УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Емісійно-кредитний департамент
П О Л О Ж Е Н Н Я
|
N 333 від 26.12.96
м.Київ
|
Зареєстровано в юридичному
департаменті Нацбанку
13 січня 1997 р.
за N 417
|
Затверджено
постановою Правління
Національного банку України
від 26 грудня 1996 р. N 333
( v0333500-96 )
Тимчасове положення про депозитарій Національного банку України
1. Загальні положення
1.1. Тимчасове положення "Про депозитарій Національного банку України" (далі - Положення) розроблено відповідно до законів України "
Про державний внутрішній борг України" (
2604-12)
, "
Про цінні папери і фондову біржу" (
1201-12)
, "
Про банки і банківську діяльність" (
872-12)
, "
Про Державний бюджет України на 1996 рік" (
96/96-ВР)
, "
Про захист інформації в автоматизованих системах" (
80/94-ВР)
, постанови Президії Верховної Ради України "Про
Статут Національного банку України" від 7 жовтня 1991 року N 1605-12, "Положення про технічний захист інформації в Україні", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 1994 року N 632 (
632-94-п)
, постанов Кабінету Міністрів України про випуск облігацій внутрішньої державної позики, а також Тимчасового Положення про депозитарну діяльність, затвердженого наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 21 травня 1996 року N 117 (
z0318-96)
.
1.2. Національний банк України для обслуговування розміщення та обігу державних цінних паперів (далі - ДЦП) утворює спеціалізований електронний депозитарій (далі - депозитарій), який є центральною ланкою дворівневої системи обліку ДЦП та проведення розрахунків за ними. Депозитарії комерційних банків у цій системі займають нижній рівень і реалізують функції зберігача за ДЦП.
1.3. Облік прав власності за ДЦП у депозитарії Національного банку України здійснюється на спеціальних рахунках "депо", склад яких визначений положенням "Про порядок бухгалтерського та депозитарного обліку розміщення, обігу, сплати відсотків та погашення облігацій внутрішньої державної позики в банківських установах" (
v0347500-96)
, що затверджене постановою Правління Національного банку України від 26 січня 1996 року N 15.
Облік прав власності за ДЦП у депозитарії Національного банку України здійснюється окремо за кожним учасником у розрізі ДЦП, що перебувають у його власності та загалом у власності клієнтів.
1.4. Права власності за ДЦП засвідчуються виписками з рахунків депозитарію Національного банку України.
1.5. Депонентами депозитарію Національного банку України на підставі депозитарних договорів виступають установи банківської системи. Філії комерційних банків можуть бути депонентами депозитарію на підставі договору, який укладається між головною конторою комерційного банку і Національним банком України. Форма депозитарного договору представлена у додатку N 1.
Відповідно до Указу Президента України від 06.11.98 N
1222/98 "Про гербовий збір" та актів законодавства України здійснюється маркування усіх оригіналів договорів суб'єктів підприємницької діяльності.
1.6. Депозитарій Національного банку України обслуговує розміщення, укладання угод купівлі-продажу на вторинному ринку, сплати відсотків та погашення ДЦП у системі електронного обігу цінних паперів шляхом реалізації таких функцій:
- відповідального зберігання ДЦП, включаючи глобальні та сумарні сертифікати, якими оформлюється емісія цінних паперів;
- ведення рахунків депозитарного обліку депонентів при розміщенні і обігу ДЦП на біржовому та позабіржовому ринках;
- проведення розрахунків з урахуванням вимог поставки цінних паперів проти платежу між депонентами - учасникам угод з ДЦП;
- організації грошового клірингу та перерахування належних коштів на відповідні рахунки учасників ринку ДЦП при здійсненні розрахунків за результатами аукціонів, а також сплаті доходу та погашенні ДЦП;
- контролю за відповідністю між обсягом емісії ДЦП і їх кількістю в обігу, а також за виконанням угод між депонентами;
- контролю за відповідністю між кількістю ДЦП, що перебувають у власності депонентів та їх клієнтів, та тими, які пропонуються для продажу (застави) на вторинному ринку;
- формування довідково-аналітичних матеріалів, що характеризують розміщення та обіг ДЦП.
1.7. В організаційному аспекті функції депозитарію ДЦП виконують такі структурні підрозділи Національного банку України:
- емісійно-кредитний департамент (управління ринку капіталів і бірж - відділ депозитарного обліку ДЦП), який здійснює організаційно-методичне керівництво розвитком депозитарної мережі в установах банківської системи, контролює стан рахунків депозитарного обліку депонентів, здійснює нагляд за їх операціями з ДЦП, координує діяльність інших структурних підрозділів Національного банку України при реалізації функцій депозитарію ДЦП;
- центральна розрахункова палата, що здійснює відповідальне зберігання ДЦП, автоматизоване ведення рахунків депозитарного обліку депонентів, забезпечує експлуатацію програмно-технологічних засобів функціонування депозитарію Національного банку України та їх підтримку у робочому стані, формує за запитами депонентів аналітичні та довідкові матеріали, які характеризують обіг ДЦП, а також організує та контролює проведення розрахунків за депозитарно-інформаційне обслуговування депонентів;
- операційне управління, що здійснює ведення балансових та позабалансових рахунків за ДЦП, відповідальне зберігання глобальних та сумарних сертифікатів, контроль надходження коштів за наслідками проведення аукціонів з розміщення ДЦП та перерахування коштів на відповідні рахунки Державного казначейства, організує проведення платежів при сплаті доходу та погашенні ДЦП;
- відділ захисту інформації, що забезпечує захист даних депозитарного обліку від несанкціонованого доступу у порядку, визначеному "Тимчасовим положенням про систему захисту операцій з цінними паперами" (див. додаток N 2), та надання інформаційно-арбітражних послуг відповідно до "Тимчасового положення про інформаційно-арбітражні послуги служби захисту інформації Національного банку України для електронних операцій з цінними паперами" (див. додаток N 3).
1.8. Положення діє до набуття чинності норм та правил обліку цінних паперів у Національній депозитарній системі, що підлягає затвердженню Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України. Після введення в дію цього нормативного акта це Положення підлягає доопрацюванню та подальшому затвердженню з урахуванням вимог чинних законодавчих актів.
2. Порядок функціонування депозитарію Національного банку України при проведенні операцій з розміщення ДЦП
2.1. Розміщення ДЦП здійснюється Національним банком України на підставі договору з емітентом, обов'язки якого за дорученням Уряду виконує Міністерство фінансів України.
2.2. Учасниками аукціонів з розміщення ДЦП, що проводяться Національним банком України, можуть бути лише депоненти депозитарію Національного банку України.
2.3. За результатами аукціону (до кінця операційного дня його проведення) емісійно-кредитний департамент здійснює зарахування ДЦП на блокувальні рахунки учасників аукціону у депозитарії Національного банку України за напрямом "заблоковано при розміщенні для наступної сплати" і передає операційному управлінню дані щодо розподілу ДЦП за їх власниками, доручення Міністерства фінансів України на задоволення заявок учасників аукціону, а при проведенні грошового клірингу - відомості, які характеризують обсяги платежів між учасниками ринку: установами банківської системи та Державним казначейством України.
2.4. До кінця наступного робочого дня після проведення аукціону операційне управління повертає емісійно-кредитному департаменту таблицю розподілу ДЦП за їх власниками (відомості щодо обсягів платежів за ДЦП). У разі повного і вчасного надходження коштів службова особа операційного управління у нижній частині таблиці розподілу (відомостей) робить напис "Кошти за ДЦП надійшли вчасно і в повному обсязі". У разі неповного надходження коштів від учасників аукціону службові особи операційного управління складають службову записку і в таблиці розподілу (відомості) роблять напис "Кошти за ДЦП надійшли не у повному обсязі. Склад неплатників вказаний у службовій записці". Ці написи засвідчуються підписом службової особи операційного управління.
2.5. У другий робочий день після проведення аукціону на підставі документів, визначених п.2.4 Положення, за тими учасниками, що повністю сплатили кошти, емісійно-кредитний департамент здійснює розблокування ДЦП та їх зарахування на рахунки власників у депозитарії Національного банку України. Виписки з цих рахунків надсилаються учасникам аукціону.
2.6. На підставі службових записок операційного управління про склад неплатників за ДЦП емісійно-кредитним департаментом підготовлюються службові розпорядження про застосування штрафних санкцій у порядку, визначеному чинним законодавством та договором про депозитарне та інформаційне обслуговування. Відповідно до нього у разі несвоєчасного перерахування коштів за придбані ДЦП до комерційних банків-неплатників застосовуються такі штрафні санкції:
- усунення від участі у подальших аукціонах з розміщення ДЦП у разі несвоєчасного надходження коштів;
- стягнення пені у розмірі 0,5 відсотка від неперерахованої суми коштів за кожний день прострочки платежу.
Після затвердження у встановленому порядку службові розпорядження електронною поштою надсилаються учасникам аукціону, які порушили встановлені строки перерахування коштів.
2.7. Розблокування ДЦП і надання виписок з рахунків "депо" учасникам аукціону, які порушили встановлені строки перерахування коштів, здійснюються у порядку, визначеному п.2.5 Положення, на підставі службових записок, що надаються операційним управлінням.
2.8. Операційне управління здійснює зберігання глобальних та сумарних сертифікатів, якими оформлюється емісія ДЦП у формі записів на рахунках в системі електронного обігу цінних паперів. Сумарні сертифікати приймаються на зберігання на підставі доручення Міністерства фінансів України на задоволення заявок учасників аукціону, що надається відповідно до п.2.3 Положення.
2.9. Для проведення погашення сертифікатів операційне управління на підставі службових записок емісійно-кредитного департаменту видає глобальні або сумарні сертифікати відповідним службовим особам департаменту. Сертифікати, що погашені, на підставі службових записок емісійно-кредитного департаменту приймаються на зберігання. Відповідальність за цілісність сертифікатів, які знаходяться поза межами операційного управління, несуть службові особи емісійно-кредитного департаменту.
2.10. Функціонування депозитарію Національного банку України щодо обліку ДЦП, що перебувають у власності співробітників Національного банку України, здійснюється за правилами проведення операцій з облігаціями внутрішньої державної позики України, які затверджені постановою Правління Національного банку України від 5 червня 1996 року N 137.
3. Порядок здійснення розрахунків депозитарієм і проведення грошових розрахунків Національним банком України за угодами щодо ДЦП, укладеними на торгах, що проводяться організатором торгівлі
3.1. Проведення розрахунків за угодами щодо ДЦП, які укладені на торгах в організатора торгівлі, здійснюється депозитарієм на підставі договору між депозитарієм та організатором торгівлі про розрахунки за угодами щодо цінних паперів.
Проведення грошових розрахунків за угодами щодо ДЦП, укладеними на торгах в організатора торгівлі, здійснюється операційним управлінням у порядку, що визначається цією главою.
Для участі в торгах, що проводяться організатором торгівлі, клієнти депозитарію - продавці ДЦП (далі - клієнти-продавці) за допомогою програмно-технологічних засобів депозитарію відправляють до Центральної розрахункової палати депо-розпорядження про переведення власних та/або депонентських ДЦП, що виставляються на продаж, на блокувальний рахунок щодо обліку цінних паперів, заблокованих для участі в торгах. Депо-розпорядження містить такі обов'язкові реквізити:
номер і дату;
код організатора торгівлі;
код клієнта-продавця;
код учасника торгів - продавця нерезидента;
належність ДЦП продавця (власні, депонентські резидентські або нерезидентські);
код випуску ДЦП;
кількість ДЦП, які блокуються для участі в торгах.
3.2. Отримані депо-розпорядження за допомогою програмно-технологічних засобів депозитарію в автоматизованому режимі перевіряються щодо:
правильності заповнення реквізитів;
відповідності обсягів ДЦП, які пропонуються до продажу, кількості ДЦП клієнтів-продавців та/або їх депонентів, що не обтяжені зобов'язаннями;
виконання клієнтом депозитарію вимог технології захисту інформації від викривлення.
3.3. Після завершення перевірки депо-розпоряджень та за умови відповідності вищезазначеним вимогам за допомогою програмно-технологічних засобів депозитарію в автоматизованому режимі здійснюються:
зарахування ДЦП на рахунки клієнта-продавця та/або його депонента щодо обліку ДЦП, заблокованих для участі в торгах;
надання клієнту-продавцю інформації про стан рахунків, за якими відбувся рух;
надання організатору торгівлі інформації про стан блокувального рахунку клієнта-продавця та/або його депонента.
Якщо депо-розпорядження не відповідає вимогам пункту 3.2 цієї глави, то операції, що визначені в ньому, за допомогою програмно-технологічних засобів депозитарію не проводяться та причина відмови у їх виконанні повідомляється клієнту-продавцю.
3.4. Біржові торги ДЦП здійснюються в порядку, що визначається Правилами проведення торгів організатора торгівлі, які зареєстровані в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.
3.5. Інформація про перелік укладених угод, що надається організатором торгівлі після проведення торгів, оформляється ним у вигляді відомості сквитованих депо-розпоряджень і повідомлень. Ця відомість організатором торгівлі подається за допомогою програмно-технологічних засобів депозитарію до Центральної розрахункової палати та має містити такі обов'язкові реквізити:
номер і дату відомості;
код клієнта-продавця;
код учасника торгів - продавця-нерезидента;
належність ДЦП продавця (власні, депонентські резидентські або нерезидентські);
код клієнта-покупця;
код учасника торгів - покупця-нерезидента;
належність ДЦП покупця (власні, депонентські резидентські або нерезидентські);
код випуску ДЦП;
кількість ДЦП, які є предметом договору;
цінові умови купівлі-продажу ДЦП;
сума платежу;
реквізити договору (біржового свідоцтва) про купівлю-продаж ДЦП.
3.6. На підставі відомості сквитованих депо-розпоряджень і повідомлень за допомогою програмно-технологічних засобів депозитарію в автоматизованому режимі здійснюються:
переведення ДЦП, за якими укладені угоди про їх продаж, з рахунків щодо обліку ДЦП, заблокованих для продажу на біржі, на рахунки щодо обліку цінних паперів, заблокованих після торгів, з метою оплати;
розблокування ДЦП, за якими не були укладені угоди про їх продаж, з рахунків щодо обліку ДЦП, заблокованих для продажу на біржі, та їх повернення власникам на рахунки щодо обліку ДЦП, не обтяжених зобов'язаннями;
надання клієнтам-продавцям інформації про стан рахунків, за якими відбувся рух;
надання клієнтам-покупцям повідомлення про необхідність перерахування грошових коштів за ДЦП.
3.7. Повідомлення про необхідність перерахування грошових коштів за ДЦП на рахунок N 46290992742 "Транзитний рахунок за іншими операціями", що відкритий в операційному управлінні Національного банку України, містить такі обов'язкові реквізити:
номер і дату;
код клієнта-продавця;
код клієнта-покупця;
суму платежу;
реквізити договору (біржового свідоцтва) про купівлю-продаж ДЦП.
3.8. На підставі одержаних за допомогою програмно-технологічних засобів депозитарію повідомлень про необхідність перерахування грошових коштів клієнти-покупці до 12 години в день проведення грошових розрахунків здійснюють перерахування коштів за ДЦП. Платіж здійснюється шляхом складання та відправлення платіжного доручення на перерахування грошових коштів. Не допускається оплата однієї угоди кількома платежами. Платежі приймаються тільки від головних установ клієнтів-покупців.
3.9. У платіжних дорученнях на перерахування грошових коштів за цінні папери в полі "N документа" додатково мають зазначатися реквізити договору (біржового свідоцтва) про купівлю-продаж ДЦП.
3.10. Операційне управління Національного банку України в день проведення грошових розрахунків клієнтами-покупцями за угодами з ДЦП о 12 годині подає до відділу депозитарного обліку за допомогою програмно-технологічних засобів в автоматизованому режимі повідомлення про надходження грошових коштів, які надійшли від клієнтів-покупців за угодами з ДЦП.
До повідомлення включаються такі обов'язкові реквізити:
код і дата складання повідомлення;
назва та код клієнта-покупця;
дата та час фактичного надходження грошових коштів;
сума платежу;
реквізити договору (біржового свідоцтва) про купівлю-продаж ДЦП.
Після отримання цього повідомлення за допомогою програмно-технологічних засобів депозитарію здійснюється звірка реквізитів, а також їх цифрових значень повідомлення про надходження грошових коштів та відомості сквитованих депо-розпоряджень і повідомлень.
Після проведення цієї звірки відомість сквитованих депо-розпоряджень і повідомлень засвідчується підписом начальника відділу депозитарного обліку, а в разі його відсутності уповноваженою на здійснення такої операції особою відділу та в роздрукованому вигляді подається на затвердження керівництву Департаменту монетарної політики.
Після затвердження відомості сквитованих депо-розпоряджень і повідомлень її реквізити, а також їх цифрові значення відділом депозитарного обліку за допомогою програмно-технологічних засобів депозитарію подаються до Центральної розрахункової палати. Затверджена відомість сквитованих депо-розпоряджень і повідомлень зберігається в документах операційного дня депозитарію.
3.11. На підставі відомості сквитованих та затверджених депо-розпоряджень і повідомлень Центральною розрахунковою палатою за допомогою програмно-технологічних засобів депозитарію в автоматизованому режимі здійснюються:
перереєстрація прав власності за цінними паперами з клієнта-продавця та/або його депонента на клієнта-покупця та/або його депонента;
складання і подання операційному управлінню платіжних доручень на перерахування грошових коштів клієнтам-продавцям, яке здійснює грошові розрахунки за угодами з ДЦП;
надання клієнтам депозитарію інформації про стан рахунків у цінних паперах, за якими відбувся рух.
3.12. У день проведення грошових розрахунків після 12 години відділ депозитарного обліку за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку подає організатору торгівлі повідомлення про склад клієнтів-покупців за угодами з ДЦП, які не перерахували кошти. Це повідомлення має містити такі обов'язкові реквізити:
код і дату складання повідомлення;
код організатора торгівлі;
назву та код клієнта-покупця;
реквізити договору (біржового свідоцтва) про купівлю-продаж ДЦП;
суму несплачених коштів.
Організатор торгівлі до неплатників за угодами з ДЦП уживає заходів, що передбачені відповідними нормативно-правовими актами.
3.13. Здійснення грошових розрахунків між учасниками торгів операційним управлінням та перереєстрація прав власності за угодами, кошти за якими надійшли після 12 години, Центральною розрахунковою палатою проводяться відповідно до пунктів 3.8-3.12 цієї глави не раніше наступного робочого дня за умови:
виконання грошових зобов'язань за угодами з ДЦП клієнтами-покупцями в повному обсязі;
отримання від організатора торгівлі відомості сквитованих депо-розпоряджень і повідомлень щодо угод, кошти за якими надійшли після 12 години. Ця відомість подається до Департаменту монетарної політики і засвідчується підписом керівника організатора торгівлі.
3.14. Залишок коштів на рахунку N 46290992742 "Транзитний рахунок за іншими операціями" після завершення операційного дня не допускається. Операційне управління Національного банку України о 17 годині в день проведення грошових розрахунків повертає власникам кошти в разі, якщо вони були зараховані невчасно або не в повному обсязі, або помилково та залишилися на ньому після виконання грошових розрахунків відповідно до відомості сквитованих та затверджених розпоряджень.
4. Порядок функціонування депозитарію Національного банку України при проведенні операцій з ДЦП на позабіржовому ринку
4.1. На позабіржовому ринку укладаються угоди купівлі та продажу ДЦП, РЕПО та кредитування під заставу ДЦП.
Відповідно до Указу Президента України від 06.11.98 N
1222/98 "Про гербовий збір" та актів законодавства України здійснюється маркування усіх оригіналів договорів суб'єктів підприємницької діяльності.
4.2. Перереєстрація у депозитарії Національного банку України прав власності за угодами купівлі-продажу ДЦП, які укладені на позабіржовому ринку, здійснюється у такому порядку:
4.2.1. На підставі депо-розпоряджень про перереєстрацію прав власності, що надаються продавцями ДЦП, у депозитарії Національного банку України здійснюється їх блокування за напрямом "заблоковано за угодами на позабіржовому ринку". Виписка з блокувального рахунка надається депоненту-продавцю ДЦП, а довідка про блокування - депоненту-покупцю. Після надходження довідки покупець здійснює перерахування коштів та надає відповідне повідомлення.
4.2.2. У разі надходження у день проведення блокувальних операцій повідомлень від покупців про перерахування відповідної суми коштів продавцю ДЦП розблоковуються і зараховуються на "депо" рахунки нового власника.
4.2.3. У разі ненадходження у день проведення блокувальних операцій повідомлення про перерахування покупцем коштів, у депозитарії Національного банку України ДЦП розблоковуються і зараховуються на рахунок продавця за напрямом "ДЦП в обігу".
4.3. Програмно-технологічними засобами ведення депозитарного обліку депо-розпорядження та повідомлення депонентів контролюються на предмет:
- правильності заповнення реквізитів учасників ринку і реквізитів угод між ними;
- наявності у власності продавця (заставодавця) відповідної кількості ДЦП;
- автентифікації депонента та виконання вимог технології захисту інформації від викривлення.
За умови відповідності вказаним вимогам документів, що надаються, у депозитарії Національного банку України проводяться операції з блокування та перереєстрація прав власності за ДЦП і засобами телекомунікаційного зв'язку учасникам угоди надсилаються виписки з рахунків депозитарного обліку в захищеному вигляді.
4.4. У разі невідповідності документів, які надані учасниками позабіржового ринку, вимогам, вказаним у п.4.3 Положення, ці документи засобами телекомунікаційного зв'язку повертаються депонентам з відповідними кодами помилок, які засвідчують неможливість проведення операцій у депозитарії Національного банку України.
4.6. Облік угод з надання ломбардних кредитів під забезпечення ДЦП здійснюється у депозитарії Національного банку України у такому порядку:
4.6.1. На підставі депо-розпоряджень, що надаються комерційними банками отримувачами ломбардного кредиту, у депозитарії Національного банку України здійснюються операції з блокування ДЦП за напрямом "заблоковано за угодами на позабіржовому ринку".
4.6.2. При надходженні у день проведення блокувальних операцій від емісійно-кредитного департаменту Національного банку України повідомлення про перерахування відповідної суми коштів (кредиту) ДЦП переводяться на блокувальний рахунок за напрямом "заблоковано під забезпечення ломбардного кредиту".
4.6.3. У разі ненадходження у день проведення блокувальних операцій (згідно з п.4.6.2 Положення) повідомлення про перерахування коштів у депозитарії Національного банку України ДЦП розблоковуються і зараховуються на рахунок депонента.
Контроль заповнення документів, що надаються до депозитарію Національного банку України, здійснюється у порядку, визначеному п.4.3, 4.4 Положення.
4.7. При вчасному погашенні комерційними банками заборгованості за ломбардними кредитами емісійно-кредитним департаментом до депозитарію Національного банку України надсилається повідомлення встановленого зразка у захищеному вигляді про повернення кредиту, а комерційним банком - депо-розпорядження про розблокування ДЦП у депозитарії Національного банку України. Виписки з цих рахунків надсилаються комерційним банкам - власникам ДЦП.
Депо-розпорядження і повідомлення не виконуються при наявності помилок при їх заповненні або порушень у технології захисту інформації.
4.8. При невчасному поверненні комерційним банком коштів відповідно до умов угоди про надання ломбардного кредиту на підставі депо-розпорядження емісійно-кредитного департаменту ДЦП розблоковуються і зараховуються у власність Національного банку України.
4.9. Операції щодо обліку угод РЕПО з ДЦП здійснюються у депозитарії Національного банку України у такому порядку:
4.9.1. На підставі депо-розпоряджень, що надаються продавцем, у депозитарії Національного банку України здійснюється блокування ДЦП за напрямом "заблоковано за угодами на позабіржовому ринку". Виписка з блокувального рахунка надається депоненту-продавцю ДЦП, а повідомлення про блокування - депоненту-покупцю. Після надходження повідомлення покупець здійснює перерахування коштів та надає про це відповідне повідомлення.
4.9.2. При надходженні у день проведення блокувальних операцій від покупця повідомлення про перерахування відповідної суми коштів ДЦП переводяться на блокувальний рахунок покупця за напрямом "заблоковані у зв'язку з дією договору РЕПО".
4.9.3. У разі ненадходження у день проведення блокувальних операцій (згідно з п.4.9.2 Положення) повідомлення про перерахування покупцем коштів у депозитарії Національного банку України ДЦП розблоковуються і зараховуються на рахунок власника.
Контроль за заповненням документів, що надаються до депозитарію Національного банку України, здійснюється у порядку, визначеному пп.4.3, 4.4 Положення.
4.10. Операції з розблокування ДЦП у депозитарії Національного банку України при їх зворотному викупі здійснюються за умови подання покупцем повідомлення про перерахування коштів, а продавцем - депо-розпорядження про передачу ДЦП у власність покупця.
Контроль заповнення документів, що надаються до депозитарію Національного банку України здійснюється у порядку, визначеному п.4.3, 4.4 Положення.
При невиконанні умов договору РЕПО до порушників застосовуються штрафні санкції, що визначені цією угодою.
5. Порядок функціонування депозитарію Національного банку України при погашенні ДЦП і сплаті відсотків за ними
5.1. Кошти за ДЦП при сплаті відсотків та їх погашенні перераховуються депонентам, що зареєстровані у депозитарії Національного банку.
5.2. За 2 робочих дні до сплати відсотків (погашення) ДЦП блокуються на рахунках депозитарію Національного банку України за напрямом "заблоковано для сплати відсотків та погашення". На підставі даних блокувальних рахунків формується реєстр власників ДЦП.
5.3. У день проведення платежів, якщо він не співпадає зі строком перерахування коштів за результатами аукціонів з розміщення ДЦП, реєстр сплати за депонентами передається операційному управлінню Національного банку України. Воно здійснює платежі при сплаті доходу та погашення ДЦП на підставі платіжного доручення Державного казначейства та реєстру сплат за депонентами.
5.4. Розрахунки з погашення та сплати доходу, які за строками проведення співпадають з платежами за результатами аукціонів з первинного розміщення ДЦП, можуть здійснюватись на клірингових засадах. Підставою для проведення цих розрахунків є дані, що характеризують обсяги платежів між установами банківської системи та Державним казначейством України.
5.5. При проведенні погашення кошти за ДЦП, які знаходяться на блокувальних рахунках за угодами на позабіржовому ринку, не перераховуються депонентам, а спрямовуються на окремий рахунок Національного банку України до вирішення спорів за угодами з ДЦП. Перерахування цих коштів депонентам здійснюються на підставі письмової згоди учасників договору або за рішенням арбітражного суду.
За наслідками погашення ДЦП депонентам депозитарію Національного банку України надається повідомлення про вилучення з обігу цих цінних паперів.
6. Повноваження депозитарію Національного банку України на ринку ДЦП
6.1. Депозитарій Національного банку України здійснює контроль за відповідністю обсягу емісії ДЦП їх кількості в обігу, а також за станом виконання угод з ДЦП між депонентами на вторинному ринку. Йому надається право:
- не здійснювати операції з ДЦП у разі порушень встановлених вимог подання, заповнення та захисту електронних документів, склад яких визначений цим Положенням;
- отримувати за запитом на безоплатній основі інформацію від депонентів щодо стану рахунків депозитарного обліку ДЦП;
- надавати у письмовій формі розпорядження депонентам про усунення недоліків депозитарного обліку ДЦП;
- застосовувати штрафні санкції до депонентів у порядку, визначеному договором про депозитарне та інформаційне обслуговування, при порушенні вимог чинного законодавства, нормативних документів щодо обліку ДЦП та проведення операцій з ними, при невиконанні вимог служби захисту інформації, розпоряджень депозитарію Національного банку України та ненаданні інформації до нього;
- здійснювати блокування рахунків депозитарного обліку ДЦП депонентів за рішенням Правління Національного банку України та правоохоронних органів.
6.2. Дані, що зберігаються у депозитарії Національного банку України, є конфіденційними і не підлягають розголошенню. Розголошенням визнається факт передачі інформації особі чи групі осіб, які не мають до неї доступу згідно з їх службовими обов'язками. Особи, що визнані винними у розголошенні конфіденційної інформації, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
6.3. Депозитарієм Національного банку України за запитом державних органів надається інформація щодо стану рахунків депозитарного обліку ДЦП у порядку, встановленому чинним законодавством України.
7. Порядок укладання та виконання договору з депонентами депозитарію Національного банку України
7.1. Для набуття статусу депонента депозитарію Національного банку України установи банківської системи надають:
- договір (у двох примірниках) про депозитарне та інформаційне обслуговування операцій з ДЦП за формою, що представлена у додатку N 1 до Положення;
- заяву про депозитарне обслуговування, у якому вказується склад програмно-технологічних засобів, що необхідно передати депоненту;
- копію наказу про призначення службових осіб комерційного банку, які відповідають за виконання операцій з цінними паперами за допомогою програмного комплекту "Депооблік" та використання засобів захисту інформації.
7.2. Протягом двох тижнів з моменту надходження вказаних документів до Національного банку України за умови відсутності фактів порушень комерційним банком чинного законодавства, невиконання зобов'язань перед клієнтами та недотримання інших вимог, визначених п.7.5 Положення, укладається договір на депозитарне обслуговування з наданням таких повноважень депоненту:
- комерційному банку надається право вести рахунки депозитарного обліку ДЦП, які перебувають у власності банку та його клієнтів (на підставі угод з ними), у разі дотримання встановлених економічних нормативів і задовільного фінансового стану;
- комерційному банку надається право вести рахунки депозитарного обліку ДЦП, які перебувають виключно у власності банку, у разі порушення встановлених економічних нормативів і незадовільного фінансового стану.
У разі відмови від укладення договору про депозитарне та інформаційне обслуговування операцій з ДЦП Національним банком України надається комерційному банку обгрунтоване пояснення.
7.3. З моменту укладення договору і отримання від відділу захисту інформації Національного банку України генератора ключів для криптографічного захисту операцій з цінними паперами ця установа набуває статусу депонента депозитарію Національного банку України. Перший примірник договору передається на зберігання до Центральної розрахункової палати Національного банку, а другий - депоненту.
Для включення депонента в роботу з електронним депозитарієм необхідно виконати сертифікацію ключів криптографічного захисту у відділі захисту інформації Національного банку України.
7.4. При порушенні комерційним банком економічних нормативів і незадовільному фінансовому стані за поданням департаменту банківського нагляду Національним банком України може бути прийняте рішення про заборону депоненту подальшого розширення кола клієнтів та ДЦП, що перебувають у їх власності. Письмове повідомлення про це рішення надається комерційному банку, який зобов'язаний надати відповідну інформацію своїм клієнтам.
7.5. Національний банк України може прийняти рішення про блокування у депонента рахунків депозитарного обліку ДЦП. Це здійснюється у разі:
- ліквідації комерційного банку або за поданням правоохоронних органів;
- наявності фактів невиконання депонентом зобов'язань за ДЦП перед своїми клієнтами;
- систематичних порушень вимог чинного законодавства, нормативних документів Національного банку України, в тому числі тих, що регламентують порядок обліку ДЦП та проведення операцій з ними, вимог захисту інформації, невиконання ряду розпоряджень депозитарію, а також ненадання інформації за його запитом.
Письмове повідомлення про блокування рахунків депозитарного обліку надається комерційному банку, який зобов'язаний вчасно надати відповідну інформацію своїм клієнтам.
Додаток N 1
Договір про депозитарне та інформаційне обслуговування операцій з державними цінними паперами
________________ N _____________
(дата)
Національний банк України, який виконує функції депозитарію державних цінних паперів (далі - Депозитарій), в особі ___________ _____________________________________________________, який діє на підставі Статуту Національного банку України, з одного боку, та __ ___________________________ (далі - Депонент), в особі ___________ _____________, який діє на підставі ____________________, з іншого боку, уклали цей Договір про таке.
1. Предмет договору
1.1. Депозитарій здійснює депозитарне обслуговування операцій Депонента з державними цінними паперами (далі - ДЦП) згідно з "Тимчасовим Положенням про депозитарій Національного банку України" (далі - Положення), "Положенням про порядок бухгалтерського та депозитарного обліку розміщення, обігу, сплати відсотків та погашення облігацій внутрішньої державної позики в банківських установах" та іншими чинними нормативними актами. Відповідно до цього предметом договору є:
- відповідальне зберігання (у колективній формі) ДЦП у вигляді електронних записів на рахунках;
- контроль за відповідністю між обсягом емісії ДЦП і їх кількістю в обігу;
- ведення рахунків депозитарного обліку Депонента та його клієнтів при розміщенні і обігу ДЦП на біржовому та позабіржовому ринках, сплаті відсотків та погашенні*);
-------------
*) У разі недотримання Депонентом встановлених економічних нормативів, а також незадовільному фінансовому стані Депозитарієм здійснюються операції з ведення рахунків депозитарного обліку Депонента за ДЦП, які перебувають виключно у його власності.
- здійснення блокування та перереєстрації прав власності за ДЦП під час проведення операцій на біржовому та позабіржовому ринках (купівля-продаж, застава, РЕПО, ломбард);
- ведення рахунків фонду страхування депозитів, що створюється за рахунок ДЦП;
- здійснення грошового клірингу і організація розрахунків між учасниками ринку ДЦП при розміщенні, сплаті доходу та їх погашенні;
- контроль за відповідністю між кількістю ДЦП, що перебувають у власності Депонента та його клієнтів, та тими, що пропонуються для продажу (застави) на вторинному ринку;
- надання Депоненту засобів захисту інформації за операціями з ДЦП;
- надання інформаційно-обчислювальних послуг.
1.2. Підставою для виконання депозитарних операцій є:
- затверджений аукціонним комітетом реєстр розміщених ДЦП;
- розпорядження Депонентів при здійсненні операцій з ДЦП на біржовому ринку;
- реєстри угод та сплат, сформовані на торговельних майданчиках;
- розпорядження та повідомлення про перерахування коштів Депонентами - учасниками угод на позабіржовому ринку;
- розпорядження Депонентів про блокування ДЦП при формуванні фонду страхування депозитів;
- платіжне доручення Державного казначейства при сплаті доходу та погашенні ДЦП;
- встановлені Положенням умови блокування (розблокування) ДЦП при їх погашенні та сплаті відсотків;
- письмові рішення Правління Національного банку України та правоохоронних органів.
2. Права та обов'язки сторін
2.1. Депозитарій має право:
- вводити в дію нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені для вдосконалення депозитарного обліку ДЦП;
- забороняти Депоненту подальше розширення кола клієнтів та ДЦП, що перебувають у їх власності у порядку, встановленому п.7.4 Положення;
- здійснювати блокування рахунків депозитарного обліку ДЦП Депонента у випадках, визначених п.7.5 Положення;
- не проводити операції з ДЦП у разі порушень встановлених вимог подання, заповнення та захисту електронних документів;
- отримувати за запитом на безоплатній основі інформацію від Депонента про стан рахунків депозитарного обліку ДЦП;
- надавати у письмовій формі розпорядження Депоненту про усунення недоліків депозитарного обліку ДЦП;
- застосовувати до Депонента у разі несвоєчасного перерахування коштів за придбані ДЦП на аукціонах з первинного їх розміщення такі штрафні санкції:
- усунення від участі у подальших аукціонах з розміщення ДЦП у разі несвоєчасного надходження коштів,
- стягнення пені у розмірі 0,5 відсотка від неперерахованої суми коштів за кожний день прострочки платежу.
2.2. Депонент має право:
- здійснювати депозитарні операції з ДЦП згідно з чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України;
- отримувати засобами діючої технології довідкову та аналітичну інформацію про розміщення та обіг ДЦП, які належать Депоненту.
2.3. Депозитарій бере на себе такі зобов'язання:
- забезпечувати здійснення депозитарних операцій за умови виконання Депонентом вимог, встановлених чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України;
- не використовувати ДЦП, що належать Депоненту, як власні активи, а також для укладення угод в інтересах Депозитарію та третіх осіб;
- не використовувати кошти Депонента за зобов'язаннями, що випливають з володіння ДЦП, в інтересах Депозитарію та третіх осіб;
- щоденно видавати Депоненту виписки про результати його операцій з ДЦП, які зареєстровані у Депозитарії;
- надавати Депоненту інформацію про поточні залишки ДЦП на депо-рахунках за наслідками проведених операцій;
- контролювати проходження депо-розпоряджень та депо-повідомлень між Депонентами - учасниками угод з ДЦП;
- підтримувати актуальний стан нормативно-довідкової бази та своєчасно передавати Депоненту інформацію про її зміни;
- надавати Депоненту необхідні консультації з питань функціонування програмного комплексу депозитарного обліку протягом місяця після підписання договору. Подальші консультації надаються у разі невідкладних обставин протягом дії договору;
- дотримуватись встановлених вимог захисту інформації від несанкціонованого доступу в електронних системах обміну даними;
- надавати послуги електронної пошти (ЕП) для транспортування інформації. Доставка повідомлень отримувачу гарантується підтвердженнями про прийняття і передачу даних в робочі дні банку згідно з розпорядком роботи відповідного вузла ЕП. Депозитарій не несе відповідальності за надійність функціонування каналів зв'язку;
- Депозитарій гарантує Депоненту своєчасну доставку електронної кореспонденції за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання ним технологічної дисципліни, визначеної Положенням про систему електронної пошти Національного банку України. При цьому Депозитарій не несе відповідальності за зміст електронної кореспонденції, надісланої Депонентом;
- не розголошувати інформацію про стан рахунків депозитарного обліку Депонента;
- у разі необхідності надавати інформаційно-арбітражні послуги позивачам (учасникам Депозитарію) у вигляді паперових документів, які підтверджують або відхиляють інформацію про проходження депозитарних документів;
- зберігати банківську таємницю та дотримуватись вимог банківської безпеки.
2.4. Депонент бере на себе такі зобов'язання:
- діяти згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України;
- формувати і надавати депо-розпорядження та повідомлення до Депозитарію з дотриманням вимог, встановлених Положеннями та документами, які визначають порядок депозитарного обліку та функціонування програмно-технологічних засобів ведення депозитарних робіт;
- надавати інформацію Депозитарію згідно з вимогами Положення;
- здійснювати обробку всіх електронних документів у банківський день їх одержання від Депозитарію в порядку черговості їх надходження;
- дотримуватись технологічної дисципліни в обчислювальній мережі Національного банку України;
- використовувати під час роботи з Депозитарієм лише офіційно придбані та зареєстровані за цим користувачем у розробників або в уповноважених ними установах програмні продукти;
- виконувати всі вимоги служби захисту інформації Національного банку, викладені в Тимчасовому Положенні про систему захисту операцій з цінними паперами та Тимчасовому Положенні про інформаційно-арбітражні послуги служби захисту інформації Національного банку України для електронних операцій з цінними паперами;
- повернути до служби захисту інформації Національного банку України засоби захисту електронних депозитарних операцій у разі припинення дії цього договору в 3-денний термін;
- своєчасно повідомляти Депозитарій про факти втрати або несанкціонованої передачі іншим особам закріплених за Депонентом програмних засобів інформаційного захисту електронних депозитарних операцій або компрометації ключів криптографічного захисту;
- забезпечити наявність необхідних технічних та програмних засобів ЕП відповідно до вимог Депозитарію;
- узгоджувати з Депозитарієм план дій щодо усунення наслідків екстремальних та непередбачених ситуацій;
- виконувати розпорядження Депозитарію щодо усунення виявлених недоліків у депозитарному обліку ДЦП;
- своєчасно, за запитом Депозитарію, надавати інформацію про стан рахунків депозитарного обліку ДЦП;
- щоденно формувати на магнітних носіях та забезпечувати надійне зберігання шифрованого архіву електронних документів за допомогою програмного комплексу "Депо-облік";
- не передавати іншим особам програмні засоби взаємодії з Депозитарієм.
3. Відповідальність сторін
3.1. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
3.2. У разі втрати, пошкодження чи перекручення інформації винна у цьому сторона відшкодовує другій стороні заподіяні збитки, пов'язані з цим. Відповідальність встановлюється на підставі підтверджень про прийняття та передачу електронних документів.
3.3. У разі заподіяння шкоди функціонуванню Депозитарію або обчислювальним системам його учасників, якщо встановлено вину Депонента, він відшкодовує Депозитарію і учасникам Депозитарію заподіяні збитки, що пов'язані з цим.
3.4. У разі заподіяння шкоди функціонуванню обчислювальних систем Депонента, якщо встановлено вину Депозитарію, він відшкодовує Депоненту фактичні збитки, що пов'язані з цим.
3.5. У разі втрати або несанкціонованої передачі іншим установам або організаціям закріплених за Депонентом програмних засобів захисту інформації, які використовуються в роботі з ДЦП, він відшкодовує Депозитарію фактичні збитки, пов'язані з цим, а також платить штраф у розмірі до 50 відсотків від суми оплати за надані послуги.
3.6. Депозитарій не несе відповідальності перед Депонентом, якщо завдані збитки є наслідком дій, вчинених відповідно до розпоряджень Депонента.
3.7. За затримку оплати наданих послуг Депонент сплачує Депозитарію пеню в розмірі не менше 0,5 відсотка від загальної суми, наведеної в розрахунку за виконані роботи, за кожний день затримки.
У разі припинення роботи Депонента з Депозитарієм на строк понад місяць пеня не нараховується.
4. Порядок розрахунків
4.1. Депонент сплачує Депозитарію згідно з тарифами, які діють на момент оплати:
- абонентську плату, яка не залежить від обсягу наданих послуг;
- вартість виконання послуг Депозитарію.
4.2. Депозитарій щомісяця до 3 числа наступного місяця надсилає Депоненту для оплати розрахунок за виконані роботи. Депонент має здійснити оплату протягом трьох робочих днів після отримання розрахунку за виконані роботи відповідно до тарифів, які представлені у додатку N 1 до договору. Цей додаток є невід'ємною частиною договору. *)
-------------
*) Тарифи встановлюються Центральною розрахунковою палатою.
5. "Форс-мажор"
5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадське безладдя й інші обставини (далі - "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, яких вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує термін виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період дії "форс-мажору" та ліквідації його наслідків.
Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно.
Якщо ці обставини триватимуть понад 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.
6. Порядок змін та розірвання договору
6.1. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.
6.2. Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, повинна відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передавати спір на вирішення арбітражного суду.
6.3. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в арбітражному суді.
7. Термін дії договору
7.1. Договір, укладений на невизначений термін, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.
8. Інші умови
8.1. Крім передбачених цим договором умов, сторони при укладенні договору можуть встановлювати інші умови, які не повинні суперечити чинному законодавству України.
9. Юридичні адреси сторін
9.1. Юридична адреса та банківські реквізити Депозитарію:
м.Київ, пр.Науки 7, р/рахунок 827342502 у Центрі міждержавних
розрахунків, МФО 300993, ЄДРПОУ-00032106
9.2. Юридична адреса та банківські реквізити Депонента:
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
9.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:
від Депозитарію _________________________________________
від Депонента ___________________________________________
9.4. Цей договір складений у двох примірниках. Усі оформлені та підписані примірники договору мають однакову юридичну силу.
Депозитарій Депонент
М.П. М.П.
Додаток N 2
Тимчасове положення про систему захисту операцій з цінними паперами
Система захисту операцій з цінними паперами складається з комплексу програмних засобів криптографічного захисту і ключової системи до них, технологічних та організаційних заходів щодо захисту інформації в обчислювальній мережі Національного банку України.
Система захисту електронних операцій з цінними паперами базується на таких вимогах:
а) система безпеки операцій з цінними паперами охоплює всі етапи розробки, впровадження та експлуатації програмно-технологічного забезпечення електронного депозитарію Національного банку України;
б) система безпеки роботи включає технологічні, криптографічні програмні засоби та організаційні заходи захисту;
в) система захисту забезпечує автентифікацію та захист інформації від викривлення.
На базі цього виділені такі завдання системи захисту СЕП:
а) захист від злочинних дій (несанкціоноване розшифрування та викривлення електронних документів, поява фальсифікованих електронних документів на будь-якому етапі обробки);
б) автоматичне ведення протоколу операцій з цінними паперами з метою локалізації джерел появи порушень функціонування депозитарію Національного банку України;
в) створення умов щодо виконання операцій з цінними паперами, за яких фахівці депонентів та Національного банку практично не мають змоги втручатись в обробку електронних документів після їх формування та забезпечення контролю на кожному етапі обробки.
1. Технологічні та бухгалтерські засоби безпеки
Технологічний та бухгалтерський контроль у депозитарії Національного банку виконується програмним забезпеченням на всіх рівнях обробки електронних документів, що дає змогу контролювати проведення операцій з цінними паперами протягом робочого дня, а також виконувати звіряння в кінці дня.
Технологічні засоби контролю включають:
- механізм обміну квитанціями, який дає змогу однозначно ідентифікувати отримання адресатом будь-якого пакета електронних документів та достовірність отриманої інформації в цьому пакеті;
- механізм інформування депонента депозитарію Національного банку України про поточний стан його депо-рахунків та формування довідково-аналітичних матеріалів, що характеризують розміщення та обіг ДЦП;
- взаємообмін між депонентом та депозитарієм Національного банку підсумковими документами в кінці дня, програмне звіряння цих документів;
- механізм контролю програмних засобів щодо несанкціонованого модифікування робочих модулів.
Усі технологічні засоби контролю вбудовані у програмне забезпечення, вони не можуть бути заблоковані, а у разі виникнення нестандартної ситуації або підозри на несанкціонований доступ вони повідомляють працівників депонента та депозитарію, що дає можливість оперативного втручання в таку ситуацію.
Бухгалтерські засоби контролю включають:
- підсумкові документи, які містять повну технологічну та бухгалтерську інформацію;
- підсумкові документи депозитарію, які виконують контроль за відповідністю між кількістю ДЦП і їх кількістю в обігу, а також за виконанням угод між депонентами;
- засоби аналізу розміщення та обігу ДЦП.
2. Криптографічний захист інформації
Реалізація програмних засобів криптографічного захисту виконується з урахуванням вимог міжнародних стандартів.
Система захисту електронних депозитарних операцій створена службою захисту інформації НБУ і є невід'ємною частиною програмно-технологічного забезпечення операцій з цінними паперами. Вона забезпечує захист електронних повідомлень від перехоплення, підроблення та перекручення, автентифікацію адресата й відправника електронного документа, підтримує їх абсолютну достовірність і цілісність через неможливість їх підроблення або перекручення в шифрованому вигляді та не залежить від засобів телекомунікаційного зв'язку.
Система захисту забезпечує виконання наступних функцій:
- накладення/перевірку електронного цифрового підпису;
- архівацію/розархівацію файлів;
- шифрування/дешифрування файлів;
- формування шифрованого арбітражного журналу;
- оновлення таблиць відкритих ключів.
Усі ці функції виконуються автоматично під керуванням програмно-технологічних засобів, що виконують операції з цінними паперами.
Захист електронної інформації про обіг цінних паперів у локальних обчислювальних мережах банківських установ складається з суворого виконання службовими особами технологічних операцій з формування та оброблення електронних документів та організаційних заходів щодо обмеження доступу до електронної інформації про ДЦП.
Захист інформації в локальних обчислювальних мережах забезпечується використанням адміністратором локальної мережі надійних сертифікованих програм оброблення електронних документів та програм дозволу доступу до конкретних файлів інформації, охороною приміщення та іншими організаційними заходами.
Відповідальність за виконання вимог захисту в локальних мережах покладається на службових осіб цих банківських установ.
3. Ключова система
Ключова система криптографічного захисту та самі ключі є основою захисту, тому інформація про це має закритий характер, розголошенню не підлягає. Усім службовим особам депонентів депозитарію Національного банку в своїй роботі необхідно суворо дотримуватись інструкцій та правил збереження й користування засобами захисту.
Для забезпечення актуального стану ключової системи операції з цінними паперами кожному депоненту депозитарію Національного банку службою захисту інформації Національного банку надається унікальний генератор ключів. Кожен депонент в будь-який час має змогу згенерувати собі нову пару ключів: таємний та відкритий. Таємний ключ являє собою випадкове число спеціального формату, має зберігатися та використовуватися згідно з інструкцією, наданою з генератором ключів. Відкритий ключ повинен пройти сертифікацію в службі захисту інформації Національного банку на відповідність приналежності саме тому депоненту, від якого він був отриманий. Після цього в захищеному вигляді цей відкритий ключ надається адресатам депонента, з якими він підтримує обмін електронними повідомленнями. Це дає гарантію кожному депоненту, що тільки він може виконувати шифрування інформації, причому лише на адресу свого адресата. Ніхто інший (навіть працівники служби захисту інформації Національного банку) не мають змоги розшифрування цієї інформації або підробки повідомлень від імені депонента.
Адміністратор банківської безпеки або інша службова особа, призначена наказом керівництва депонента, отримує генератор ключів від служби захисту, забезпечує його зберігання та використання, а також контроль за використанням ключів під час виконання операції з цінними паперами.
До роботи із здійснення захисту електронних документів допускаються службові особи, які вивчили інструкції й правила користування програмно-технологічним забезпеченням, ключами і наказом керівника установи призначені виконувати відповідні обов'язки щодо захисту електронних документів.
Депоненти депозитарію Національного банку за порушення інструкцій та правил користування засобами захисту електронних документів несуть матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством та договором про депозитарне й інформаційне обслуговування операцій з цінними паперами.
Службові особи за порушення інструкцій та правил роботи з програмно-технологічним забезпеченням та ключами несуть дисциплінарну і матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
Надання генераторів ключів, сертифікація відкритих ключів депонентів та керування ключовою системою операцій з цінними паперами, контроль за їх використанням покладаються тільки на службу захисту Національного банку.
На вимогу служби захисту Національного банку всім службовим особам, відповідальним за виконання захисту електронних документів, треба негайно надавати письмову або усну інформацію про стан засобів захисту та їх використання, а також інформацію про технологію роботи з цінними паперами.
4. Облік засобів захисту, документації до них, призначення відповідальних службових осіб у депонентів депозитарію Національного банку України
У кожного депонента обов'язково в окремому журналі ведеться облік:
- засобів захисту, правил користування засобами захисту, правил користування носіями з ключами;
- хто та коли генерував нові ключі та з якої причини (планова заміна ключів, аварійна заміна із зазначенням причини заміни);
- коли і кому (дата, прізвище та підпис) передали для користування і зберігання засоби захисту або документи до них;
- службових осіб, на яких наказом покладено (звільнено від) виконання криптографічного захисту електронних документів.
Ведеться окрема справа про листування з питань захисту.
У кожного депонента призначаються відповідальні за криптографічний захист службові особи:
- за одержання, зберігання та використання генератора ключів і документації до нього, облік та своєчасну заміну ключів, сертифікацію відкритих ключів у службі захисту інформації Національного банку, листування з питань захисту (адміністратор безпеки);
- за виконання криптографічного захисту електронних документів за допомогою програмно-технологічного забезпечення операцій з цінними паперами (оператор АРМ).
Необхідна кількість службових осіб: найменше дві. Залежно від обсягів роботи з цінними паперами кількість службових осіб може бути збільшена.
Необхідно забезпечити чіткий розподіл повноважень між службовими особами щодо ключових моментів обробки операцій з цінними паперами. Повноваження оператора АРМ роботи з цінними паперами, адміністратора електронної пошти та локальної мережі депонента мають виконувати різні особи.
5. Вимоги режимних умов до приміщень депонентів депозитарію Національного банку, де здійснюються депозитарні операції, працюють та зберігаються засоби захисту
Для депонентів депозитарію Національного банку до приміщень, де виконуються депозитарні операції, працюють та зберігаються в неробочий час засоби захисту, є обов'язковими такі вимоги:
5.1. Забезпечується постійний контроль за входом у приміщення тільки службових осіб, які наказом керівника депонента призначені для виконання депозитарних операцій та їх захисту.
5.2. Мають міцні стіни, підлогу та стелю, на вікнах встановлені металеві надійні грати, двері обладнані кодовим або автоматичним замком, в неробочий час приміщення опечатується.
5.3. Обладнані стандартною (сертифікованою) охороною та пожежною сигналізацією, що функціонує у чергового варти банку або охоронної служби МВС. У чергового варти має бути інструкція на випадок спрацювання сигналізації.
5.4. Мають сейфи (металеві міцні шафи) для зберігання засобів захисту, документів до них та носіїв з ключами в неробочий час та під час перерви.
5.5. Мають цілодобову охорону, яка виключає викрадення, компрометацію або псування засобів захисту.
5.6. Виконання робіт у приміщенні (ремонтні роботи, прибирання приміщення та інші) забезпечувати під контролем осіб, які відповідають за депозитарні операції.
5.7. З метою обмеження доступу до електронної інформації банку рекомендується розміщати сервер локальної мережі банку, вузол електронної пошти та програмно-технологічне забезпечення операцій з цінними паперами в окремих ізольованих приміщеннях.
Всі службові особи, визначені для виконання електронних депозитарних операцій, зобов'язані суворо дотримуватися цих вимог. Відповідальність за виконання вимог режимних умов до приміщень покладається на керівників депонентів депозитарію Національного банку.
Додаток N 3
Тимчасове положення про інформаційно-арбітражні послуги служби захисту інформації Національного банку України для електронних операцій з цінними паперами
Послуги депонентам депозитарію Національного банку у веденні арбітражних справ за електронними операціями з цінними паперами між депонентами депозитарію надає лише служба захисту інформації Національного банку як незацікавлена в комерційній діяльності сторона.
Комплексом програмних засобів криптографічного захисту операцій з цінними паперами передбачено формування шифрованого архіву, де зберігаються всі зашифровані та надіслані, а також одержані й автентифіковані (дешифровані) депо-документи. Дешифрування повідомлень архіву можливе лише за наявності ключа, який знаходиться в службі захисту інформації Національного банку. Згідно з чинним законодавством строк зберігання цих шифрованих архівів у депонентів депозитарію становить 3 роки.
Арбітражна версія програмного комплексу криптографічного захисту дає змогу службі захисту інформації Національного банку за наявністю копій шифрованого архіву депонента депозитарію дешифрувати всі повідомлення з цього архіву та з абсолютною достовірністю визначати:
- ім'я абонента, який надіслав (зашифрував) електронний документ;
- ім'я абонента, якому адресовано електронний документ;
- дату, годину та хвилину, коли виконувалося шифрування електронного документа;
- дату, годину та хвилину, коли та ким виконувалося дешифрування електронного документа.
Журнали реєстрації надходжень електронної пошти дають змогу мати інформацію про шлях та час проходження електронного розрахункового документа від одного учасника операції з цінними паперами до іншого через усі пункти мережі телекомунікації.
Засоби захисту електронних банківських документів мають сертифікати відповідних державних служб України. Установи арбітражного суду України приймають до розгляду матеріали арбітражної справи від служби захисту Національного банку як достовірні документи.
Умови виконання арбітражної послуги в службі захисту Національного банку:
- всі учасники операцій з цінними паперами щоденно формують на гнучких магнітних дискетах (далі - ГМД) та надійно зберігають шифрований архів електронних документів за допомогою програмно-технологічного забезпечення депозитарних операцій;
- без копії на ГМД щоденного шифрованого архіву електронних документів користувача інформаційно-арбітражні послуги службою захисту інформації Національного банку не надаються;
- відсутність щоденного шифрованого архіву електронних документів у відповідача за наявністю деяких свідчень та обставин спричиняє відповідальність за позов.
Служба захисту інформації Національного банку надаватиме послуги у разі виникнення непорозуміння або спірних питань з електронними документами між депонентами депозитарію у разі, якщо:
- не виконується автентифікація електронного документа, не дешифрується електронний документ;
- є відмова від факту одержання електронного документа, який насправді був одержаний;
- є відмова від формування та відправки електронного документа;
- стверджується, що одержувачу в деякий час надійшов електронний документ, а фактично він не надсилався або був підроблений на місці;
- стверджується, що електронний документ був сформований та надісланий, а фактично він не формувався, було надіслано інше повідомлення;
- є непорозуміння у реквізитах одного й того ж електронного документа, сформованого та надісланого депонентом депозитарію і правильно автентифікованого депозитарієм або навпаки;
- є непорозуміння в даті або часі формування електронного документа у депонента та одержання його в депозитарії або навпаки;
- проводиться робота з архівом абонента при проведенні ревізій.
Інформаційно-арбітражні послуги служба захисту інформації Національного банку надає позивачам (депонентам депозитарію Національного банку) у вигляді паперових документів (на перелічені вище спірні питання), які стверджують або відхиляють звинувачення в заявах позивачів. Ці документи арбітражний суд розглядає як докази до позову.
У разі надання службі захисту інформації Національного банку для арбітражу неякісних копій щоденного шифрованого архіву електронних документів або пошкодженої (зіпсованої) інформації на ГМД (з будь-яких причин) позивачу буде відмовлено в позові, а якщо це матеріали відповідача, то за наявності деяких свідчень та обставин це тягне його відповідальність за позов.
Якщо відповідач не надає матеріалів (копії щоденного шифрованого архіву) службі захисту інформації Національного банку для арбітражу у разі наявності деяких свідчень та обставин, відповідальність за позов покладається на нього.
Інформаційно-арбітражні послуги служби захисту інформації Національного банку обумовлюються під час укладення договору про депозитарне та інформаційне обслуговування операцій з цінними паперами.