ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                  12.09.2006  N 17002/7/16-1517

                                      Державна податкова
                                      адміністрація у м. Києві


     Державна податкова  адміністрація  України  розглянула  листи
щодо оподаткування податком на додану вартість окремих операцій  і
повідомляє.

     1. Стосовно   оподаткування   податком   на  додану  вартість
наукової діяльності  та  визначення  умов  реєстрації  і  визнання
науковою  діяльністю науково-дослідних і дослідно-конструкторських
робіт.

     Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону  України
"Про   податок   на   додану  вартість"  (  168/97-ВР  )  об'єктом
оподаткування податком на додану вартість є  операції  з  поставки
товарів  (послуг)  на  митній  території  України.  Місце поставки
товарів послуг,  з метою оподаткування визначається з  урахуванням
вимог пункту 6.5 статті 6 Закону.

     Відповідно до  загального  правила,  встановленого підпунктом
"а" пункту 6.5 статті 6 Закону  (  168/97-ВР  ),  місцем  поставки
послуг   вважається   місце,   де   особа,   яка   надає  послугу,
зареєстрована платником цього  податку.  Підпунктом  "г"  цього  ж
пункту також визначено,  що місцем надання послуг у сфері наукової
діяльності є місце, де такі послуги фактично надаються.

     Згідно з Законом України від 13.12.91 N 1977-XII ( 1977-12  )
"Про  наукову  і науково-технічну діяльність" наукова діяльність -
це інтелектуальна творча діяльність,  спрямована  на  одержання  і
використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та
прикладні наукові дослідження.

     Фундаментальні наукові дослідження - це наукова теоретична та
(або)  експериментальна діяльність,  спрямована на одержання нових
знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх
взаємозв'язку.   Прикладні   наукові   дослідження   -  наукова  і
науково-технічна діяльність,    спрямована    на    одержання    і
використання знань для практичних цілей.

     Відповідно до   Інструкцій  щодо  заповнення  форм  державних
статистичних  спостережень  зі  статистики  науки  та   інновацій,
затвердженої наказом  Державного  комітету  статистики України від
28 листопада 2005 року  N  382  (  z1494-05  )  (зареєстрований  в
Міністерстві  юстиції України 14 грудня 2005 р.  за N 1494/11774),
наукові  та  науково-технічні  роботи  включають  у  себе  наукові
дослідження та розробки і науково-технічні послуги.

     Під науковими  дослідженнями та розробками розуміється творча
діяльність,  яка здійснюється  на  систематичній  основі  з  метою
збільшення обсягу наукових знань, у тому числі про людину, природу
та суспільство,  а також пошук нових сфер застосування цих  знань.
Критерієм,  який  дає  змогу  відрізнити  наукові  дослідження  та
розробки  від  супутніх  їм  видів  діяльності,  є   наявність   у
дослідженнях   та   розробках   значного   елемента   новизни.   У
відповідності до цього критерію конкретний проект у залежності від
мети  проекту  належить  чи  не належить до наукових досліджень та
розробок.

     Науково-технічні послуги  визначаються  як   діяльність,   що
пов'язана  з  дослідженнями  і  розробками  і  сприяє створенню та
застосуванню   науково-технічних   знань.   До    них    належать:
науково-технічна   діяльність  бібліотек, музеїв  тощо;  переклад,
редагування  тощо   науково-технічної   літератури;   розвідування
(геологічні,     гідрологічні     тощо);     збір     даних    про
соціально-економічні    явища;    розвідка    корисних    копалин;
патентно-ліцензійна   діяльність.   Науково-технічні   послуги  не
належать до наукових досліджень та розробок.

     До наукових досліджень та розробок  також  не  належать  такі
види  діяльності,  як:  управління  та  інша  допоміжна діяльність
(діяльність органів управління  дослідженнями  та  розробками,  їх
фінансування   тощо);   виробнича   діяльність  щодо  впровадження
інновацій; освіта    та    підготовка    кадрів;     інші     види
науково-технічної     діяльності     (маркетингова     діяльність;
випробування    та    стандартизація,    передпроектні     роботи;
спеціалізовані  медичні послуги;  адаптація,  підтримка і супровід
існуючого програмного забезпечення тощо).

     2. Щодо формування податкового кредиту при наданні на  митній
території України послуг нерезиденту.

     Порядок формування    податкового   кредиту   регламентується
пунктом 7.4 статті 7 Закону ( 168/97-ВР ).

     Відповідно до загального правила податковий кредит з  податку
на  додану  вартість  складається  із  сум  податків,  нарахованих
(сплачених) платником  податку  у   зв'язку   з   придбанням   або
виготовленням  товарів  (у  тому  числі при їх імпорті) та послуг,
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх
подальшого  використання  у  виробництві  та/або  поставці товарів
(послуг)  в  оподатковуваних  операціях  у   межах   господарської
діяльності.

     Виключення із    зазначеного   правила   складають   випадки,
визначені у останньому абзаці підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті  7
і підпунктах   7.4.2   -   7.4.4   пункту   7.4  статті  7  Закону
( 168/97-ВР ).  Зокрема,  якщо у подальшому товари  (послуги),  по
яких суми податку на додану вартість, були включені до податкового
кредиту,  починають  використовуватися  в  операціях,  які  не   є
об'єктом  оподаткування  згідно  зі  статтею  3  цього  Закону або
звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5  цього  Закону,
чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів,  то з
метою  оподаткування  такі   товари   (послуги),   основні   фонди
вважаються проданими  за їх звичайною ціною у податковому періоді,
на який припадає початок такого використання або переведення,  але
не нижче    ціни    їх   придбання   (виготовлення,   будівництва,
спорудження).

     Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари  (послуги)
та   основні  фонди,  які  призначаються  для  їх  використання  в
операціях,  які не є об'єктом оподаткування згідно  зі  статтею  3
цього  Закону  (  168/97-ВР  )  або звільняються від оподаткування
згідно зі статтею 5 цього Закону,  то  суми  податку,  сплачені  у
зв'язку  з  таким  придбанням  (виготовленням),  не включаються до
складу податкового кредиту такого платника.

     У разі коли  товари  (роботи,  послуги),  виготовлені  та/або
придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а
частково ні,  до суми податкового кредиту  включається  та  частка
сплаченого   (нарахованого)   податку   при  їх  виготовленні  або
придбанні,  яка  відповідає  частці  використання  таких   товарів
(робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

     Якщо платник  податку  придбаває  (виготовляє) матеріальні та
нематеріальні  активи  (послуги),  які  не  призначаються  для  їх
використання  в господарській діяльності такого платника,  то сума
податку, сплаченого у зв'язку з  таким придбанням (виготовленням),
не включається до складу податкового кредиту.

     3. Стосовно  порядку  заповнення  податкової накладної у разі
здійснення операцій,  які не є об'єктом оподаткування податком  на
додану вартість. Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7
Закону ( 168/97-ВР  )  податкова  накладна  складається  у  момент
виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Для
операцій,  то  оподатковуються  і  звільнені  від   оподаткування,
складаються окремі податкові накладні.

     Враховуючи зазначене,   а  також  вимоги  Порядку  заповнення
податкової  накладної  затверджено  наказом  Державної  податкової
адміністрації  України  від 30 червня 2005 року N 244 ( z0769-05 )
(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 липня 2005 р. за
N 769/11049),   при   здійсненні   операцій,  які  не  є  об'єктом
оподаткування податком на додану вартість,  податкова накладна  не
виписується.

 Директор Департаменту податку
 на додану вартість ДПА України                           А.Богдан