Порядок ведення особистого селянського господарства регулюється Законом України «Про особисте селянське господарство» №742 від 15.05.2003 р. (далі — Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону під особистим селянським господарством визнається господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму."
Законодавцем чітко визначено межу розміру земельної ділянки, яка може використовуватися для ведення особистого селянського господарства:
Так, ст. 5 Закону встановлено, що для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду. При цьому здійснювати державну реєстрацію як підприємця без статусу юридичної особи не обов'язково.
Якщо громадяни України використовують земельні ділянки розміром понад 2,0 гектара і при цьому систематично реалізовують вироблену продукцію та продукти її переробки на ринках чи іншим юридичним і фізичним особам, то їхні дії містять ознаки підприємницької діяльності, і їм слід створювати фермерське господарство.
Закон України «Про фермерське господарство» діє для створення умов реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.
У ст. ст. 1, 3, 7 зазначеного вище Закону зазначається, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.
Останнє може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї.
Таке господарство має своє найменування, печатку і штамп та діє на основі статуту.
Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
Громадянам України — членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).