РОБОТА ЗА СУМІСНИЦТВОМ НА ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства фінансів України № 43 від 28.06.1993 р. затверджено Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій (далі — Положення).

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за місцем основної роботи не потрібно.

Не є сумісництвом робота, визначена спеціально затвердженим Переліком (додається).

Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров'я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.

Працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організіацію, повинен пред'явити власнику або уповноваженому ним органу паспорт.

При прийнятті на роботу, що потребує спеціальних знань, власник або уповноважений ним орган має право вимагати від працівника пред'явлення диплома або іншого документа про набуту освіту або професійну підготовку.

Керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, 'станов, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).

Трудові договори, укладені із зазначеними вище працівниками про роботу за сумісництвом до прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 р. «Про . роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», припиняються.

Оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу.

При встановленні сумісникам з погодинною оплатою праці нормованих завдань на основі технічно обґрунтованих норм оплата провадиться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт.

Одержана за роботу за сумісництвом заробітна плата при підрахунку середнього заробітку по основній роботі не враховується, крім випадків, окремо передбачених законодавством.

Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Оплата відпустки чи виплата компенсації за невикористану відпустку провадиться сумісникам відповідно до чинного законодавства.

Особам, які працюють за сумісництвом у районах, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надбавки до заробітної плати виплачуються в порядку та розмірах, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Звільнення з роботи за .сумісництвом провадиться на підставах, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв'язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги.

Запис у трудову книжку відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи.

Заробітна плата на всіх місцях роботи враховується при обчисленні середнього заробітку:

вчителям та викладачам, які працюють у декількох середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладах, прирівнених до них по оплаті праці працівників, а також педагогічним працівникам дошкільних виховних, позашкільних та інших навчально-виховних закладів (як в .одному, так і в декількох);

медичним і фармацевтичним працівникам лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних установ охорони здоров'я, аптек, установ соціального забезпечення, дитячих будинків, шкіл-інтернатів для дітей-сиріт, а також для дітей, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, дитячих дошкільних виховних закладів, медико-соціальної експертизи; сестрам милосердя товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця України.

Крім того, в середню заробітну плату зазначеним працівникам зараховується додаткова оплата за роботу, яка не є сумісництвом.

Висококваліфікованим спеціалістам народного господарства дозволяється за погодженням з власником або уповноваженим ним органом здійснювати педагогічну діяльність у вищих навчальних закладах та навчальних закладах (підрозділах) підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів за сумісництвом у робочий час до 4 годин на тиждень із збереженням за ними заробітної плати за місцем основної роботи.

Відповідальність за порушення порядку прийняття на роботу за сумісництвом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 р. та Положення покладається на власника або на уповноважений ним орг н державного підприємства, установи, організації, що приймає працівника на роботу за сумісництвом.

Згідно з п.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці -України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України № 58 від 29.07.1993 p., на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. Законодавством про працю встановлено, що робота за сумісництвом не може бути для працівника єдиною, оскільки вона завжди є другою (третьою і т. д.). Якщо працівник не має іншої роботи, ніж та, куди влаштовується за сумісництвом, то його потрібно приймати як на основну роботу.

Чинне законодавство окремо не регламентує роботу за сумісництвом на підприємствах недержавної форми власності. У цьому випадку діють загальні норми законодавства про працю.

Для укладення трудового договору за" сумісництвом працівник зобов'язаний подати відповідну заяву про прийняття на роботу і пред'явити паспорт.

Запис про роботу за сумісництвом за бажанням працівника заноситься дс-Чрудової книжки за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом.

Є певні обмеження на роботу за сумісництвом, які встановлюються законодавством, колективним договором або угодою сторін трудового договору.

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Оплата праці сумісників проводиться за фактично виконану роботу.

Додаток 
до Положення про умови 
роботи за сумісництвом 
працівників державних 
підприємств, установ, організацій

ПЕРЕЛІК робіт, які не є сумісництвом

Усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом:

1.  Літературна робота, в тому числі робота з редаї^ування, перекладу та рецензування окремих творів, яка оплачується з фонду авторського гонорару.

2.  Технічна, медична, бухгалтерська та інша експертиза з разовою оплатою праці.

3.  Педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік.

4.  Виконання обов'язків медичних консультантів установ охорони здоров'я в обсязі не більш як 12 годин на місяць з разовою оплатою праці.

5.  Керівництво аспірантами в науково-дослідних установах і вищих навчальних закладах науковців та висококваліфікованих спеціалістів, які не перебувають у штаті цих установ та учбових закладів, з оплатою їх праці в розрахунку 50 годин на рік за керівництво кожним аспірантом; завідування кафедрою висококваліфікованими спеціалістами, у тому числі тими, що займають керівні посади в навчальних закладах і науково-дослідних установах з оплатою в розрахунку 100 годин за навчальний рік.

6.  Проведення консультацій науковими працівниками науково-дослідних інститутів, викладачами вищих навчальних закладів та інститутів удосконалення лікарів, головними спеціалістами органів охорони здоров'я в лікувально-профілактичних установах в обсязі до 240 годин на рік з погодинною оплатою праці.

7.  Робота за договорами провідних наукових, науково-педагогічних і практичних працівників з короткострокового навчання кадрів на підприємствах і в організаціях.

8.  Робота без зайняття штатної посади на тому самому підприємстві, в установі, організації, виконання учителями середніх загальноосвітніх та викладачами професійних ьавчаль-но-освітніх, а також вищих навчальних закладів обов'язків із завідування кабінетами, лабораторіями і відділеннями, педагогічна робота керівних та інших працівників учбових закладів, керівництво предметними та цикловими комісіями, керівництво виробничим навчанням та практикою учнів і студентів, чергування медичних працівників понад місячну норму робочого часу і т. ін.

Робота учителів і викладачів середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-виховних закладів, а також вищих' навчальних закладів, прирівнених до них з оплати праці працівників, концертмейстерів і акомпаніаторів навчальних закладів із підготовки працівників мистецтв та музичних відділень (факультетів) інших вищих навчальних закладів, у тому самому навчальному закладі понад установлену норму учбового навантаження, педагогічна робота та керівництво гуртками в тому самому навчальному закладі, дошкільному виховному, позашкільному навчально-виховному закладі.

9.   Переписування нот, яке виконується за завданнями підприємств.

10.  Організація та проведення екскурсій на умовах погодинної або відрядної оплати праці, а також супроводження туристських груп у системі туристично-екскурсійних установ профспілок.

11.  Інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці з основної та іншої роботи не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи.

12.  Виконання обов'язків, за які установлено доплату до окладу (ставки) в процентах або у твердій грошовій сумі.

Виконання робіт, зазначених у п.п. 1, 9, 10, у робочий час не допускається.

Виконання робіт, зазначених у п. 8, здійснюється залежно від характеру робіт як в основний робочий час, так і за його межами.

Виконання робіт, зазначених у п.п. 2—7, допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати.

Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист

Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 48 /2007