Верховна Рада України постановляє:

1. Прийняти Заяву Верховної Ради України "Про резолюцію Генеральної Асамблеї ООН щодо Республіки Куба".

2. Направити Заяву Верховної Ради України "Про резолюцію Генеральної Асамблеї ООН щодо Республіки Куба" парламентам держав - членів ООН.

8 листопада 2006 року Генеральна Асамблея ООН п'ятнадцятий раз поспіль розглядатиме і голосуватиме резолюцію "Про необхідність припинення економічної, торговельної та фінансової блокади Республіки Куба, запровадженої США". Минулого року в ООН за припинення блокади висловилися 182 країни, які в такий спосіб не підтримали подібну політику щодо Куби.

Відомо, що блокада протягом 46 років завдала Кубі колосальних економічних збитків. Проте використання методів економічного тиску не виправдовує себе як засіб сучасної політики, негативно впливає на відносини третіх держав з цією країною.

Україну та Кубу пов'язують давні дружні відносини. Найпереконливішим прикладом поваги Республіки Куба до нашої країни є здійснення Кубою протягом 15 років Державної програми медичної допомоги та оздоровлення дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. За період з 1990 року по 2005 рік за рахунок коштів, виділених Урядом Республіки Куба, в її медичних та оздоровчих центрах отримали кваліфіковану й ефективну медичну допомогу та пройшли курс реабілітації більше 20 тисяч українських дітей.

Таке ставлення з боку кубинської влади дістало в українському суспільстві схвальний відгук, а дії кубинських лікарів, а також усіх, хто щиро долучився до цієї гуманної акції, заслуговують на високу оцінку.

Зважаючи на те, що парламент згідно з Конституцією України (254к/96-ВР) відповідає за формування засад зовнішньої і внутрішньої політики, а відносини з Кубою є однією з її складових, Верховна Рада України:

заявляє про необхідність зміцнення співпраці з Кубою у сфері економіки, медицини, спорту, культурних і гуманітарних програм;

не підтримує застосування торгових, економічних та фінансових санкцій проти Куби як таких, що негативно відбиваються в першу чергу на добробуті кубинських громадян;

висловлює сподівання, що аналогічної позиції дотримуватимуться парламенти інших країн - членів ООН.