Рекомендація
щодо загальних принципів інспекції умов праці моряків
N 28
Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці і зібралася 7 червня 1926 року на свою 9-у сесію,
постановивши ухвалити ряд пропозицій щодо загальних принципів
інспекції умов праці моряків, що є другим пунктом порядку денного
сесії,
вирішивши надати цим пропозиціям форму рекомендації,
ухвалює цього двадцять другого дня червня місяця тисяча
дев'ятсот двадцять шостого року нижченаведену рекомендацію, яка
може називатися Рекомендацією 1926 року щодо інспекції праці
моряків і яка підлягає поданню членам Міжнародної організації
праці для розгляду з метою запровадження її в життя шляхом
законодавства кожної країни або іншим чином відповідно до положень
Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ):
беручи до уваги, що серед методів і принципів особливої і
невідкладної можливості для фізичного, морального і духовного
благополуччя працівників Статут Міжнародної організації праці
зобов'язує Міжнародну організацію праці приділяти особливу увагу
інспекції умов праці, з тим щоб забезпечувати запровадження в
життя законодавства про захист працівників,
беручи до уваги, що Міжнародна конференція праці на своїй 5-й
сесії (жовтень 1923 року) ухвалила Рекомендацію щодо загальних
принципів організації систем інспекції для забезпечення
запровадження в життя законів і правил щодо захисту працівників,
беручи до уваги, що ця Рекомендація грунтується, головним
чином, на досвіді, набутому при інспектуванні промислових
підприємств, і було б особливо важко застосувати і навіть
пристосувати її до праці моряків, характер і умови якої істотно
відрізняються від характеру та умов праці на заводі,
беручи до уваги, що значення інспекції умов праці моряків
буде зростати в міру того, як розвиватиметься в різних країнах
законодавство в галузі захисту моряків і Конференцією
ухвалюватимуться нові конвенції про умови праці моряків,
беручи до уваги, що з вищезгаданих причин бажано для того,
щоб передати вже набутий досвід у розпорядження членів Організації
з метою допомогти їм у створенні або реорганізації систем
інспекції умов праці моряків, визначити загальні принципи, які, як
показує практика, краще за все розраховані на забезпечення
запровадження в життя заходів щодо захисту моряків,
Генеральна конференція рекомендує, щоб кожний член
Організації враховував такі принципи:
I. Сфера діяльності інспекції
1. Основні обов'язки органу чи органів, що відповідають у
кожній країні за інспекцію умов праці моряків, мають полягати в
забезпеченні запровадження в життя законодавства щодо таких умов і
у захисті моряків під час роботи за своєю професією.
2. Оскільки може вважатися бажаним і можливим доручати
органам інспекції з огляду на досвід, набутий ними при виконанні
своїх основних обов'язків, інші другорядні обов'язки соціального
характеру, які можуть змінюватися залежно від понять, звичаїв і
традицій, існуючих у різних країнах, такі обов'язки можуть
доручатись їм на додаток до їхніх основних обов'язків за умови,
що:
a) вони ні в якому разі не заважають виконанню основних
обов'язків інспекторів;
b) вони ні в якому разі не завдають шкоди авторитету та
неупередженості, які є необхідними для інспекторів у їхніх
стосунках із судновласниками і моряками.
II. Організація інспекції
Конференція рекомендує:
3. Щоб там, де це сумісно з адміністративною практикою, і з
метою забезпечення якнайбільшої однаковості у запровадженні в
життя законодавства щодо умов праці моряків, різні служби або
органи, відповідальні за нагляд за впровадженням в життя такого
законодавства, знаходились під централізованим управлінням єдиного
органу влади.
4. Щоб, якщо існуюча адміністративна практика не дозволяє
провести таку централізацію контролю різним службам або органам,
робота яких цілком або частково пов'язана із захистом моряків,
надавалась можливість використовувати досвід один одного та
регулювати свої методи роботи згідно з такими загальними
принципами, які можуть вважатися найбільш ефективними.
5. Щоб з цією метою встановлювалися тісний зв'язок і постійна
співпраця між цими різними службами чи органами, наскільки це
сумісно з адміністративною практикою, за допомогою засобів, які
вважаються найбільш підхожими в кожній країні (обмін доповідями та
інформацією, періодичні конференції і т. ін.).
6. Щоб різні служби чи органи, відповідальні за нагляд за
умовами праці моряків, підтримували зв'язок з органами, які
відають заводською інспекцією, щодо питань, які становлять
спільний інтерес.
III. Доповіді органів інспекції
Конференція рекомендує:
7. Щоб центральний орган під час співпраці різних органів,
відповідальних за проведення такого нагляду, щороку оприлюднював
загальну доповідь про нагляд за умовами праці моряків.
8. Щоб ця щорічна доповідь містила перелік законів і правил
країни, які впливають на умови праці моряків і на контроль за
ними, а також різні поправки до них, які набули чинності протягом
цього року.
9. Щоб зазначена доповідь містила також статистичні таблиці з
необхідними зауваженнями щодо організації і роботи інспекції і щоб
у таблицях наводились відомості, наскільки це може бути можливо та
сумісно з адміністративною практикою даної країни, з таких
пунктів:
a) кількість готових до плавання суден, які підлягають різним
видам інспекції, з класифікацією суден за типом (судна з
механічними двигунами та вітрильники) та з розподілом кожної
категорії залежно від мети, з якою використовуються судна;
b) кількість моряків, дійсно зайнятих на борту суден кожного
класу;
c) кількість суден, відвіданих інспекторами із зазначенням
чисельності їхнього екіпажу;
d) кількість і характер порушень законів і правил, виявлених
інспекторами, та кількість і характер накладених стягнень;
e) кількість, характер і причини нещасних випадків, що
сталися з моряками під час їхньої роботи;
f) заходи, вжиті для запровадження в життя положень
міжнародних трудових конвенцій щодо умов праці моряків, і ступінь
виконання таких положень або в формі щорічної доповіді, яка
направляється Міжнародному бюро праці згідно зі статтею 22 Статуту
Міжнародної організації праці, або в будь-якій іншій відповідній
формі.
IV. Права, повноваження та обов'язки інспекторів
a) Права інспекції
Конференція рекомендує:
10. Щоб органи інспекції, після засвідчення їхньої дійсності,
були уповноважені законом країни:
a) відвідувати без попереднього попередження вдень і вночі
будь-яке судно, яке плаває під прапором даної країни в
територіальних водах даної або іноземної держави, а також у
виключних випадках, які визначаються законом даної країни, та з
дозволу морських властей у морі, за умови, однак, що на практиці
час і порядок таких відвідувань повинні бути встановлені таким
чином, щоб уникнути, по можливості, якої би то не було серйозної
незручності для роботи судна;
b) опитувати без свідків членів екіпажу та всіх інших осіб,
показання яких можуть вважатися бажаними, провадити будь-які
розслідування, які можуть вважатися необхідними, і вимагати
пред'явлення будь-яких суднових паперів або документів, які
повинні вестися відповідно до вимог законодавства, оскільки такі
папери або документи стосуються питань, що входять до компетенції
інспекції.
11. Щоб закон країни вимагав, аби інспектори були зв'язані
присягою або якимось іншим чином, що відповідає адміністративній
практиці або звичаям кожної країни, не розголошувати під загрозою
покарання чи відповідних дисциплінарних стягнень комерційні
таємниці, які можуть стати їм відомі в процесі виконання їхніх
обов'язків.
b) Повноваження видавати обов'язкові приписи
Конференція рекомендує:
12. Щоб органи інспекції були уповноважені в серйозних
випадках, якщо є загроза здоров'ю або безпеці команди, забороняти
за допомогою відповідного дозволу морських властей вихід судна, з
порту до тих пір, поки на борту судна не буде вжито необхідних
заходів на виконання закону, за умови права на оскарження перед
вищими адміністративними властями або перед судом компетентної
юрисдикції, згідно із законами, існуючими у відповідній країні.
13. Щоб заборона виходу судна з порту вважалася заходом
виключної серйозності, який повинен застосовуватись лише в
крайньому разі, коли інші законні засоби, які є в розпорядженні
органів інспекції для забезпечення поваги до закону були
використані і не дали результатів.
14. Щоб органи інспекції були уповноважені в особливих
випадках видавати накази з метою забезпечення дотримання законів і
правил, що регулюють умови праці моряків, за умови права на
оскарження перед вищими адміністративними властями або перед судом
компетентної юрисдикції, відповідно до закону кожної країни.
15. Щоб центральний орган був уповноважений в особливих
випадках робити винятки з певних вимог, встановлених
законодавством, яке регулює умови праці моряків, якщо цей орган
переконається, що дана вимога значною мірою виконана або що
виконання цієї вимоги не є необхідним в умовах даного випадку і що
вжиті або передбачені заходи щодо суті такої вимоги є такими ж
ефективними або більш ефективними, ніж суворе виконання згаданої
вимоги.
c) Право вимагати проведення інспекції
Конференція рекомендує:
16. Щоб національний закон передбачав положення, згідно з
яким капітан судна повинен мати право вимагати проведення
інспекції у всіх випадках, коли він вважає це необхідним.
17. Щоб національний закон передбачав положення, згідно з
яким члени команди судна також повинні мати право при дотриманні
будь-яких приписаних умов вимагати проведення інспекції з
будь-якого питання щодо здоров'я, безпеки судна або правил, що
впливають на умови праці моряків.
d) Співпраця судновласників і моряків з органами
інспекції
Конференція рекомендує:
18. Щоб, наскільки це сумісно з адміністративною практикою в
кожній країні та за допомогою таких методів, які можуть вважатися
найбільш підхожими, судновласники та моряки закликалися до
співпраці у справі нагляду за впровадженням у життя законодавства
щодо умов праці моряків.
Конференція звертає особливу увагу різних країн на такі
методи співпраці:
a) необхідно, щоб морякам надавалися всі можливості вільно
повідомляти органам інспекції або безпосередньо, або через своїх
належним чином уповноважених представників про всяке порушення
закону на борту судна, на якому такі моряки служать; щоб органи
інспекцій по можливості швидко проводили розслідування змісту
всякої такої скарги, щоб такі скарги розглядалися органами
інспекції як цілком конфіденційні;
b) з метою забезпечення повної співпраці судновласників і
моряків та їхніх відповідних організацій з органами інспекції та
для поліпшення умов, які впливають на здоров'я та безпеку моряків,
бажано, щоб органи інспекції час від часу консультувалися з
представниками організацій судновласників і моряків щодо кращих
засобів досягнення цієї мети. Бажано також, щоб були створені
змішані комітети судновласників і моряків і щоб їм була надана
можливість співпрацювати з різними службами, які відають наглядом
за впровадженням в життя законодавства, що регулює умови праці
моряків.
e) Гарантії
Конференція рекомендує:
19. Щоб на посади інспекторів призначалися лише такі особи,
які користуються повною довірою як судновласників, так і моряків,
і щоб від таких осіб вимагалося володіння:
a) якостями, необхідними для забезпечення цілковитої
неупередженості при здійсненні їхніх обов'язків;
b) технічною кваліфікацією, необхідною для виконання їхніх
обов'язків.
Бажано, щоб служба інспекції включала осіб із стажем служби в
морі, які призначені як постійні або тимчасові співпрацівники на
розсуд адміністративної влади.
20. Щоб в разі необхідності інспекторам при виконанні їхніх
обов'язків надавали допомогу компетентні експерти, які
користуються повною довірою судновласників і моряків.
21. Щоб інспектори були державними службовцями, становище
яких робило б їх незалежними від зміни уряду.
22. Щоб їм було заборонено мати яку би то не було фінансову
заінтересованість у підприємствах, що підлягають інспекції з
їхнього боку.
f) Інші обов'язки
Конференція рекомендує:
23. Щоб інспектори, оскільки вони через характер своїх
обов'язків мають особливі можливості спостерігати практичні
результати здійснення законодавства, яке регулює умови праці
моряків, залучалися наскільки це сумісно з адміністративними
методами в кожній країні, до участі у вдосконаленні законодавства
щодо захисту моряків і до надання найбільш ефективної допомоги у
справі сприяння запобіганню нещасних випадків.
24. Щоб, наскільки це сумісно з адміністративною практикою в
кожній країні, вони залучалися до участі в розслідуваннях
корабельних аварій і нещасних випадків на борту суден і щоб вони
були уповноважені в разі необхідності подавати доповіді щодо
результатів таких розслідувань.
25. Щоб, наскільки це сумісно з адміністративними методами в
кожній країні, вони залучалися до співпраці у збиранні підготовчої
інформації для розробки законодавства щодо захисту моряків.
"Міжнародне законодавство
про охорону праці",
Конвенції та рекомендації МОП,
Київ, 1997 р.