ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                            Н А К А З

                        18.08.2006  N 494


                 Про затвердження Узагальнюючого
                   податкового роз'яснення щодо
                    упорядкування обліку плати
                  за торгові патенти та порядку
             стягнення нарахованих чергових платежів
              за торгові патенти у разі їх несплати


                             (Витяг)

     На виконання    пункту    6   наказу   Державної   податкової
адміністрації України від 14.07.2006 р.  N 412 відносно підготовки
Узагальнюючого  податкового  роз'яснення щодо упорядкування обліку
плати за торгові патенти та порядку стягнення нарахованих чергових
платежів  за  торгові  патенти  у  разі  їх несплати

     Н А К А З У Ю:
     1. Затвердити   Узагальнююче   податкове   роз'яснення   щодо
упорядкування обліку плати за торгові патенти та порядку стягнення
нарахованих  чергових  платежів  за  торгові  патенти  у  разі  їх
несплати (додається).

 Голова                                                А.I.Брезвін


                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      наказ ДПА України
                                      18.08.2006  N 494


                УЗАГАЛЬНЮЮЧЕ ПОДАТКОВЕ РОЗ'ЯСНЕННЯ
                 щодо упорядкування обліку плати
             за торгові патенти та порядку стягнення
                  нарахованих чергових платежів
              за торгові патенти у разі їх несплати


     Частиною   третьою   статті  1 Закону України від 25.06.91 р.
N 1251-ХІІ  (  1251-12 ) "Про систему оподаткування" зі змінами та
доповненнями (далі - Закон N  1251-XII)  встановлено,  що  ставки,
механізм справляння податків i зборів (обов'язкових платежів),  за
винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки
до  діючого  тарифу  на  електричну  та  теплову енергію,  збору у
вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ
для споживачів усіх форм власності, i пільги щодо оподаткування не
можуть встановлюватися або змінюватися  іншими  законами  України,
крім законів про оподаткування.

     Згідно з  пунктом  18  статті  14  Закону  (  1251-12  )   до
загальнодержавних   податків   i  зборів  (обов'язкових  платежів)
віднесено плату за торговий патент на деякі  види  підприємницької
діяльності.

     Закон України  від  23.03.96 р.  N 98/96-ВР ( 98/96-ВР ) "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності"  зі  змінами
та  доповненнями  (далі  -  Закон  N  98/96-ВР)  визначає  порядок
патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з
використанням   інших   форм   розрахунків  та  кредитних  карток,
діяльності  у  сфері  торгівлі  іноземною  валютою,  діяльності  з
надання  послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг,  що
провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.

     Статтею 8  Закону  N  98/96-ВР  (  98/96-ВР   )   встановлено
відповідальність    суб'єктів   підприємницької   діяльності,   що
здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими
валютними цінностями,  операції з надання послуг у сфері грального
бізнесу та  побутових послуг  у  разі  порушення  вимог     Закону
N 98/96-ВР.  До дня сплати штрафів,  визначених  цією  статтею,  а
також  до  придбання  торгового  патенту або оформлення пільгового
торгового патенту діяльність відповідних суб'єктів підприємницької
діяльності зупиняється.

     Штрафи, передбачені   цією   статтею,    підлягають    сплаті
порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.

     Посадові особи   та   громадяни  -  суб'єкти  підприємницької
діяльності у разі порушення вимог Закону N 98/96-ВР (  98/96-ВР  )
притягаються   до   адміністративної  відповідальності  згідно  із
законодавством.

     Статтею 11 Закону N 1251-XII  (  1251-12  )  встановлено,  що
відповідальність  за правильність обчислення,  своєчасність сплати
податків i зборів (обов'язкових платежів) i додержання законів про
оподаткування  несуть  платники  податків  i  зборів (обов'язкових
платежів) відповідно до законів України.

     Відповідно    до статті 11 Закону  України  від  04.12.90  р.
N 509-ХІІ ( 509-12 ) "Про державну податкову службу в Україні"  зі
змінами  та доповненнями (далі - Закон N 509-XII) органи державної
податкової служби мають право у межах компетенції  та  у  порядку,
встановленому законами України, здійснювати документальні невиїзні
перевірки (на підставі поданих податкових  декларацій,  звітів  та
інших документів,  пов'язаних з нарахуванням i сплатою податків та
зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а
також   планові  та  позапланові  виїзні  перевірки  своєчасності,
достовірності,  повноти нарахування i сплати  податків  та  зборів
(обов'язкових   платежів),   додержання   валютного  законодавства
юридичними особами,    їх    філіями,     відділеннями,     іншими
відокремленими підрозділами,  що не мають статусу юридичної особи,
а  також   фізичними   особами,   які   мають   статус   суб'єктів
підприємницької  діяльності  чи  не мають такого статусу,  на яких
згідно із законами України покладено обов'язок  утримувати  та/або
сплачувати   податки     i   збори   (обов'язкові  платежі),  крім
Національного банку України та його установ,  а також  здійснювати
контроль  за  наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів
підприємницької  діяльності,   ліцензій   на   провадження   видів
господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до
законів,  з наступною передачею матеріалів про виявлені  порушення
органам, які видали ці документи, торгових патентів.

     Державний податковий   орган   за   результатами    перевірки
дотримання  суб'єктами    господарювання  норм  Закону  N 98/96-ВР
( 98/96-ВР  )  здійснює  розрахунок  штрафних  санкцій  та складає
рішення про застосування штрафних санкцій.

     Так, підпунктом  7.1  пункту  7  Порядку направлення органами
державної  податкової  служби   України   податкових   повідомлень
платникам   податків,   затвердженого   наказом  ДПА  України  від
21.06.2001 р.  N 253 ( z0567-01  )та  зареєстрованого  у  Мін'юсті
України 6 липня 2001 р. з N 567/5758 (зі змінами та доповненнями),
встановлено, що податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних
(фінансових)  санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), законів з питань
зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими
податковим  органам надано право застосовувати штрафні (фінансові)
санкції,  рішення про застосування штрафних (фінансових)  санкцій,
що складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С").

     Вказана форма  рішення,  крім посилання на норму спеціального
закону,  передбачає обов'язкове посилання на пункт  11  статті  11
Закону  N 509-XII ( 509-12 ),  який визначає,  що податкові органи
мають  право,  зокрема,  застосовувати   до   платників   податків
фінансові  (штраф  і) санкції,  стягувати до бюджетів та державних
цільових  фондів  суми  недоїмки,  пені  у  випадках,  порядку  та
розмірах, установлених законами України.

     Відповідно до  пункту  1 статті 8 Закону N 509-ХІІ ( 509-12 )
та з метою забезпечення оперативного обліку  платежів  до  бюджету
наказом  Державної  податкової  адміністрації України від 18 липня
2005 року N 276 ( z0843-05 ),  зареєстрованим у Мін'юсті України 2
серпня  2005  року  за  N  843/11123,  затверджено  Інструкцію про
порядок ведення органами державної податкової служби  оперативного
обліку   платежів   до   бюджету,  контроль  за  справлянням  яких
здійснюється органами державної податкової служби України.

     Чергові нарахування  плати  за  торговий  патент  у   картках
особових  рахунків  платників  за відсутності подачі розрахунку не
можуть  розглядатись  як  узгоджене   податкове   зобов'язання   у
розумінні Закону України від 21.12.2000 р.  N 2181-III ( 2181-14 )
"Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків  перед
бюджетами   та   державними   цільовими  фондами"  зі  змінами  та
доповненнями (далі - Закон N 2181-III).

     Узгодженим податковим зобов'язанням плати за торговий  патент
у  розумінні  цього  Закону  може  розглядатися лише зобов'язання,
визначене за результатами перевірки податковим органом  у  рішенні
про  застосування  штрафних  (фінансових)  санкцій  та узгоджене в
становленому порядку.

     Враховуючи вищевикладене,  норми   статті 6 Закону N 2181-III
( 2181-14  )  щодо  вжиття  податковими  органами   заходів   щодо
погашення податкового боргу платника можуть застосовуватися лише у
разі несплати в установлений термін  узгодженої  суми  податкового
зобов'язання  по платі  за торговий патент,  визначеної податковим
органом за результатами проведеної перевірки.

     Водночас роз'яснення  з  питання  застосування норми статті 6
Закону  N  2181-III  (  2181-14  ),  надіслане  листом   Державної
податкової адміністрації України N 10676/7/24-1117 ( v1067225-04 )
від 11.06.2004 р., вважати таким, що відкликане.

 Директор Департаменту
 податку на  прибуток  та
 інших  податків  i зборів
 (обов'язкових платежів)                           Н.В.Хоцянівська