Відповідно до ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» № 93 від 11.07.2002 р. депутату місцевої ради, який працював у раді на постійних засадах, після закінчення повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Ця норма встановлює право працівника, звільненого з роботи внаслідок обрання на виборну посаду в раді, на одержання після закінчення його повноважень за виборною посадою попередньої роботи (посади) на тому самому підприємстві, в установі, організації або надання йому рівноцінної роботи (посади).
У разі неможливості надання попередньої або рівноцінної роботи (посади) передбачено збереження на період працевлаштування, що не перевищує шість місяців, середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді в раді і яку виплачують за рахунок місцевого бюджету.
Колишній депутат місцевої ради для одержання середньої заробітної плати на час працевлаштування зобов'язаний подати до ради довідку про неможливість його працевлаштування підприємством, де він працював до обрання, на попередній або рівноцінній роботі (посаді) та трудову книжку. На підставі цього радою видається відповідне розпорядження.
Отже, лише за умови неможливості надання попередньої або рівноцінної роботи колишньому депутату місцевої ради закон гарантує збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування.
Водночас особи, звільнені з органів місцевого самоврядування у зв'язку із закінченням строку повноважень, не позбавлені права як застраховані особи звернутися до страховика — Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття — за сприянням у працевлаштуванні та допомогою у зв'язку з безробіттям, умови і тривалість надання якої визначаються ст. ст. 22 і 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Зазначені особи реєструються в центрі зайнятості як такі, що шукають роботу, на загальних підставах і в разі відсутності підходящої роботи на восьмий день їм надається допомога у зв'язку з безробіттям.
Якщо така особа звернулась за сприянням у працевлаштуванні впродовж шести місяців від дати звільнення і відповідно має 26 тижнів оплачуваної роботи, протягом яких сплачувалися страхові внески, допомога призначається їй від дня надання статусу безробітного, і її розмір залежить від страхового стажу.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова
газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 14 /2007