1. Затвердити Положення про Державну митну службу України (додається).

2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 20 січня 1995 року N 73 (73/95) "Про Положення про Державний митний комітет України".

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України

від 8 лютого 1997 року N 126/97

1. Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної митної політики, організовує функціонування митної системи, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за її стан і розвиток.

2. Держмитслужба у своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Держмитслужба у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішує питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права та укладених Україною міжнародних договорів.

3. Основними завданнями Держмитслужби є:

1) захист економічних інтересів України, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;

2) контроль за додержанням вимог митного законодавства України;

3) використання засобів митного регулювання торговельно-економічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економіки, створення сприятливих умов для участі України у міжнародному співробітництві;

4) удосконалення митного контролю, митного оформлення і оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

5) здійснення за участю Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

6) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та збільшення пасажиропотоку через митний кордон України;

7) боротьба з контрабандою, здійснення заходів щодо запобігання порушенню митних правил.

4. Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань:

1) визначає і здійснює в межах своїх повноважень економічні та організаційні заходи щодо реалізації митної політики;

2) проводить роботу з удосконалення контролю за додержанням вимог митного законодавства України;

3) здійснює митно-тарифне і позатарифне регулювання під час переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України;

4) здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

5) розробляє і подає Кабінету Міністрів України проекти програм розвитку та вдосконалення системи митної служби, соціального захисту її працівників, забезпечення органів митної служби транспортом, технікою, спеціальними засобами та іншими матеріальними ресурсами, бере участь у підготовці відповідних державних програм;

6) забезпечує своєчасне і повне внесення до державного бюджету мита, а також коштів, що надходять від діяльності органів митної служби і підлягають зарахуванню до бюджету;

7) сприяє розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, у тому числі шляхом розширення мережі митниць;

8) співробітничає відповідно до міжнародних договорів та законодавства України з митними та іншими органами іноземних держав, міжнародними організаціями у митній сфері, розробляє і разом з Міністерством закордонних справ України або за погодженням з ним подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо укладення та денонсації міжнародних договорів України у цій сфері; укладає та денонсує міжнародні договори з питань, що належать до її компетенції;

9) керує діяльністю органів митної служби, створює, реорганізовує та ліквідовує у встановленому порядку регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації;

10) розробляє та здійснює самостійно або у взаємодії з іншими органами виконавчої влади заходи щодо запобігання контрабанді, порушення митних правил та їх припинення;

11) уживає разом з Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерством культури і мистецтв України та за участю інших органів виконавчої влади заходів, спрямованих на недопущення незаконного вивезення за кордон цінностей, що становлять національне, історичне або культурне надбання українського народу;

12) здійснює у встановленому порядку провадження у справах про порушення митних правил;

13) контролює відповідно до законодавства України проведення органами митної служби дізнання у справах про контрабанду та здійснення ними провадження у справах про порушення митних правил;

14) забезпечує реалізацію заходів щодо захисту прав споживачів товарів, які ввозяться в Україну;

15) організовує виконання вимог законодавства України щодо збереження природних ресурсів і охорони довкілля на території органів митної служби;

16) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до сфери її повноважень, та у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України;

17) організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією в межах і в порядку, встановлених законодавством;

18) веде державну статистику, подає статистичні дані згідно із законодавством України;

19) забезпечує гласність у діяльності органів митної служби, збереження посадовими особами цих органів державної та службової таємниць;

20) ознайомлює через засоби масової інформації суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян з митним законодавством України;

21) фінансує в межах своїх повноважень заходи, спрямовані на розвиток митної справи;

22) реалізовує разом з Головним управлінням державної служби при Кабінеті Міністрів України державну кадрову політику, організовує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців з митної справи;

23) організовує реконструкцію і будівництво пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення;

24) здійснює у межах повноважень, визначених законодавством України, функції з управління майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери її управління;

25) виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.

5. Держмитслужба має право:

1) представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів України;

2) проводити в межах своєї компетенції переговори і укладати угоди з органами та установами іноземних держав;

3) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їхніми керівниками) до розгляду питань, що належать до її компетенції;

4) утворювати в разі потреби за погодженням з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади в межах своєї компетенції комісії та експертні групи;

5) одержувати безоплатно від центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій інформацію, документи і матеріали, а від Міністерства статистики України - статистичні дані, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

6) скликати у встановленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції.

6. Держмитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації.

7. Держмитслужба у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

8. Держмитслужба у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

У випадках, передбачених законодавством України, рішення Держмитслужби є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.

Держмитслужба у разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні акти.

Нормативно-правові акти Держмитслужби підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України в порядку, встановленому законодавством.

9. Державну митну службу України очолює Голова, якого призначає Президент України.

Голова несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Держмитслужбу завдань і здійснення своїх функцій.

10. Голова Держмитслужби має заступників, які призначаються відповідно до законодавства України. Голова розподіляє обов'язки між заступниками, визначає ступінь відповідальності керівників підрозділів центрального апарату Держмитслужби.

11. Голова Держмитслужби:

1) здійснює керівництво Держмитслужбою;

2) організовує роботу колегії Держмитслужби і головує на її засіданнях;

3) є розпорядником коштів Держмитслужби;

4) затверджує штатний розпис центрального апарату Держмитслужби і положення про її структурні підрозділи;

5) призначає у встановленому порядку на посади та звільняє з посад керівників регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних управлінь і організацій, структурних підрозділів центрального апарату Держмитслужби;

6) присвоює у встановленому порядку персональні звання та вносить Кабінету Міністрів України подання про присвоєння відповідних персональних звань працівникам Держмитслужби;

7) представляє у встановленому порядку працівників, які найбільше відзначилися в роботі, до нагородження державними нагородами і президентськими відзнаками;

8) вносить у встановленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законодавчих та інших актів з питань, що належать до повноважень Держмитслужби;

9) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством України.

12. Для погодженого вирішення питань, що належать до повноважень Держмитслужби, обговорення найважливіших напрямів її діяльності в Держмитслужбі утворюється колегія у складі Голови Держмитслужби (голова колегії), заступників Голови Держмитслужби за посадою, інших працівників органів митної служби.

Членів колегії затверджує Кабінет Міністрів України.

Рішення колегії проводяться в життя наказами Голови Держмитслужби.

13. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо основних напрямів митної діяльності, обговорення найважливіших програм і вирішення інших питань у Держмитслужбі може бути утворено наукову раду з учених і висококваліфікованих спеціалістів.

Склад ради та положення про неї затверджує Голова Держмитслужби.

14. Граничну чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Держмитслужби затверджує Кабінет Міністрів України.

Структуру центрального апарату Держмитслужби затверджує Віце-прем'єр-міністр України.

15. Держмитслужба є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

16. Загальні засади діяльності, статус, умови оплати праці, матеріальне і соціально-побутове забезпечення працівників Держмитслужби визначаються законодавством України.