ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
18.08.2006 N 4363/К/17-0315,
N 9213/5/17-0316
Щодо штрафних санкцій
по орендній платі
за земельні ділянки
(Витяг)
Державна податкова адміністрація України розглянула ... лист
... щодо штрафних санкцій по орендній платі за земельні ділянки
державної або комунальної власності i
П О В І Д О М Л Я Є:
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом
України від 25.10.2001 року N 2768-III ( 2768-14 ) (далі -
Кодекс), а справляння плати за землю - Законом України "Про плату
за землю" від 03.07.92 р. N 2535-ХІІ ( 2535-12 ) (далі - Закон
N 2535-XII).
Відповідно до статті 2 Закону N 2535-XII ( 2535-12 ) та
статті 206 Кодексу ( 2768-14 ) використання землі в Україні є
платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку
або орендної плати i визначається залежно від грошової оцінки
земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів,
сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду,
справляється орендна плата.
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у
власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі i
землекористувач, у тому числі орендар (ст. 5 Закону N 2535-XII
( 2535-12 )).
Відповідно до частини першої статті 14 Закону N 2535-XII
( 2535-12 ) платники орендної плати за земельні ділянки державної
або комунальної власності самостійно обчислюють суму орендної
плати щороку станом на 1 січня i до 1 лютого поточного року
подають відповідному органу державної податкової служби за
місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на
поточний рік за формою, встановленою центральним податковим
органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Відповідно до наказу ДПА України від 20.12.2005 р. N 588
( z1591-05 ) "Про затвердження форми податкової декларації
орендної плати за земельні ділянки державної i комунальної
власності" (далі - наказ N 588) затверджена форма податкової
декларації орендної плати з земельні ділянки державної i
комунальної власності i зареєстрований у Міністерстві юстиції
України 30 грудня 2005 року за N 1591/11871 ( za591-05 ).
Згідно із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону
N 2181-III ( 2181-14 ) платник податків, що не подає податкову
декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у
розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за
кожне таке неподання або затримку.
Стосовно другого питання, то орендні відносини в Україні
регулюються Законом України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV
( 161-14 ) "Про оренду землі" (далі - Закон N 161-XIV), статтею 1
якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі
строкове, платне володіння i користування земельною ділянкою,
необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої
діяльності.
Статтею 5 Закону N 161-XIV ( 161-14 ) встановлено, що
орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на
підставі договору оренди належить право користування земельною
ділянкою.
Відповідно до статті 4 та Прикінцевих положень Закону
N 161-XIV ( 161-14 ) до розмежування відповідно до закону земель
державної i комунальної власності орендодавцями земельних ділянок
у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну
власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за
межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в
межах повноважень, визначених Кодексом ( 2768-14 ).
Згідно зі статтею 13 Закону N 161-XIV ( 161-14 ) договір
оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний
передати орендареві земельну ділянку у користування на певний
строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку
відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Однією із істотних умов договору оренди землі між
орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її
розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення i
перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону
N 161-XIV ( 161-14 )).
Орендна плата за землю, як визначено статтею 21 Закону
N 161-XIV ( 161-14 ), це платіж, який орендар вносить
орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Статтею 13
Закону N 2535-XII ( 2535-12 ) встановлено, що підставою для
нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у
державній або комунальній власності, є договір оренди такої
ділянки.
Платники земельного податку, а також орендної плати за
земельні ділянки державної або комунальної власності (крім
громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та
орендної плати щороку станом на 1 січня i до 1 лютого поточного
року подають відповідному органу державної податкової служби за
місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на
поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями
(стаття 14 Закону N 2535-XII ( 2535-12 )).
Враховуючи вищезазначене, платником орендної плати за землю
до бюджету є орендар земель державної або комунальної власності на
підставі укладеного з відповідним органом місцевого самоврядування
чи органом виконавчої влади договором орендної землі.
Заступник Голови С.I.Лекарь