Щодо утримання підприємством податку з доходів фізичних осіб у разі поновлення працівника на роботі за рішенням суду

Державна податкова адміністрація України розглянула лист від 20.03.2007 р. N ДК 01-35 щодо утримання підприємством податку з доходів фізичних осіб у разі поновлення працівника на роботі за рішенням суду та повідомляє.

Порядок поновлення на роботі передбачено ст. 235 Кодексу законів про працю України (322-08) . У разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.

При цьому відповідно до ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Відповідно до Закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV (889-15) "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889) особою, відповідальною за нарахування, утримання (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати, є працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, в тому числі на підставі рішення суду.

При нарахуванні та виплаті працівнику середньої заробітної плати на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу підприємство-працедавець зобов'язане включити всю нараховану суму до складу загального місячного оподатковуваного доходу, коли її нараховано, та утримати із суми такої середньої заробітної плати податок з доходів фізичних осіб за ставкою, передбаченою п. 7.1 статті 7 Закону N 889 (889-15) (тобто у розмірі 15%), та сплатити (перерахувати) його до бюджету в порядку, встановленому пп. 8.1.2 ст. 8 Закону N 889.

Водночас згідно з пп. 20.3.2 ст. 20 Закону N 889 (889-15) у разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

При цьому згідно з пп. 8.1.2 ст. 8 Закону N 889 (889-15) податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу провадиться відповідно до пп. "з" п. 1.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (100-95-п) .

Стосовно питання застосування податкової соціальної пільги повідомляємо, що згідно із Законом N 889 будь-який платник податків має право на податкову соціальну пільгу, що застосовується до доходу у вигляді заробітної плати, якщо остання не перевищує розміру, установленого пп. 6.5.1 ст. 6 Закону N 889 (889-15) . Так, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Додатково повідомляємо, що докладне роз'яснення поставленого у вашому листі питання надано у листі Міністерства юстиції України від 18.04.2006 р. N 20-35-60 (v5-60323-06) .