ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
12.03.2007 N 1136/П/17-0415
|
ДПАУ розглянула лист і повідомляє.
Згідно з підпунктом 5.1.1 статті 5 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (
889-15)
(далі - Закон) податковий кредит - це сума (вартість) витрат, фактично понесених платником податку - резидентом протягом звітного податкового року, в тому числі у зв'язку з компенсацією вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу. При цьому Законом встановлено обмеження щодо неперевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму нарахованої йому протягом звітного року заробітної плати.
Поняття заробітної плати визначено у пп. "д" п. 1.3 ст. 1 Закону (
889-15)
, згідно з яким заробітна плата - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України від працедавця.
Відповідно до п. 1.19 ст. 1 Закону (
889-15)
самозайнята особа - це платник податку, який є суб'єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Таким чином, оскільки самозайняті особи не є найманими працівниками, одержання ними доходів регламентується не трудовим, а цивільним законодавством.
Виходячи з наведеного, доходи самозайнятих осіб, одержані ними в межах здійснення своєї незалежної професійної діяльності, не є зарплатою, а такі особи не мають законодавчих підстав для нарахування податкового кредиту.
Доходи приватних нотаріусів оподатковуються за загальними нормами, встановленими Законом N 889 (
889-15)
для фізичних осіб - за ставкою податку, визначеною у п. 7.1 ст. 7 Закону (з урахуванням п. 22.3 ст. 22 Закону - 15% від об'єкта оподаткування).
Статтею 19 Закону N 889 (
889-15)
(пп. 19.1 "а") передбачено, що платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний з цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків.
Відповідно до підпункту "в" підпункту 19.1 статті 19 Закону N 889 (
889-15)
платники податку зобов'язані подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами Закону таке подання є обов'язковим, у тому числі при одержанні доходів не від податкових агентів.
Листом Мін'юсту України від 02.02.2006 р. N 31-35/20 (
v5_20323-06)
приведено єдиний перелік витрат, пов'язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, яким слід керуватися при здійсненні діяльності.
Витрати приватних нотаріусів, пов'язані з організацією їх роботи, є необхідними для забезпечення законності та професійності їх діяльності та випливають з вимог чинного законодавства і повинні бути відображені у їхньому податковому обліку відповідно до вимог пункту 19.1 статті 19 Закону (
889-15)
. При цьому витрати враховуються за звітний податковий період (рік) та не переносяться на наступний звітний податковий період (рік).
Заступник Голови
|
С.Лекарь
|