У зв'язку зі своїми релігійними переконаннями я не бажаю користуватися ідентифікаційним номером. Я чула, що зараз можна відмовитися від нього. Яким чином це зробити та чи не виникне у мене проблем у зв'язку з його відсутністю?
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб— платників податків та інших обов'язкових платежів" від 02,12.1994 р. № 320/94-ВР (далі — Закон) для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону до Державного реєстру фізичних осіб—платників податків та інших обов'язкових платежів не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Відповідно до Порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи—платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого наказом ДПА України і МВС від 19.10.2004 р. № 602/1226, відмітка вноситься до паспорта громадянина України.
Громадяни України, які відмовились від прийняття ідентифікаційного номера, обліковуються як платники. податків та інших обов'язкових платежів за серією та номером паспорта.
Особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, за наявності в неї ідентифікаційного номера, повідомляє про це у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації.
Залежно від свого статусу фізична особа надає відповідний комплект документів, зокрема: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).
Посадова особа органу державної податкової служби отримує заповнену заяву з додатком, за відсутності розбіжностей між даними заяви та пред'явленими документами приймає заяву, про що робить відповідний запис на заяві та формує особову справу.
Після прийняття заяви орган державної податкової служби за місцем реєстрації особи проводить перевірку наявності інформації про особу в Державному реєстрі фізичних осіб—платників податків та інших обов'язкових платежів щодо достовірності поданих даних.
У термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви орган державної податкової служби надає заявнику довідку встановленої форми або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови. Термін дії довідки — 30 календарних днів.
Після цього особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою № ВЗ та паспорт громадянина України.
Посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за ф. № ВЗ стосовно повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту.
За відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7—9 сторінку паспорта відмітку про те, що особа має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера
Відповідно до ст. 7 Закону ідентифікаційний номер Державного реєстру є обов'язковим для використання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи в разі:
виплати доходів, з яких утримуються податки та інші обов'язкові платежі згідно з чинним законодавством України;
укладення цивільно-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких виникають обов'язки сплати платежів;
відкриття рахунків в установах банків.
Первинні звітні та облікові документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених частиною першою цієї статті, які не мають ідентифікаційних номерів, вважаються недійсними, за винятком звітних та облікових доку-_ ментів, у яких відсутні ідентифікаційні номери осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи.