Рішення
про проект Концепції Платіжного союзу держав -
членів Економічного союзу Співдружності
Незалежних Держав
Дата підписання Україною: 15.04.1994
Дата набуття чинності для України: 15.04.1994
Рада глав урядів Співдружності Незалежних Держав вирішила:
1. Схвалити представлений проект Концепції Платіжного союзу
держав членів Економічного союзу Співдружності Незалежних Держав
(додається).
2. Доручити розробнику даного проекту - Російської Федерації
на його базі підготувати проект Угоди про Платіжний союз.
Вчинено в Москві 15 квітня 1994 року в одному дійсному
примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в
Архіві Уряду Республіки Бєларусь, що направить державам, які
підписали це Рішення, його завірену копію.
За Уряд За Уряд
Азербайджанської Республіки Республіки Молдова
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Бєларусь Російської Федерації
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Вірменія Республіки Таджикистан
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Грузія Туркменистану
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Казахстан Республіки Узбекистан
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Киргизької Республіки України
(підпис) (підпис)
КОНЦЕПЦІЯ
ПЛАТІЖНОГО СОЮЗУ ДЕРЖАВ - ЧЛЕНІВ ЕКОНОМІЧНОГО
СОЮЗУ СПІВДРУЖНОСТІ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ
Поняття Платіжного союзу:
під Платіжним союзом розуміється добровільне об'єднання
держав з метою забезпечення безперебійних платежів на основі
взаємної конвертованості національних валют;
учасниками Платіжного союзу є держави, що прийняли
зобов'язання дотримуватись умов Угоди про Платіжний союз.
Основні принципи Платіжного союзу.
1. Учасники торговельних угод (підприємства, організації)
самостійно визначають форми розрахунків, валюту ціни контракту і
валюту платежу. Як валюта зовнішньоторговельних розрахунків можуть
використовуватися, на вибір учасників угод, національні валюти
держав - учасниць Платіжного союзу та інші валюти.
Держави - учасниці Платіжного союзу, взаємно визнаючи
національні валюти, не мають права встановлювати обмеження щодо
прийому до використання національних валют як платіжних коштів з
торговельних та інших операцій.
При створенні відповідних передумов учасники Платіжного союзу
можуть ввести валюту колективного користування для міждержавних
розрахунків.
2. Уряди і центральні (національні) банки держав - учасниць
Платіжного союзу встановлюють такі правила державного
зовнішньоторговельного і валютного регулювання, що приводять до
розвитку на території відповідних держав повноцінного валютного
ринку, на якому здійснюються операції купівлі-продажу національної
валюти за національні валюти інших держав - учасниць Платіжного
союзу і за інші валюти.
3. Державами - учасницями Платіжного союзу забезпечується
режим конвертованості національної валюти в іноземні валюти за
поточними операціями (операціями, пов'язаними з рухом товарів і
послуг).
Резидентам надається можливість придбання іноземної валюти
(як вільно конвертованої валюти, так і національних валют держав -
учасниць Платіжного союзу) в обмін на національну валюту для
здійснення поточних операцій відповідно до національного
законодавства. Адміністративні обмеження в частині визначення
валюти платежу при укладенні контрактів між юридичними особами
держав - членів Платіжного союзу не допускаються.
Нерезидентам надається можливість володіти національною
валютою і використовувати її для оплати придбання товарів і послуг
як у даній державі, так і для розрахунків з третіми країнами.
Обмінний курс національних валют держав - учасниць (у тому
числі офіційний курс) визначається на основі попиту та пропозиції
або на валютних біржах (із проведенням торгів не рідше двох разів
на тиждень), або на міжбанківському валютному ринку, на якому хоча
б один з банків (це може бути і центральний банк) має здійснювати
щоденне котирування курсу з зобов'язанням укладати угоди
купівлі-продажу за оголошеним (котированим) курсом.
Держави-учасниці дотримуються режиму єдиного валютного курсу для
усіх видів зовнішньоекономічних операцій.
4. Держави - учасниці Платіжного союзу застосовують
погоджений режим використання залишків коштів на банківських
рахунках, що належать нерезидентам, для цілей інвестицій,
включаючи вкладення цих коштів у депозити, державні цінні папери,
в акції і участь на паях в капіталі підприємств, інші форми
інвестицій. Держави-учасниці домовляються про єдиний підхід до
встановлення режиму конверсії (переведення) в іноземну валюту
залишків коштів на рахунках нерезидентів у національній валюті.
5. Уповноваженим комерційним банкам держав - учасниць
Платіжного союзу надається право здійснювати розрахунки за
зовнішньоекономічними операціями через взаємні кореспондентські
рахунки, надавати кредити банкам кореспондентам та іншим
резидентам і нерезидентам, що беруть участь у зовнішньоекономічних
операціях.
6. Визначаються органи управління Платіжним союзом.
Спеціалізованим банківським інститутом Платіжного союзу є
Міждержавний банк.
7. Підприємства та організації повинні мати право вибору
банку, що обслуговує їх зовнішньоекономічні операції, а комерційні
банки - право вибору банку-кореспондента.
8. Держави - учасниці Платіжного союзу визначають порядок
розрахунків за зовнішньоекономічними операціями неторгового
характеру, що дозволяє забезпечити платежі за дорученням або на
користь фізичних і юридичних осіб, зв'язані з поїздками,
переказами заробітної плати, пенсій, а також інші платежі
неторгового характеру.
Режим розрахунків за неторговими операціями має містити в
собі:
організацію роботи банків щодо здійснення безготівкових
переказів за дорученням або на користь фізичних і юридичних осіб,
інкасації наявної іноземної валюти та інших платіжних документів,
виплаті готівки з рахунків і по безготівкових перерахуваннях,
обміну іноземної валюти;
правила ввезення і вивезення іноземної готівкової валюти та
інших платіжних коштів в іноземній валюті;
можливість придбання фізичними особами платіжних коштів в
іноземній валюті для здійснення платежів неторгового характеру.
9. Держави - учасниці Платіжного союзу не вживають
адміністративних заходів щодо обмеження сфери використання своїх
національних валют резидентами і нерезидентами або не ускладнюють
це використання з метою придбання товарів і послуг, здійснення
інвестицій, платежів неторгового характеру.
10. Держави - учасниці Платіжного союзу не перешкоджають
допуску своїх банків до участі в торгах валютами держав - учасниць
Платіжного союзу на їх внутрішніх валютних ринках.
11. Держави-учасниці можуть на умовах, що не завдають шкоди
іншим державам - учасницям Платіжного союзу, на двосторонній або
багатосторонній основі укладати додаткові угоди про більш тісну
координацію своєї економічної політики, включаючи створення
валютних союзів, заснованих на підтримці стійкого обмінного курсу
(паритету) національних валют, об'єднання або передачі частини
своїх функцій у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності,
грошово-кредитного і бюджетного регулювання.
12. Держави - учасниці Платіжного союзу домагаються
збалансованості своїх платіжних балансів і прагнуть до
забезпечення стійкості національних валют.