ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
12.07.2006 N 13098/7/15-0317
Про податковий облік витрат на проїзд
в маршрутному таксі та таксі
Державна податкова адміністрація України у зв'язку із
набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Закону
України "Про автомобільний транспорт" від 23.02.2006 N 3492
( 3492-15 ) відкликає лист Державної податкової адміністрації
України від 13.10.2005 N 20375/7/15-1117 ( v2037225-05 ) щодо
податкового обліку витрат на проїзд в маршрутному таксі та
повідомляє.
Відповідно до підпункту 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (далі -
Закон) до валових витрат, зокрема, включаються, витрати на
відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з
таким платником податку або є членами керівних органів платника
податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд
(включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад,
так і за місцем відрядження.
Абзацом другим цього підпункту, зокрема, передбачено, що
зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат
платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що
засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або
транспортних рахунків (багажних квитанцій). Не включається до
складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі,
визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі,
не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка
перебуває у відрядженні.
При цьому пунктом 1.7 розділу 1 Інструкції про службові
відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом
Міністерства фінансів України від 13.03.98 N 59 ( z0218-98 ) та
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 31.03.98 за
N 218/2658 (далі - Інструкція), витрати на проїзд до місця
відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду
повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом
загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат,
пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням
постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний
транспорт" від 05.04.2001 N 2344 ( 2344-14 ) (в редакції Закону
України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний
транспорт" від 23.02.2006 N 3492 ( 3492-15 ) (далі - Закон N 2344)
під терміном "автомобільний транспортний засіб" слід розуміти
колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий
автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для
перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих
функцій (далі - транспортний засіб).
Згідно із статтею 19 Закону N 2344 ( 2344-14 ) одним з видів
транспортних засобів є транспортні засоби загального призначення -
тобто транспортні засоби, не обладнані спеціальним устаткуванням і
призначені для перевезення пасажирів або вантажів (автобус,
легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з
бортовою платформою відкритого або закритого типу).
Водночас відповідно до статті 35 Закону N 2344 ( 2344-14 )
перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських
перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних
маршрутах загального користування на договірних умовах із органами
виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а послуги з
перевезення на таксі надаються громадянам у порядку черги на
стоянках таксі та на шляху прямування, а також на замовлення
(звичайне, термінове, нічне) усне, письмове чи за телефоном.
Відповідно до статті 1 Закону N 2344 ( 2344-14 ) автобусний
маршрут загального користування - це автобусний маршрут, на якому
здійснюють регулярні пасажирські перевезення. Перевезення
пасажирів у режимі маршрутного таксі - це перевезення пасажирів на
міському чи приміському автобусному маршруті загального
користування за розкладом руху, в якому визначається час
відправлення автобусів з початкового та кінцевого пунктів маршруту
з висадкою і посадкою пасажирів чи громадян на їхню вимогу на
шляху прямування автобуса в місцях, де це не заборонено правилами
дорожнього руху.
Підпунктом 2.3.1 п. 2.3 розділу другого Ліцензійних умов
провадження господарської діяльності з надання послуг з
перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом
загального користування (крім надання послуг з перевезення
пасажирів та їх багажу на таксі), затверджених наказом Державного
комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва
та Міністерства транспорту України від 18.12.2003 N 136/985
( z1259-03 ), передбачено, що суб'єкти господарювання, які надають
зазначені послуги відповідно до отриманої ліцензії, повинні
дотримуватися норм чинного законодавства про автомобільний
транспорт і забезпечувати, зокрема, виконання Правил надання
послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.97 N 176
( 176-97-п ).
Згідно з пунктом 19 зазначених Правил ( 176-97-п )
пасажирський перевізник здійснює перевезення пасажирів за
квитками, форма яких затверджується в установленому законодавством
порядку. При цьому відповідно до статті 39 Закону N 2344
( 2344-14 ) документом, на підставі якого виконуються пасажирські
перевезення для пасажира, є квиток на проїзд в автобусі та на
перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи
встановленого зразка).
Що стосується визначення терміна "таксі", то статтею 1 Закону
N 2344 ( 2344-14 ) визначено, що під цим поняттям слід розуміти
легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем
оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим
таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом,
розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має
нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку
на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для
надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в
індивідуальному порядку.
Таксометр - прилад, призначений для інформування пасажирів
про вартість поїздки та реєстрації параметрів роботи
автомобіля-таксі, визначених законодавством (при цьому згідно
статті 40 Закону N 2344 ( 2344-14 ) водію таксі забороняється
здійснювати перевезення пасажирів, якщо в таксі відсутній або не
працює таксометр).
Також слід зазначити, що надання послуг з перевезення
пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального
користування підлягає ліцензуванню згідно з пунктом 33 ст. 9
Закону України "Про ліцензування певних видів господарської
діяльності" від 01.06.2000 N 1775 ( 1775-14 ), а ліцензування
послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі здійснюється
відповідно до пункту 34 цієї статті.
Таким чином, режим маршрутного таксі передбачає перевезення
пасажирів на міському чи приміському автобусному маршруті
загального користування за розкладом руху. В цьому режимі
здійснюється перевезення пасажирів з висадкою і посадкою пасажирів
чи громадян на їхню вимогу на шляху прямування автобуса в місцях,
де це не заборонено правилами дорожнього руху. Документом на
перевезення пасажирів в цьому режимі для пасажира є квиток на
проїзд в автобусі і на перевезення багажу, форма якого
затверджується в установленому законодавством порядку (для
пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка). При
цьому відповідно до пункту 1.7 розділу 1 Інструкції ( z0218-98 )
витрати на проїзд до місця відрядження і назад автобусними
маршрутами загального користування (в режимі маршрутного таксі)
відшкодовуються в розмірі вартості такого проїзду.
Таксі, на відміну маршрутного таксі, не являється одним з
видів автобусних маршрутів загального користування - перевезення у
таксі відбувається не за розкладом руху, а здійснюється в порядку
черги на стоянках таксі та на шляху прямування, а також на
замовлення. Таксі має опізнавальні знаки (композицію, нанесену з
квадратів, спеціальні ліхтарі), обладнане діючим таксометром (для
надання пасажиру інформації щодо вартості поїздки - при цьому
квиток не є документом на перевезення пасажирів в цьому виді
автомобільного транспорту загального призначення) і призначене для
перевезення пасажирів та їх багажу в індивідуальному порядку. При
цьому відповідно до пункту 1.7 розділу 1 Інструкції ( z0218-98 )
не передбачено відшкодування витрат в розмірі вартості такого
проїзду до місця відрядження і назад.
Таким чином, оскільки поняття "маршрутне таксі" не є тотожним
до поняття "таксі", це зумовлює різні підходи в оподаткуванні
витрат на проїзд в таких видах автомобільного транспорту.
Враховуючи викладене вище, витрати на відрядження фізичних
осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку або
є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних
витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення
багажу) в маршрутному таксі як до місця відрядження і назад, так і
за місцем відрядження включаються до складу валових витрат
платника податку на підставі абзацу першого пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5
Закону ( 334/94-ВР ) за умови дотримання абзацу другого цього
підпункту. Що стосується витрат на відрядження, здійснених на
проїзд в таксі, то зазначені витрати не включаються до складу
валових витрат платника податку та фінансуються за рахунок власних
коштів.
Перший заступник Голови Г.М.Оперенко