Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. N 999 (999-97-п) "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про виплату інвалідам компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування (додається).

2. Міністерству праці та соціальної політики у двомісячний термін привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Міністерство праці та соціальної політики.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 17 березня 1998 р. N 296

1. Компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування виплачується інвалідам, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення автомобілями в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. N 999 (999-97-п) "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" (далі - Порядок).

Компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачується також інвалідам, які мають в користуванні мотоколяски, одержані до затвердження зазначеного Порядку.

2. Підставою для виплати компенсації інвалідам відповідних категорій (крім тих, що перелічені у пункті 22 Порядку) є висновок Кримської - в Автономній Республіці Крим, обласної, центральної міської (у містах Києві та Севастополі) медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) про наявність у інвалідів медичних показань для забезпечення їх автомобілями безплатно чи на пільгових умовах.

Підставою для виплати компенсації інвалідам, зазначеним у пункті 22 Порядку, є їхні заява та копія висновку МСЕК про встановлення I групи інвалідності.

3. Виплата належної компенсації провадиться за розпорядженням відповідно Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, управлінь соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які оформляються у трьох примірниках, один з яких зберігається в особовій справі інваліда і по одному надсилається управлінню соціального захисту населення (центру нарахування і виплати пенсій та допомоги) за місцем проживання інваліда або органу, зазначеному в пункті 4 цього Положення, де інвалід одержує пенсію і перебуває на обліку.

4. Виплата належної компенсації провадиться за місцем одержання пенсії та перебування на обліку інвалідів органами соціального захисту населення, Міноборони, МВС, СБУ, Національної гвардії. Інвалідам, яким призначено довічне грошове утримання, компенсація виплачується органами соціального захисту населення за місцем їх проживання.

Розмір компенсації визначається Мінпраці та Фондом соціального захисту інвалідів за погодженням з Мінфіном.

5. Інвалідам від трудового каліцтва (захворювання), каліцтва, отриманого від джерел підвищеної небезпеки, компенсація виплачується відповідно до законодавства робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання.

6. У разі позбавлення інваліда права керування автотранспортом на певний період або його перебування в місцях позбавлення волі компенсація за цей час не виплачується.

7. Компенсація виплачується рівними частинами двічі на рік - у січні за перше і у липні за друге півріччя поточного року.

8. Переплачена з вини інваліда сума компенсації повертається ним добровільно або стягується в судовому порядку.

9. Компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачується інвалідам, які забезпечені автомобілями безплатно чи на пільгових умовах відповідно до пунктів 21, 22, 24, 25 і 28 Порядку, а саме:

1) інвалідам, які за висновком МСЕК мають право на забезпечення автомобілями безплатно чи на пільгових умовах, але не одержали їх і користуються автомобілями, придбаними за власні кошти;

2) інвалідам, які отримали автомобілі безплатно чи на пільгових умовах і з часом у них виникли протипоказання для керування (за умови, що керувати автомобілем буде член сім'ї інваліда або інша особа, яка проживає в одному населеному пункті з інвалідом);

3) інвалідам війни, які придбали автомобілі за власні кошти, із зарахуванням вартості належного їм згідно з висновком МСЕК безплатного автомобіля.

Зазначена компенсація виплачується також інвалідам Великої Вітчизняної війни I та II групи (незалежно від наявності у них медичних показань для забезпечення їх автомобілями безплатно чи на пільгових умовах), які користуються автомобілями, придбаними за власні кошти.

10. Для одержання компенсації подаються заява, технічний паспорт про реєстрацію автомобіля на ім'я інваліда з відповідними позначками органів Державтоінспекції про придатність автомобіля для експлуатації, а також копії посвідчення інваліда війни та посвідчення водія, завірені начальником управління соціального захисту населення районної (міської) державної адміністрації.

За наявності протипоказань у інваліда для керування автомобілем компенсація виплачується за умови, що керувати автомобілем буде член сім'ї інваліда.

11. У разі повернення інвалідом з будь-яких причин автомобіля органу соціального захисту населення або підприємству (установі, організації), яке сплатило його вартість, компенсація на бензин, ремонт та технічне обслуговування автомобіля, що вже виплачена, інвалідом не повертається, а враховується під час виплати такої ж компенсації на придбання нового автомобіля чи компенсації витрат на транспортне обслуговування.

12. Виплата компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля провадиться з дня реєстрації отриманого безплатно чи на пільгових умовах автомобіля в органах Державтоінспекції.

13. Після закінчення терміну експлуатації автомобіля, отриманого безплатно чи на пільгових умовах, компенсація виплачується за умови його придатності для подальшої експлуатації і наявності про це позначки Державтоінспекції в технічному паспорті.

14. У разі смерті інваліда компенсація, не виплачена своєчасно через відсутність коштів чи з інших незалежних від інваліда причин, виплачується одному із членів його сім'ї (за згодою інших).

15. Компенсація на транспортне обслуговування виплачується інвалідам, зазначеним у пунктах 21, 22, 24, 25 і 31 Порядку (у разі відсутності в їх користуванні автомобілів):

1) інвалідам, які за висновком МСЕК мають право на безплатне чи на пільгове забезпечення автомобілями і за власним бажанням відмовилися від їх одержання;

2) інвалідам загального захворювання та інвалідам з дитинства, які відповідно до висновку МСЕК перебувають на обліку для забезпечення автомобілями з ручним керуванням на пільгових умовах, але при виділенні цих автомобілів відмовилися від їх отримання і бажають отримати цю компенсацію на умовах, визначених у пункті 31 Порядку;

3) інвалідам, які не одержали автомобілі у зв'язку з протипоказаннями для їх керування і відсутністю членів сім'ї, які могли б керувати автомобілями для обслуговування цих інвалідів;

4) інвалідам, які відповідно до висновку МСЕК перебувають на обліку для безплатного одержання автомобілів.

16. У разі одержання інвалідом автомобіля безплатно виплата компенсації на їх транспортне обслуговування припиняється і виплачується компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля.

17. У разі одержання інвалідами автомобілів у період, за який уже виплачена компенсація на їх транспортне обслуговування, переплачена сума враховується під час виплати інвалідам компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів.

18. Компенсація на транспортне обслуговування виплачується починаючи від дня подачі інвалідом відповідної заяви до Міністерства праці та соціального захисту населення Автономної Республіки Крим, управлінь соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. До заяви додаються копія документа про інвалідність та висновок МСЕК про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем безплатно.

19. У разі смерті інваліда компенсація, не виплачена своєчасно з будь-яких причин, членам сім'ї не виплачується.