ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ Л И С Т 09.10.2006 N 11360/6/15-0616 Про плату за землю (Витяг) Статтею 2 Закону України від 03.07.92 N 2535-XII ( 2535-12 ) "Про плату за землю" в редакції Закону від 19.09.96 N 378/96-ВР ( 378/96-ВР ) (зі змінами та доповненнями, далі Закон N 2535-XII) встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Підставою для нарахування земельного податку, як визначено статтею 13 Закону N 2535-XII ( 2535-12 ), є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним ( 2768-14 ) та Цивільним ( 435-15 ) кодексами, Законом України від 06.10.98 N 161-XIV ( 161-14 ) "Про оренду землі" в редакції Закону від 02.10.2003 N 1211-IV ( 1211-15 ) (із змінами та доповненнями, далі Закон N 161-XIV) та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до статті 13 Закону N 161-XIV ( 161-14 ) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку в користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ). Річна орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, як визначає стаття 21 Закону N 161-XIV ( 161-14 ), не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" ( 2535-12 ), та перевищувати 10% їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлено більший розмір орендної плати. Отже, орендар земель державної і комунальної власності відповідно до вимог чинного законодавства є платником орендної плати за землю на підставі укладеного з відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади договором оренди землі. <...> Заступник Голови Л.Є.Боєнко