Декларація
          Президента України Л. М. Кравчука і Президента
              Республіки Казахстан Н. А. Назарбаєва
               "Сучасний світ: виклики і небезпеки"


     Дата підписання:       20.01.1994
     Дата набуття чинності: 20.01.1994 

     Наближається кінець XX століття. Людство готується вступити в
нову епоху розвитку.  Історія прискорила  свій  перебіг,  зробивши
людство учасником і свідком глобальних за своїми наслідками змін у
світовій структурі.  Світ став більш відкритим  і  взаємозалежним.
Пішла   в  небуття  епоха  великого  протистояння  двох  систем  і
військово-політичних блоків.  У світову родину  націй  влилися  на
рівноправних принципах багато народів,  що створили нові незалежні
держави.

     Водночас, позитивні  зміни  на  європейському  й  азіатському
континентах  супроводжуються  появою  нових  викликів  і небезпек.
Серед них:  загострення міжетнічних конфліктів,  створення  зон  з
"вакуумом безпеки",  спроби дестабілізації нових незалежних держав
ззовні і встановлення "сфер впливу".

     Усе це  вимагає  прийняття  екстрених  адекватних  заходів  і
рішень.  Дотримуючись  принципу неподільності міжнародного світу і
міжнародної безпеки,  Україна і  Казахстан  вважають,  що  загроза
національній   безпеці  будь-якої  держави  є  загрозою  загальної
безпеки і миру в усьому світі.  У світовій політиці повинні  стати
аксіомою  принципи  "безпека  для  себе - через безпеку для всіх",
"стабільність усередині країни - внесок у глобальну стабільність".

     Існуюча стурбованість в сфері безпеки цілого ряду держав може
бути  знята  лише на шляху створення міжрегіональної універсальної
системи безпеки "від Ванкувера до Владивостока",  що  включає  всі
держави без винятку.  Важливу роль у цьому процесі відіграють такі
міжнародні організації й інституції,  як  ООН,  НБСЄ,  НАТО,  Рада
Північноатлантичного співробітництва та інші.

     Великий позитивний потенціал має схвалена главами держав НАТО
ідея "Партнерство  заради  миру"  (  950_001  ).   Її   реалізація
дозволить   розширити   рамки  стабільності,  миру  і  довіри  між
державами.

     Найзначнішою подією  останнього  десятиліття  стало утворення
нових незалежних держав на  території  колишнього  СРСР.  Прагнучи
побудувати  між  собою  нові цивілізовані відносини,  засновані на
суверенній рівності, рівноправності, добросусідстві, невтручанні у
внутрішні справи і взаємній повазі, наші держави, що пройшли разом
довгий,   тернистий    історичний    шлях,    вирішили    створити
Співдружність,  щоб  допомогти  один  одному  в  подоланні  важких
наслідків тоталітарної епохи  і  зберегти  добрі  і  взаємовигідні
зв'язки,  котрі  реально  сприяють  зміцненню  дружби  між  нашими
народами.

     Співдружність Незалежних Держав існує вже понад два роки.  Її
розвиток  проходить  складно і суперечливо,  часто супроводжується
нестабільністю і кризами, що інколи переходять у гострі конфліктні
ситуації.  Однак основним підсумком дворічного існування СНД можна
з повною відповідальністю назвати те, що було відвернено глобальні
катаклізми,  прогнозовані  деякими  політиками,  і  потрясіння  на
території колишнього СРСР,  прискорено процес входження у  світове
співтовариство нових держав і закладено основи зміцнення головного
і неоціненного надбання, набутого нашими народами, - незалежності,
права самим розпоряджатися своєю долею.

     Україна і  Казахстан - багатонаціональні держави,  що будують
відкрите демократичне суспільство,  взяли за основу свого розвитку
збереження  і  зміцнення  міжнаціонального  і  соціального  миру і
злагоди.  Ми усвідомлюємо величезну важливість підтримки цивільної
і  міжнаціональної стабільності в наших країнах і в інших державах
СНД,  заявляємо про свою повну рішучість і  надалі  проводити  цей
курс.

     У зв'язку   з  цим  глибоку  стурбованість  викликають  деякі
тенденції,  що намітилися в міжнародній ситуації як у СНД, так і в
розвитку окремих країн Співдружності.  Ми не маємо права закривати
очі на те, що останнім часом активізувалися безвідповідальні сили,
що  закликають  до  реанімації  тоталітарного  режиму,  розпалюють
міжнаціональну  ворожнечу,  ксенофобію,   шовінізм,   націоналізм,
сповідують руйнівні ідеї,  що суперечать Статутові ООН ( 995_010 )
і  принципам  НБСЄ.  Ці  чужі цивілізованим міжнародним відносинам
явища були нещодавно засуджені міністрами закордонних справ держав
-  учасниць Наради по безпеці і співробітництву в Європі і главами
держав СНД.

     Ми з повною відповідальністю заявляємо, що будь-яка підтримка
агресивного   націонал-патріотизму,   великодержавного  шовінізму,
національної винятковості і нетерпимості,  що пропагуються деякими
екстремістськими  політичними колами,  може призвести до руйнівних
наслідків глобальних масштабів.  Звертаємо увагу всіх поміркованих
політиків,  народів країн СНД,  усього світового співтовариства на
необхідність  об'єднання  зусиль  заради  запобігання   подальшого
поширення  ідей,  що базуються на пропаганді фашизму,  закликів до
великодержавного експансіонізму  і  спроб  їхньої  реалізації,  що
являють  загрозу  не тільки новим незалежним державам,  а й усьому
світові.

     Україна і Казахстан,  що добровільно обрали шлях  позбавлення
від  смертельної  зброї в історії людства - ядерної - не можуть не
відчувати тривоги  за  свою  безпеку,  яку  ми  не  уявляємо  поза
контекстом   загальної  міжнародної  безпеки.  Ми  закликаємо  всі
зацікавлені  країни  й  уряди,   демократичні   сили   і   світову
громадськість  подвоїти  зусилля,  спрямовані на будівництво більш
безпечного і стабільного  миру,  заснованого  на  співробітництві,
взаємодопомозі і глибокій взаємній повазі між народами.  Україна і
Казахстан,  діючи  спільно  або  паралельно,  будуть  прагнути  до
створення   атмосфери   взаєморозуміння   і   довіри,  здійснювати
взаємовигідне торгово-економічне співробітництво,  робити  вагомий
внесок   у   зміцнення   регіональної   і   глобальної  безпеки  і
стабільності.

 Президент України                  Президент Республіки Казахстан

     (підпис)                                    (підпис)

 Леонід Кравчук                     Нурсултан Назарбаєв

     20 січня 1994 року
     м. Київ