ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                  22.09.2006  N 10641/6/15-0616


               Щодо компенсації орендодавцю витрат
                   на сплату земельного податку


     Державна податкова адміністрація України розглянула звернення
щодо компенсації орендодавцю витрат на сплату  земельного  податку
та   в   межах   своєї  компетенції  повідомляє  таке.  Справляння
земельного податку здійснюється відповідно до Закону  України  від
03.07.92 р.   N   2535-XII  (  2535-12  )  "Про  плату  за  землю"
(зі змінами та  доповненнями,  далі  -  Закон  N  2535-XII),  яким
встановлено ставки земельного податку,  порядок його обчислення та
сплати, пільги щодо оподаткування землі тощо.

     Статтею 5 Закону N  2535-XII  (  2535-12  )  встановлено,  що
об'єктом  плати  за  землю  є  земельна ділянка,  а також земельна
частка (пай),  яка перебуває у власності або користуванні,  у тому
числі на умовах оренди, а платниками є власники земельних ділянок,
земельних  часток  (паїв)  та  землекористувачі,  у   тому   числі
орендарі.

     Власники земельних   ділянок,   земельних  часток  (паїв)  та
землекористувачі,  крім орендарів, сплачують земельний податок. За
земельні ділянки,  надані  в  оренду,  справляється  орендна плата
(ст. 2 Закону N 2535-XII ( 2535-12 )).

     Підставою для нарахування земельного податку,  як встановлено
ст. 13 Закону N 2535-XII ( 2535-12 ), є дані державного земельного
кадастру,  а орендної плати за земельну ділянку,  яка перебуває  у
державній  або  комунальній  власності,  -  договір  оренди  такої
ділянки.

     Відповідно до п.  3 ст.  12 Закону N 2535-XII ( 2535-12 ) від
земельного податку звільнені заклади, установи та організації, які
повністю утримуються за рахунок бюджету  (за  винятком  військових
формувань,  утворених відповідно до законів України, крім Збройних
Сил України та Державної прикордонної служби України).

     Якщо підприємства,  установи та організації,  що користуються
пільгами   щодо   земельного   податку,  мають  у  підпорядкуванні
госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове  користування
(оренду) земельні ділянки,  окремі будівлі або їх частини, податок
за   земельні    ділянки,    зайняті    цими    госпрозрахунковими
підприємствами   або   будівлями   (їх  частинами),  переданими  в
тимчасове користування,  сплачується у  встановлених  розмірах  на
загальних підставах  (частина  п'ята  ст.  12  Закону  N  2535-XII
( 2535-12 )).

     Статтею 1 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) визначено, що
цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові
відносини (цивільні відносини),  засновані на юридичній  рівності,
вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

     За договором  найму  (оренди),  як визначено ст.  759 Кодексу
( 435-15  ),  наймодавець  передає  або  зобов'язується   передати
наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

     Згідно із ст. 762 Кодексу ( 435-15 ) за користування майном з
наймача справляється плата,  розмір якої встановлюється  договором
найму.

     Відповідно до  ст.  796 Кодексу ( 435-15 ) одночасно з правом
найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх  окремої  частини)
наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій
вони знаходяться,  а також право користування земельною  ділянкою,
яка  прилягає до будівлі або споруди,  у розмірі,  необхідному для
досягнення мети найму.

     У договорі найму сторони можуть  визначити  розмір  земельної
ділянки,  яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки
у договорі не визначений,  наймачеві надається право  користування
усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

     При цьому,  як встановлено ст. 797 Кодексу ( 435-15 ), плата,
що справляється з наймача будівлі або  іншої  капітальної  споруди
(їх  окремої  частини),  складається з плати за користування нею і
плати за користування земельною ділянкою.

 Заступник Голови                                       Л.Є.Боєнко