ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Н А К А З
N 56 від 21.06.2001
|
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
31 серпня 2001 р.
за N 771/5962
|
Про затвердження Порядку проведення упорядкування мисливських угідь
Відповідно до Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (
1478-14)
та Положення про Державний комітет лісового господарства України, затвердженого Указом Президента України від 14.08.2000 р. N
969/2000 (
969/2000)
, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок проведення упорядкування мисливських угідь, що додається.
2. Голові Республіканського комітету по лісовому і мисливському господарству Автономної Республіки Крим, начальникам обласних управлінь лісового господарства, генеральним директорам державних лісогосподарських об'єднань, директору Севастопольського державного лісомисливського господарства довести цей наказ та Порядок проведення упорядкування мисливських угідь до відома підвідомчих підприємств, установ, організацій, територіальних органів Мінекоресурсів, громадських мисливських організацій та інших користувачів мисливських угідь.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника Управління мисливського господарства Шадуру М.В.
Перший заступник Голови
|
М.В.Колісниченко
|
Затверджено
Наказ Держкомлісгоспу
України
21.06.2001 N 56
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
31 серпня 2001 р.
за N 771/5962
ПОРЯДОК
проведення упорядкування мисливських угідь
1. Загальні положення
Цей Порядок розроблений відповідно до статті 28 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (
1478-14)
та Положення про Державний комітет лісового господарства (
969/2000)
.
Порядок установлює основні нормативи, які необхідні для науково обгрунтованої оцінки та інвентаризації типів мисливських угідь, видового, кількісного та якісного складу мисливських тварин, розроблення (з урахуванням природних та економічних умов) режиму ведення мисливського господарства з визначенням заходів щодо охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану угідь.
Вимоги Порядку є обов'язковими для користувачів мисливських угідь, а також організацій, що проводять їх упорядкування. У разі відхилення від вимог Порядку в пояснювальній записці до проекту організації та розвитку мисливського господарства повинні бути обумовлені та обґрунтовані обставини, що спричинили це відхилення.
2. Терміни та їх визначення
У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
біотехнічні заходи - комплекс різноманітних господарських робіт, спрямованих на поліпшення умов існування та збільшення чисельності мисливської фауни;
клас бонітету мисливських угідь - показник якості окремих ділянок мисливських угідь, який визначає узагальнену цінність та придатність їх кормових, захисних властивостей, інших факторів середовища для існування певного виду мисливської фауни;
користувачі мисливських угідь - спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь;
ліміт використання мисливських тварин (далі - ліміт) - дозволений обсяг вилучення (добування шляхом відстрілу або відлову) мисливських тварин певного виду, які перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь;
мисливство - вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь;
мисливські тварини - дикі звірі та птахи, що можуть бути об'єктами полювання;
мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства;
норма відстрілу - установлена кількість мисливських тварин, дозволена для добування одним мисливцем за визначений строк полювання;
оптимальна ємність мисливських угідь - загальна кількість усіх видів диких мисливських тварин у мисливському господарстві, утримання якої дає змогу найбільш раціонально використовувати кормові та інші властивості мисливських угідь на певній території;
оптимальна чисельність мисливських тварин - максимальна кількість особин конкретного виду мисливських тварин (з урахуванням їх статевого та вікового складу), при якій в мисливських угіддях на певній території забезпечується їх нормальне існування без виснаження кормових ресурсів і заподіяння значної шкоди лісовому, сільському та іншому господарству, а також без створення загрози життю та здоров'ю людини;
оптимальна щільність мисливських тварин - оптимальна чисельність мисливських тварин, яка розрахована на 1000 га мисливських угідь;
тип мисливських угідь - це ділянки рослинності з рівноцінними умовами для мисливських тварин, переважно кормовими і захисними;
стація перебування - мисливські угіддя, які придатні для перебування і відтворення певного виду мисливських тварин.
3. Методи упорядкування мисливських угідь
Основними методами упорядкування мисливських угідь є методи типології та бонітування.
Бонітування мисливських угідь проводиться відповідно до природних зон у залежності від кормової бази та захисних якостей угідь.
4. Категорії складності (розряди) робіт з мисливського упорядкування
4.1. Установлено чотири (I, II, III, IV) категорії складності (розряди) проведення робіт з мисливського упорядкування в залежності від рівня ведення мисливського господарства та якісної оцінки мисливських угідь.
4.2. За першим розрядом упорядковуються спеціалізовані мисливські господарства, які мають у своєму складі весь комплекс типів мисливських угідь, закриті і напівзакриті ландшафти яких займають понад 70% площі, це навчально-досвідні, науково-дослідні, виробничо-дослідні мисливські господарства, об'єкти природно-заповідного фонду та господарства, що потребують поглибленого систематичного проведення робіт, інші підприємства, яким визначені непересічні завдання з ведення мисливського господарства.
4.3. За другим розрядом упорядковуються державні мисливські і лісомисливські господарства з високим рівнем ведення біотехнічних і мисливськогосподарських заходів. У складі господарства налічується від 51 до 70% ландшафтів закритого і напівзакритого типу.
Згідно з цим розрядом упорядковуються також господарства площею до 5000 га, але не менше 3000 га.
4.4. За третім розрядом упорядковуються мисливські господарства переважно в межах лісогосподарських підприємств. Закриті, напівзакриті ландшафти займають від 31 до 50% загальної площі. Рівень інтенсивності проведення біотехнічних і мисливськогосподарських заходів - середній.
За цим розрядом упорядковуються також господарства площею від 5000 га до 10000 га.
4.5. За четвертим розрядом упорядковуються переважно мисливські господарства підпорядковані громадським та деяким іншим організаціям, що в більшості випадків займають території з переважанням польових і болотних угідь з участю закритих і напіввідкритих ландшафтів до 30% площі та невисокою інтенсивністю проведення біотехнічних та мисливськогосподарських заходів.
Мисливські угіддя Карпат та гірського Криму, незалежно від співвідношення ландшафтів і інших показників, упорядковуються за першим розрядом.
4.6. Визначити згідно з категоріями складності (розрядів) робіт наступний перелік польових та камеральних робіт, обов'язкових для виконання:
N
з/п
|
Назва робіт
|
Розряди мисливського впорядкування
|
1
|
2
|
3
|
4
|
1
|
Бонітування
мисливських угідь
|
основні види
мисливської
фауни
|
основні види
мисливської
фауни
|
основні види
мисливської
фауни
|
основні види
мисливської
фауни
|
2
|
Уточнення меж мисливських виділів та натурне обстеження угідь
|
2.1
|
Маршрутний хід на
1000 га угідь, км
|
15
|
10
|
5
|
2,5
|
2.2
|
Відсоток охоплення
господарства натурним
натурним обстеженням
|
30
|
20
|
10
|
5
|
5. Лісомисливське районування
Мисливські угіддя України розташовані в межах 5 природних зон.
Належність адміністративних районів України до природних зон
Найменування
адміністративної
області
|
Найменування адміністративних районів
|
Поліська
|
Волинська
|
Усі райони, за винятком належних до Лісостепової
(правобережної) зони
|
Житомирська
|
Усі райони, за винятком належних до Лісостепової
(правобережної) зони
|
Київська
|
Бородянський, Вишгородський, Іванківський,
Києво-Святошинський, Макарівський, Поліський
|
Львівська
|
Бродівський, Бузький, Жовквівський,
Кам'янка-Бузький, Радехівський, Яворівський
|
Рівненська
|
Усі райони, за винятком належних до Лісостепової
(правобережної) зони
|
Сумська
|
Середино-Будський, Шосткинський, Ямпільський
|
Хмельницька
|
Ізяславський, Полонський, Славутський,
Шепетівський
|
Чернігівська
|
Усі райони, за винятком належних до Лісостепової
(лівобережної) зони
|
Лісостепова
|
Правобережна
|
Вінницька
|
Усі райони
|
Волинська
|
Горохівський, Іваничівський, Локачинський, Луцький
|
Житомирська
|
Андрушівський, Бердичівський, Любарський,
Попільнянський, Ружинський, Чуднівський
|
Івано-
Франківська
|
Усі райони, за винятком належних до Карпатської
зони
|
Київська
|
Усі райони, за винятком належних до Поліської та
Лісостепової (лівобережної) зони
|
Кіровоградська
|
Гайворонський, Голованівський, Знам'янський,
Новоархангельський, Новомиргородський,
Олександрівський, Олександрійський, Онуфріївський,
Світловодський, Ульянівський
|
Львівська
|
Городоцький, Золочівський, Перемишлянський,
Пустомитівський, Миколаївський, Жидачівський
|
Одеська
|
Балтський, Кодимський, Савранський, Котовський,
Красноокнянський
|
Рівненська
|
Гощанський, Демидівський, Дубнівський,
Здолбунівський, Млинівський, Острозький,
Рівненський
|
Тернопільська
|
Усі райони
|
Хмельницька
|
Усі райони, за винятком належних до Поліської зони
|
Черкаська
|
Усі райони, за винятком належних до Лісостепової
(лівобережної) зони
|
Чернівецька
|
Усі райони, за винятком належних до Карпатської
зони
|
Лівобережна
|
Київська
|
Березанський, Бориспільський, Броварський,
Згурівський, Переяслав-Хмельницький, Яготинський
|
Полтавська
|
Усі райони
|
Сумська
|
Усі райони, за винятком належних до Поліської зони
|
Харківська
|
Богодухівський, Валківський, Великобурлуцький,
Вовчанський, Дергачівський, Зміївський,
Золочівський, Коломацький, Краснокутський,
Нововодолазький, Печенізький, Харківський,
Чугуївський
|
Черкаська
|
Драбівський, Золотоніський, Чорнобаївський
|
Чернігівська
|
Бахмацький, Варвинський, Ічнянський, Прилуцький,
Срібнянський, Талалаївський
|
Степова
|
північна
|
Дніпропетровська
|
Усі райони
|
Донецька
|
Усі райони
|
Запорізька
|
Вільнянський, Гуляйпільский, Запорізький,
Куйбишевський, Новомиколаївський, Оріхівський,
Пологівський, Розівський
|
Кіровоградська
|
Усі райони, за винятком належних до Лісостепової
(правобережної) зони
|
Луганська
|
Усі райони
|
Миколаївська
|
Усі райони, за винятком належних до Степової
(південної) зони
|
Одеська
|
Ананьївський, Великомихайлівський, Любашівський,
Миколаївський, Ширяївський, Фрунзівський
|
Харківська
|
Балаклійський, Барвінківський, Близнюківський,
Борівський, Дворічанський, Зачепилівський,
Ізюмський, Кегичівський, Красноградський,
Куп'янський, Лозівський, Первомайський,
Сахновщинський, Шевченківський
|
південна
|
АР Крим
|
Джанкойський, Кіровський, Красногвардійський,
Красноперекопський, Ленінський, Нижньогірський,
Первомайський, Роздольненський, Сакський,
Совєтський, Чорноморський
|
Запорізька
|
Усі райони, за винятком належних до Степової
(північної) зони
|
Миколаївська
|
Баштанський, Березанський, Березнегуватський,
Веселинівський, Миколаївський, Новоодеський,
Очаківський, Снігурівський
|
Одеська
|
Усі райони, за винятком належних до Лісостепової
(правобережної) та Степової (північної) зони
|
Херсонська
|
Усі райони
|
Карпатська
|
Закарпатська
|
Усі райони
|
Івано-
Франківська
|
Богородчанський, Верховинський, Долинський,
Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський
|
Львівська
|
Усі райони, за винятком належних до Поліської та
Лісостепової (правобережної) зони
|
Чернівецька
|
Вижницький, Герцаївський, Глибоцький, Путильський,
Сторожинецький
|
Кримська гірська
|
АР Крим
|
Усі райони, за винятком належних до Степової
(південної) зони
|
6. Господарсько-технічний поділ території мисливських угідь
Виконавець разом з користувачем мисливських угідь складають і погоджують схематичний план території, визначають межі відтворювальних ділянок, єгерських обходів, місця встановлення аншлагів, указівних стовпів, рейштоків, серпантинів (для гірської місцевості), під'їзних шляхів, містків, пристаней, гаток, куренів, веж для спостережень і селекційного відстрілу, мисливських баз, мисливських будинків, вольєрів, водопоїв і т.ін. Усі заходи наносяться на план мисливських угідь умовними позначками (запроектовані - червоною, а існуючі - чорною тушшю). Крім цього, робиться відомість, у яку заносяться всі дані.
Під відтворювальну ділянку відводиться не менше 20% площі кращих у кормовому і захисному плані угідь. Виділення відтворювальних ділянок повинно бути затверджено наказом користувача мисливських угідь. На їх межах установлюються попереджувальні аншлаги про заборону будь-яких полювань.
Поділ території мисливських угідь користувача на єгерські обходи проводиться відповідно до вимог статті 29 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (
1478-14)
, з межами, чітко визначеними в натурі, на місцевості.
7. Класифікація мисливських угідь за категоріями цінності (класами бонітетів)
У залежності від своїх кормових та захисних властивостей типи мисливських угідь мають різне значення для різних видів мисливських тварин. Бонітет визначає можливу продуктивність угідь. Згідно з бонітетом визначають оптимальну чисельність мисливських тварин. Мисливські угіддя поділяються на п'ять бонітетів:
до першого бонітету (1) відносяться мисливські угіддя з дуже добрими кормовими та захисними властивостями;
до другого (2) - з добрими;
до третього (3) - із середніми;
до четвертого (4) - з поганими;
до п'ятого (5) - угіддя, не придатні для проживання певного виду мисливської тварини.
Таблиця. Класифікація мисливських угідь згідно з класом бонітету в межах природних зон
Поліська зона
N
з/п
|
Тип
мисливських
угідь
|
Підтип, вид
мисливських угідь
|
Лось
|
Олень
|
Козуля
|
Кабан
|
Заєць
|
Куниця
|
Тетерук
|
1
|
Хвойний ліс
(сосна, ялиця,
модрина)
|
1.1 Молодняки 1-ї
групи віку
|
1
|
2
|
2
|
2
|
1
|
4
|
5
|
1.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
підросту, підліску та
чагарничків
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
5
|
4
|
1.2.2. Без -"-
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
5
|
4
|
1.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
1.3.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
3
|
3
|
4
|
4
|
3
|
3
|
1.3.2. Без -"-
|
5
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
1.4. Рідколісся
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
1.5. Сосна по болоту
|
2
|
5
|
4
|
4
|
5
|
4
|
2
|
2
|
Хвойний ліс
(ялина)
|
2.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
2
|
2
|
3
|
1
|
2
|
5
|
5
|
2.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
3
|
3
|
3
|
1
|
4
|
3
|
4
|
3
|
Листяний ліс
|
3.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
1
|
2
|
2
|
1
|
1
|
4
|
3
|
3.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
3.2.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
4
|
3
|
3.2.2. Без -"-
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
5
|
4
|
3.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
3.3.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
2
|
2
|
4
|
4
|
3
|
3
|
3.3.2. Без -"-
|
5
|
5
|
5
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3.4. Рідколісся
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
3
|
4
|
Змішаний ліс
|
4.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
1
|
1
|
1
|
2
|
1
|
4
|
5
|
4.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
4.2.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
4
|
3
|
4.2.2. Без -"-
|
2
|
3
|
3
|
3
|
3
|
5
|
4
|
4.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
4.3.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
3
|
3
|
4
|
4
|
3
|
3
|
4.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4.4. Рідколісся
|
5
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
3
|
5
|
Чагарники
|
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
4
|
6
|
Орні землі
|
6.1. Рілля, сади тощо
|
5
|
3
|
2
|
2
|
2
|
5
|
5
|
|
|
6.2. Сільсько-
господарські культури
з густою мережею
лісосмуг
|
5
|
3
|
3
|
3
|
2
|
5
|
5
|
|
|
6.3. Сільсько-
господарські культури
з рідкою мережею
лісосмуг
|
5
|
4
|
4
|
4
|
3
|
5
|
5
|
7
|
Луки
|
7.1. Суходільні
|
4
|
4
|
4
|
4
|
2
|
5
|
5
|
7.2. Заболочені
|
3
|
3
|
3
|
4
|
4
|
5
|
5
|
8
|
Болота
|
8.1. Чисті
(до 20% чагарників)
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
5
|
2
|
8.2. Зарослі (понад
20% чагарників)
|
2
|
4
|
2
|
2
|
3
|
4
|
1
|
9
|
Водойми
|
9.1. Чисті
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
9.2. Що заросли
багаторічною
трав'янистою
рослинністю
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
Лісостепова (правобережна) зона
N
з/п
|
Тип
мисливських
угідь
|
Підтип, вид
мисливських угідь
|
Лось
|
Олень
|
Лань
|
Козуля
|
Кабан
|
Заэць
|
Куріпка
|
1
|
Хвойний ліс
(сосна, ялина,
ялиця,модрина)
|
1.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
3
|
1.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
5
|
1.2.2. Без -"-
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
5
|
1.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
1.3.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
3
|
3
|
3
|
4
|
4
|
5
|
1.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
1.4. Рідколісся
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
2
|
Листяний ліс
|
2.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
1
|
2
|
2
|
1
|
1
|
1
|
3
|
2.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
2.2.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
5
|
2.2.2. Без -"-
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
5
|
2.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
2.3.1 За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
2
|
2
|
2
|
4
|
4
|
5
|
2.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
2.4. Рідколісся
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
3
|
Змішаний ліс
|
3.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
1
|
2
|
2
|
1
|
1
|
1
|
3
|
3.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
3.2.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
5
|
3.2.2. Без -"-
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
5
|
3.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
3.3.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
2
|
2
|
2
|
4
|
4
|
5
|
3.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
3.4. Рідколісся
|
5
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
4
|
Чагарники
|
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
3
|
5
|
Орні землі
|
5.1. Рілля, сади,
виноградники тощо
|
5
|
3
|
2
|
2
|
3
|
2
|
3
|
5.2. Сільськогосподар-
ські культури з густою
мережею лісосмуг
|
4
|
3
|
4
|
2
|
3
|
1
|
1
|
5.3. Сільськогосподар-
ські культури з рідкою
мережею лісосмуг
|
5
|
4
|
4
|
3
|
4
|
2
|
2
|
6
|
Луки
|
6.1. Суходільні
|
5
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
6.2. Заболочені
|
4
|
3
|
4
|
3
|
4
|
4
|
4
|
7
|
Болота
|
7.1. Чисті
(до 20% чагарників)
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
7.2. Зарослі (понад
20% чагарників)
|
2
|
3
|
4
|
2
|
2
|
3
|
5
|
8
|
Водойми
|
8.1. Чисті
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
8.2. Що заросли
багаторічною
трав'янистою
рослинністю
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
9
|
Балки
|
9.1. Чисті
|
5
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
9.2. Що заросли
деревною та
чагарниковою
рослинністю
|
3
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
3
|
Лісостепова (лівобережна) зона
N
з/п
|
Тип
мисливських
угідь
|
Підтип, вид
мисливських угідь
|
Лось
|
Олень
|
Лань
|
Козуля
|
Кабан
|
Заєць
|
Куріпка
|
1
|
Хвойний ліс
(сосна, ялина,
ялиця,модрина)
|
1.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
3
|
1.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
5
|
1.2.2. Без -"-
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
5
|
1.3. Пристиглі,
стиглі та перестійні
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
1.3.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
3
|
3
|
3
|
4
|
4
|
5
|
1.3.2. Без -"-
|
5
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
1.4. Рідколісся
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
2
|
Листяний ліс
|
2.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
1
|
2
|
2
|
1
|
1
|
1
|
3
|
2.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
2.2.1 За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
5
|
2.2.2. Без -"-
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
5
|
2.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
2.3.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
2
|
2
|
3
|
4
|
4
|
5
|
2.3.2. Без -"-
|
5
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
2.4. Рідколісся
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
3
|
Змішаний ліс
|
3.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
1
|
1
|
2
|
1
|
2
|
1
|
3
|
3.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
3.2.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
1
|
2
|
1
|
2
|
2
|
2
|
5
|
3.2.2. Без -"-
|
2
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
5
|
3.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
3.3.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
2
|
2
|
2
|
4
|
4
|
5
|
3.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
3.4. Рідколісся
|
5
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
4
|
Чагарники
|
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
3
|
5
|
Орні землі
|
5.1. Рілля, сади,
виноградники тощо
|
5
|
3
|
2
|
2
|
3
|
2
|
3
|
5.2. Сільськогосподар-
ські культури з густою
мережею лісосмуг
|
4
|
3
|
4
|
2
|
3
|
1
|
1
|
5.3. Сільськогосподар-
ські культури з рідкою
мережею лісосмуг
|
5
|
4
|
4
|
3
|
4
|
3
|
2
|
6
|
Луки
|
6.1. Суходільні
|
5
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
6.2. Заболочені
|
4
|
3
|
4
|
3
|
4
|
4
|
4
|
7
|
Болота
|
7.1. Чисті
(до 20% чагарників)
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
7.2. Зарослі (понад
20% чагарників)
|
2
|
3
|
4
|
2
|
2
|
3
|
5
|
8
|
Водойми
|
8.1. Чисті
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
8.2. Що заросли
багаторічною
трав'янистою
рослинністю
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
9
|
Балки
|
9.1 Чисті
|
5
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
9.2 Що заросли
деревною та
чагарниковою
рослинністю
|
3
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
3
|
Степова (північна) зона
N
з/п
|
Тип
мисливських
угідь
|
Підтип, вид
мисливських угідь
|
Олень
|
Лань
|
Козуля
|
Кабан
|
Заєць
|
Фазан
|
Куріпка
|
Крижень
|
1
|
Хвойний ліс
|
1.1 Молодняки 1-ї
групи віку
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
3
|
3
|
5
|
1.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
3
|
5
|
5
|
1.2.2. Без -"-
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
4
|
5
|
5
|
1.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.3.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
3
|
3
|
3
|
4
|
3
|
5
|
5
|
1.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
5
|
5
|
1.4. Рідколісся
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
4
|
5
|
2
|
Листяний ліс
|
2.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
3
|
3
|
5
|
2.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.2.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
3
|
5
|
5
|
2.2.2. Без -"-
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
4
|
5
|
5
|
2.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.3.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
2
|
2
|
3
|
4
|
3
|
5
|
5
|
2.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
5
|
5
|
2.4. Рідколісся
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
4
|
5
|
3
|
Змішаний ліс
|
3.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
3
|
3
|
5
|
3.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.2.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
3
|
5
|
5
|
3.2.2. Без -"-
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
4
|
5
|
5
|
3.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.3.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
2
|
2
|
3
|
4
|
3
|
5
|
5
|
3.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
5
|
5
|
3.4. Рідколісся
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
4
|
5
|
3.5. Березові та
дубові "гаї" у
пониззях
|
2
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
3
|
5
|
3.6. Листяні
насадження на
заплавних островах
|
1
|
2
|
1
|
1
|
4
|
1
|
5
|
3
|
4
|
Чагарники
|
|
2
|
2
|
1
|
1
|
1
|
1
|
3
|
5
|
5
|
Орні землі
|
5.1. Рілля, сади,
виноградники тощо
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
4
|
3
|
5
|
5.2. Сільськогосподар-
ські культури з густою
мережею лісосмуг
|
3
|
4
|
2
|
3
|
1
|
3
|
1
|
5
|
5.3. Сільськогосподар-
ські культури з рідкою
мережею лісосмуг
|
4
|
4
|
3
|
4
|
3
|
4
|
3
|
3
|
6
|
Луки
|
6.1. Суходільні
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
3
|
4
|
6.2. Заболочені
|
3
|
4
|
3
|
4
|
4
|
3
|
4
|
2
|
7
|
Болота
|
7.1. Чисті
(до 20% чагарників)
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
3
|
7.2. Зарослі (понад
20% чагарників)
|
3
|
4
|
2
|
2
|
3
|
2
|
5
|
3
|
8
|
Водойми
|
8.1. Чисті
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
2
|
8.2. Що заросли
багаторічною
трав'янистою
рослинністю
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
1
|
8.3. Заплави
|
3
|
5
|
4
|
3
|
4
|
3
|
5
|
2
|
9
|
Піски
|
|
4
|
5
|
4
|
4
|
3
|
5
|
5
|
5
|
10
|
Природоохорон-
ні комплекси
|
|
2
|
2
|
1
|
2
|
1
|
1
|
3
|
2
|
11
|
Балки
|
11.1. Чисті
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
4
|
5
|
11.2. Що заросли
деревною та чагарнико-
вою рослинністю
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
1
|
2
|
5
|
Степова (південна) зона
N
з/п
|
Тип
мисливських
угідь
|
Підтип, вид
мисливських угідь
|
Олень
|
Лань
|
Козуля
|
Кабан
|
Заєць
|
Фазан
|
Куріпка
|
Крижень
|
1
|
Хвойний ліс
|
1.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
3
|
3
|
5
|
1.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
3
|
5
|
5
|
1.2.2. Без -"-
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
4
|
5
|
5
|
1.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.3.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
3
|
3
|
3
|
4
|
3
|
5
|
5
|
1.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
5
|
5
|
1.4. Рідколісся
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
4
|
5
|
2
|
Листяний ліс
|
2.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
3
|
3
|
5
|
2.2.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
3
|
5
|
5
|
2.2.2. Без -"-
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
4
|
5
|
5
|
2.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.3.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
2
|
2
|
3
|
4
|
3
|
5
|
5
|
2.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
5
|
5
|
2.4. Рідколісся
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
4
|
5
|
3
|
Змішаний ліс
|
3.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
3
|
3
|
5
|
3.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.2.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
3
|
5
|
5
|
3.2.2. Без -"-
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
4
|
5
|
5
|
3.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні
насадження
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.3.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
2
|
2
|
3
|
4
|
3
|
5
|
5
|
3.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
5
|
5
|
3.4. Рідколісся
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
4
|
5
|
3.5. Березові та
дубові "гаї" у
пониззях
|
2
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
3
|
5
|
3.6. Листяні насаджен-
ня на заплавних
островах
|
1
|
2
|
1
|
1
|
4
|
1
|
5
|
3
|
4
|
Чагарники
|
|
2
|
2
|
1
|
1
|
1
|
1
|
3
|
5
|
5
|
Орні землі
|
5.1. Рілля, сади,
виноградники тощо
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
4
|
3
|
5
|
5.2. Сільськогосподар-
ські культури з густою
мережею лісосмуг
|
3
|
4
|
2
|
3
|
1
|
3
|
1
|
5
|
5.3. Сільськогосподар-
ські культури з рідкою
мережею лісосмуг
|
4
|
4
|
3
|
4
|
3
|
4
|
3
|
3
|
6
|
Луки
|
6.1. Суходільні
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
3
|
4
|
6.2. Заболочені
|
3
|
4
|
3
|
4
|
4
|
3
|
4
|
2
|
7
|
Болота
|
7.1. Чисті
(до 20% чагарників)
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
3
|
7.2. Зарослі (понад
20% чагарників)
|
3
|
4
|
2
|
2
|
3
|
2
|
5
|
3
|
8
|
Водойми
|
8.1. Чисті
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
2
|
8.2. Що заросли
багаторічною
трав'янистою
рослинністю
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
1
|
8.3. Заплави
|
3
|
5
|
4
|
3
|
4
|
3
|
5
|
2
|
9
|
Піски
|
|
4
|
5
|
4
|
4
|
3
|
5
|
5
|
5
|
10
|
Природоохорон-
ні комплекси
|
|
2
|
2
|
1
|
2
|
1
|
1
|
3
|
2
|
11
|
Балки
|
11.1. Чисті
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
4
|
4
|
5
|
11.2. Що заросли
деревною та
чагарниковою
рослинністю
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
1
|
2
|
5
|
Карпатська зона - лісові насадження для копитних тварин
Тип
мисливських угідь
|
Вид
копит-
них
|
Категорія цінності (клас бонітету)
|
Молод-
няки
до 20
років
|
Насаджен-
ня від
21 до 60
років
|
Насадження
61-100
років з
повнотою
> 0,7
|
Насадження
61-100
років з
повнотою
< 0,7
|
Рідко-
лісся
|
Хвойні ліси
високогірського
лісового району вище
1000 м н.р.м.
|
Зубр
Олень
Козуля
Кабан
|
5
2
2
5
|
4
4
4
4
|
5
4
4
5
|
5
3
4
5
|
5
2
3
4
|
Хвойні ліси гірського
лісового району на
території букового
лісу
|
Зубр
Олень
Козуля
Кабан
|
3
1
1
4
|
4
4
4
4
|
5
4
4
5
|
4
3
3
4
|
3
2
2
4
|
Хвойні ліси
передгір'я
|
Зубр
Олень
Козуля
Кабан
|
3
1
2
2
|
4
4
4
4
|
5
5
5
5
|
4
4
4
4
|
3
3
3
3
|
Букові ліси на
території букового
гірського лісового
району
|
Зубр
Олень
Козуля
Кабан
|
2
1
1
2
|
4
4
4
4
|
5
4
4
3
|
4
4
4
3
|
3
2
2
4
|
Букові ліси в
передгір'ї
|
Зубр
Олень
Козуля
Кабан
|
2
1
1
2
|
3
3
3
3
|
5
4
4
3
|
4
3
3
2
|
3
2
2
3
|
Буково-ялицеві,
ялиново-буково-
ялицеві, ялиново-
ялицеві і ялицеві
ліси гірського
лісового району на
території букового
лісу і в передгір'ї
|
Зубр
Олень
Козуля
Кабан
|
1
1
1
2
|
5
4
4
5
|
4
3
3
3
|
3
2
2
2
|
1
1
1
1
|
Дубові ліси
|
Зубр
Олень
Козуля
Кабан
|
1
1
1
1
|
4
4
4
4
|
3
2
2
3
|
2
1
1
2
|
1
1
1
1
|
Інші листяні та
змішані ліси
передгір'я
|
Зубр
Олень
Козуля
Кабан
|
2
1
1
2
|
5
3
4
5
|
5
3
2
5
|
3
1
1
2
|
2
1
1
1
|
Карпатська зона - не вкриті лісовою рослинністю землі для мисливських тварин
N
з/п
|
Не вкриті лісом землі
|
Тип мисливських угідь
|
Вид мисливських
тварин
|
Клас
бонітету
|
1
|
Орні землі (посіви, сади,
виноградники)
|
Олень
Козуля
Кабан
Заєць-русак
|
3
2
2
2
|
2
|
Луки (сіножаті, полонини,
пасовища, прогалини)
|
Олень
Козуля
Кабан
Заєць-русак
|
4
3
4
3
|
3
|
Болота (до 800 м н.р.м.*,
зарослі чагарником)
|
Олень
Козуля
Кабан
Заєць-русак
|
3
3
3
4
|
4
|
Чисті болота
|
Олень
Козуля
Кабан
Заєць-русак
|
4
4
4
4
|
5
|
Угіддя, вище 800 м н.р.м.
|
Заєць-русак
|
4
|
___________________
* Над рівнем моря.
Карпатська зона - не вкриті лісовою рослинністю землі для фазана
N
з/п
|
Тип угідь
|
Клас
бонітету
|
1
|
Орні землі, чагарникові зарості, лісові насадження
серед полів, лісосмуги
|
2
|
2
|
Пасовища, сіножаті, виноградники, сади, прогалини
|
3
|
Для фазана оцінюються тільки рівнинні території Закарпаття. Крім того, до 3-го класу бонітету належать усі узлісся лісу, які ростуть на рівнинах. Ширина узлісся для насаджень з повнотою 0,3 - 0,5 приймається 1 км, для насаджень з повнотою 0,6 - 1,0 - 0,5 км.
Оптимальна щільність фазана на 1000 га угідь для 2 класу бонітету - 300 гол., для 3 класу бонітету - 150 голів.
Карпатська зона - для ведмедя бурого
N
з/п
|
Типи мисливських угідь
|
Клас
бонітету
|
1
|
Суцільні лісові масиви, де стиглі, пристиглі та
перестійні насадження займають площу більше 60% з
достатньою площею ягідників і значного захаращення
|
1
|
2
|
Суцільні масиви з переважанням середньовікових
лісів і низькоповнотних молодняків
|
2
|
3
|
Суцільні лісові масиви з переважанням молодняків
(понад 60%) і відсутністю ягідників
|
3
|
4
|
Суцільні лісові масиви з рівномірним розподілом
за віковими групами(ягідників мало або відсутні)
|
4
|
5
|
Суцільні лісові масиви площею менше 15 тис.га в
передгір'ях Карпат
|
5
|
Гірський Крим
N
з/п
|
Тип
мисливських
угідь
|
Підтип, вид
мисливських угідь
|
Олень
|
Козуля
|
Кабан
|
Муфлон
|
1
|
Хвойний ліс до
500 м н.р.м.
(південний схил)
|
1.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
1
|
1
|
3
|
3
|
1.2. Молодняки 2-ї групи
віку та середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
1.2.1. За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
1
|
1
|
3
|
4
|
1.2.2. Без -"-
|
2
|
2
|
4
|
5
|
1.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні насадження
|
|
|
|
|
1.3.1 За наявності
підросту, підліску та
чагарничків
|
2
|
2
|
4
|
3
|
1.3.2. Без -"-
|
3
|
3
|
5
|
5
|
1.4. Рідколісся
|
2
|
2
|
4
|
3
|
2
|
Хвойний ліс до
500 м н.р.м
(північний схил)
|
2.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
1
|
1
|
3
|
4
|
2.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
2.2.1. За наявності
підросту, підліску
та чагарничків
|
2
|
2
|
4
|
5
|
2.2.2. Без -"-
|
4
|
4
|
4
|
5
|
2.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні насадження
|
|
|
|
|
2.3.1. За наявності
підросту, підліску
та чагарничків
|
3
|
3
|
4
|
5
|
2.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
5
|
5
|
2.4. Рідколісся
|
3
|
3
|
5
|
4
|
3
|
Хвойний ліс вище
500 м н.р.м.
(південний схил)
|
3.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
2
|
2
|
4
|
3
|
3.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
3.2.1. За наявності
підросту, підліску
та чагарничків
|
2
|
2
|
4
|
3
|
3.2.2. Без -"-
|
3
|
3
|
4
|
5
|
3.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні насадження
|
|
|
|
|
3.3.1. За наявності
підросту, підліску
та чагарничків
|
2
|
2
|
4
|
3
|
3.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
5
|
5
|
4
|
Хвойний ліс вище
500 м н.р.м.
(північний схил)
|
4.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
3
|
3
|
4
|
4
|
4.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
4.2.1. За наявності
підросту, підліску
та чагарничків
|
3
|
3
|
4
|
4
|
4.2.2. Без -"-
|
4
|
4
|
5
|
5
|
4.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні насадження
|
|
|
|
|
4.3.1. За наявності
підросту, підліску
та чагарничків
|
3
|
3
|
4
|
4
|
4.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
5
|
5
|
4.4. Рідколісся
|
3
|
3
|
5
|
4
|
5
|
Листяні і змішані
ліси до 500 м
н.р.м.
(південний схил)
|
5.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
1
|
1
|
2
|
2
|
5.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
5.2.1. За наявності
підросту, підліску
та чагарничків
|
1
|
1
|
2
|
2
|
5.2.2. Без -"-
|
2
|
2
|
2
|
2
|
5.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні насадження
|
|
|
|
|
5.3.1. За наявності
підросту, підліску
та чагарничків
|
1
|
1
|
2
|
2
|
5.3.2. Без -"-
|
2
|
2
|
2
|
3
|
5.4. Рідколісся
|
1
|
1
|
2
|
2
|
6
|
Листяні і змішані
ліси
до 500 м н.р.м.
(північний схил)
|
6.1.Молодняки 1-ї
групи віку
|
1
|
1
|
3
|
3
|
6.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
6.2.1. За наявності
підросту, підліску
та чагарничків
|
2
|
2
|
3
|
3
|
6.2.2. Без -"-
|
2
|
2
|
3
|
4
|
6.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні насадження
|
|
|
|
|
6.3.1. За наявності
підросту, підліску
та чагарничків
|
3
|
3
|
4
|
4
|
6.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
4
|
5
|
6.4. Рідколісся
|
2
|
2
|
4
|
4
|
7
|
Листяні і змішані
ліси вище 500 м
н.р.м.
(південний схил)
|
7.1.Молодняки 1-ї
групи віку
|
1
|
1
|
3
|
3
|
7.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
7.2.1. За наявності
підросту, підліску
та чагарничків
|
2
|
2
|
4
|
4
|
7.2.2. Без -"-
|
3
|
3
|
4
|
4
|
7.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні насадження
|
|
|
|
|
7.3.1. За наявності
підросту, підліску
та чагарничків
|
3
|
3
|
4
|
4
|
7.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
4
|
4
|
7.4. Рідколісся
|
3
|
3
|
4
|
3
|
8
|
Листяні і змішані
ліси вище 500 м
н.р.м.
(північний схил)
|
8.1. Молодняки 1-ї
групи віку
|
2
|
2
|
3
|
4
|
8.2. Молодняки 2-ї
групи віку та
середньовікові
насадження
|
|
|
|
|
8.2.1. За наявності
підросту, підліску
та чагарничків
|
2
|
2
|
3
|
4
|
8.2.2. Без -"-
|
3
|
3
|
3
|
4
|
8.3. Пристиглі, стиглі
та перестійні
насадження
|
|
|
|
|
8.3.1. За наявності
підросту, підліску
та чагарничків
|
3
|
3
|
3
|
4
|
8.3.2. Без -"-
|
4
|
4
|
4
|
4
|
8.4. Рідколісся
|
3
|
3
|
4
|
4
|
9
|
Чагарники
|
|
2
|
2
|
3
|
3
|
10
|
Орні землі
|
10.1. Рілля, сади,
виноградники тощо
|
4
|
3
|
3
|
5
|
10.2. Інші сільгосп-
угіддя (рілля)
|
4
|
3
|
3
|
5
|
11
|
Болота
|
|
4
|
4
|
4
|
5
|
12
|
Яйли
|
|
4
|
4
|
4
|
4
|
Гірський Крим - для зайця-русака та фазана
N
з\\п
|
Тип угідь
|
Вид
тварин
|
Угіддя
до 500
м н.р.м.
|
Угіддя
вище 500
м н.р.м
|
1
|
Лісові насадження всіх категорій і
вікових груп по периметру глибиною
до 500 м
|
Заєць-
русак
Фазан
|
1
2
|
2
5
|
2
|
Насадження великих лісових масивів
у глиб лісу більше ніж 500 м від
узлісь
|
Заєць-
русак
Фазан
|
4
4
|
5
4
|
3
|
Орні землі, сади, виноградники,
ділянки лісових масивів серед
сільськогосподарських угідь
(шириною до 1 км, незалежно від
довжини чагарникової зарості,
включаючи суцільні зарості ялівцю)
та штучно створені лісові
насадження на терасах
|
Заєць-
русак
Фазан
|
1
1
|
2
2
|
4
|
Сінокоси, пасовища, прогалини,
яйли
|
Заєць-
русак
Фазан
|
2
3
|
3
4
|
Категорія цінності галявин площею до 0,5 га серед лісових масивів установлюється та сама, що й прилеглих лісових ділянок. Галявини площею більше 0,5 га бонітуються у відповідності до їх цінності.
Площі кам'янистих розсипів, крутих ярів (зі стрімкістю більше 45%), виходи гірських порід виключаються з оцінки.
Бонітуванню слід піддавати тільки площі угідь, властиві для певних видів мисливської фауни (стації перебування):
для лося - лісові угіддя площею більше 300 га та лісові болота;
для оленя європейського - лісові угіддя площею більше 200 га та прилеглі до них смуги нелісових угідь завширшки до 500 м;
для оленя плямистого - лісові угіддя площею більше 100 га та прилеглі до них смуги нелісових угідь завширшки до 500 м;
для козулі:
у Поліській зоні - лісові угіддя площею більше 100 га з галявинами, багатими на рослинність, із струмками, невеликими річками та прилеглі до них смуги нелісових угідь завширшки до 500 м;
у Лісостеповій та Степовій зонах - лісові угіддя, окремі лісові урочища, колки та прилеглі до них смуги нелісових угідь завширшки до 500 м, а також долини річок, порослі чагарником;
для кабана - лісові угіддя, а також інші угіддя з наявністю річок, озер, смуги відкритих нелісових угідь завширшки до 500 м, що межують з лісом, та очеретяні зарослі (плавні);
для зайця-русака - властиві переважно відкриті угіддя (польові), балки, зарослі чагарниками, дрібноконтурні ділянки лісу, а також смуги лісу завширшки до 500 м у глиб лісу від узлісь;
для сірої куріпки - польові угіддя, балки, сади, полезахисні смуги, дрібноконтурні ділянки лісу, чагарники;для фазана - балки, зарослі чагарниками, болота, дрібноконтурні ділянки лісу, чагарники та 1 км смуга навколо них не вище 500 м н. р. м. для гірських умов Криму та Карпат;
для вальдшнепа - лісові угіддя, лісосмуги, сади, виноградники, переліски, балки. Бонітування проводити тільки на території АР Крим;
для справжніх качок та лиски - водно-болотяні угіддя.
В об'єктах мисливського упорядкування, розташованих у Карпатській та Кримській гірських лісомисливських зонах з надзвичайно великим тиском рекреаційного навантаження, пов'язаного з присутністю впливових чинників неспокою, а саме: оздоровниць, населених пунктів, туристичних маршрутів, лижних трас, магістральних шляхів з інтенсивним рухом автотранспорту мисливські угіддя, що безпосередньо межують з ними смугами завширшки до 500 м, уважати не придатними для перебування мисливських тварин з відповідним виключенням площ лісових і сільськогосподарських земель із стації перебування та усіх подальших розрахунків.
Сільськогосподарські угіддя з рідкою мережею лісосмуг уважати такими, що мають загальну протяжність лісосмуг на 1000 га до 16 км, з густою мережею - більше 16 км (за основу використана орієнтовна відстань між лісосмугами 1000 м і більше для рідкої мережі лісосмуг, до 1000 м - для густої мережі).
8. Типологія і бонітування водно-болотяних угідь
Водно-болотяні угіддя бонітуються відповідно до двох екологічних груп водоплавної дичини: справжні та ниркові качки. Оцінка умов проживання водоплавної дичини в угіддях здійснюється з урахуванням трьох показників: кормності, гніздопридатності і захисності.
Основні показники для бонітування цих угідь - умови гніздування, захисні умови і кормові умови визначають комплексно через їх цінність за трибальною шкалою: добрі (1-й бонітет), середні (2-й бонітет), погані (3-й бонітет).
Четвертий-пятий бонітети не придатні для проживання качок.
Таблиця. Типологія та бонітування водно-болотяних угідь
Назва типів
водно-болотяних угідь
|
Перша екологічна група
|
Друга екологічна група
|
умови
|
корм-
ність
|
гніздопри-
датність
|
захис-
ність
|
бонітет
|
корм-
ність
|
гніздопри-
датність
|
захис-
ність
|
бонітет
|
Плеса чисті, глибоководні
|
добрі
|
погані
|
погані
|
3
|
добрі
|
погані
|
добрі
|
2
|
Плеса мілководні, чисті
|
середні
|
-"-
|
середні
|
2
|
-"-
|
-"-
|
-"-
|
2
|
Плеса мілководні, зарослі
зануреною і напівзануреною
рослинністю
|
добрі
|
-"-
|
-"-
|
2
|
-"-
|
-"-
|
-"-
|
2
|
Плеса глибоководні з
чагарниками і зарослі
надводною рослинністю
|
добрі
|
середні
|
добрі
|
2
|
-"-
|
добрі
|
-"-
|
2
|
Зарості очерету
|
погані
|
добрі
|
-"-
|
2
|
погані
|
середні
|
-"-
|
2
|
Зарості манників
|
-"-
|
-"-
|
-"-
|
2
|
-"-
|
-"-
|
середні
|
2
|
Зарості хвоща
|
добрі
|
погані
|
-"-
|
2
|
середні
|
погані
|
-"-
|
2
|
Зарості осоково-чагарникові
|
погані
|
добрі
|
-"-
|
2
|
погані
|
середні
|
добрі
|
2
|
Зарості рогози
|
середні
|
-"-
|
-"-
|
2
|
-"-
|
-"-
|
погані
|
3
|
Зарості прибережні змішані
|
добрі
|
-"-
|
-"-
|
1
|
-"-
|
добрі
|
добрі
|
1
|
Русла річок глибоководні
|
погані
|
погані
|
погані
|
3
|
добрі
|
погані
|
-"-
|
1
|
Русла річок мілководні
|
добрі
|
середні
|
добрі
|
2
|
середні
|
-"-
|
середні
|
2
|
Болота осокові купинясті
з водою
|
середні
|
добрі
|
-"-
|
1
|
погані
|
добрі
|
погані
|
3
|
Болота осоково-чагарникові
|
-"-
|
-"-
|
-"-
|
1
|
-"-
|
-"-
|
-"-
|
3
|
9. Бонітування мисливських угідь для ондатри
Бонітування водно-болотяних угідь виконується з урахуванням двох показників: кормності та придатності угідь для розмноження (гніздопридатності).
Таблиця. Основні ознаки бонітування угідь для ондатри
Найменування типів водно-болотних
угідь
|
Умови проживання
|
Кормові
|
Гніздо-
при-
датність
|
Боні-
тет
|
Оптимальна
щільність
сімей
на 1 га
стацій
|
Плеса чисті, глибоководна берегова
частина, поросла надводною та
напівзануреною рослинністю
|
середні
|
добра
|
2
|
1
|
Плеса мілководні, порослі зануреною
та напівзануреною рослинністю,
наявність сплавин, острівців, що
заросли рогозом, очеретом,
бобівником, лататтям, хвощем,
лепешняком та ін.
|
добрі
|
добра
|
1
|
2
|
Густі зарості очерету
|
середні
|
середні
|
2
|
1
|
Рідкі зарості комишу, наявність
плес, зарослих кормовою рослинністю
|
добрі
|
добра
|
1
|
2
|
Плеса мілководні, зарослі тілорізом,
з плавинами, острівці відсутні
|
погані
|
погана
|
3-4
|
-
|
Осокові зарості
|
погані
|
погана
|
3-4
|
1
|
Русла рік мілководні з наявністю
надводної та підводної рослинності.
Береги високі
|
добрі
|
добра
|
1
|
2
|
Болота осокові з купинами, водними
ділянками
|
середні
|
добра
|
2-3
|
1
|
Болота з водою, зарості рогозом,
чагарниками, очеретом
|
добрі
|
задо-
вільна
|
2-3
|
1
|
10. Бонітування мисливських угідь для бобра
Таблиця. Основні ознаки класифікації (бонітування) угідь для бобра
Основні ознаки класифікації факторів
|
Кормові умови
|
Захисні умови
|
Гідрологічний
режим
|
Антропогенний
фактор
|
Бонітет
угідь
|
Оптимальна
щільність
бобрів на
1 км
берегової
лінії
|
Основні кормові породи:
осика, усі верби і
тополі.
Повнота насаджень не
нижче 0,4.
Ширина берегової смуги
не менше 0,6 км,
довжина - 1 км і більше
|
Водойма простора,
глибока, віддалена
від населених
пунктів,
малодоступна.
Деревночагарникова
рослинність
створює
важкопрохідні
зарості
|
Стабільний -
протягом року
рівень води має
незначні
коливання,
весняні повені
слабкі
|
Господарська
діяльність
людей у районі
проживання
бобрів незначна
|
1
добрі
|
до 6
|
Основні кормові породи
мають повноту нижче
0,4. Ширина і довжина
ділянок
деревно-чагарникової
рослинності менші, ніж
зазначено, вище або в
складі насаджень
значний відсоток
другорядних порід:
дуба, яблуні, берези,
горобини, черемшини з
повнотою не нижче 0,6 і
розміром ділянок менше
ніж 2 х 0,4 (кв. км)
|
Водойма
важкодоступна,
береги рясно
заросли
чагарниками і
водно-болотною
рослинністю,
що приховує
сліди діяльності
бобрів (загати)
|
Регульований
самими бобрами.
Перепади рівня
води у водоймі
значні. Частина
водойми
обміліла. Греблі,
що побудували
бобри, ефективно
підтримують
необхідний
рівень води в
районі поселення
|
Господарська
діяльність
людини помірна
і не впливає на
гідрологічний
режим водойми
|
2
(здовіль-
ні)
|
до 3
|
Ділянки зайняті
основними і
другорядними породами,
маленькі за площею або
основна кормова порода
зустрічається дуже
рідко. В основному до
складу входять хвойні
породи або вільха.
Деревно-чагарникової
рослинності уздовж
берега немає.
|
Водойма невелика,
прибережна
рослинність
слабка.
Доступність
добра, населені
пункти недалеко,
охорона
послаблена.
|
Не стабільний.
Перепад рівня
води у водоймі
значний. Тварини
не мають
можливості
пережити підйому
рівня води.
Загати,
побудовані
бобрами, не
запобігають
обміленню і
висиханню
водойми
|
Господарська
діяльність
людини в районі
проживання
бобрів активна
ведуться
гідромеліоратив
ні роботи або
ставкове рибне
господарство,
розвинутий
промисловий
лов риби.
Фактор
турбування
великий
|
3
(погані)
|
1
|
11. Визначення оптимальної щільності мисливських тварин
Таблиця. Оптимальна щільность основних видів мисливських тварин у залежності від середнього класу бонітету
Поліська зона
Середній клас
бонітету/
оптимальна
щільність
(гол/1000 га)
|
Лось
|
Олень
|
Козуля
|
Кабан
|
Заєць
|
Куниця
|
Тетерук
|
1,0
1,1
1,2
1,3
1,4
1,5
1,6
1,7
1,8
1,9
2,0
2,1
2,2
2,3
2,4
2,5
2,6
2,7
2,8
2,9
3,0
3,1
3,2
3,3
3,4
3,5
3,6
3,7
3,8
3,9
4,0
4,1
4,2
4,3
4,4
4,5
4,6
4,7
4,8
4,9
5,0
|
10,0
9,7
9,4
9,1
8,8
8,5
8,2
7,9
7,6
7,3
6,9
6,6
6,3
6,0
5,7
5,4
5,1
4,8
4,5
4,2
3,8
3,5
3,2
2,9
2,6
2,3
2,0
1,7
1,4
1,1
0,7
0,5
0,3
0,2
0,1
-
-
-
-
-
-
|
15,0
14,5
14,1
13,6
13,2
12,7
12,3
11,8
11,4
10,9
10,4
10,0
9,5
9,1
8,6
8,2
7,7
7,3
6,8
6,3
5,8
5,4
4,9
4,5
4,0
3,6
3,1
2,7
2,2
1,7
1,2
0,8
0,4
0,2
-
-
-
-
-
-
-
|
57,0
55,0
53,5
51,5
50,0
48,0
46,5
44,5
43,0
41,0
39,0
37,0
35,5
33,5
32,0
30,0
28,5
26,5
25,0
23,0
21,0
19,0
17,5
15,5
14,0
12,0
10,5
8,5
7,0
5,5
4,0
2,5
1,0
0,5
-
-
-
-
-
-
-
|
8,0
7,8
7,6
7,4
7,2
7,0
6,8
6,6
6,4
6,2
6,0
5,8
5,6
5,4
5,2
5,0
4,8
4,6
4,4
4,2
4,0
3,8
3,6
3,4
3,2
3,0
2,8
2,6
2,4
2,2
2,0
1,8
1,6
1,4
1,2
1,0
0,8
0,6
0,4
0,2
0,1
|
80
77
75
72
69
66
64
61
58
56
53
51
48
46
43
41
30
36
33
31
28
25
23
20
17
15
13
11
9
7
5
4
3
2
1
0,5
-
-
-
-
-
|
12,0
11,7
11,4
11,1
10,8
10,5
10,2
9,9
9,6
9,3
9,0
8,7
8,4
8,1
7,8
7,5
7,2
6,9
6,6
6,3
6,0
5,7
5,4
5,1
4,8
4,5
4,2
3,9
3,6
3,3
3,0
2,7
2,4
2,1
1,8
1,5
1,2
0,9
0,6
0,3
-
|
70
68
66
64
62
60
58
56
54
52
50
48
46
44
42
40
38
36
34
32
30
28
26
24
22
20
18
16
14
12
10
8
6
4
2
-
-
-
-
-
-
|
Лісостепова (правобережна) зона
Середній клас
бонітету/
оптимальна
щільність
(гол/1000 га)
|
Лось
|
Олень
|
Лань
|
Козуля
|
Кабан
|
Заєць
|
Куріпка
|
1,0
1,1
1,2
1,3
1,4
1,5
1,6
1,7
1,8
1,9
2,0
2,1
2,2
2,3
2,4
2,5
2,6
2,7
2,8
2,9
3,0
3,1
3,2
3,3
3,4
3,5
3,6
3,7
3,8
3,9
4,0
4,1
4,2
4,3
4,4
4,5
4,6
4,7
4,8
4,9
5,0
|
11,0
10,6
10,3
9,9
9,6
9,2
8,9
8,5
8,2
7,9
7,6
7,3
6,9
6,5
6,2
5,8
5,5
5,1
4,8
4,4
4,1
3,8
3,5
3,1
2,8
2,4
2,1
1,8
1,5
1,2
0,8
0,6
0,5
0,3
0,2
-
-
-
-
-
-
|
15,0
14,5
14,1
13,6
13,2
12,7
12,3
11,8
11,4
10,9
10,4
10,0
9,5
9,1
8,6
8,2
7,7
7,3
6,8
6,3
5,8
5,4
4,9
4,5
4,0
3,6
3,1
2,7
2,2
1,7
1,2
0,8
0,4
0,2
-
-
-
-
-
-
-
|
35
34
33
32
31
30
29
28
27
26
25
24
23
22
21
20
19
18
17
16
15
14
13
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1
-
-
-
-
-
-
|
57,0
55,0
53,5
51,5
50,0
48,0
46,5
44,5
43,0
41,0
39,0
37,0
35,5
33,5
32,0
30,0
28,5
26,5
25,0
23,0
21,0
19,0
17,5
15,5
14,0
12,0
10,5
8,5
7,0
5,5
4,0
2,5
1,0
0,5
-
-
-
-
-
-
-
|
12,0
11,7
11,4
11,1
10,8
10,5
10,2
9,9
9,6
9,3
9,0
8,7
8,4
8,1
7,8
7,5
7,2
6,9
6,6
6,3
6,0
5,7
5,4
5,1
4,8
4,5
4,2
3,9
3,6
3,3
3,0
2,7
2,4
2,1
1,8
1,5
1,2
0,9
0,6
0,3
0,1
|
100
96
92
89
86
83
79
76
72
68
65
61
58
55
52
49
46
43
40
37
34
31
28
25
22
20
18
16
14
12
10
8
6
4
2
1
-
-
-
-
-
|
80
78
76
74
72
70
68
66
64
62
60
58
56
54
52
50
48
46
44
42
40
38
36
34
32
30
28
26
24
22
20
18
16
14
12
10
8
6
4
2
-
|
Лісостепова (лівобережна) зона
Середній клас
бонітету/
оптимальна
щільність
(гол/1000 га)
|
Лось
|
Олень
|
Лань
|
Козуля
|
Кабан
|
Заєць
|
Куріпка
|
1,0
1,1
1,2
1,3
1,4
1,5
1,6
1,7
1,8
1,9
2,0
2,1
2,2
2,3
2,4
2,5
2,6
2,7
2,8
2,9
3,0
3,1
3,2
3,3
3,4
3,5
3,6
3,7
3,8
3,9
4,0
4,1
4,2
4,3
4,4
4,5
4,6
4,7
4,8
4,9
5,0
|
11,0
10,6
10,3
9,9
9,6
9,2
8,9
8,5
8,2
7,9
7,6
7,3
6,9
6,5
6,2
5,8
5,5
5,1
4,8
4,4
4,1
3,8
3,5
3,1
2,8
2,4
2,1
1,8
1,5
1,2
0,8
0,6
0,5
0,3
0,2
-
-
-
-
-
-
|
15,0
14,5
14,1
13,6
13,2
12,7
12,3
11,8
11,4
10,9
10,4
10,0
9,5
9,1
8,6
8,2
7,7
7,3
6,8
6,3
5,8
5,4
4,9
4,5
4,0
3,6
3,1
2,7
2,2
1,7
1,2
0,8
0,4
0,2
-
-
-
-
-
-
-
|
37
36
35
34
33
32
31
30
29
28
27
26
25
24
23
22
21
20
19
18
17
16
15
14
13
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1
-
-
-
-
|
57,0
55,0
53,5
51,5
50,0
48,0
46,5
44,5
43,0
41,0
39,0
37,0
35,5
33,5
32,0
30,0
28,5
26,5
25,0
23,0
21,0
19,0
17,5
15,5
14,0
12,0
10,5
8,5
7,0
5,5
4,0
2,5
1,0
0,5
-
-
-
-
-
-
-
|
12,0
11,7
11,4
11,1
10,8
10,5
10,2
9,9
9,6
9,3
9,0
8,7
8,4
8,1
7,8
7,5
7,2
6,9
6,6
6,3
6,0
5,7
5,4
5,1
4,8
4,5
4,2
3,9
3,6
3,3
3,0
2,7
2,4
2,1
1,8
1,5
1,2
0,9
0,6
0,3
0,1
|
100
96
92
89
86
83
79
76
72
68
65
61
58
55
52
49
46
43
40
37
34
31
28
25
22
20
18
16
14
12
10
8
6
4
2
1
-
-
-
-
-
|
80
78
76
74
72
70
68
66
64
62
60
58
56
54
52
50
48
46
44
42
40
38
36
34
32
30
28
26
24
22
20
18
16
14
12
10
8
6
4
2
-
|
Степова (північна) зона
Середній клас
бонітету/
оптимальна
щільність
(гол/1000 га)
|
Олень
|
Лань
|
Козуля
|
Кабан
|
Заєць
|
Фазан
|
Куріпка
|
Крижень
|
1,0
1,1
1,2
1,3
1,4
1,5
1,6
1,7
1,8
1,9
2,0
2,1
2,2
2,3
2,4
2,5
2,6
2,7
2,8
2,9
3,0
3,1
3,2
3,3
3,4
3,5
3,6
3,7
3,8
3,9
4,0
4,1
4,2
4,3
4,4
4,5
4,6
4,7
4,8
4,9
5,0
|
20,0
19,5
19,0
18,5
18,0
17,5
17,0
16,5
16,0
15,5
15,0
14,5
14,0
13,5
13,0
12,5
12,0
11,5
11,0
10,5
10,0
9,5
9,0
8,5
8,0
7,5
7,0
6,5
6,0
5,5
5,0
4,5
4,0
3,5
3,0
2,5
2,0
1,5
1,0
0,5
0,1
|
35
34
33
32
31
30
29
28
27
26
25
24
23
22
21
20
19
18
17
16
15
14
13
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1
-
-
-
-
-
-
|
60,0
58,5
57,0
55,5
54,0
52,5
51,0
49,5
48,0
46,5
45,0
43,5
42,0
40,5
39,0
37,5
36,0
34,5
33,0
31,5
30,0
28,5
27,0
25,5
24,0
22,5
21,0
19,5
18,0
16,5
15,0
13,5
12,0
10,5
9,0
7,5
6,0
4,5
3,0
1,5
0,5
|
15,0
14,5
14,1
13,6
13,2
12,7
12,3
11,8
11,4
10,9
10,4
10,0
9,5
9,1
8,6
8,2
7,7
7,3
6,8
6,3
5,8
5,4
4,9
4,5
4,0
3,6
3,0
2,7
2,2
1,7
1,2
0,8
0,6
0,1
-
-
-
-
-
-
-
|
100
96
92
89
86
83
79
76
72
68
65
61
58
55
52
49
46
43
40
37
34
31
28
25
22
20
18
16
14
12
10
8
6
4
2
1
-
-
-
-
-
|
550
530
510
490
470
450
430
410
390
370
350
330
310
290
270
250
230
210
190
170
150
130
110
90
70
50
40
30
20
10
5
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
|
80
78
76
74
72
70
68
66
64
62
60
58
56
54
52
50
48
46
44
42
40
38
36
34
32
30
28
26
24
22
20
18
16
14
12
10
8
6
4
2
-
|
400
386
372
358
344
330
316
302
288
274
260
246
232
218
204
190
176
162
148
134
120
106
92
78
64
50
36
22
8
4
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
|
Степова (південна) зона
Середній клас
бонітету/
оптимальна
щільність
(гол/1000 га)
|
Олень
|
Муфлон
|
Козуля
|
Кабан
|
Заєць
|
Фазан
|
Куріпка
|
Крижень
|
1,0
1,1
1,2
1,3
1,4
1,5
1,6
1,7
1,8
1,9
2,0
2,1
2,2
2,3
2,4
2,5
2,6
2,7
2,8
2,9
3,0
3,1
3,2
3,3
3,4
3,5
3,6
3,7
3,8
3,9
4,0
4,1
4,2
4,3
4,4
4,5
4,6
4,7
4,8
4,9
5,0
|
20,0
19,5
19,0
18,5
18,0
17,5
17,0
16,5
16,0
15,5
15,0
14,5
14,0
13,5
13,0
12,5
12,0
11,5
11,0
10,5
10,0
9,5
9,0
8,5
8,0
7,5
7,0
6,5
6,0
5,5
5,0
4,5
4,0
3,5
3,0
2,5
2,0
1,5
1,0
0,5
0,1
|
23
22
21,5
21
20,5
20
19,5
19
18,5
18
17,5
17
16,5
16
15,5
15
14,5
14
13,5
13
12,5
12
11,5
11
10,5
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1
0,5
-
-
-
-
-
|
60,0
58,5
57,0
55,5
54,0
52,5
51,0
49,5
48,0
46,5
45,0
43,5
42,0
40,5
39,0
37,5
36,0
34,5
33,0
31,5
30,0
28,5
27,0
25,5
24,0
22,5
21,0
19,5
18,0
16,5
15,0
13,5
12,0
10,5
9,0
7,5
6,0
4,5
3,0
1,5
0,5
|
20,0
19,5
19,0
18,5
18,0
17,5
17,0
16,5
16,0
15,5
15,0
14,5
14,0
13,5
13,0
12,5
12,0
11,5
11,0
10,5
10,0
9,5
9,0
8,5
8,0
7,5
7,0
6,0
5,0
4,0
3,0
2,0
1,0
0,5
0,2
0,1
-
-
-
-
-
|
100
96
92
89
86
83
79
76
72
68
65
61
58
55
52
49
46
43
40
37
34
31
28
25
22
20
18
16
14
12
10
8
6
4
2
1
-
-
-
-
-
|
550
530
510
490
470
450
430
410
390
370
350
330
310
290
270
250
230
210
190
170
150
130
110
90
70
50
40
30
20
10
5
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
|
80
78
76
74
72
70
68
66
64
62
60
58
56
54
52
50
48
46
44
42
40
38
36
34
32
30
28
26
24
22
20
18
16
14
12
10
8
6
4
2
-
|
400
386
372
358
344
330
316
302
288
274
260
246
232
218
204
190
176
162
148
134
120
106
92
78
64
50
36
22
8
4
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
|
Карпатська зона
Середній клас
бонітету/
оптимальна
щільність
(гол/1000 га)
|
Зубр
|
Олень
|
Козуля
|
Кабаня
|
Заєць
|
Вед-
мідь*
|
Тетерук
|
1,0
1,1
1,2
1,3
1,4
1,5
1,6
1,7
1,8
1,9
2,0
2,1
2,2
2,3
2,4
2,5
2,6
2,7
2,8
2,9
3,0
3,1
3,2
3,3
3,4
3,5
3,6
3,7
3,8
3,9
4,0
4,1
4,2
4,3
4,4
4,5
4,6
4,7
4,8
4,9
5,0
|
3,0
2,9
2,8
2,7
2,6
2,5
2,4
2,3
2,2
2,1
2,0
1,9
1,8
1,7
1,6
1,5
1,4
1,3
1,2
1,1
1,0
0,9
0,8
0,7
0,6
0,5
0,5
0,5
0,5
0,5
0,5
0,4
0,4
0,3
0,3
0,2
0,1
-
-
-
-
|
18,0
17,5
17,0
16,5
16,0
15,5
15,0
14,5
14,0
13,5
13,0
12,5
12,0
11,5
11,0
10,5
10,0
9,5
9,0
8,5
8,0
7,6
7,2
6,8
6,4
6,0
5,6
5,2
4,8
4,4
4,0
3,7
3,4
3,1
2,8
2,5
2,1
1,8
1,5
1,2
1,0
|
50,0
48,0
46,0
44,0
42,0
40,0
38,0
36,0
34,0
32,0
30,0
29,0
28,0
27,0
26,0
25,0
24,0
23,0
22,0
21,0
20,0
19,0
18,0
17,0
16,0
15,0
14,0
13,0
12,0
11,0
10,0
8,0
6,0
4,0
2,0
1,0
-
-
-
-
-
|
10,0
9,6
9,2
8,8
8,4
8,0
7,6
7,2
6,8
6,4
6,0
5,8
5,6
5,4
5,2
5,0
4,8
4,6
4,4
4,2
4,0
3,8
3,6
3,4
3,2
3,0
2,8
2,6
2,4
2,2
2,0
1,8
1,6
1,4
1,2
1,0
0,9
0,8
0,7
0,6
0,5
|
100,0
98
95
93
90
88
85
83
80
78
75
73
70
68
65
63
60
58
55
53
50
48
45
43
40
38
35
33
30
28
25
23
20
18
15
13
10
8
5
3
2
|
3,0
2,9
2,8
2,7
2,6
2,5
2,4
2,3
2,2
2,1
2,0
1,9
1,8
1,7
1,6
1,5
1,4
1,3
1,2
1,1
1,0
0,9
0,8
0,7
0,6
0,5
0,5
0,5
0,5
0,5
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
-
-
-
-
-
-
|
30,0
29,0
28,0
27,0
26,0
25,0
24,0
23,0
22,0
21,0
20,0
19,0
18,0
17,0
16,0
15,0
14,0
13,0
12,0
11,0
10,0
9,0
8,0
7,0
6,0
5,0
4,0
3,0
2,0
1,0
0,7
0,5
0,3
0,1
-
-
-
-
-
-
-
|
______________________
* Оптимальна щільність ведмедя на 10 тис,га.
Кримська гірська зона
Середній клас
бонітету /
оптимальна
щільність
(гол/1000 га)
|
Олень
|
Козуля
|
Кабан
|
Муфлон
|
Заєць
|
Фазан
|
1,0
1,1
1,2
1,3
1,4
1,5
1,6
1,7
1,8
1,9
2,0
2,1
2,2
2,3
2,4
2,5
2,6
2,7
2,8
2,9
3,0
3,1
3,2
3,3
3,4
3,5
3,6
3,7
3,8
3,9
4,0
4,1
4,2
4,3
4,4
4,5
4,6
4,7
4,8
4,9
5,0
|
20,0
19,5
19,0
18,5
18,0
17,5
17,0
16,5
16,0
15,5
15,0
14,5
14,0
13,5
13,0
12,5
12,0
11,5
11,0
10,5
10,0
9,5
9,0
8,5
8,0
7,5
7,0
6,5
6,0
5,5
5,0
4,5
4,0
3,5
3,0
2,5
2,0
1,5
1,0
0,5
-
|
50
49
48
46
45
44
43
42
40
39
38
37
36
34
33
32
31
30
28
27
26
25
24
22
21
20
19
18
16
15
14
13
12
10
9
8
7
6
4
3
2
|
6,0
5,9
5,8
5,7
5,6
5,5
5,4
5,3
5,2
5,1
5,0
4,9
4,8
4,7
4,6
4,5
4,4
4,3
4,2
4,1
4,0
3,9
3,8
3,7
3,6
3,5
3,4
3,3
3,2
3,1
3,0
2,9
2,8
2,7
2,6
2,5
2,4
2,3
2,2
2,1
2,0
|
20,0
19,5
19,0
18,5
18,0
17,5
17,0
16,5
16,0
15,5
15,0
14,5
14,0
13,5
13,0
12,5
12,0
11,5
11,0
10,5
10,0
9,5
9,0
8,5
8,0
7,5
7,0
6,5
6,0
5,5
5,0
4,5
4,0
3,5
3,0
2,5
2,0
1,5
1,0
0,5
-
|
100
98
95
93
91
89
86
84
82
80
77
75
73
71
68
66
64
62
59
57
55
53
50
48
46
44
41
39
37
35
32
30
28
26
23
21
19
17
14
12
10
|
800
780
760
740
720
700
680
660
640
620
600
580
560
540
520
500
480
460
440
420
400
380
360
340
320
300
280
260
240
220
200
180
160
140
120
100
80
60
40
20
10
|
12. Оцінка впливу різноманітних чинників на стан популяцій мисливської фауни
Для врахування впливу чинників уведені коефіцієнти зменшення (збільшення) середнього бонітету для кожного виду диких мисливських тварин. Чинники можуть зменшувати середній клас бонітету чи поліпшувати його (коефіцієнти із знаком мінус).
Таблиця. Орієнтовна шкала визначення ступеня поточного впливу різноманітних чинників на мисливську фауну
Чинники
|
Показники
|
Коефіцієнт
зменшення
(збільшення)
бонітету
|
Дія
чинника
|
Біотичні чинники
|
Кормові й захисні
властивості
|
Бонітети мисливських угідь
|
1-5
|
Постійна
|
Мозаїчність
угідь
|
Кількість лісових контурів на
1000 га мисливських угідь:
один контур
до 5 контурів
до 10 контурів
до 15 контурів
понад 20 контурів
|
0
0,02
0,04
0,06
0,08
|
Постійна
|
Вплив хижаків
|
Хижаки відсутні
Чисельність хижаків не перевищує
щільність 0,1 на 1000 га
Чисельність хижаків не перевищує
0,3 на 1000 га
Чисельність хижаків більше 0,5
особин на 1000 га
Боротьба з хижаками не ведеться
|
0
0,02
0,09
0,4
1,5
|
Періодична
|
Вплив конкурентів
|
Конкурентів немає
Зустрічаються поодиноко
Впливають на кормову базу
Знижують кормові властивості
угідь
Повністю витісняють вид
|
0
0,02
0,04
0,06
0,1
|
Періодична
|
Санітарний стан
|
Район сприятливий в санітарному
відношенні
В окремі роки реєструвались
поодинокі випадки захворювань
диких тварин
Щорічно реєструються поодинокі
випадки захворювань
Реєструється 5-6 випадків
захворювань щорічно
Профілактичні заходи не
проводяться
|
0
0,02
0,04
0,06
0,2
|
Періодична
|
Абіотичні чинники
|
Забезпеченість
природними
водними джерелами
(відстань до води)
|
До 300 м
300-500 м
500-1000 м
1-5 км
Понад 5 км
|
0
0,02
0,04
0,06
0,08
|
Постійна
|
Рельєф
|
Рівнинний
Горбистий (до 30% території
пологі схили)
Рельєф гірський з пологими і
крутими схилами (крутих схилів
до 30% території)
Рельєф гірський, де переважають
круті схили (пологих схилів до
30% території)
Рельєф гірський, де переважають
круті і дуже круті схили,
кам'янисті розсипи
|
0
0,02
0,04
0,06
0,08
|
Постійна
|
Експозиція і висота
над рівнем моря
|
Передгір'я до 500 м н.р.м.
Нижній гірський лісовий пояс
території букового лісу до 700 м
н.р.м. (південні, східні і
західні експозиції)
Нижній гірський лісовий пояс
території букового лісу до 800 м
н.р.м. (північні експозиції)
Нижній гірський лісовий пояс
до 1100 м н.р.м.
(всі експозиції)
Типи угідь вище 1100 м н.р.м.
|
0
0,02
0,04
0,06
0,08
|
Постійна
|
Клімат (висота і
тривалість
снігового покриву)
|
Сніговий покрив до 15 см
Сніговий покрив до 30 см
(до 60 днів)
Сніговий покрив до 30 см
(більше 75 днів)
Сніговий покрив 40-50 см
Сніговий покрив - 60 см і більше
|
0
0,02
0,04
0,06
0,1
|
Періодична
|
Антропогенні чинники
|
Браконьєрство
|
Не впливає на стан популяції
Виявлено до 5 випадків у рік на
1000 га
Виявлено до 10 випадків у рік на
1000 га
Виявлено більше 10 випадків у
рік на 1000 га
Боротьба з браконьєрством
не ведеться
|
0
0,1
0,4
1,0
3,0
|
Періодична
|
Чинник неспокою
(рекреаційне
навантаження,
випас худоби,
збір грибів тощо)
|
Відсутній
Поодинокі випадки впливу
Впливає на розподіл тварин за
біотопами
Відчутно впливає на популяцію в
окремі сезони року
Впливає на популяцію протягом
усього року
|
0
0,02
0,04
0,06
0,08
|
Періодична
|
Окультуреність
ландшафту
(осушення,
розорювання земель,
застосування
хімікатів тощо)
|
Не впливає
Незначно погіршує
Погіршує відчутно
Рідко зустрічаються окремі
особини через окультуреність
ландшафту
Вид відсутній через
окультуреність ландшафту
|
0
0,02
0,04
0,06
0,08
|
Періодична
|
Загибель диких
тварин (при веденні
сільськогосподар-
ського та лісового
господарства)
|
Господарська діяльність не
призводить до загибелі тварин
Призводить до загибелі незначної
кількості тварин (1-2 випадки за
рік)
Призводить до загибелі майже
всього річного приросту
Загибель тварин перевищує річний
приріст
Призводить до масової гибелі
тварин
|
0
0,02
0,04
0,06
0,1
|
Періодична
|
Формування
популяцій диких
тварин (за віковою
та статевою
структурою)
|
Не впливає на продуктивність
популяції
Призводить до незначного
зменшення чисельності (до 20 %)
Зменшує чисельність (до 50 %)
Зменшує чисельність більше 50 %
Призводить до деградації виду
|
0
0,02
0,04
0,5
1,0
|
Періодична
|
Чинники, які можуть впливати на підвищення середнього бонітету
|
Додаткова
кормова база (на
землях с/г
призначення:
посіви, озимина,
овес, кукурудза
тощо)
|
Наявність сільськогосподарських
культур:
- більше 20 га на 1000 га угідь
- до 20 га на 1000 га угідь
Нормативна забезпеченість
кормовими полями (ремізами)
Недостатня кількість кормових
полів (ремізів)
Кормові поля (ремізи) відсутні
|
- 0,2
- 0,1
0
0,04
0,1
|
Періодична
|
Ефективність
біотехнічних
заходів
|
Дає змогу перевищити оптимальну
щільність виду на 1000 га угідь
Дає змогу досягти оптимальної
щільності виду на 1000 га угідь
Не впливає на стан популяції
Біотехнічні заходи проводяться
у недостатньому обсязі
Не проводяться зовсім (при
потребі їх проведення)
|
- 0,5
- 0,2
0
0,1
0,3
|
Періодична
|
Якщо погіршення середнього бонітету виникає з вини користувача мисливських угідь і призводить до зменшення середнього бонітету на один клас (не ведеться боротьба з браконьєрством, підгодівля диких тварин при несприятливих кліматичних умовах, незадовільний стан формування популяцій диких тварин за віковою та статевою структурою, недостатня кількість штучно створених кормових та захисних ремізів, штучних водопоїв, біотехнічних споруд, незадовільна боротьба з хижаками, не проводяться санітарні профілактичні заходи тощо), то користувачам мисливських угідь зменшуються на 10 % установлені норми (відсотки) вилучення річного приросту диких тварин.
Оскільки мисливське впорядкування угідь проводиться один раз на 15 років, за цей період у типах мисливських угідь можуть відбутися значні зміни (спілі насадження перейдуть у категорію зрубів, зруби - у покриті лісом землі тощо). Усі ці зміни будуть впливати на зміну розрахованого при впорядкуванні угідь середнього бонітету для кожного виду мисливської фауни. Особливо це стосується лісових угідь, оскільки для інших типів угідь ці зміни будуть незначними. У зв'язку з цим користувачі мисливських угідь при розрахунках середнього класу бонітету для кожного виду мисливських тварин повинні, по змозі, ураховувати ці зміни за даними безперервного впорядкування лісових угідь, які щорічно поновлюються і є в наявності в лісництвах та держлісгоспах.
13. Розрахунок річного приросту поголів'я мисливських тварин
Щорічне планування річного приросту поголів'я мисливських тварин користувачі мисливських угідь здійснюють згідно з нормативами, визначеними в таблиці.
Таблиця. Орієнтовний річний приріст поголів'я деяких видів мисливських тварин (за зонами)
Вид
мисливських
тварин
|
Мінімальна
щільність,
за якої
дозволяється
добування
(відстріл,
відлов)
гол./1000 га
|
Участь
самок у
розмно-
женні,
(%)
|
Народ-
ження
молод-
няку
на
одну
самку,
особин
|
Середня
кількість
яєць у
кладці,
штук
|
Загибель
кладок,
%
|
Загибель
молод-
няку,
%
|
Загибель
доро-
слих
тварин,
%
|
Межі
річного
при-
росту,
%
|
Сере-
дній
річний
при-
ріст,
%
|
Поліська зона
|
Лось
Олень
Козуля
Кабан
Заєць
Куниця
Тетерук
|
2,3
3,6
8,5
3,0
15
3,0
20
|
45
45
50
40
60
50
80
|
1-2
1-2
1-2
4-6
8-10
2-7
-
|
-
-
-
-
-
-
8-10
|
-
-
-
-
-
-
50
|
30
35
35
30
70
70
50
|
15
10
20
25
30
20
25
|
10-20
10-20
10-20
20-80
20-30
10-20
40
|
15
15
15
30
25
15
40
|
Лісостепова (правобережна) зона
|
Лось
Олень
Лань
Козуля
Кабан
Заєць
Борсук
Фазан
Куріпка
|
2,4
3,6
10
15
4,0
20
10
50
30
|
45
45
45
50
40
60
40
80
80
|
1-2
1-2
1-2
1-2
4-6
8-10
2-6
-
-
|
-
-
-
-
-
-
-
8-12
10-14
|
-
-
-
-
-
-
-
30
50
|
30
35
35
35
30
70
50
90
60
|
15
10
10
20
25
30
30
30
40
|
10-20
10-20
10-20
10-20
20-120
20-30
20-30
20-240
15-100
|
15
15
15
15
30
25
25
25
20
|
Лісостепова (лівобережна) зона
|
Лось
Олень
Лань
Козуля
Кабан
Заєць
Борсук
Фазан
Куріпка
|
2,4
3,6
12
15
4,0
20
10
50
30
|
45
45
45
50
40
60
40
80
80
|
1-2
1-2
1-2
1-2
4-6
8-10
2-6
-
-
|
-
-
-
-
-
-
-
8-12
10-14
|
-
-
-
-
-
-
-
30
50
|
30
35
35
35
30
70
50
90
60
|
15
10
10
20
25
30
30
30
40
|
10-20
10-20
10-20
10-20
20-120
20-30
20-30
20-240
15-100
|
15
15
15
15
30
25
25
25
20
|
Степова (північна) зона
|
Олень
Лань
Козуля
Кабан
Заєць
Фазан
Куріпка
|
7,5
10
15
4,0
20
50
30
|
45
45
50
40
60
80
80
|
1-2
1-2
1-2
6-10
8-10
-
-
|
-
-
-
-
-
8-12
10-14
|
-
-
-
-
-
30
50
|
30
30
30
30
70
90
60
|
20
20
10
15
30
30
30
|
15-25
15-25
15-25
40-120
20-30
20-240
10-140
|
20
20
20
45
20
25
20
|
Степова (південна )зона
|
Олень
Лань
Муфлон
Козуля
Кабан
Заєць
Фазан
Куріпка
|
7,0
12
10
15
4,0
20
50
30
|
45
45
40
50
40
60
80
80
|
1-2
1-2
1-2
1-2
6-10
8-10
-
-
|
-
-
-
-
-
-
8-12
10-14
|
-
-
-
-
-
-
30
50
|
30
35
30
30
30
70
90
60
|
20
10
10
10
15
30
30
30
|
15-25
10-20
10-20
15-25
40-120
20-60
65-240
10-140
|
20
15
15
20
45
25
25
20
|
Карпати
|
Зубр
Олень
Козуля
Кабан
Заєць
Ведмідь
Тетерук
|
2,0
6,0
12
3,0
20
0,5
20
|
30
45
50
40
60
20
80
|
1
1
1-2
4-6
8-10
1-3
-
|
-
-
-
-
-
-
8-10
|
-
-
-
-
-
-
50
|
40
40
30
30
70
40
50
|
5
10
15
30
30
10
25
|
2-7
8-12
5-30
25-80
20-30
3-6
40
|
5
10
10
30
25
5
40
|
Гірський Крим
|
Олень
Козуля
Кабан
Муфлон
Заєць
Фазан
|
6,0
14,0
3,0
10
32
117
|
45
50
40
40
60
80
|
1
1-2
4-6
1-2
6-8
-
|
-
-
-
-
-
8-12
|
-
-
-
-
-
30
|
30
30
30
30
70
40
|
10
10
15
10
20
30
|
15-25
15-25
30-80
10-20
20-30
65-95
|
20
20
40
15
25
80
|
14. Норми добування мисливських тварин
Таблиця. Допустимі норми використання (відстріл, відлов) окремих видів мисливських тварин при мінімально допустимій їх щільності
Вид
мисливської фауни
|
Природна зона
|
Допустимий
відсоток
добування, %
|
Лось,
олень благородний,
олень плямистий,
козуля, лань,
муфлон
|
Для усіх зон
|
10
|
Кабан
|
Поліська, Лісостепова, Крим,
Карпати
|
20
|
Степова
|
25
|
Заєць-русак
|
Для усіх зон
|
15
|
Сіра куріпка
|
Для усіх зон
|
15
|
Тетерук
|
Для усіх зон
|
20
|
Фазан
|
Степова
|
15
|
Кримська гірська
|
35
|
Бобер
|
Поліська
|
10
|
Інші зони
|
5
|
При фактичній чисельності окремих видів мисливських тварин, що перевищує їх оптимальну чисельність, різниця між фактичною і оптимальною чисельністю поголів'я може бути в повному об'ємі визначена до добування.
Таблиця. Норми добування мисливських тварин з урахуванням вікової структури популяцій
Види диких
тварин
|
Стан популяції диких тварин
(рекомендований відсоток добування)
|
Оптимальний
варіант
статевого
співвідношення
(самці та
самиці)
|
Однорічки
|
Середньовікові
|
Старі
|
Лось
|
до 50
|
20
|
30
|
1 : 2
|
Олень
|
до 50
|
20
|
30
|
1 : 2
|
Кабан
|
до 70
|
10
|
20
|
1 : 2
|
Козуля
|
до 50
|
20
|
30
|
1 : 2
|
15. Перелік документів та планово-картографічних матеріалів, які виготовляються під час проведення упорядкування мисливських угідь
N
з/п
|
Назва документів та
планово-картографіч-
них матеріалів
|
I і II розряди робіт
|
III і IV розряди робіт
|
Зага-
льна
кіль-
кість
примі-
рників
|
Госпо-
дарст-
во, що
упоря-
дову-
ється
|
Єгер-
ський
обхід
|
Тери-
торі-
альний
орган
Держ-
ком-
ліс-
госпу
Украї-
ни
|
Орга-
ніза-
ція,
що
прово-
дила
упоря-
дкува-
ння
|
Зага-
льна
кіль-
кість
примі-
рників
|
Господа-
рство,
що упо-
рядкову-
ється
|
Єгер-
ський
обхід
|
Тери-
торі-
альний
орган
Держ-
ком-
ліс-
госпу
Украї-
ни
|
Органі-
зація,
що
прово-
дила
упоряд-
кування
|
1
|
Пояснювальна записка
|
3
|
1
|
|
1
|
1
|
3
|
1
|
|
1
|
1
|
2
|
Проектні відомості як додатки до пояснювальної записки
|
2.1
|
типології та
бонітування
мисливських угідь
|
3
|
1
|
|
1
|
1
|
3
|
1
(узага-
льнююча)
*
|
|
1
|
1
|
2.2
|
біотехнічні заходи
|
2
|
1
|
|
|
1
|
2
|
1
|
|
|
1
|
2.3
|
поділу території за
єгерськими обходами
|
2
|
1
|
|
|
1
|
2
|
1
|
|
|
1
|
3
|
Таксаційний опис
|
1
|
1
|
|
|
|
1
|
1
|
|
|
|
4
|
Плани:
|
4.1
|
типів мисливських
угідь та
біотехнічних заходів
|
2
|
1
|
1
|
|
|
2
|
1
|
1
|
|
|
М 1: 25000
|
М 1:5000,
1:100000
|
4.2
|
лісонасаджень
лісництв
|
2
|
1
|
1
|
|
|
1
|
1
|
|
|
|
|
М 1:25000
|
|
|
|
|
|
|
|
5
|
Карта-схема
організації
території
|
М 1:50000
|
М 1:50000, 1:100000
|
5.1
|
пофарбована за
типами мисливських
угідь
|
1
|
1
|
|
|
|
1
|
1
|
|
|
|
5.2
|
непофарбована
|
10
|
10
|
|
|
|
10
|
10
|
|
|
|
---------------
* Складається за типами, підтипами, видами мисливських угідь.
Начальник Управління
мисливського господарства
|
М.В.Шадура
|