Згідно зі ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 р. (далі —Закон) самотня мати або самотній батько має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсотків суми пільги, визначеної за правилами пп. 6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років. У цьому підпункті передбачено, що сума податкової соціальної пільги встановлюється у розмірі, який дорівнює 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до п. 12 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №2035 від 26.12.2003 р. (далі — Порядок), самотньою матір'ю або самотнім батьком вважається особа, яка на момент застосування працедавцем зазначеної вище пільги, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.
Отже, авторка листа має право на застосування податкової соціальної пільги у розрахунку на кожну дитину.
Згідно з пп.6.5.1 п.6.5 ст. 6 Закону податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує такої суми: розмір місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, який діяв на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень.
А в абз. 2 пп.6.5.1 п.6.5 ст. 6 Закону передбачено, що граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги платнику податку, який є самотньою матір'ю або самотнім батьком, визначається як добуток визначеної вище суми та відповідної кількості дітей.
Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати), яке платник податку обирає самостійно. Підставою для одержання зазначеної пільги є подана працедавцю заява про застосування податкової соціальної пільги за формою, встановленою наказом Державної податкової адміністрації України №461 від 30.09.2003 р. Пільга застосовується до доходу, нарахованого в податковому періоді (місяці), в якому одержано таку заяву про її застосування.
Відповідно до п. 12 Порядку для застосування пільги самотня матір або самотній батько, що має дитину (дітей) віком до 18 років, крім заяви про застосування пільги, подає:
копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ про підстави запису про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують наявність та вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживав(ла) до прибуття в Україну;
паспорт та свідоцтво про народження заявника.
На підтвердження статусу самотньої матері також потрібно подати копію свідоцтва про розлучення та копію сторінки паспорта з відміткою про розірвання шлюбу.
Також, як роз'яснила у листі №11496/7/17-3117 від 22.06.2004 р. Державна податкова адміністрація України, згідно з нормами Сімейного кодексу України (з метою надання податкової соціальної пільги) «утриманням дитини» слід вважати насамперед її спільне проживання з одним із батьків. Документом, що підтверджує таке спільне проживання (утримання), може бути довідка ЖЕКу, довідка органу опіки, рішення суду.