведення передтестового та післятестового
консультування, медичного огляду та обстеження на ВІЛ.
3.8. Встановлення стадії захворювання у хворого на СНІД,
визначення ступеня втрати працездатності та вирішення питання щодо
доцільності звільнення з місць позбавлення волі через тяжку
хворобу здійснюються лише в міжобласній лікарні для ув'язнених на
загальних засадах.
3.9. Медичний працівник, відповідальний за проведення
передтестового та післятестового консультування, медичного огляду
та обстеження на ВІЛ, на підставі позитивних результатів медичного
огляду повинен повідомити особу про наявність у неї ВІЛ/СНІДу і
попередити про необхідність дотримання заходів запобігання
поширенню ВІЛ/СНІДу та кримінальну відповідальність за те, що вона
може наражати на небезпеку інфікування або інфікувати іншу особу.
Факт попередження ВІЛ-інфікована особа зобов'язана засвідчити у
письмовій формі в обліковій картці. У разі відмови від такого
засвідчення робиться відповідна відмітка у цій картці.
4. Умови тримання ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД
4.1. Заарештовані чи засуджені, у яких виявлений ВІЛ/СНІД,
тримаються в слідчих ізоляторах і виправно-трудових установах на
загальних підставах.
4.2. Адміністрація слідчих ізоляторів і виправно-трудових
установ зобов'язана забезпечити конфіденційність відомостей щодо
осіб, які є ВІЛ-інфікованими.
4.3. Адміністрація слідчих ізоляторів і виправно-трудових
установ, незалежно від наявності в установі ВІЛ-інфікованих,
зобов'язана забезпечити умови, що сприяють зниженню ризику
інфікування ВІЛ:
4.3.1. Доступність кондомів (презервативів) для користування
ув'язненими.
4.3.2. Безпечність при голінні.
4.3.3. Доступність дезінфікуючих засобів для користування
ув'язненими.
4.3.4. Недопущення розповсюдження ВІЛ-інфекції медичним
шляхом.
4.4. Адміністрація установ зобов'язана створити відповідні
умови для забезпечення санітарно-протиепідемічного режиму та
забезпечити в достатній кількості медичні підрозділи установ
хірургічним, гінекологічним, стоматологічним інструментарієм та
допоміжними засобами захисту (гумовими рукавичками, захисними
екранами) медичного персоналу при наданні медичної допомоги
заарештованим і засудженим незалежно від наявності в них
ВІЛ-інфекції чи СНІДу.
4.5. Адміністрація слідчих ізоляторів і виправно-трудових
установ зобов'язана проводити санітарно-освітню роботу серед
заарештованих і засуджених для підвищення їх обізнаності про
способи передачі ВІЛ-інфекції, про перестороги щодо уникнення
інфікування, а також надавати інформацію про необхідність
дезінфекції ін'єкційного обладнання чи його одноразового
використання.
4.6. ВІЛ-інфікована дитина за бажанням засудженої матері
тримається до досягнення 3-річного віку в будинку дитини при
виправно-трудовій установі на загальних підставах.