Щодо оподаткування вартості навчання, професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації працівників, яке зумовлене виробничими або загальногосподарськими потребами підприємства

<...> Кодексом законів про працю України (322-08)

(ст. 201) встановлено, що власник або уповноважений ним орган організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи для професійної підготовки і підвищення кваліфікації робітників і службовців, особливо молоді.

Згідно з Положенням про професійне навчання кадрів на виробництві, затвердженим спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 26.03.2001 р. N 127/151 (z0315-01) , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.04.2001 р. за N 315/5506, для професійного навчання кадрів на виробництві застосовуються такі його види: первинна професійна підготовка робітників; перепідготовка робітників; підвищення кваліфікації робітників; підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців.

Підприємство як суб'єкт господарювання, який регулює відносини з іншими підприємствами, організаціями, фізичними особами в усіх сферах господарської діяльності на основі договорів, є вільним у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Предметом договору у сфері господарської діяльності підприємства може бути підготовка чи перепідготовка працівників. Тобто професійне навчання найманих працівників може здійснюватися як на базі самого підприємства - працедавця, так і в інших суб'єктів господарювання на договірних засадах.

Згідно з підпунктом 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334 (334/94-ВР) "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон N 334) витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником, податку включаються до валових витрат у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.

Враховуючи наведене, оскільки згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 (889-15) "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889) доходом фізичної особи - платника податку є сума будь-яких коштів, вартість матеріального чи нематеріального майна, інших активів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, а метою проведення підготовки чи перепідготовки працівників є створення інтелектуального потенціалу підприємства для досягнення цим же підприємством значних позитивних результатів у здійснюваній господарській діяльності, то витрати підприємства, пов'язані з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації працівників за профілем діяльності такого підприємства, є з врахуванням норм Закону N 334 витратами на виробничі цілі, що пов'язані з господарською діяльністю підприємства, і не вважаються особистими доходами працівників.

При цьому обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовлені підпунктом 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону N 334 (334/94-ВР) , з основною діяльністю платника податку, покладаються на такого платника податку. У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Якщо підготовка чи перепідготовка платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами працедавця (з отриманням освітньо-кваліфікаційного рівня) здійснюється в навчальних закладах, то згідно із підпунктом 4.3.20 пункту 4.3 статті 4 Закону N 889 до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається і не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти (вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації або професіонально-технічних навчальних закладів) у рахунок компенсації вартості такого навчання, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону N 889 (889-15) , у розрахунку на кожен повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи, тобто не вище суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (у 2007 р. - 740 грн).

Коли така наймана особа припиняє трудові відносини з таким працедавцем впродовж такого навчання або до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, то сума, сплачена у компенсацію вартості такого навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такій найманій особі протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.