ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
12.10.2006 N 11558/6/15-0216
Щодо розробки методик визначення фактичних об'ємів
аграрного виробництва за даними космічного знімання
У зверненні наголошується, що сучасний стан аграрного сектору
економіки потребує запровадження більш точних і оперативних
методів отримання достовірної інформації яка дозволила б державним
органам, приймати оптимальні управлінські рішення. Щодо
сільськогосподарського господарства, це означає отримання даних
про фактичні площі посівів, урожайність і валові збори.
Пропонується вирішення такої проблеми шляхом розробки методик
визначення фактичних об'ємів аграрного виробництва за даними
космічного знімання.
З огляду на зазначене, пропозиції Інституту є слушними, проте
при їх виконанні вважаємо, що на даний час, бажане за реальне
прийняти неможливо із-за багатьох факторів. Зокрема, на обробку
даних космічного знімання потрібно задіяти численні служби, які
потрібно фінансувати відповідним об'ємом коштів, оскільки, саме
космічне знімання та його обробка потребує забезпечення значних
коштів, які потрібно витратити в першу чергу, на трансформування
космічних знімків, приведення їх до єдиного масштабу, дешифрування
знімків, комп'ютерне вимірювання площ за угіддями (рілля,
сіножаті, пасовища, багаторічні насадження тощо) та ін.
По-друге, після виходу Указу Президента України
від 03.12.99 р. N 1529/99 ( 1529/99 ) "Про невідкладні заходи щодо
прискорення реформування аграрного сектора економіки" розпочався
новий етап земельної реформи. Протягом короткого періоду здійснено
перереєстрацію всіх колективних сільськогосподарських підприємств
і на їх основі почали діяти численні нові юридичні особи,
засновані на приватній власності на землю та майно: приватні
підприємства, фермерські господарства, товариства з обмеженою
відповідальністю, відкриті акціонерні товариства тощо.
По-третє, враховуючи особливості тих перетворень, що виникли
в результаті реформування аграрного сектору економіки і значною
мірою вплинули на розподіл земель між суб'єктами господарювання
(сільськогосподарські угіддя, несільськогосподарські угіддя), то
при оподаткуванні цих земельних ділянок слід виходити з того, яким
чином і кому були надані землі, чи вони залишилися у власності
органів місцевої влади.
Зрозуміло, реалізація зазначеного Указу Президента України
( 1529/99 ) - непроста й досить тривала робота. Зміст її не просто
в перереєстрації КСП. Проблема не в цьому. Йдеться про справу
набагато складнішу - передачу землі та майна в приватну власність,
виділення землі в натурі, тобто передачу її новим власникам,
створення ефективного виробництва на місці збиткового, залучення
інвесторів та кредитів, без чого неможливо створити ефективне
сільськогосподарське виробництво.
Податкова політика держави в аграрному секторі економіки в
останні роки спрямована на забезпечення його стабільного розвитку.
І досить потужним з боку держави виглядає податкове регулювання
виробництва сільськогосподарської продукції та її переробки. Для
українського сільськогосподарського товаровиробника й переробника
сільськогосподарської продукції протягом останніх років було
застосовано, зокрема, сітку податкових пільг, систему податкових
канікул, реструктуризацію й списання податкових боргів.
Одним із заходів виведення сільського господарства із
економічної кризи є впровадження в державі фіксованого
сільськогосподарського податку (ФСП) відповідно до Закону України
від 17.12.98 N 320 ( 320-14 ) "Про фіксований
сільськогосподарський податок" (далі - Закон N 320-IV). Фіксований
сільськогосподарський податок введений в державі з метою спрощення
механізму нарахування та сплати сільськогосподарськими
товаровиробниками податків і зборів (обов'язкових платежів),
зниження податкового тиску для вказаної категорії платників і на
цій основі - забезпечення стимулювання раціонального використання
землі, нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської
продукції.
Оскільки, об'єктами земельних відносин є землі в межах
території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі
на земельні частки (паї), то при оподаткуванні земельних ділянок
слід врахувати наступне.
Згідно зі статтею 5 Закону України від 03.07.92 N 2535-XII
( 2535-12 ) "Про плату за землю" (із змінами та доповненнями -
далі Закон N 2535-XII) об'єктом плати за землю є земельна
ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності
або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Статтею 3 Закону N 320-IV ( 320-14 ) встановлено, що об'єктом
оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського
податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих
сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих
йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель
водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та
риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та
вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та
водосховищах).
Зважаючи на це, при сплаті податків сільгоспвиробниками (при
загальній системі оподаткування, а також при застосуванні
спрощеної системи оподаткування /ФСП/) об'єктом оподаткування
всюди фігурує площа земельних ділянок, а визначення урожайність і
валових зборів це вже тема для оподаткування іншими платежами.
Тобто, для визначення розміру земельного та фіксованого
сільськогосподарського податку необхідно знати площу
сільськогосподарських угідь, а крім цього ще й їх грошову оцінку
та ставку.
Процедуру визнання факту виникнення або припинення права
власності і права користування земельними ділянками визначає
державний земельний кадастр, який згідно зі статтею 193 Земельного
кодексу ( 2768-14 ) є єдиною державною системою
земельно-кадастрових робіт та містить сукупність відомостей і
документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок,
їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну
характеристику, розподіл серед власників землі та
землекористувачів.
Наявність земель за їх категоріями, обліковується
землевпорядними органами, підпорядкованими Державному комітету
України по земельних ресурсах відповідно до Інструкції з
заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку
земель, затвердженої наказом Держкомстату України 05.11.98 р.
N 377 ( z0788-98 ), зареєстрованого в Мінюсті України 14.12.98 р.
за N 788/3228 (форма N 6-зем "Звіт про наявність земель та
розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та
видами економічної діяльності").
До розмежування земель державної і комунальної власності
повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів,
крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких
розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства,
господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать
частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні,
міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи
виконавчої влади (пункт 12 Розділу X. Перехідних положень
Земельного кодексу України ( 2768-14 ).
Отже, вирішення питання стосовно об'єкту оподаткування (площі
сільгоспугідь), виникнення або припинення права власності і права
користування земельними ділянками, у т.ч. земельними ділянками, на
яких розміщені виробничі, господарські та інші будівлі, а також
віднесення та розподіл цих земель за їх категоріями між власниками
землі або землекористувачами є виключною компетенцією підрозділів
землевпорядних органів, які підпорядковані Державному комітету
України по земельних ресурсах, за рішенням відповідної місцевої
влади.
Оскільки, питання справляння плати за землю тісно пов'язано з
обліком земельних ділянок, повнота та правильність ведення якого
залежить від органів місцевого самоврядування, органів виконавчої
влади та землевпорядних органів, то з цього приводу, ДПА України
на виконання Плану підготовки першочергових законопроектів та
проектів інших нормативно-правових актів з питань підвищення
ефективності державного регулювання земельних відносин,
використання та охорони земель, затвердженого Указом Президента
України від 21 листопада 2005 року N 1643/2005 ( 1643/2005 ) "Про
рішення Ради національної безпеки і оборони України
від 29 червня 2005 року "Про стан додержання вимог законодавства
та заходи щодо підвищення ефективності державної політики у сфері
регулювання земельних відносин, використання та охорони земель"
розробила Порядок взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну
інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за
землю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України
від 1 серпня 2006 року N 1066 ( 1066-2006-п ).
Враховуючи викладене, ДПА України, співпрацюючи з органами
місцевої влади та землевпорядними органами, підпорядкованими
Держкомзему України вже проводить роботу у напрямку,
запропонованому Інститутом агроекології по визначенню площ
земельних ділянок сільськогосподарського призначення, але не за
даними космічного знімання, а більш дешевим наземним методом.
Тобто, застосування Порядку ( 1066-2006-п ), в частині
отримання інформації від землевпорядних органів щодо проведення
інвентаризації земель, переходу права власності на земельні
ділянки, місцезнаходження земельних ділянок, їх площі, категорії
землі, нормативної грошової оцінки та ін., дасть можливість не
тільки органам державної податкової служби забезпечити здійснення
оперативного контролю за обчисленням земельного податку або
орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної
власності, а ще й іншим заінтересованим міністерствам і відомствам
задіяти цю інформацію.
Заступник Голови Л.Є.Боєнко