Рекомендація
щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві
N 31
Глава I
Безпека та гігієна праці
I. Загальні положення
Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці і зібралася 30 травня 1929 року на свою 12-у сесію,
постановивши ухвалити ряд пропозицій про запобігання нещасним
випадкам на виробництві, що є першим пунктом порядку денного
сесії,
вирішивши надати цим пропозиціям форму рекомендації,
ухвалює цього двадцять першого дня червня місяця тисяча
дев'ятсот двадцять дев'ятого року нижченаведену рекомендацію, яка
називатиметься Рекомендацією 1929 року щодо запобігання нещасним
випадкам на виробництві і яка підлягає поданню членам Міжнародної
організації праці для розгляду з метою втілення її в життя через
законодавство кожної країни або іншим шляхом відповідно до
положень Статуту Міжнародної Організації Праці ( 993_154 ):
беручи до уваги, що захист працівників від нещасних випадків
на виробництві зазначається в преамбулі до Статуту Міжнародної
організації праці як одне з тих поліпшень умов праці, в яких є
нагальна потреба,
беручи до уваги, що нещасні випадки на виробництві призводять
не тільки до страждань і бідування серед працівників і їхніх
сімей, але також являють собою значні матеріальні втрати для
всього суспільства,
беручи до уваги, що Міжнародна конференція праці ухвалила
1923 року Рекомендацію щодо загальних принципів організації
системи інспекції ( 993_108 ), в якій, зокрема, передбачається, що
для того, щоб інспекція ставала дедалі дійовішою, вона повинна все
більшою мірою спрямовуватися "на забезпечення ухвали найбільш
підхожих методів техніки безпеки для запобігання нещасним випадкам
та захворюванням з метою зробити працю менш небезпечною, більш
здоровою і навіть менш виснажливою шляхом розумного
взаєморозуміння, навчання та співробітництва всіх заінтересованих
осіб",
беручи до уваги, що для взаємної користі членів Організації
бажаним є нагадати ті заходи й методи, котрі, як показав досвід у
різних країнах, є найдійовішими у справі скорочення кількості
нещасних випадків і зменшення їхньої серйозності,
беручи до уваги, що на сесії Міжнародної конференції праці
1928 року ухвалено резолюцію, в якій Конференція висловила свою
думку про те, що настав час спробувати досягнути вищого рівня
безпеки шляхом розроблення нових методів і що найбільшого прогресу
можна було б досягнути в межах руху "Безпека насамперед", хоча він
і не може підмінювати діяльність держави у справі встановлення та
втілення в життя правил щодо запобігання нещасним випадкам,
беручи до уваги виняткову важливість того, щоб усі особи чи
організації, серед них роботодавці, працівники, організації
роботодавців і працівників, уряди й населення, використовували
свої найкращі прагнення і всі наявні в їхньому розпорядженні
засоби з метою сприяння запобіганню нещасним випадкам на
виробництві,
Генеральна конференція рекомендує, щоб кожний член
Міжнародної організації праці враховував нижченаведені принципи й
правила з метою запобігання нещасним випадкам на промислових
підприємствах. Такими вважаються, зокрема, нижченаведені:
a) шахти, кар'єри та інші підприємства для видобування
корисних копалин;
b) підприємства, на яких предмети виробляються, змінюються,
очищаються, ремонтуються, оздоблюються, опоряджуються,
підготовлюються до продажу, руйнуються або знищуються чи на яких
матеріали трансформуються, серед них суднобудівні підприємства та
підприємства для виробництва, трансформації і передачі
електроенергії або рушійної сили будь-якого виду;
c) підприємства для будівництва, реконструкції, утримання,
ремонту, переробки або демонтажу будь-яких будівель, залізничних
колій, трамвайних ліній, портів, доків, пірсів, каналів,
внутрішніх водних шляхів, доріг, тунелів, мостів, віадуків,
каналізаційних систем, водозливів, колодязів, телеграфних і
телефонних пристроїв, електричних установок, газових заводів,
систем водопостачання або підприємства, що виконують інші
будівельні роботи, а також роботи з підготовки до будівництва і
закладення фундаменту, котрі передують вищепереліченим роботам;
d) підприємства, зайняті перевезенням пасажирів або товарів
шосейними дорогами й залізницями, морськими та внутрішніми водними
шляхами, враховуючи оброблення вантажів у доках, на пристанях,
причалах, у складах, проте за винятком перенесення вручну.
Конференція, вважаючи далі, що запобігання нещасним випадкам
є таким само необхідним у сільському господарстві, як і на
промислових підприємствах, рекомендує, щоб кожний член Міжнародної
організації праці застосовував цю Рекомендацію до сільського
господарства з урахуванням особливих умов праці в сільському
господарстві.
1. Беручи до уваги, що основами вивчення питання запобігання
нещасним випадкам є:
a) дослідження причин та обставин нещасних випадків;
b) вивчення за допомогою статистичних даних про нещасні
випадки в кожній галузі промисловості в цілому особливих небезпек,
які є в ряді галузей промисловості, "законів", що визначають
частоту нещасних випадків, і, шляхом порівняння даних за ряд
років, впливу заходів, ужитих з метою запобігання нещасним
випадкам.
Конференція рекомендує, щоб кожний член Організації вжив
необхідних заходів, за допомогою законодавчих або адміністративних
дій, з метою ефективного забезпечення збору й використання
вищезазначених відомостей.
Конференція також рекомендує, щоб у кожній країні державні
служби проводили систематичне вивчення цього питання за допомогою,
якщо це виявиться бажаним, установ або комітетів, створених
окремими галузями промисловості.
Державні служби повинні використовувати співробітництво з
промисловими організаціями роботодавців і працівників та зі
службами, котрі відають наглядом за запобіганням нещасним
випадкам, а також, якщо це бажано, з технічними асоціаціями й
установами або компаніями по страхуванню від нещасних випадків.
Бажано також, щоб промислові асоціації роботодавців і
працівників співробітничали в установах по запобіганню нещасним
випадкам в окремих галузях промисловості.
2. Оскільки досвід і вивчення показали, що частота й
серйозність нещасних випадків залежать не тільки від небезпек, які
містяться в самій роботі чи специфіці обладнання або різних
інструментів, котрі використовуються, але й від фізичних,
фізіологічних та психологічних факторів, Конференція рекомендує,
щоб на додаток до вивчення, зазначеного в параграфі 1 у зв'язку з
матеріальними факторами, також досліджувались оці інші фактори.
3. Оскільки придатність працівника до виконуваної ним роботи
і інтерес, який він відчуває до своєї роботи, є факторами
першорядного значення для сприяння безпеці, то важливо, щоб члени
Організації заохочували наукові дослідження найкращих методів
професійного орієнтування й відбору та їхнього практичного
застосування.
4. Оскільки важливо з метою сприяння запобіганню нещасним
випадкам, щоб результати досліджень, згаданих у параграфах 1 і 2,
якомога ширше публікувалися і оскільки також бажано, щоб
Міжнародне бюро праці мало потрібні відомості, котрі дають йому
змогу розширити свою роботу у зв'язку з запобіганням нещасним
випадкам, Конференція рекомендує, щоб найважливіші результати
досліджень надсилалися до Міжнародного бюро праці для використання
в його роботі й публікаціях.
Бажано також, щоб проводилися міжнародні консультації та
обмін результатами між науково-дослідними установами чи
організаціями окремих промислових країн.
5. Члени Організації повинні заснувати центральні відомства
для збору й порівняння статистичних даних, що стосуються нещасних
випадків на виробництві, і повинні надсилати Міжнародному бюро
праці всі статистичні дані щодо нещасних випадків на виробництві,
які є в розпорядженні в їхніх відповідних країнах. Вони повинні
також, з метою подальшої підготовки конвенції, підтримувати
зв'язок з Міжнародним бюро праці у справі добору й розроблення
своїх статистичних даних щодо нещасних випадків на виробництві, з
метою досягнення однаковості в основних елементах, які дали б
змогу проводити, наскільки це можливо, порівняльне вивчення
статистичних даних різних країн.
II
6. Беручи до уваги задовільні результати, котрі, як показав
досвід у різних країнах, випливають зі співробітництва між усіма
сторонами, заінтересованими в запобіганні нещасним випадкам на
виробництві, особливо між роботодавцями і працівниками, важливо,
щоб члени Організації робили все від них залежне для розвитку та
заохочення такого співробітництва, як це передбачено в
Рекомендації про інспекцію, ухваленій 1923 року.
7. Рекомендується, щоб у кожній галузі або секторі
промисловості, наскільки цього вимагають обставини, проводилися
періодичні наради між службою державної інспекції чи іншими
компетентними органами і відповідними представницькими
організаціями роботодавців і працівників з метою:
a) обговорення й перегляду становища в промисловості відносно
частоти і серйозності нещасних випадків, застосування та
ефективності заходів, встановлених законом або узгоджених між
державними чи іншими компетентними органами і представниками
промисловості або випробуваних деякими роботодавцями; і
b) обговорення пропозицій щодо подальшого поліпшення
становища.
8. Далі рекомендується, щоб члени Організації активно і
постійно заохочували вжиття заходів з метою сприяння поліпшенню
техніки безпеки, зокрема, таких заходів:
a) створення на заводах організацій з техніки безпеки, до
компетенції яких входили б заходи щодо розслідування кожного
нещасного випадку, котрий стався на цьому заводі, і розгляд
методів, яких має бути вжито для запобігання їхньому повторенню;
систематичний нагляд за механізмами, машинами та обладнанням з
метою забезпечення безпеки, і, особливо, для нагляду за тим, щоб
усі огорожі та інші захисні пристосування утримувалися в належному
порядку і стані; пояснення новим, і особливо молодим, працівникам
можливих небезпек при роботі машин або обладнання, пов'язаних з
їхньою працею; організація першої допомоги і перевезення
постраждалих працівників; заохочення пропозицій, які вносяться
особами, що працюють, з метою підвищення безпеки праці;
b) співробітництво у справі поліпшення техніки безпеки між
адміністрацією і працівниками на окремих заводах та організаціями
роботодавців і працівників даної галузі одних з одними і з
державою та іншими відповідними органами за допомогою таких
методів і заходів, які можуть бути найкраще пристосовані до умов і
можливостей кожної країни. На розгляд заінтересованих осіб
пропонують задля прикладу такі методи: призначення інспектора з
техніки безпеки на заводі, створення заводських комітетів з
техніки безпеки.
9. Рекомендується, щоб члени Організації робили все від них
залежне для пробудження й підтримки інтересу працівників до
запобігання нещасним випадкам і для забезпечення їхнього
співробітництва за допомогою лекцій, публікацій, кінофільмів,
відвідання промислових підприємств і таких інших засобів, які вони
визнають найбільш підхожими.
10. Рекомендується, щоб держава створила або сприяла
створенню постійних виставок з техніки безпеки, де можна було б
ознайомлюватися з найкращими пристосуваннями, заходами й методами
для запобігання нещасним випадкам і для поліпшення техніки безпеки
(а відносно машин - бачити їх у дії) і де могли б надаватися
поради й інформація роботодавцям, інженерно-технічним працівникам
заводів, працівникам, студентам інженерно-технічних навчальних
закладів та іншим особам.
11. Беручи до уваги той факт, що працівники через свою
поведінку на фабриці можуть і повинні значною мірою сприяти
успішному застосуванню захисних заходів, держава має
використовувати свій вплив для забезпечення такого становища, за
якого:
a) роботодавці робили б усе, що в їхніх силах, для поліпшення
навчання працівників у галузі запобігання нещасним випадкам; і
b) організації працівників шляхом використання свого впливу
на своїх членів брали б участь у цій роботі.
12. Конференція рекомендує, щоб на додаток до заходів, вжитих
відповідно до попередніх пунктів, держава організувала підготовку
монографій про причини нещасних випадків та запобігання їм у
деяких галузях промисловості або деяких процесах, причому ці
монографії підготовлялися б службою державної інспекції чи іншими
компетентними органами й узагальнювали досвід, набутий відносно
найкращих заходів щодо запобігання нещасним випадкам у даній
промисловості чи в даному процесі, й друкувалися державою для
відома роботодавців, інженерно-технічних працівників заводів і
працівників даної галузі промисловості, а також організацій
роботодавців і працівників.
13. Беручи до уваги важливість просвітницької роботи,
згаданої в попередньому пункті, як основу для такої роботи
Конференція рекомендує, щоб члени Організації вжили заходів для
внесення до навчальних програм початкових шкіл уроків, що мають на
меті прищепити навички обережності, а до навчальних програм шкіл
другого ступеня - уроків щодо запобігання нещасним випадкам та
надання першої допомоги. У школах професійного навчання всіх
ступенів повинно проводитись навчання щодо запобігання нещасним
випадкам на виробництві і учням має доводитися важливість цього
предмета як з економічного, так і з морального погляду.
14. Беручи до уваги велике значення негайного надання першої
допомоги у справі зменшення серйозності наслідків нещасних
випадків, треба вживати заходів для забезпечення того, щоб на всіх
підприємствах були необхідні для першої допомоги матеріали, готові
до використання, і щоб першу допомогу надавали належним чином
навчені особи. Бажано також вжити заходів до того, щоб у разі
серйозних нещасних випадків лікарська допомога могла надаватись
якомога скоріше. Має також бути вжито заходів для надання карет
швидкої допомоги з метою швидкого доставлення постраждалих осіб до
лікарні або додому.
Особливу увагу треба також приділяти теоретичній і практичній
підготовці лікарів для лікування травм, отриманих внаслідок
нещасних випадків.
III
15. Оскільки всяка дійова система запобігання нещасним
випадкам має грунтуватися на вимогах законодавства, Конференція
рекомендує, щоб кожний член Організації передбачив за допомогою
законодавства заходи, потрібні для забезпечення достатнього рівня
техніки безпеки.
16. Повинно бути передбачено законом, що роботодавець
зобов'язаний так обладнати своє підприємство і керувати ним у
такий спосіб, щоб забезпечити працівників належним захистом з
урахуванням специфіки підприємства і стану технічного прогресу, а
також стежити за тим, щоб працівники, котрі у нього працюють,
інструктувалися щодо небезпек, якщо такі є, пов'язаних із їхньою
професією, і щодо правил, яких вони повинні дотримуватися для
того, щоб уникнути нещасних випадків.
17. Взагалі бажано, щоб плани будівництва або значної
перебудови промислових підприємств у належний час подавалися
компетентному органові влади для того, щоб той міг встановити, чи
відповідають ці плани вищезазначеним вимогам законодавства. Ці
плани треба розглядати якомога швидше з тим, щоб не затримувати
виконання робіт.
18. Наскільки дозволяють адміністративний устрій і система
законодавства кожної країни, посадові особи служби інспекції або
іншого органу контролю за втіленням у життя вимог законодавства у
галузі захисту працівників від нещасних випадків повинні мати
право в особливих випадках давати розпорядження роботодавцеві щодо
заходів, яких він має вжити для виконання його зобов'язань за
умови дотримання права на оскарження до вищого адміністративного
органу чи до арбітражу.
У разі безпосередньої небезпеки контролюючі органи повинні
мати право вимагати негайного виконання розпоряджень, незважаючи
на право на оскарження.
19. Беручи до уваги значення поведінки працівників у зв'язку
із запобіганням нещасним випадкам, законодавство повинно
передбачати, що працівник зобов'язаний виконувати вимоги
законодавства щодо запобігання нещасним випадкам і особливо
утримуватись від зняття захисних пристроїв без дозволу, а також
повинен використовувати ці пристрої належним чином.
20. Рекомендується, щоб до того, як компетентний орган влади
остаточно опублікує обов'язкові розпорядження чи правила щодо
запобігання нещасним випадкам у якій-небудь галузі промисловості,
відповідним представницьким організаціям роботодавців і
працівників давалася можливість виносити свою думку на розгляд
компетентного органу влади.
21. Законодавчим або адміністративним порядком працівникам
має надаватися можливість співробітничати у справі забезпечення
дотримання правил техніки безпеки у найбільш підхожі для кожної
країни способи, як наприклад: призначення кваліфікованих
працівників на посади в офіційні служби інспекції; правила, котрі
дозволяють працівникам вимагати виклику посадової особи служби
інспекції чи іншого компетентного органу, коли вони вважають це за
бажане, або вимагають від роботодавця надання працівникам чи їхнім
представникам можливості мати зустріч з інспектором під час його
відвідання підприємства; введення представників працівників до
комітетів з техніки безпеки для забезпечення втілення в життя
правил та для встановлення причин нещасних випадків.
IV
22. Конференція рекомендує, щоб держава прагнула забезпечити
таке становище, за якого установи чи компанії по страхуванню від
нещасних випадків враховували б під час визначення суми страхової
премії для підприємства вжиті на ньому заходи щодо захисту
працівників з тим, щоб заохочувати роботодавців до розвитку
заходів з техніки безпеки.
23. Держава повинна використовувати свій вплив на установи й
компанії по страхуванню від нещасних випадків з метою співпраці в
роботі по запобіганню нещасним випадкам за допомогою таких
засобів, як: надсилання відомостей про причини і наслідки нещасних
випадків службі інспекції або іншим відповідним контролюючим
органам; загальна участь в установах і комітетах, згаданих у
параграфі 1, та в русі "Безпека насамперед"; позики роботодавцям
на встановлення чи поліпшення захисних пристроїв; преміювання
працівників, інженерів чи інших осіб, які за допомогою своїх
винаходів чи пропозицій роблять значний внесок у справу
запобігання нещасним випадкам; пропаганда серед роботодавців і
населення; поради щодо засобів безпеки; внески у фонд музеїв
техніки безпеки та установ з навчання справі запобігання нещасним
випадкам.
"Міжнародне законодавство
про охорону праці",
Конвенції та рекомендації МОП, Київ, 1998 р.