ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                   30.08.2006  N 9651/5/15-0616


     Справляння земельного  податку  здійснюється  відповідно   до
Закону  України від 03.07.92 р.  N 2535-XII ( 2535-12 ) "Про плату
за землю"  в  редакції  Закону  від  19.09.96   р.   N   378/96-ВР
( 378/96-ВР   )   (зі   змінами  та  доповненнями,  далі  -  Закон
N 2535-XII),  яким,  зокрема,  визначено коло платників земельного
податку, ставки податку, порядок його обчислення і сплати, а також
пільги окремим категоріям платників.

     Згідно зі  статтею  2  Закону  N   2535-XII   (   2535-12   )
використання землі в Україні є платним.  Об'єктом плати за землю є
земельна ділянка,  а також земельна частка (пай),  яка перебуває у
власності  або  користуванні,  у  тому  числі на умовах оренди,  а
платниками - власники земельних ділянок,  земельних часток  (паїв)
та землекористувачі,  в  тому  числі  орендарі  (стаття  5  Закону
N 2535-XII).

     Відповідно до  пункту  3  частини  першої  статті  12  Закону
N 2535-XII ( 2535-12 ) від земельного податку звільнені,  зокрема,
заклади,  установи та організації,  які  повністю  утримуються  за
рахунок бюджету.

     Якщо підприємства,  установи та організації,  що користуються
пільгами   по   земельному   податку   мають   у   підпорядкуванні
госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове  користування
(оренду) земельні ділянки,  окремі будівлі або їх частини, податок
за   земельні    ділянки,    зайняті    цими    госпрозрахунковими
підприємствами   або   будівлями   (їх  частинами),  переданими  в
тимчасове користування,  сплачується у  встановлених  розмірах  на
загальних підставах (остання частина статті 12 Закону  N  2535-XII
( 2535-12 ).

     При цьому   відповідно   до  статті  796  Цивільного  кодексу
України ( 435-15 ) одночасно з  правом  найму  будівлі  або  іншої
капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право
користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також
право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або
споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

     Плата, яка  справляється  з   наймача   будівлі   або   іншої
капітальної  споруди (їх окремої частини),  складається з плати за
користування  нею  і  плати  за  користування  земельною  ділянкою
(стаття  797  Цивільного  кодексу України ( 435-15  ).

     Законом N  2535-XII ( 2535-12 ) не передбачено виключень щодо
звільнення від сплати земельного податку  бюджетних  установ,  які
здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки,  окремі
будівлі або їх частини  іншим  суб'єктам  господарювання,  в  тому
числі бюджетним установам.

     Таким чином,   власники   землі   та   землекористувачі,  які
відповідно до Закону N  2535-XII  (  2535-12  )  звільняються  від
сплати  земельного  податку  та  надають  у тимчасове користування
(оренду) земельні ділянки,  окремі будівлі або їх частини, податок
за  земельні  ділянки,  зайняті  цими  будівлями  (їх  частинами),
переданими в  тимчасове  користування,  сплачують  у  встановлених
розмірах на загальних підставах.

 Заступник Голови                                       С.І.Лекарь