Сімейним «кодексом України і постановою Кабінету Міністрів України № 1377 від 28.08.2003 р. (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1213 від 10.,10.2007 р.) визначено, що усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю дитини на правах дочки чи сина, здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини проводиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. Дитина, тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних найкращих інтересах не може залишитися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надається державою.
Одним із проявів державного піклування про таку дитину є можливість її усиновлення.
Розгляд заяви про усиновлення віднесено до компетенції суду. Справа про усиновлення розглядається судом колегіально у складі одного судді та двох народних засідателів.
Усиновленою може бути дитина до досягнення нею повноліття, а у виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування.
Дитина, покинута в пологовому будинку, яку відмовилися забрати батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку.
Дитина, яку було підкинуто чи знайдено, може бути усиновлена по збігові двох місяців з часу її знайдення. Важкий емоційно-психологічний післяпологовий стан жінки легко можуть використати заінтересовані особи. З цих міркувань усиновлення дитини безпосередньо після її народження неможливе.
Два місяці є часом очікування на батьків та інших родичів. Тисячі сиріт в Україні мають юридичні підстави для усиновлення.
Усиновлювачами можуть бути:
1. Повнолітня дієздатна особа, старша за усиновлювану дитину не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої\особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років.
2. Подружжя. Усиновлювачами не можуть бути:
1. Особи однієї статі.
2. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою. Якщо вони проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
3. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі.
4. Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі.
Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
5. Особи, обмежені у дієздатності.
6. Особи, визнані недієздатними.
7. Особи, позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені.
8. Особи, які були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини.
9. Особи, які перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері.
10. Особи, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами.
11. Особи, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу).
12. Особи, які страждають на хвороби, перелік яких затверджено Міністерством охорони здоров'я України.
13. Інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту саму дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:
а) в сім'ї якого виховується дитина;
б) який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
в) який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;
г) який є родичем дитини.
Переважне право на усиновлення дитини має подружжя.
Якщо в дитини є батьки, то усиновлення здійснюється за вільною згодою її батьків, і письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом, але остаточно вирішує це питання суд.
Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо дитина досягла такого віку та рівня розвитку, що може цю згоду висловити. До компетенції суду належить вибір засобів, які засвідчили б згоду дитини на усиновлення.
Усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони:
невідомі;
визнані безвісно відсутніми;
визнані недієздатними;
позбавлені батьківських прав щодо усиновлюваної дитини, якщо судом буде встановлено, що батьки, не проживаючи з дитиною понад 6 місяців без поважних причин, не проявляють до неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її.
На усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого члена подружжя, засвідчена нотаріально, і без згоди другого члена подружжя усиновлення може бути проведено, якщо він визнаний безвісно відсутнім, недієздатним.
На усиновлення дитини, яка не має батьків і перебуває у закладі охорони здоров'я або навчальному закладі, потрібна письмова згода цього закладу. Така згода непотрібна, якщо суд встановить, що усиновлення дитини відповідає її інтересам. На усиновлення дитини, над якою встановлено опіку або піклування, потрібна письмова згода опікуна або піклувальника, а якщо вони не дали згоди, то вона може бути надана органом опіки та піклування.
Усиновлення може бути проведено без згоди опікуна, піклувальника або органу опіки та піклування, якщо суд встановить, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.
Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішення суду про усиновлення.
Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини.
Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір'ю, батьком потрібна згода дитини.
Якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини, і за заявою усиновлювачів може бути змінене ім'я дитини.'Для такої зміни потрібна згода дитини. Про зміни суд зазначає у рішенні про усиновлення.
Усиновлена дитина зберігає права на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вона мала до усиновлення. 1L Орган опіки та піклування здійснює нагляд за дотриманням прав дітей, які усиновлені і проживають в Україні, до досягнення ними повноліття.
Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою до служби у справах дітей за місцем свого проживання.
До заяви додаються такі документи:
1. Довідка про заробітну плату або копія декларації про доходи, засвідчена в установленому порядку.
2. Копія свідоцтва про шлюб, якщо заявники перебувають у шлюбі.
3. Висновок про стан здоров'я кожного заявника.
4. Нотаріально засвідчена письмова згода на усиновлення другого з подружжя (у разі усиновлення дитини одним з подружжя).
5. Довідка про наявність чи відсутність судимості, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання.
6. Документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після отримання від громадян України заяви про бажання усиновити дитину складає акт про обстеження їх житлово-побутових умов, розглядає питання про можливість усиновлення дитини і готує відповідний висновок. У разі прийняття позитивного рішення служба у справах дітей ставить на облік цих громадян як кандидатів в усиновлювачі.
Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини протягом 20 робочих днів розглядає заяви громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, перевіряє документи, що додаються до них, на відповідність вимогам чинного законодавства і у разі прийняття позитивного рішення бере заявників на облік із занесенням даних про них до книги обліку кандидатів в усиновлювачі.
Для ознайомлення з інформацією, що міститься у централізованому банку даних дітей, які можуть бути усиновлені, Державний департамент надсилає кандидатам в усиновлювачі письмове запрошення відповідно до затвердженого ним графіку.
Інформацію про дитину надає кандидатам в усиновлювачі Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини після надходження від служби у справах дітей письмового підтвердження, складеного за поданням керівництва закладу, де проживає дитина, в якому зазначається статус дитини на день надання інформації, і для організації знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидатам в усиновлювачі видається направлення до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого комітету міської районної у місті ради.
Строк дії направлення — десять робочих днів після його видачі.
Знайомство з дитиною відбувається у присутності працівників закладу та служби у справах дітей за місцем проживання дитини, і у разі невстановлення кандидатом в усиновлювачі контакту -з дитиною районна держадміністрація, виконавчий комітет міської, районної ради у триденний строк письмово повідомляє про це орган, який видав направлення, із зазначенням причин невстановлення контакту, а кандидат, який не встановив контакту з дитиною, повертає документи, які були йому видані з направленням для ознайомлення з особовою справою дитини.
Якщо контакт з дитиною встановлений, кандидати звертаються до служби у справах дітей за місцем проживання дитини із заявою про бажання усиновити, а служба у справах дітей за місцем проживання дитини протягом 10 робочих днів готує висновок про усиновлення дитини для подання до суду.
Усиновлення дітей проводиться на підставі рішення суду, і після рішення суду усиновлювач зобов'язаний особисто забрати дитину з місця її проживання після пред'явлення копії рішення суду про усиновлення у присутності представника служби у справах дітей.
26 тисяч сиріт в Україні за повідомленням Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини чекають на усиновлення.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 5/2008