Юридический Харьков плюс - Документ N 0817486 - 03Z втратив чинність з 24.10.2004 /z1310-04/ N b941048a584885199d62a1e3d103f37f-3

( Розпорядження втратило чинність на підставі Розпорядження Державної комісії з регулювання фінансових послуг N 2384 (z1310-04) від 17.09.2004 )

Про затвердження Положення про заходи впливу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

( Із змінами, внесеними згідно з Рішенням Державної комісії з регулювання фінансових послуг N 54 (z0284-04) від 13.02.2004 ) ( У тексті Розпорядження слова "Комісії" замінено словами "Держфінпослуг" згідно з Рішенням Держфінпослуг N 54 (z0284-04) від 13.02.2004 )

Відповідно до частини другої статті 39 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) та підпункту 2 пункту 6 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року N 292 (292/2003) , з метою визначення заходів впливу Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України ПОСТАНОВИЛА:

1. Затвердити Положення про заходи впливу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (додається).

2. Юридичному управлінню (Ткаченко Д.В.) подати це розпорядження до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Відділу взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю (Нагорняк М.В.) у десятиденний строк від дня державної реєстрації цього розпорядження у Міністерстві юстиції України вжити заходів щодо його оприлюднення.

ПОЛОЖЕННЯ

про заходи впливу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

Положення про заходи впливу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Положення) розроблене відповідно до Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) , "Про страхування" (85/96-ВР) , "Про кредитні спілки" (2908-14) та Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року N 292 (292/2003) , з метою визначення заходів впливу, які застосовуються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг).

1. Загальні положення

1.1. У цьому Положенні терміни використовуються в їх значеннях відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) .

1.2. Держфінпослуг обирає і застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів. Дані та інформація про ознаки порушення може міститися у:

1) матеріалах, отриманих за результатами перевірок (інспектування), проведених Держфінпослуг;

2) звітних документах, які подаються до Держфінпослуг;

3) повідомленнях, отриманих від органів державної влади;

4) повідомленнях, отриманих від міжнародних організацій, іноземних органів державної влади, неурядових організацій;

5) заявах (скаргах, зверненнях), отриманих від фізичних осіб;

6) повідомленнях, отриманих від юридичних осіб;

7) повідомленнях, опублікованих у пресі;

8) інших джерелах.

1.3. При застосуванні заходів впливу враховуються обставини вчинення порушення та його наслідки.

( Пункт 1.4 розділу 1 виключено на підставі Рішення Держфінпослуг N 54 (z0284-04) від 13.02.2004 ) ( Пункт 1.5 розділу 1 виключено на підставі Рішення Держфінпослуг N 54 (z0284-04) від 13.02.2004 )

2. Заходи впливу

2.1. Заходи впливу застосовуються до фінансових установ та інших суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг (далі - особи) і в діях або бездіяльності яких установлено порушення законодавства.

2.2. Держфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу:

1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

3) накладати штрафи відповідно до закону;

4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

7) порушувати питання про ліквідацію установи.

( Пункт 2.2 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Рішенням Держфінпослуг N 54 (z0284-04) від 13.02.2004 ) ( Розділ 3 втратив чинність на підставі Рішення Держфінпослуг N 54 (z0284-04) від 13.02.2004 )

4. Зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення

4.1. Зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення - це письмове розпорядження (припис), що направляється особі для усунення виявлених порушень законодавства у визначений у ньому строк.

4.2. У розпорядженні (приписі) мають бути:

1) найменування особи, якій направляється розпорядження (припис);

2) місцезнаходження особи;

3) норма законодавства, яку порушено;

4) зміст виявленого Держфінпослуг порушення;

5) посилання на дату і номер акта, в якому зафіксовано порушення;

6) строк усунення порушення та повідомлення про це Держфінпослуг;

7) дата та номер розпорядження (припису);

8) посада та прізвище особи, яка його підписала;

9) відбиток печатки.

4.3. Після виконання вимог розпорядження (припису) особа зобов'язана письмово повідомити Держфінпослуг у визначений у такому розпорядженні (приписі) строк (термін).

4.4. Невиконання вимог розпорядження (припису) є підставою для застосування у визначених законодавством випадках інших заходів впливу.

5. Вимога скликання позачергових зборів учасників фінансової установи

5.1. Вимога скликати позачергові збори учасників фінансової установи - це письмове розпорядження, що направляється з метою попередження загрози невиконання зобов'язань фінансової установи перед її учасниками, клієнтами або третіми особами у разі невжиття необхідних заходів для усунення такої загрози з боку інших органів управління фінансової установи. Вимога оформляється у формі постанови.

5.2. У постанові мають бути вказані:

1) найменування особи, якій направляється постанова;

2) місцезнаходження особи;

3) норма законодавства, яку порушено;

4) зміст виявленого Держфінпослуг порушення та заходи впливу, які застосовувалися раніше;

5) посилання на дату і номер акта, в якому зафіксовано порушення;

6) дата та номер постанови;

7) посада та прізвище особи, яка його підписала;

8) відбиток печатки.

5.3. Фінансова установа, яка отримала таку вимогу, зобов'язана надіслати до Держфінпослуг інформацію про результати її розгляду не пізніше п'ятнадцятиденного строку з дня отримання вимоги із зазначенням дати скликання позачергових зборів.

6. Накладення штрафів

6.1. Штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила порушення.

6.2. Рішення про накладення штрафних санкцій приймається у вигляді постанови, в якій вказуються:

1) найменування особи;

2) місцезнаходження особи;

3) норма законодавства, яку порушено;

4) зміст виявленого Держфінпослуг порушення;

5) посилання на дату і номер акта, в якому зафіксовано порушення;

6) дата та номер постанови;

7) термін добровільної сплати штрафу та банківський рахунок, на який повинна бути переведена відповідна сума;

8) посада та прізвище особи, яка підписала постанову;

9) відбиток печатки.

6.3. У разі несплати штрафу у строк, передбачений постановою, у добровільному порядку він стягується Держфінпослуг в судовому порядку.

7. Тимчасове зупинення (обмеження) або анулювання (відкликання) ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг

7.1. Зупинення (обмеження) дії ліцензії - це рішення директора департаменту Держфінпослуг, відповідно до його компетенції, про заборону укладати договори з відповідними категоріями учасників ринків фінансових послуг щодо зазначеного в рішенні виду (видів) фінансових послуг з можливістю подальшого зняття такої заборони.

Ця заборона не розповсюджується на виконання вже укладених договорів.

7.2. Анулювання (відкликання) ліцензії - це рішення директора департаменту Держфінпослуг про заборону здійснення особою вказаного в рішенні виду (видів) фінансових послуг без права подальшого поновлення дії такої ліцензії.

7.3. Рішення про зупинення (обмеження) дії ліцензії або її анулювання (відкликання) може бути прийняте виключно після невиконання особою раніше наданого розпорядження (припису).

У рішенні мають бути зазначені:

1) найменування особи;

2) місцезнаходження (місце проживання) особи;

3) зміст виявленого Держфінпослуг порушення;

4) норма законодавства, яку порушено;

5) посилання на дату і номер акта, в якому зафіксовано порушення;

6) посилання на раніше направлене розпорядження (припис) про усунення порушення;

7) дата та номер рішення;

8) посада та прізвище особи, яка його підписала;

9) відбиток печатки.

7.4. Рішення директора департаменту про зупинення (обмеження) дії ліцензії або її анулювання (відкликання), прийняте відповідно до його компетенції, має бути схваленим Комісією (Держфінпослуг) як колегіальним органом (далі - Комісія) протягом десяти робочих днів. У разі якщо таке рішення директора департаменту не буде схвалене Комісією у визначений строк, воно підлягає скасуванню директором департаменту.

( Пункт 7.4 розділу 7 в редакції Рішення Держфінпослуг N 54 (z0284-04) від 13.02.2004 )( Пункт 7.5 розділу 7 виключено на підставі Рішення Держфінпослуг N 54 (z0284-04) від 13.02.2004 )

7.5. Директор наглядового департаменту, відповідно до його компетенції, може прийняти рішення про поновлення дії ліцензії, якщо були усунені порушення, які стали підставою для обмеження або зупинення дії ліцензії. Таке рішення набирає чинності з дня його схвалення Комісією.

8. Відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації

8.1. Відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації - це захід впливу, який застосовується з метою попередження загрози невиконання зобов'язань фінансової установи перед її учасниками, клієнтами або третіми особами у разі неможливості (нездатності) вжити заходів, необхідних для уникнення такої загрози, з боку органів управління фінансової установи.

Держфінпослуг має право призначити тимчасову адміністрацію фінансової установи, діяльність якої ліцензується Держфінпослуг, у разі:

1) систематичних порушень фінансовою установою законних вимог Держфінпослуг;

2) якщо фінансова установа протягом 30 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань;

3) арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь керівників фінансової установи;

4) вчинення фінансовою установою дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів;

5) необгрунтованої відмови фінансової установи в наданні документів чи інформації, передбачених законом, уповноваженим особам Держфінпослуг;

6) наявності публічного конфлікту в керівництві фінансової установи;

7) наявності клопотання фінансової установи про призначення тимчасової адміністрації.

8.2. Тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення.

8.3. Рішення Комісії щодо застосування заходів впливу у вигляді призначення тимчасової адміністрації є виконавчим документом.

8.4. Функції тимчасової адміністрації виконують особи, які призначаються Держфінпослуг. Тимчасовим адміністратором може бути:

1) юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо тимчасової адміністрації фінансових установ, надання аудиторських, юридичних або консультаційних послуг з питань функціонування ринків фінансових послуг і має не менше трьох працівників із сертифікатом Уповноваженого органу на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи;

2) незалежний експерт (за договором);

3) службовець Держфінпослуг.

8.5. До участі в тимчасовій адміністрації допускаються лише особи, які мають сертифікат Держфінпослуг на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи, високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, економічну чи юридичну освіту та досвід, необхідний для виконання функцій тимчасового адміністратора.

8.6. Держфінпослуг має право в будь-який момент усунути тимчасового адміністратора від виконання обов'язків у разі невідповідності його діяльності вимогам, установленим Законом.

8.7. Тимчасовим адміністратором не може бути особа, яка:

1) є кредитором, пов'язаною особою або учасником фінансової установи;

2) має судимість, не погашену і не зняту у встановленому законом порядку, або є обвинуваченою в кримінальній справі;

3) не виконала своїх зобов'язань перед будь-якою фінансовою установою.

8.8. Тимчасовому адміністратору заборонено:

1) здійснювати діяльність за наявності конфлікту інтересів, за винятком випадків, коли про це повідомлено Держфінпослуг і вона дозволяє продовжити роботу;

2) приймати прямо або опосередковано будь-які послуги, подарунки та інші цінності від осіб, заінтересованих у здійсненні будь-яких дій, пов'язаних з призначенням тимчасової адміністрації;

3) використовувати або дозволяти використовувати майно, яке тимчасовий адміністратор має право контролювати, у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

4) приймати зобов'язання від імені Держфінпослуг без її письмового дозволу;

5) розголошувати службову інформацію, якщо це не пов'язано з виконанням функцій тимчасового адміністратора.

8.9. Рішення про відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації приймається Комісією у формі розпорядження за поданням директора відповідного департаменту.

8.10. У розпорядженні мають бути зазначені:

1) найменування особи;

2) місцезнаходження особи;

3) підстава застосування даного заходу впливу;

4) норма законодавства, яку порушено фінансовою установою;

5) прізвище, ім'я, по батькові керівника тимчасової адміністрації;

6) дата та номер розпорядження;

7) підпис Голови або виконуючого обов'язки Голови Комісії;

8) відбиток печатки.

9. Затвердження плану відновлення фінансової стабільності фінансової установи

9.1. Затвердження плану відновлення фінансової стабільності - це рішення директора департаменту про затвердження комплексу заходів, спрямованих на оздоровлення фінансового стану фінансової установи.

План відновлення фінансової стабільності повинен містити:

1) проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності фінансової установи, у тому числі аудиторської перевірки;

2) встановлення обмеження на вільне користування та розпорядження майном;

3) встановлення обов'язкового для виконання графіка здійснення розрахунків із споживачами фінансових послуг.

9.2. Рішення про проведення санації повинно містити:

1) найменування фінансової установи та її ідентифікаційний код;

2) місцезнаходження фінансової установи;

3) підставу застосування даного заходу впливу;

4) норму законодавства, яку порушено фінансовою установою;

5) призначення комплексної перевірки та визначення її строків;

6) вказівку про залучення спеціалістів, експертів та інших осіб;

7) вказівку про повну або часткову заборону користування майном;

9) затвердження графіка розрахунків із споживачами фінансових послуг;

10) дату та номер рішення;

11) прізвище та підпис директора департаменту.

10. Порушення питання про ліквідацію фінансової установи

10.1. Порушення питання про ліквідацію фінансової установи полягає у зверненні Держфінпослуг в передбачених законом випадках (у тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом) до суду з позовом про ліквідацію фінансової установи.

10.2. Порушення питання про ліквідацію фінансової установи може бути застосоване лише у разі систематичного порушення фінансовою установою норм законодавства, якщо інше не передбачено законом.