1. Схвалити Концепцію Державної програми інформаційно-телекомунікаційного забезпечення правоохоронних органів, діяльність яких пов'язана з боротьбою із злочинністю (далі - Програма), що додається.

Визначити МВС державним замовником - координатором Програми, а СБУ, ДПА, Держмитслужбу, Адміністрацію Держприкордонслужби, Адміністрацію Держспецзв'язку - державними замовниками Програми.

2. МВС, СБУ, ДПА, Держмитслужбі, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити в чотиримісячний строк та подати Кабінетові Міністрів України проект Програми.

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 19 вересня 2007 р. N 754-р

Інформатизація правоохоронних органів на даний час проводиться шляхом створення та експлуатації кожним органом власних інформаційних систем, які в цілому забезпечують виконання покладених на відповідний орган завдань, зокрема пов'язаних з боротьбою із злочинністю.

У рамках виконання державних програм за останні чотири роки в правоохоронних органах, діяльність яких пов'язана з боротьбою із злочинністю (далі - правоохоронні органи), створені та функціонують спеціалізовані міжвідомчі інформаційно-телекомунікаційні системи обміну інформацією про осіб і транспортні засоби, які перетинають державний кордон України, здійснення заходів із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, контрабанді та фінансуванню тероризму. Такі системи забезпечують збирання, накопичення та обмін інформацією лише між окремими підрозділами правоохоронних органів, переважно на рівні взаємодії їх центральних апаратів. У ході виконання зазначених програм набуто позитивний досвід створення захищених інформаційно-телекомунікаційних систем як окремих підсистем Національної системи конфіденційного зв'язку.

Проте злочинність в Україні постійно трансформується та набуває нових організаційних форм. Останнім часом спостерігається стала тенденція інтеграції вітчизняної організованої злочинності до міжнародних і транснаціональних кримінальних структур, тому потребують удосконалення і методи боротьби із злочинністю, у тому числі за рахунок підвищення ефективності інформаційно-телекомунікаційного забезпечення правоохоронних органів.

Правоохоронні органи користуються значною кількістю інформаційних, інформаційно-телекомунікаційних, телекомунікаційних систем, які були створені в різний час, мають різну будову і використовують різні програмно-технічні платформи.

Результати аналізу структури зазначених систем щодо можливості їх спільного використання або інтеграції дають підстави вважати, що залишаються неузгодженими процедури взаємного інформаційного обміну, відсутня стандартизація та класифікація інформації, існує великий ступінь дублювання інформації, не розв'язано проблему оперативного доступу до інформаційних ресурсів територіальних підрозділів, що призводить до унеможливлення проведення комплексного аналізу та оцінки ефективності заходів, які вживаються для запобігання, розкриття та розслідування злочинів, роз'єднання зусиль і низького рівня інформаційної взаємодії та координації діяльності правоохоронних органів.

Генеральною прокуратурою України неодноразово порушувалося питання про ведення МВС єдиного обліку злочинів та осіб, які їх учинили. Концентрація цієї інформації в одному державному органі дасть змогу систематично проводити оцінку криміногенної ситуації в державі та ефективно спрямовувати зусилля на боротьбу із злочинністю. Однак склалася ситуація, коли значна кількість показників про результати роботи органів дізнання, слідства та судів дублюється, що призводить до невиправданих витрат під час обробки та використання такої інформації.

До цього часу на обласному та районному рівні обмін інформацією між територіальними підрозділами правоохоронних органів, як і надання узагальнених статистичних та аналітичних матеріалів, здійснюється на паперових носіях, існуючі інформаційно-телекомунікаційні системи застаріли, типове програмне забезпечення та єдина технологія обробки інформації відсутні, накопичена інформація зберігається в повному обсязі практично тільки на регіональному рівні.

Крім того, існує проблема у використанні правоохоронними органами інформації, яка обробляється органами виконавчої влади в економічній, соціальній, фінансовій та інших сферах діяльності.

Основними причинами виникнення проблеми є:

недосконалість нормативно-правової бази, яка чітко не визначає обсяги, порядок, механізм, регламент і стандарти інформаційної взаємодії, у тому числі на міждержавному рівні;

відсутність єдиного уповноваженого органу (підрозділу), який координував би інформаційну взаємодію всіх правоохоронних органів;

відсутність у більшості правоохоронних органів підрозділів з організації міжвідомчої та міждержавної інформаційної взаємодії;

відсутність достатньої за пропускною спроможністю захищеної мережі телекомунікаційного зв'язку між правоохоронними та іншими державними органами;

відсутність єдиної технології обміну інформацією та типового програмного забезпечення;

недостатність бюджетного фінансування розвитку інформаційних технологій для правоохоронних органів;

недостатній рівень технічного та кадрового забезпечення.

Актуальність розроблення і виконання Програми зумовлена необхідністю переходу на принципово новий рівень інформаційно-телекомунікаційного забезпечення правоохоронних органів, більш ефективного використання інформаційних ресурсів для реалізації державної політики у сфері боротьби із злочинністю, захисту конституційних прав і свобод громадян та інтересів держави.

Метою Програми є створення єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи правоохоронних органів (далі - система), що сприятиме реалізації державної політики з питань боротьби із злочинністю, а саме забезпечить створення умов для поліпшення координації організаційних, профілактичних, оперативно-розшукових заходів, а також підвищить ефективність інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронної діяльності за рахунок удосконалення інформаційної взаємодії шляхом використання сучасних захищених інформаційно-телекомунікаційних систем і проведення стандартизованих (уніфікованих) процедур обміну інформацією.

Існує три варіанти створення системи.

1. Утворення самостійного державного органу, на який будуть покладені завдання із забезпечення функціонування системи, що передбачає створення нових фінансово-господарської, матеріально-технічної та інформаційної інфраструктур, а також залучення висококваліфікованих кадрів.

2. Утворення в одному з існуючих правоохоронних органів окремого підрозділу із створення, розвитку та функціонування єдиного інформаційного банку даних правоохоронних органів.

3. Визначення одного з державних замовників Програми координатором створення та функціонування системи, утворення в ньому центрального вузла системи, а в інших правоохоронних органах - підсистем - функціональних вузлів системи, об'єднаних засобами захищеної транспортної мережі Національної системи конфіденційного зв'язку. В усіх правоохоронних органах необхідно утворити підрозділи із створення та функціонування системи, у центральному вузлі системи зосередити інформацію, що надходить від інших органів виконавчої влади, для використання її правоохоронними органами, інформаційні системи яких повинні бути підключені до Національної системи конфіденційного зв'язку.

Ураховуючи те, що у правоохоронних та інших державних органах вже створені власні, схожі за структурою системи, інформаційні ресурси яких формуються переважно на регіональному рівні, а в центральних органах виконавчої влади, як правило, створені центральні банки даних, а також те, що вже існують спеціалізовані системи міжвідомчого обміну інформацією, елементи яких можна використати під час створення системи, оптимальним варіантом є третій варіант.

Розв'язання проблеми можливе шляхом:

визначення потреб правоохоронних органів в інформаційних ресурсах;

удосконалення наявних та розроблення нових нормативно-правових актів, які чітко визначатимуть порядок, стандарти, механізм та обсяги інформаційної взаємодії;

організаційного та кадрового забезпечення розроблення і функціонування системи;

залучення інформаційних ресурсів інших державних органів для використання їх правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством;

розроблення та запровадження єдиної уніфікованої технології обробки інформації в системі, а також типових і спільних програмних засобів;

створення системи як окремої підсистеми Національної системи конфіденційного зв'язку із забезпеченням можливості інформаційної взаємодії з наявними системами правоохоронних органів;

залучення до створення системи вітчизняних науково-дослідних установ;

створення у правоохоронних органах технічної бази для впровадження системи;

впровадження комплексної системи захисту інформації та підтвердження її відповідності в порядку, встановленому законодавством;

визначення принципів можливої інтеграції системи до міжнародних спеціалізованих інформаційних систем у сфері запобігання злочинності.

Відповідно до Закону України "Про Національну програму інформатизації" (74/98-ВР) Програма є складовою частиною Національної програми інформатизації. Державний замовник - координатор Програми подає щокварталу та щороку Генеральному державному замовнику Національної програми інформатизації звіти про хід виконання Програми.

Виконання Програми дасть змогу створити систему, яка сприятиме істотному вдосконаленню інформаційної взаємодії правоохоронних та інших державних органів у сфері боротьби із злочинністю, поліпшенню координації їх діяльності, забезпеченню спільного формування та використання інформаційних ресурсів для ефективної боротьби із злочинністю, здійсненню аналітичної, статистичної та управлінської діяльності у сфері захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина від злочинних проявів як найбільш небезпечної загрози державній безпеці України.

Виконання Програми також забезпечить удосконалення координації діяльності органів державної влади під час створення елементів інформаційної інфраструктури відповідно до Закону України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" (537-16) .

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів, що передбачаються у державному бюджеті на відповідний рік для міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначених державними замовниками Програми, та інших джерел.

Обсяги фінансування підлягають уточненню під час складання проекту державного бюджету на відповідний рік.