Програма діяльності Кабінету Міністрів України
"Український прорив: для людей, а не політиків"
{ Програму затверджено Постановою КМ
N 14 ( 14-2008-п ) від 16.01.2008 }
Програма побудована на принципах утвердження об'єднувальної
національної ідеї, патріотизму, чесності та відкритості політичних
процесів, професіоналізму та ефективності у прийнятті рішень і
ґрунтується на положеннях Програми Президента України
Віктора Ющенка "10 кроків назустріч людям" та виборчих програм
блоків політичних партій, що утворили Коаліцію демократичних сил у
Верховній Раді України VI скликання.
Програма містить конкретні шляхи та механізм проведення
соціально-економічних і політичних реформ, реалізації культурних і
міжнародних ініціатив держави та є планом дій коаліційного Уряду
на період здійснення його повноважень.
I. ЛЮДИНА ТА ЇЇ РОЗВИТОК
Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості,
якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має
обов'язки перед суспільством. Цей принцип, визначений Конституцією
України ( 254к/96-ВР ), має стати основним під час визначення
стратегії гуманітарного розвитку України.
Гармонійний розвиток людини можливий за умови формування
громадянського суспільства, забезпечення рівних прав та
можливостей жінок і чоловіків, свободи віросповідання, свободи
слова, задоволення культурно-духовних потреб, високоякісної освіти
та науки, сучасної медицини, безпечного довкілля, реалізації права
на працю та гарантій соціального захисту.
1.1. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
Державна підтримка розвитку громадянського суспільства має
передбачати:
налагодження плідного діалогу між владою, неурядовими
організаціями та громадянами;
створення сприятливих умов для діяльності інститутів
громадянського суспільства;
вчасне і публічне реагування органів державної влади на
ініціативи і звернення громадськості;
приведення законодавства про неурядові організації у
відповідність з європейськими стандартами.
Для реалізації зазначених пріоритетів Уряд зобов'язується
вдосконалити нормативно-правову базу з питань діяльності
громадських організацій, що передбачає розроблення таких проектів
законодавчих актів:
Про внесення змін до Закону України "Про об'єднання громадян"
( 2460-12 ) (спрощення та здешевлення процедур створення і
реєстрації громадських організацій);
Про відкритість та прозорість діяльності органів державної
влади та органів місцевого самоврядування (нова редакція);
Про соціальні послуги (нова редакція; регламентація механізму
та умов надання послуг неприбутковими організаціями);
Про неприбуткові організації;
Про громадський контроль за діяльністю органів державної
влади та органів місцевого самоврядування;
Про внесення змін до Закону України "Про благодійництво та
благодійні організації" ( 531/97-ВР ) (спрощення та здешевлення
процедур реєстрації благодійних організацій, визначення
особливостей правового статусу благодійних фондів, ендавментів та
установ, волонтерів, спонсорів і меценатів).
Важливими чинниками формування громадянського суспільства
є забезпечення свободи слова та незалежності засобів масової
інформації. З цією метою Уряд зобов'язується забезпечити:
розвиток і захист національного інформаційного простору;
створення нормативно-правової бази з питань проведення
реформи національної інформаційної сфери, демонополізації та
роздержавлення засобів масової інформації; прозорість відносин,
пов'язаних з питанням власності у зазначеній сфері; формування
національної системи суспільного мовлення як однієї з форм
забезпечення демократії в Україні;
активізацію процесів інтеграції України до світового, зокрема
європейського інформаційного простору;
належний соціальний захист журналістів на практиці;
сприяння самоорганізації журналістського середовища;
удосконалення законодавства, що регулює договірні відносини
між власниками засобів масової інформації та трудовими
колективами, стосовно формування та здійснення редакційної
політики, а також оприлюднення відомостей про власників таких
засобів;
впровадження цифрового мовлення;
приведення законодавства в інформаційній сфері у
відповідність із стандартами Ради Європи, зокрема розроблення
проектів законів України щодо забезпечення права кожного на доступ
до інформації, обмеження впливу органів державної влади і органів
місцевого самоврядування на засоби масової інформації, про
соціальний захист журналістів, про ратифікацію Європейської
конвенції про транскордонне телебачення ( 994_444 ), розбудови
суспільного телебачення і радіомовлення.
1.2. ВИСОКОЯКІСНА ТА СУЧАСНА ОСВІТА
Діти дошкільного віку мають бути охоплені різними формами
дошкільної освіти. Ми стимулюватимемо створення нових дитячих
садків, у тому числі приватних. Дошкільна освіта забезпечить
кожній дитині володіння українською мовою і вивчення народних
традицій.
Держава забезпечує рівний доступ до високоякісної загальної
середньої освіти, що передбачає:
випереджальне підвищення заробітної плати працівників освіти;
надання цільової підтримки сільським школам, виконання у
повному обсязі державних програм "Вчитель" ( 379-2002-п ),
"Шкільний автобус" ( 31-2003-п ) та інших державних цільових
програм;
оптимізацію мережі загальноосвітніх навчальних закладів;
забезпечення до 2010 року оснащення комп'ютерною технікою
всіх загальноосвітніх навчальних закладів та їх підключення до
високошвидкісного Інтернету за широкополосною технологією;
розроблення сучасних навчальних програм та їх українознавче
наповнення;
оновлення навчально-методичного забезпечення навчальних
закладів;
створення умов для здобуття дітьми з обмеженими фізичними та
розумовими можливостями загальної середньої освіти, розроблення
навчальних програм для дітей, які на сьогодні з різних причин не
навчаються;
включення до навчальних програм такої складової, як
формування усвідомлення проблем дітей із фізичними обмеженнями та
соціальної інклюзивності;
удосконалення об'єктивної системи оцінювання знань школярів
за допомогою незалежних центрів тестування.
Реформування системи професійно-технічної освіти з метою
забезпечення економіки держави кваліфікованими кадрами передбачає:
формування та розміщення державного замовлення відповідно до
потреб економіки та регіональних ринків праці;
залучення роботодавців до участі у навчальному процесі;
удосконалення змісту навчання відповідно до вимог сучасного
виробництва;
державну підтримку освіти за гірничими спеціальностями;
інформатизацію та комп'ютеризацію професійно-технічних
навчальних закладів, їх підключення до Інтернету.
Реформування системи вищої освіти відбувається шляхом:
формування державного замовлення відповідно до потреб
суспільства та забезпечення його фінансування з державного
бюджету;
розширення автономії вищих навчальних закладів та
демократизації їх внутрішнього життя, в тому числі шляхом
підвищення ролі вчених та наукових рад, студентського
самоврядування, обмеження періоду перебування особи на посаді
ректора (не більш як два строки підряд);
адаптації системи української вищої школи до європейських
стандартів і вимог Болонського процесу із збереженням кращих
досягнень національної освіти, забезпечення сумісності навчальних
планів і програм вищих навчальних закладів як у межах України, так
і з іншими країнами Європи;
створення умов для міжнародного обміну студентами та
викладачами;
посилення державного контролю за якістю освітнього процесу,
позбавлення ліцензій вищих навчальних закладів, у яких зазначений
процес не відповідає встановленим стандартам;
забезпечення реалізації пріоритетного права на здобуття вищої
освіти за рахунок коштів державного бюджету обдарованими дітьми із
малозабезпечених сімей;
удосконалення законодавства щодо фінансування видатків,
пов'язаних із здобуттям освіти.
Держава забезпечує доступність здобуття високоякісної
позашкільної освіти шляхом:
збереження та розвитку мережі позашкільних навчальних
закладів, зокрема в районних центрах, селах і селищах;
формування системи виявлення, добору обдарованої молоді та
надання їй соціально-педагогічної підтримки.
Окремим напрямом освітньої та інформаційної політики має
стати подолання вузькорегіональних підходів до розв'язання
загальнодержавних проблем, формування і поширення на всій
території країни єдиної системи оцінювання та бачення стратегічних
напрямів розвитку держави та суспільства. Важливим завданням є,
зокрема, уніфікація підручників з гуманітарних дисциплін та
програм їх викладання в усіх освітніх закладах.
Необхідно забезпечити впровадження системи екологічної освіти
для всіх вікових та професійних категорій населення.
З метою виконання зазначених завдань Уряд зобов'язується,
зокрема, розробити законопроекти про внесення змін до Законів
України "Про освіту" ( 1060-12 ), "Про дошкільну освіту"
( 2628-14 ), "Про позашкільну освіту" ( 1841-14 ), "Про
професійно-технічну освіту" ( 103/98-ВР ) і "Про вищу освіту"
( 2984-14 ), проект Закону України "Про післядипломну освіту",
запровадити зовнішнє незалежне оцінювання якості знань усіх
випускників загальноосвітніх навчальних закладів (замість
випускних іспитів у таких закладах і вступних випробувань до вищих
навчальних закладів), а також учнів професійно-технічних
навчальних закладів, студентів вищих навчальних закладів
I-II рівня акредитації.
1.3. ЕФЕКТИВНА НАУКА
З метою підвищення ролі науки в розвитку сучасного
суспільства Уряд зобов'язується забезпечити:
перетворення провідних університетів на сучасні наукові
центри (зокрема шляхом утворення нових компактних наукових
підрозділів та інститутів з широким залученням студентів до
проведення наукових досліджень);
зближення академічної та університетської науки шляхом
утворення спільних наукових та освітніх підрозділів відповідно до
державної цільової програми;
оптимізацію співвідношення обсягів державного фінансування
фундаментальних і прикладних наукових досліджень та вдосконалення
механізму такого фінансування на основі державних пріоритетів і
висновків наукової та науково-технічної експертизи;
перехід до фінансування науково-технологічних розробок
переважно за результатами проведення відкритого конкурсу та
забезпечення фінансування відповідно до вимог Закону України "Про
наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 );
збільшення обсягу фінансування наукових досліджень відповідно
до європейських стандартів;
неперервність зв'язку в ланцюгу: фундаментальні дослідження -
прикладні дослідження - науково-технологічні розробки -
інноваційне виробництво;
самоврядність наукових установ та підрозділів, підвищення
ролі вчених рад, перехід до реальної виборності керівників
наукових установ та обмеження часу їх перебування на посаді (не
більш як два строки підряд), формування партнерської моделі
взаємовідносин між державою і науковим середовищем;
подальшу інтеграцію вітчизняних наукових установ у
міжнародний науковий процес шляхом активного залучення України до
виконання міжнародних наукових програм (зокрема програм
Європейського Союзу), спрощення механізму залучення вчених до
участі у виконанні зазначених програм та усунення бюрократичних
перешкод, посилення інформаційного забезпечення національних
наукових центрів;
підвищення соціального статусу наукового працівника;
запровадження системи грантової підтримки для талановитої
молоді на проведення наукових досліджень;
впровадження реального механізму захисту прав інтелектуальної
власності;
розроблення проектів Законів України "Про наукові асоціації
та товариства", "Про автономні (наукові) університети", а також
про внесення змін до Законів України "Про наукову і
науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), "Про спеціальний режим
інноваційної діяльності технологічних парків" ( 991-14 );
створення умов для активізації наукової та науково-технічної
діяльності у приватному секторі економіки;
концентрацію ресурсів для реалізації пріоритетів наукового,
науково-технічного та інноваційного розвитку.
1.4. КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА
Розвиток національного мовно-культурного простору - запорука
суспільної злагоди та порозуміння громадян України. Основою має
стати курс на примирення та єднання української нації, відродження
духовних цінностей Українського народу, захист і примноження його
культурних здобутків. Досягнення зазначених цілей - один з
основних обов'язків держави.
З метою створення цілісного національного мовно-культурного
простору, що ґрунтується на утвердженні української мови в усіх
сферах суспільного життя, та забезпечення наявності національного
культурного продукту на вітчизняному ринку в належному обсязі Уряд
зобов'язується:
розробити проект Закону України "Про культуру", передбачивши
визначення правових засад діяльності у сфері культури, механізм
регулювання суспільних відносин, пов'язаних із створенням,
використанням, поширенням і збереженням культурних цінностей;
розробити проекти Концепції державної мовної політики і нової
редакції Закону України "Про мови" ( 8312-11 ) відповідно до
конституційного положення про забезпечення повноцінного
функціонування державної мови на всій території України і в усіх
сферах суспільного життя, передбачивши водночас вільний розвиток
російської та інших мов національних меншин;
розробити проект Закону України "Про внесення змін до Закону
України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або
мов меншин" для приведення його у відповідність з метою та
об'єктом регулювання, визначеними Хартією;
забезпечити подальший розвиток телеканалу "Культура" та
включення його до "соціального пакета" кабельних телесистем.
Збереження та актуалізація національної культурної спадщини
повинні передбачати створення належної нормативно-правової бази та
відповідне матеріально-технічне забезпечення. Для досягнення
зазначеної мети Уряд зобов'язується:
розробити проекти Законів України "Про внесення змін до
Закону України "Про охорону культурної спадщини", "Про збереження
архітектурної та містобудівної спадщини" і "Про перелік об'єктів
архітектурної спадщини, які не підлягають приватизації";
здійснити комплекс заходів з удосконалення та розвитку
існуючої системи національних виставкових центрів і галерей;
здійснити заходи щодо будівництва першої черги
культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал";
забезпечити:
збільшення щонайменше удвічі обсягу видатків розвитку в
бюджетному фінансуванні музеїв, бібліотек та заповідників,
забезпечивши їх технічну модернізацію і поповнення фондів;
розвиток мереж бібліотек та музеїв відповідно до європейських
стандартів. З цією метою розробити проекти Законів України "Про
внесення змін до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну
справу" і "Про внесення змін до Закону України "Про музеї та
музейну справу", "Про архівну справу";
створити Державний реєстр національного культурного надбання
та Державний реєстр нерухомих пам'яток України;
виконати державні цільові програми розвитку архівної справи,
підготовки, виготовлення та поширення друкованої, електронної,
аудіовізуальної інформації про національні культурні цінності
українською та іншими мовами;
розробити та реалізувати Державну програму популяризації
національної культурної спадщини серед учнівської та студентської
молоді, Державну програму збереження та використання замків
України, Державну програму реставрації та розвитку національних
історико-культурних заповідників;
сприяти залученню благодійної допомоги, меценатських та
спонсорських коштів шляхом надання податкових пільг через
розроблення проектів Законів України "Про культуру", "Про
меценатство" та внесення відповідних змін до податкового
законодавства і Бюджетного кодексу України ( 2542-14 );
забезпечити подальший розвиток національних
історико-культурних заповідників "Софія Київська", "Гетьманська
столиця", "Херсонес Таврійський", "Чигирин", "Хортиця" як
пріоритетів у сфері охорони культурної спадщини.
З метою створення належних умов для функціонування провідних
національних закладів у сфері театрального, циркового та музичного
мистецтва, підготовки кваліфікованих кадрів для театру, кіно,
телебачення та циркового мистецтва Уряд вживатиме заходів до:
закінчення робіт з реконструкції приміщень Національного
академічного українського драматичного театру імені Марії
Заньковецької у м. Львові;
закінчення будівництва навчального корпусу Київського
національного університету театру, кіно і телебачення
імені І.К. Карпенка-Карого;
зміцнення матеріально-технічної бази обласних
театрально-видовищних та концертних закладів і підприємств
(театрів, філармоній, концертних залів) разом з місцевими органами
виконавчої влади;
проведення ремонту приміщень державних циркових підприємств,
зміцнення їх матеріально-технічної бази.
Державний захист національної культурної індустрії повинен
спрямовуватися насамперед на підтримку вітчизняного книговидання,
кінематографу та анімації. Для досягнення зазначеної мети Уряд
зобов'язується:
сприяти формуванню попиту на національний культурний продукт;
створити систему стимулювання виробництва і розповсюдження
національного культурного продукту у сфері кінематографу,
книговидання, аудіо- та відеорекордингу, мас-медійних, ігрових і
мультимедійних програм, а також концертно-видовищної та
виставкової діяльності, індустрії туризму, розваг, дозвілля і
моди, а також систему державних грантів видавництвам для
фінансової підтримки україномовних проектів;
забезпечити виконання Указу Президента України від 21 березня
2006 р. N 243 ( 243/2006 ) "Про деякі заходи з розвитку
книговидавничої справи в Україні";
забезпечити відновлення мережі книгорозповсюдження, у тому
числі відкриття книгарень у кожному місті та районному центрі;
розробити проект Закону України "Про внесення змін до деяких
законів України в частині створення умов для розвитку вітчизняного
кінематографу";
створити умови для розвитку вітчизняного кіновиробництва.
Розбудова партнерських відносин держави та релігійних
організацій має на меті сприяння суспільно важливій діяльності
релігійних інституцій, убезпечення українського суспільства від
розпалювання міжконфесійної ворожнечі. Для досягнення цієї мети
Уряд зобов'язується:
упровадити ефективний правовий механізм регламентації
суспільно-релігійних та державно-церковних відносин;
розробити проект нової редакції Закону України "Про свободу
совісті та релігійні організації" ( 987-12 );
удосконалити порядок повернення релігійним громадам
церковного майна.
Інтеграція української культури у світові культурні процеси
полегшить доступ українців до надбань світової культури та дасть
можливість гідно представляти національну культуру на міжнародному
рівні. Для досягнення цієї мети Уряд зобов'язується:
створити систему державної підтримки для видавництв, які
реалізують проекти з перекладу творів, що належать до світової
літературної та наукової класики, на українську мову;
забезпечити участь у програмах двостороннього культурного
співробітництва з іноземними державами, культурних програмах, що
виконуються міжнародними організаціями;
сприяти участі українських митців у провідних світових
мистецьких форумах та організації міжнародних культурних заходів в
Україні;
забезпечити діяльність українських культурно-інформаційних
центрів у складі закордонних дипломатичних представництв;
розвивати співпрацю з українськими громадами і організаціями
(товариствами українців) за кордоном.
Уряд підтримуватиме формування державної політики у сфері
культури за такими напрямами:
розроблення та затвердження Концепції державної політики у
сфері культури на 2008-2012 роки, забезпечення розроблення
проектів відповідних регіональних програм;
розроблення і впровадження державних соціальних стандартів з
надання населенню послуг у сфері культури, що гарантуються
державою, а також їх фінансового забезпечення в розрахунку на
одного жителя;
створення умов, зокрема шляхом бюджетного фінансування, для
здійснення функцій закладами, установами та організаціями культури
щодо розроблення, підтримання і виконання цільових
культурно-мистецьких програм та проектів, а саме:
формування та здійснення видатків державного і місцевих
бюджетів у сфері культури переважно на основі програмно-цільового
методу;
застосування процедури проведення відкритого конкурсу на
визначення виконавців державних культурно-мистецьких програм і
проектів;
збільшення питомої частки бюджету розвитку в загальних
видатках бюджетів на культуру та мистецтво;
упровадження механізму бюджетних дотацій для реалізації
культурно-мистецьких проектів закладами, установами та
організаціями культури, що залучили кошти у рамках благодійної
допомоги, кошти спонсорів та меценатів для реалізації таких
проектів (механізм доповнювальних грантів);
надання державної підтримки у залученні коштів благодійної
допомоги, коштів спонсорів та меценатів для реалізації проектів у
сфері культури та мистецтва, в тому числі шляхом податкового,
митного та інших видів регулювання, із створенням системи
державного визнання і відзначення благодійників, меценатів та
спонсорів.
З метою ефективного використання унікального культурного
потенціалу України, піднесення її іміджу в світі Уряд сприятиме
розвитку туристично-курортної сфери, створенню
конкурентоспроможного вітчизняного туристичного продукту.
ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
З метою забезпечення консолідації та розвитку українського
суспільства, підвищення рівня його історичної свідомості та
культури, утвердження власної ідентичності, відновлення та
збереження національної пам'яті Уряд зобов'язується:
вжити заходів до поширення інформації про причини та наслідки
Голодомору 1932-1933 років, увічнення пам'яті його жертв;
забезпечити діяльність Українського інституту національної
пам'яті;
розробити проект Загальнодержавної національно-культурної
програми дослідження Голодомору 1932-1933 років в Україні та
увічнення пам'яті його жертв на період до 2012 року, забезпечити
її виконання;
вжити заходів до спорудження у м. Києві Меморіалу пам'яті
жертв голодоморів в Україні;
забезпечити виконання Плану заходів на 2007-2008 роки у
зв'язку із 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні;
забезпечити спорудження Меморіального комплексу пам'яті жертв
Батуринської трагедії;
розробити проект Закону України "Про правовий статус етнічних
українців, примусово виселених з території Польщі у 1944-1946,
1948 та 1951 роках";
здійснити заходи з ушанування пам'яті видатних діячів
українського визвольного руху XX століття.
1.5. ВИСОКОЯКІСНА І ДОСТУПНА ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
Пріоритетами у діяльності органів виконавчої влади на всіх
рівнях мають стати забезпечення високоякісної і доступної медичної
допомоги з орієнтацією системи охорони здоров'я на попередження
захворювань, безпечного і сприятливого для здоров'я середовища
життєдіяльності людини (умов праці, проживання, навчання,
відпочинку, харчування), здоровий спосіб життя населення і
покращення демографічної ситуації.
Уряд бере на себе зобов'язання щодо:
належного фінансування галузі з визначенням механізму
соціального захисту медичних працівників;
структурної реорганізації системи медичного забезпечення з
першочерговим розвитком первинної медико-санітарної допомоги на
засадах загальної (сімейної) лікарської практики;
розроблення законопроекту стосовно запровадження
загальнообов'язкового державного медичного страхування із
забезпеченням належної якості гарантованих державою безоплатних
медичних послуг;
заохочення громадян до добровільного страхування здоров'я;
зниження рівня дитячої та материнської смертності;
розроблення та затвердження Державної програми "Здорова
дитина" на 2008-2012 роки;
удосконалення системи профілактичного медичного огляду на
засадах цільової диспансеризації населення;
розвитку сільської медицини шляхом запровадження програми
"Сільський лікар", яка передбачатиме створення/відновлення
сільських амбулаторій і фельдшерсько-акушерських пунктів та їх
оснащення медичною технікою;
забезпечення у повному обсязі закладів охорони здоров'я в
сільській місцевості відповідними автотранспортними засобами;
створення нормативно-правової бази з питань діяльності
інституту сімейного лікаря із забезпеченням протягом п'яти років
обслуговування кожної родини сімейним лікарем;
запровадження дієвого механізму здійснення державного
контролю за виробництвом, імпортом, реалізацією та рекламою
фармацевтичної продукції, а також за якістю лікарських засобів і
виробів медичного призначення у процесі їх виробництва та ввезення
на територію України, підвищення конкурентоспроможності
вітчизняної фармацевтичної продукції;
розроблення та затвердження Програми боротьби з
розповсюдженням фальсифікованих лікарських засобів на
2009-2012 роки;
запровадження ефективних економічних механізмів європейського
зразка для зниження рівня споживання алкогольних напоїв і
тютюнових виробів, обмеження подальшого поширення азартних ігор;
переходу до розподілу коштів за принципом оплати наданих
послуг, а не за принципом утримання медичних закладів;
підвищення ефективності використання ресурсів системи охорони
здоров'я;
ліквідації перешкод у розвитку конкуренції між
постачальниками послуг з охорони здоров'я незалежно від форми
власності, а також запровадження принципу контрактних відносин між
замовником послуг (державою) та їх постачальниками (закладами
охорони здоров'я різних форм власності);
проведення раціональної фармацевтичної політики;
розроблення Концепції управління якістю медичної допомоги, що
надається населенню, на 2008-2012 роки;
утворення:
в місцевих органах виконавчої влади відділів (управлінь)
охорони здоров'я та формування громадських рад з питань охорони
здоров'я;
національних центрів (Національного онкологічного центру,
Національного центру охорони здоров'я матері та дитини,
Національного центру боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом та
наркоманією, Національного центру боротьби з туберкульозом,
Національного центру кардіології і кардіохірургії, зокрема
дитячої), які відповідатимуть за розроблення та супроводження
відповідних національних програм;
відновлення роботи Українського центру здоров'я;
формування мережі регіональних центрів боротьби з
туберкульозом, забезпечення належного функціонування системи
санаторно-реабілітаційних закладів з використанням природних
властивостей Криму, карпатських лісів, інших регіонів України;
відкриття Всеукраїнського центру охорони здоров'я матері та
дитини (Дитячої лікарні майбутнього);
розроблення єдиної програми підготовки фахівців з питань
профілактики наркоманії та ВІЛ/СНІДу, затвердження національних
показників моніторингу та оцінки профілактики наркоманії і
ВІЛ/СНІДу;
розроблення проекту Загальнодержавної програми боротьби з
ВІЛ-інфекцією/СНІДом на 2009-2013 роки;
розроблення і виконання плану заходів з профілактики серед
населення захворювань, пов'язаних з йодним дефіцитом;
залучення інвестицій у сферу охорони здоров'я та сприяння
створенню умов для розширення приватної медичної практики;
удосконалення механізму організації роботи Державної
санітарно-епідеміологічної служби шляхом гармонізації вітчизняного
законодавства із законодавством ЄС відповідно до вимог СОТ;
проведення ефективної кадрової політики і визначення
обґрунтованої потреби держави в підготовці спеціалістів відповідно
до європейських стандартів;
формування мережі університетських клінік, що сприятиме
підвищенню рівня практичної підготовки лікарів (провізорів),
покращенню якості надання медичної допомоги населенню;
проведення аналізу стану виконання Міжгалузевої комплексної
програми "Здоров'я нації" на 2002-2011 роки ( 14-2002-п ) для її
вдосконалення, моніторингу та оцінки результатів на основі чітких
індикаторів;
запровадження державного замовлення на проведення наукових
досліджень у сфері охорони здоров'я для визначення основних
чинників впливу на здоров'я населення.
З метою забезпечення реформування системи охорони здоров'я
Уряд бере на себе зобов'язання:
привести законодавство України з питань охорони здоров'я у
відповідність із законодавством ЄС;
розробити проекти законів щодо внесення змін до Основ
законодавства України про охорону здоров'я ( 2801-12 ), Бюджетного
кодексу України ( 2542-14 );
розробити проекти Законів України:
Про організацію медичної допомоги та заклади охорони
здоров'я;
Про колегію лікарів України;
Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне
страхування;
Про ратифікацію Конвенції 102 Міжнародної Організації Праці
про мінімальні норми соціального забезпечення ( 993_011 );
Про ратифікацію Конвенції 130 Міжнародної Організації Праці
про медичну допомогу та допомогу у випадку хвороби ( 993_184 );
Про ратифікацію Європейського кодексу соціального
забезпечення ( 994_329 );
Про вироби медичного призначення;
Про програму розвитку первинної медико-санітарної допомоги;
розробити проекти законів щодо визначення механізму захисту
прав пацієнтів, зокрема права на інформацію про методи їх
лікування;
забезпечити подальший розвиток державної служби медицини
катастроф та підвищити рівень її готовності до ліквідації
медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій;
сприяти збереженню та відновленню здоров'я громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
забезпечити здійснення заходів з профілактики травматизму
невиробничого характеру.
1.6. ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ
У сфері фізичної культури і спорту Уряд бере на себе
зобов'язання:
виконати Державну програму розвитку фізичної культури і
спорту на 2007-2011 роки ( 1594-2006-п );
забезпечити доступність всіх верств населення до занять
масовим спортом шляхом розвитку інфраструктури і організації
фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи за місцем
навчання, роботи, проживання та відпочинку громадян;
удосконалити систему дитячо-юнацького та резервного спорту,
забезпечити належний рівень її матеріально-технічного
забезпечення;
підвищити ефективність добору та централізованої підготовки
спортсменів національних збірних команд відповідно до міжнародних
стандартів, сформувати мережу національних, регіональних та інших
центрів олімпійської підготовки, сприяти розвиткові олімпійського
руху;
створювати належні умови для фізкультурно-спортивної
реабілітації інвалідів, розвитку паралімпійського та
дефлімпійського руху;
забезпечити розвиток мережі спортивних шкіл і клубів;
надавати всебічну допомогу всеукраїнським громадським
організаціям фізкультурно-спортивного спрямування;
розробити та забезпечити неухильне дотримання нормативів
забезпеченості населення спортивними спорудами;
розробити типові проекти спортивних комплексів,
фітнес-центрів, плавальних басейнів, льодових та інших спортивних
майданчиків; організувати виробництво модульних спортивних споруд
для занять масовим спортом;
запровадити механізм надання на конкурсних засадах за рахунок
коштів державного бюджету грантів для проведення науково-дослідних
робіт з актуальних питань розвитку фізичної культури і спорту;
збільшити обсяг видатків з бюджетів усіх рівнів та
позабюджетного фінансування у сфері фізичної культури і спорту;
розробити проект нової редакції Закону України "Про фізичну
культуру і спорт" ( 3808-12 );
забезпечити підготовку та участь спортсменів України в
Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських іграх, Всесвітніх
універсіадах, чемпіонатах світу та Європи;
забезпечити підготовку та проведення в Україні на належному
рівні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу
шляхом створення необхідних правових, соціальних, економічних та
організаційних умов, зокрема за рахунок залучення інвестицій у
будівництво об'єктів спортивної, транспортної та соціальної
інфраструктури, підготовки фахівців з питань організації та
проведення міжнародних спортивних заходів, формування у
суспільстві духу національної єдності та позитивного ставлення до
чемпіонату як до події національного значення.
1.7. ЧИСТЕ ТА БЕЗПЕЧНЕ ДОВКІЛЛЯ
На сьогодні необхідно вдосконалити національнуе кологічну
політику з метою забезпечення сталого розвитку, гармонізації
економіки та довкілля, що дозволить ефективно реалізувати захист
конституційного права громадян на безпечне навколишнє середовище.
Для цього Уряд зобов'язується:
удосконалити контроль за дотриманням екологічних нормативів
та посилити відповідальність за їх порушення;
гармонізувати вітчизняні технічні та екологічні стандарти з
міжнародними, зокрема європейськими, стандартами і нормами,
запровадити екологічне маркування вітчизняних товарів і товарів,
які ввозяться на територію України;
розробити проект Загальнодержавної програми поводження з
небезпечними відходами;
сформувати національну та регіональну систему екологічного
страхування і систему екологічного менеджменту та аудиту з метою
акумулювання коштів для екологічної санації території;
підвищити рівень захисту населення від наслідків природних і
техногенних аварій та катастроф шляхом удосконалення механізму
функціонування єдиної державної системи запобігання виникненню
надзвичайних ситуацій і реагування на них, для чого:
забезпечити технічне переоснащення органів та підрозділів
цивільного захисту;
утворити державну диспетчерську службу екстреної допомоги
населенню європейського зразка за єдиним телефонним номером - 112;
запровадити державну експертизу стану техногенної безпеки
об'єктів соціального та виробничого призначення;
створити автоматизовану систему контролю за станом
техногенної безпеки потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів
підвищеної небезпеки;
забезпечити підготовку пропозицій щодо внесення змін до
Загальнодержавної програми "Питна вода" ( 2455-15 ), звернувши,
зокрема, особливу увагу на поетапне приведення стандартів якості
питної води у відповідність з вимогами ЄС;
залучити громадськість до проведення перевірки ефективності
здійснення заходів щодо розвитку системи екологічної безпеки;
розробити Загальнодержавну програму зняття з експлуатації
Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно
безпечну систему;
здійснювати системні заходи з метою зняття Чорнобильської АЕС
з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно
безпечну систему, у тому числі забезпечити проектування і
будівництво нового безпечного конфайнмента об'єкта "Укриття" та
сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2) Чорнобильської
АЕС у строки, передбачені відповідними контрактами на спорудження
цих об'єктів;
забезпечити виконання Загальнодержавної програми подолання
наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки ( 3522-15 );
активізувати роботу з реалізації політики у сфері збереження
і захисту природної спадщини, започаткувати процес відновлення
природних ландшафтів;
забезпечити розроблення та впровадження новітніх наукових,
екологічно безпечних технологій виробництва (ресурсо- та
енергозберігаючих, маловідходних і безвідходних);
зупинити нищення парків та скверів у містах;
сформувати єдину систему контролю за дотриманням вимог
законодавства про охорону навколишнього природного середовища,
виключивши дублювання функцій контролю різними органами виконавчої
влади;
удосконалити систему інтегрованого екологічного управління
шляхом урахування екологічної складової у програмах розвитку
різних секторів економіки;
створити нормативно-правову базу для ефективного застосування
механізмів Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про
зміну клімату ( 995_801 ).
Уряд дбатиме про забезпечення на належному рівні промислової
безпеки, державного нагляду та експертної діяльностіу сфері
виробництва, для чого:
проводитиме ефективний державний нагляд за станом промислової
безпеки, охорони праці та безпечного поводження з вибуховими
матеріалами, державний гірничий нагляд;
посилить заходи із запобігання нещасним випадкам, професійним
захворюванням і аваріям на виробництві, зниження рівня ризику їх
виникнення, зокрема шляхом розроблення та виконання
загальнодержавної, галузевих і регіональних програм поліпшення
стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
запровадить новітні методи управління охороною праці та
економічного стимулювання суб'єктів господарювання до створення
належних умов праці.
1.8. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Змістом соціальної політики повинна стати докорінна зміна
системи соціального захисту населення, спрямована на безумовну
реалізацію гарантованих Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами
України прав людини у цій сфері. Соціальні стандарти повинні
відповідати потребам гідного життя людини та гарантуватися
державою для кожного громадянина незалежно від місця його
проживання.
Необхідно забезпечити вдосконалення Єдиного державного
автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, і
поступовий перехід до адресного надання пільг у грошовій формі.
Перелік категорій отримувачів пільг за професійною ознакою повинен
бути скорочений за умови, що цей процес супроводжуватиметься
адекватним підвищенням доходів населення.
Соціальна політика держави повинна бути чесною. Слід
припинити практику розроблення проектів законів, які встановлюють
пільги чи соціальні виплати, не забезпечені можливостями
державного бюджету.
Система соціального страхування повинна бути реформована,
зокрема шляхом прийняття Закону України "Про систему збору та
обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування", перерозподілу в подальшому єдиного
соціального внеску між роботодавцями та найманими працівниками,
поступове зниження навантаження на фонд оплати праці, зменшення
кількості фондів соціального страхування, відмови від витрачання
коштів для здійснення виплат нестрахового характеру.
З метою поліпшення соціального захисту дітей, розв'язання
проблем дитячої бездоглядності і безпритульності, створення умов
для здорового розвитку дітей, реалізації їх прав та досягнення
конкретних результатів у зазначеній сфері Уряд бере на себе
зобов'язання:
посилити відповідальність органів виконавчої влади за надання
адресної допомоги сім'ям з дітьми, кризове становище яких зумовлює
влаштування дітей до відповідного закладу;
розробити законопроект щодо внесення змін до Сімейного
кодексу України ( 2947-14 ) в частині захисту права дитини на
виховання у сім'ї, забезпечення реалізації її права знати своїх
батьків та бути ними доглянутою, захисту права дитини на виховання
у біологічній сім'ї (профілактика відмови батьків від
новонародженої дитини);
сприяти прийняттю Закону України "Про приєднання України до
Конвенції про захист дітей та співробітництво в галузі
міждержавного усиновлення";
активізувати перевірку діяльності дитячих закладів незалежно
від підпорядкування та форми власності (зокрема медичних,
лікувальних, позашкільних, дошкільних, соціального захисту,
культури та мистецтв, оздоровчих) з метою визначення їх
спроможності виконувати функції з обслуговування дітей;
забезпечити доступність закладів соціальної інфраструктури,
культури, освіти та спеціальних закладів, які надають соціальні
послуги дітям-інвалідам;
розробити систему надання соціальної та матеріальної
підтримки сім'ям, які всиновлюють дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування;
збільшити до двох розмірів прожиткового мінімуму обсяг виплат
сім'ям, які виховують дітей, що перебувають під опікою, і до
чотирьох розмірів прожиткового мінімумів - сім'ям, які виховують
дітей-інвалідів, що перебувають під опікою;
підвищити рівень надання державної підтримки для забезпечення
розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування;
розробити законопроект щодо визначення механізму реалізації
батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу права на
відпустку та пенсійне забезпечення;
передбачити під час підготовки проектів Закону про Державний
бюджет України на відповідний рік видатки з утримання дітей-сиріт
та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх
числа незалежно від форми влаштування таких дітей в обсязі не
менше двократного розміру прожиткового мінімуму за принципом
"гроші ходять за дитиною";
забезпечити розроблення Програми реформування системи
інтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, передбачивши створення нового типу
закладів для таких дітей, наближених до сімейних форм виховання та
з навчанням у загальноосвітніх школах (протягом трьох років
реорганізувати третину існуючих шкіл-інтернатів та дитячих
будинків у заклади нового типу; за рахунок розвитку прийомних
сімей та дитячих будинків сімейного типу, повернення дітей до
біологічних сімей, які пройшли процес соціальної реабілітації,
суттєво зменшити потребу дітей в інтернатному вихованні);
запровадити позачергове надання соціального житла сім'ям та
одиноким батькам, які мають п'ятьох і більше дітей, а також у разі
народження одночасно трьох і більше дітей;
запровадити пільгові умови вступу та звільнення від оплати за
навчання у державних вищих навчальних закладах дітей із сімей, які
мають п'ятьох і більше дітей;
сприяти розвитку дитячих будинків сімейного типу та забороні
продажу дошкільних закладів;
забезпечити соціальний патронат випускників інтернатних
закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування, з метою їх соціальної адаптації;
реорганізувати притулки для неповнолітніх у центри
соціально-психологічної реабілітації дітей, передбачивши
фінансування таких центрів з державного бюджету.
Одним з пріоритетів сімейної та демографічної політики має
стати подолання демографічної кризи, досягнення сталого
демографічного розвитку, докорінна якісна зміна ціннісних
орієнтирів, створення умов для утвердження в суспільстві духовно і
фізично здорової, матеріально забезпеченої, соціально
благополучної сім'ї.
З цією метою Уряд бере на себе зобов'язання забезпечити:
реалізацію Стратегії демографічного розвитку ( 879-2006-п )
та запровадження механізму проведення соціально-демографічної
експертизи проектів програм економічного і соціального розвитку
України;
підвищення розміру допомоги при народженні першої дитини до
12240 гривень; законодавче запровадження допомоги при народженні
другої дитини - 25000, третьої і наступних - 50000 гривень;
збільшення розміру допомоги на дітей багатодітним сім'ям до
50 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого для
дітей відповідного віку;
соціальний та правовий захист материнства і батьківства;
запровадження механізму підвищення престижу сім'ї у
суспільстві, в тому числі надання економічної підтримки сім'ї з
використанням засобів податкової та кредитної політики;