ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
08.08.2006 N 14961/7/10-1317/3516
Щодо узгодження податкових
зобов'язань при зверненні
платника податків до суду
Державна податкова адміністрація України, в зв'язку із
численними зверненнями органів державної податкової служби України
та платників податків з проханням про надання роз'яснення щодо
узгодження податкових зобов'язань при зверненні платника податків
до суду, повідомляє наступне.
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від
21 грудня 2000 року N 2181-III ( 2181-14 ), із змінами та
доповненнями (далі - Закон N 2181), є спеціальним Законом з питань
оподаткування.
Пунктом 1.2 статті 1 Закону N 2181 ( 2181-14 ) визначено, що
податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків
сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму
коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими
законами України.
Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону N 2181 ( 2181-14 )
податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з
урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно
узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи
судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також
пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження
рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу
встановлено статтею 5 Закону N 2181 ( 2181-14 ).
Так, зокрема, абзацом шостим підпункту 5.2.4 пункту 5.2
статті 5 Закону N 2181 ( 2181-14 ) вказано, що день закінчення
процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження
податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника
податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення
контролюючого органу податкове зобов'язання вважається
неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття
відповідного рішення.
До того ж відповідно до підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5
Закону N 2181 ( 2181-14 ) встановлено, що з урахуванням строків
давності платник податків має право оскаржити до суду рішення
контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у
будь-який момент після отримання відповідного податкового
повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого
органу не підлягає адміністративному оскарженню.
При цьому слід звернути увагу, що частинами третьою та п'ятою
статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) від 1 вересня 2005 р.) передбачено, що у разі подання
апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає
законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції
за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України
набирають законної сили з моменту проголошення.
Разом з тим відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5
Закону N 2181 ( 2181-14 ) узгоджена сума податкового зобов'язання,
не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5
(протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового
повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий
платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження),
визнається сумою податкового боргу платника податків.
З огляду на вищевикладене при оскарженні платником податків
до суду суми податкового зобов'язання (у разі незастосування або
закінчення платником податків процедури апеляційного узгодження
податкових зобов'язань, передбаченої підпунктами 5.2.2 - 5.2.4
статті 5 Закону N 2181 ( 2181-14 ), нарахованого податковим
органом, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим до
вирішення справи адміністративним судом в апеляційній інстанції та
прийняття відповідного рішення. Однак при оскарженні платником
податків до суду суми податкового боргу (узгодженого податкового
зобов'язання, несплаченого після спливу десяти календарних днів
від дня отримання податкового повідомлення-рішення) такий борг не
може вважатись неузгодженим податковим зобов'язанням.
Заступник Голови С.Лекарь