30 вересня 2007 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття прийняв постанову № 459 щодо збільшення мінімального розміру допомоги по безробіттю з 1 вересня 2007 року. Згідно з прийнятою постановою для окремих категорій застрахованих осіб та незастрахованих з числа військовослужбовців допомогу піднято з 205 грн. до 235 грн. Для незастрахованих осіб та застрахованих, які тривалий час не працювали, допомогу підвищено з 140 грн. до 160 грн.
Необхідно зазначити, що допомогу виплачують тільки тим особам, що одержали офіційний статус безробітного, а щоб одержати цей статус, потрібно звернутися в Державну службу зайнятості за місцем постійного проживання. Якщо протягом 7 днів служба не знаходить людині підходящу роботу, на 8-й день після реєстрації приймається рішення про присвоєння статусу безробітного. Усі виплати особам, що залишилися без роботи, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що набрав сили 1 січня 2001 року. Займається цим видом державного страхування Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Функції виконавче'!' дирекції цього Фонду покладені на органи Державної служби зайнятості.
Розмір і строки виплати допомоги залежать від тривалості стажу, зарплати на останньому місці роботи та інших факторів.
Страховий стаж — це термін, протягом якого особа була застрахована на випадок безробіття і під час якого вона чи її роботодавець платив страхові внески. До страхового стажу прирівнюється також трудовий, придбаний за час роботи на умовах трудового договору чи контракту до 2001 року (до введення в силу вищезгаданого закону). При призначенні допомоги враховується сумарний страховий стаж.
Особам, звільненим за пияцтво чи прогули, призначається мінімальна допомога.
Отже, умовно кажучи, перша категорія — застраховані особи, які протягом року до моменту настання безробіття працювали не менш 26 календарних тижнів і втратили місце по не залежним від них причинам: у зв'язку зі скороченням чисельності штату чи в результаті ліквідації підприємства.
У цю категорію входять і ті, хто звільнився за власним бажанням, але з поважної причини, такої як:
— переведення чоловіка чи дружини на роботу в іншу місцевість;
— неможливість проживання в даному районі за станом здоров'я (це повинно бути підтверджено відповідними довідками);
— догляд за дитиною до досягнення нею 6, 14 років чи за дитиною-інвалідом;
— догляд за дитиною-інвалідом до 16 років, інвалідом І групи, а також за пенсіонером, який за медичним висновком потребує постійного догляду;
— інші поважні причини, передбачені законодавством України.
Таким особам розмір допомоги по безробіттю встановлюють у відсотках від їхньої середньої зарплати (доходу) з урахуванням страхового стажу:
— до двох років — 50 відсотків середньої зарплати;
— від двох до шести років — 55 відсотків;
— від шести до десяти років — 60 відсотків;
— більш десяти років — 70 відсотків.
Допомога по безробіттю таким громадянам згодом зменшується: чим довше термін виплати, тим менше розмір допомоги:
— перші 90 календарних днів безробіття виплачують 100 відсотків допомоги;
— протягом наступних 90 календарних днів — 80 відсотків;
— надалі — 70 відсотків.
Причому такі особи мають право отримувати допомогу по безробіттю терміном 360 календарних днів протягом двох років.
Друга категорія — застраховані, які протягом року до моменту настання безробіття працювали не менше 26 календарних тижнів і звільнилися за власним бажанням без поважної причини. Допомогу по безробіттю їм призначають так само, як і в попередньому випадку, але виплата скорочується на 90 календарних днів. Тобто перші 90 календарних днів їм нічого не платять. А з 91-го дня вони починають одержувати допомогу — 80 відсотків від установленого розміру.
Відзначимо, що в двох вищенаведених випадках діє певне обмеження: розмір допомоги не може бути вище середньої зарплати, що склалася в галузях економіки відповідної області за попередній місяць.
Що стосується суми мінімальної допомоги, то саме для перших двох категорій безробітних з вересня вона була збільшена з 205 до 235 грн.
Третя категорія — застраховані особи, що пропрацювали протягом року до моменту присвоєння статусу безробітного
менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої перерви (більше шести місяців). Вони можуть розраховувати тільки на мінімальну допомогу. З 1 вересня для таких застрахованих осіб, а також для всіх незастрахованих вона збільшилася з 140 до 160 грн.
Період виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Людям передпенсійного віку (за два роки до настання права на пенсію) допомогу по безробіттю виплачують, але не довше 720 календарних днів.
Громадянам, що вперше шукають роботу (а це незастраховані), також виплачують допомогу по безробіттю в мінімальному розмірі — 160 грн. — протягом 180 календарних днів.
Четверта категорія — застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи «по статті», наприклад, за пияцтво, прогули, порушення трудової дисципліни. їм призначається мінімальна допомога: з вересня — 160 грн. І одержувати її такі громадяни зможуть тільки з 91-го дня від моменту присвоєння статусу безробітного.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 40 /2007