ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
18.08.2006 N 4368/К/17-0315
Щодо штрафних санкцій
по орендній платі
за земельні ділянки
Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо
штрафних санкцій по орендній платі за земельні ділянки державної
або комунальної власності і повідомляє.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом
України від 25.10.2001 N 2768-III ( 2768-14 ) (далі - Кодекс), а
справляння плати за землю - Законом України "Про плату за землю"
від 03.07.92 N 2535-XII ( 2535-12 ) (далі - Закон N 2535).
Відповідно до статті 2 Закону N 2535 ( 2535-12 ) та
статті 206 Кодексу ( 2768-14 ) використання землі в Україні є
платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку
або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки
земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів,
сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду,
справляється орендна плата.
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у
власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і
землекористувач, у тому числі орендар (ст. 5 Закону
N 2535 ( 2535-12 ).
Відповідно до частини першої статті 14 Закону N 2535
( 2535-12 ) платники орендної плати за земельні ділянки державної
або комунальної власності самостійно обчислюють суму орендної
плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року
подають відповідному органу державної податкової служби за
місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на
поточний рік за формою, встановленою центральним податковим
органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Відповідно до наказу ДПА України від 20.12.2005 N 588
( z1591-05 ) "Про затвердження форми податкової декларації
орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної
власності" (далі - наказ N 588) затверджена форма податкової
декларації орендної плати за земельні ділянки державної і
комунальної власності і зареєстрований у Міністерстві юстиції
України 30 грудня 2005 року за N 1591/11871.
Згідно із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону
N 2181-III ( 2181-14 ) платник податків, що не подає податкову
декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у
розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за
кожне таке неподання або затримку.
Стосовно другого питання, то орендні відносини в Україні
регулюються Законом України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV
( 161-14 ) "Про оренду землі" (далі - Закон N 161), статтею 1
якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі
строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою,
необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої
діяльності.
Статтею 5 Закону N 161 ( 161-14 ) встановлено, що орендарями
земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі
договору оренди належить право користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 4 та Прикінцевих положень Закону N 161
( 161-14 ) до розмежування відповідно до закону земель державної і
комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах
населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є
відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених
пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень,
визначених Кодексом.
Згідно зі статтею 13 Закону N 161 ( 161-14 ) договір оренди
землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний передати
орендареві земельну ділянку у користування на певний строк, а
орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно
до умов договору та вимог земельного законодавства.
Однією із істотних умов договору оренди землі між
орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її
розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і
перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону
N 161 ( 161-14 ).
Орендна плата за землю, як визначено статтею 21 Закону N 161
( 161-14 ), це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за
користування земельною ділянкою.
Статтею 13 Закону N 2535 ( 2535-12 ) встановлено, що
підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка
перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди
такої ділянки.
Платники земельного податку, а також орендної плати за
земельні ділянки державної або комунальної власності (крім
громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та
орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного
року подають відповідному органу державної податкової служби за
місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на
поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями
(стаття 14 Закону N 2535 ( 2535-12 ).
Враховуючи вищезазначене, платником орендної плати за землю
до бюджету є орендар земель державної або комунальної власності на
підставі укладеного з відповідним органом місцевого самоврядування
чи органом виконавчої влади договором оренди землі.
Заступник Голови
ДПА України С.Лекарь