ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного

департаменту ветеринарної 

медицини 

21.11.2002 N 66 

( z0927-02 ) 

Зареєстровано в Міністерстві 

юстиції України 

28 листопада 2002 р. 

за N 928/7216 

1. Управління ветеринарної медицини в містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є територіальними органами Державного департаменту ветеринарної медицини, утвореними відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12) .

2. Управління у своїй діяльності керуються Конституцією (254к/96-ВР) та іншими законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики України, Державного департаменту ветеринарної медицини та цим Положенням.

3. Управлінням підпорядковуються:

об'єднання ветеринарної медицини;

міські державні лікарні ветеринарної медицини;

міські державні лабораторії ветеринарної медицини;

підрозділ ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів МВС України (функціонально);

ветеринарно-санітарний загін;

інші державні установи ветеринарної медицини на території міста.

4. Основними завданнями Управлінь є розроблення та реалізація заходів щодо:

охорони території міст від занесення з території інших держав, регіонів, областей, районів або з карантинної зони збудників заразних, у тому числі інфекційних хвороб тварин, а також недопущення їх розповсюдження за межі території міст або карантинних зон;

профілактики, діагностики інфекційних, інвазійних, незаразних хвороб тварин та їх лікування;

здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду за якістю та безпекою продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження;

державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за перевезенням, у тому числі експортом, імпортом, об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

додержанням ветеринарно-санітарних вимог, встановлених законодавством;

захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

проведення ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження, що використовується для харчування або виготовлення харчових продуктів, а також готових кормів, кормів рослинного і тваринного походження та кормових добавок;

здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду за якістю та умовами реалізації ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини;

проведення бактеріологічного, радіологічного, паразитологічного, токсикологічного та іншого контролю на підприємствах з переробки продовольчої сировини тваринного походження усіх форм власності, а на ринках і продукції рослинного походження;

сприяння підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;

сприяння впровадженню в практику досягнень ветеринарної медицини.

5. До компетенції Управлінь належать:

1) проведення оцінки епізоотичної ситуації, розроблення і забезпечення здійснення протиепізоотичних заходів, видача обов'язкових до виконання наказів, розпоряджень, приписів та вказівок щодо профілактики та ліквідації заразних хвороб тварин, видача висновків і обов'язкових до виконання розпоряджень щодо профілактики харчових токсикоінфекцій на об'єктах державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду, проведення дератизації, дезінфекції та інших заходів;

2) державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за виробництвом та реалізацією доброякісної у ветеринарно-санітарному відношенні продукції тваринного походження, у тому числі перевірка документації, що якимось чином пов'язана з якістю та безпекою продукції тваринного і рослинного походження, здоров'ям тварин;

3) проведення фінансування протиепізоотичних заходів, виконання яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів;

4) державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за охороною території міст від занесення з території інших держав, регіонів, областей, районів або з карантинних зон збудників інфекційних хвороб тварин; перевірка ветеринарного стану тварин, продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок у разі їх експорту, імпорту;

5) проведення оцінки ветеринарно-санітарного стану тваринницьких ферм, переробних підприємств, боєнь, цехів, ярмарків, ринків, пунктів заготівлі молока, племінних підприємств, пунктів штучного осіменіння, пасік, інкубаторів усіх форм власності, складських приміщень для зберігання продукції тваринного і рослинного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок і засобів їх транспортування;

6) аналіз причин виникнення заразних і незаразних хвороб, падежу тварин, розроблення рекомендацій щодо їх профілактики та лікування;

7) державний нагляд за проведенням ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного походження на забійних пунктах, бойнях, на м'ясопереробних підприємствах, у цехах, інших переробних підприємствах усіх форм власності, а на ринках і рослинного походження;

8) державний ветеринарно-санітарний нагляд за відбором зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження, необхідних для проведення відповідних досліджень;

9) державний ветеринарно-санітарний контроль, нагляд і координація діяльності спеціалістів та об'єднань ветеринарної медицини, незалежно від підпорядкування та форм власності;

10) проведення експертизи й узгодження проектів планування та будівництва тваринницьких ферм, підприємств, що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, підприємств з виробництва ветеринарних препаратів, ринків; участь у діяльності робочих і державних комісій з прийняття в експлуатацію цих об'єктів та у відведенні земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тварин;

11) заборона експлуатації, тимчасове припинення або обмеження діяльності тваринницьких ферм, підприємств, що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, складських приміщень для зберігання продукції, підприємств з виробництва, зберігання, реалізації та використання ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок, ринків, об'єктів громадського харчування і торгівлі до усунення порушень суб'єктами господарювання ветеринарно-санітарних вимог, установлених законодавством;

12) організація проведення лабораторно-клінічних (вірусологічних, бактеріологічних, хіміко-токсикологічних, патолого-анатомічних, гістологічних, паразитологічних, радіологічних) та інших досліджень з метою діагностики хвороб тварин, оцінки якості та безпеки продукції тваринного походження, кормів і води;

13) методичне керівництво та здійснення контролю за станом охорони праці з покладенням цих обов'язків на відповідних посадових осіб;

14) приймати рішення щодо створення, реорганізації і ліквідації підпорядкованих установ ветеринарної медицини за погодженням з Державним департаментом ветеринарної медицини відповідно до законодавства.

6. Управління відповідно до покладених на них завдань безпосередньо, а також через підпорядковані їм державні установи ветеринарної медицини:

1) організовують розроблення та контроль реалізації планів протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних заходів з урахуванням норм навантаження на спеціалістів ветеринарної медицини та обсягу виробництва продукції тваринного походження;

2) оцінюють епізоотичну ситуацію і видають обов'язкові для виконання накази, розпорядження, приписи та вказівки щодо здійснення заходів з профілактики і ліквідації заразних хвороб тварин, дератизації, дезінфекції тощо;

3) організовують перевірку ветеринарного стану тварин, продукції тваринного походження, кормів, кормових добавок у разі їх експорту, імпорту та транзиту;

4) здійснюють ветеринарно-санітарний нагляд за якістю ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини;

5) здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд за зберіганням та застосуванням ветеринарних препаратів, засобів ветеринарної медицини;

6) організовують разом з державними органами та державними органами охорони здоров'я захист населення від хвороб, спільних для людей і тварин, та здійснюють взаємообмін відповідною інформацією;

7) організовують клінічні та лабораторні - вірусологічні, бактеріологічні, хіміко-токсикологічні, патолого-анатомічні, гістологічні, паразитологічні, радіологічні та інші дослідження з метою діагностики хвороб тварин, оцінки якості та безпеки продукції тваринного походження, кормів, води;

8) вживають заходів до своєчасного встановлення карантину у разі виникнення заразних хвороб тварин, виконання карантинних та інших ветеринарно-санітарних вимог у карантинній або загрозливій зоні, ліквідації спалахів інфекції;

9) організовують у разі потреби експедиції для ліквідації епізоотій та інформують через управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, Державний департамент ветеринарної медицини, центральні та місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування про виявлені випадки інфекційних захворювань тварин;

10) беруть участь разом з державною санітарно-епідеміологічною службою у розслідуванні випадків виникнення серед населення захворювань, спільних для людей і тварин;

11) координують та здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд за діяльністю підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління, юридичних та фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність, пов'язану з виконанням комплексу заходів щодо профілактики захворювань тварин та їх лікування, підвищення якості продукції тваринного походження, запобігання хворобам, спільним для тварин і людей, та боротьби з ними;

12) здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за виконанням керівниками підприємств, установ, організацій та громадянами - власниками тварин і сировини тваринного походження ветеринарних вимог у разі вирощування, транспортування і забою тварин; заготівлі, переробки, виробництва, зберігання, реалізації і транспортування продукції тваринного походження; виробництва, зберігання та використання ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок;

13) здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд за проведенням державними установами ветеринарної медицини відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення відповідних досліджень;

14) здійснюють державний нагляд за додержанням ветеринарно-санітарних вимог щодо утримання, внутрішньодержавних перевезень, експорту, імпорту та транзиту тварин, продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок;

15) здійснюють державний нагляд за проведенням державними установами ветеринарної медицини ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного походження на м'ясокомбінатах, бойнях, у цехах, на інших переробних підприємствах і ринках, а також за додержанням вимог щодо передзабійного огляду тварин;

16) здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд на ринках (зоологічних ринках), інших підприємствах торгівлі, де організовано продаж тварин, продукції тваринного і рослинного походження, кормів тваринного і рослинного походження, кормових добавок;

17) проводять оцінку ветеринарно-санітарного стану м'ясо- і молокопереробних підприємств, боєнь, цехів, тваринницьких ферм, ярмарків, ринків, складів зберігання продукції тваринного походження, кормів, кормових добавок, засобів їх транспортування;

18) здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд за якістю та безпекою продукції тваринного походження у процесі її виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилізації чи знищення;

19) проводять експертизу проектів планування та спорудження тваринницьких ферм, будівель, підприємств забою і переробки тварин, продукції тваринного походження; беруть участь у діяльності робочих і державних комісій з прийняття в експлуатацію збудованих тваринницьких об'єктів, підприємств забою і переробки тварин та продукції тваринного походження, підприємств з виробництва, зберігання, реалізації та використання ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок, ринків, у розробленні проектів та відведенні земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тварин;

20) вносять в установленому порядку пропозиції щодо зміни умов фінансування підприємств, установ і організацій ветеринарної медицини;

21) готують пропозиції щодо вдосконалення статистики, обліку і звітності у сфері ветеринарної медицини;

22) забезпечують контроль за надходженнями плати за ветеринарні послуги, ефективним та цільовим її використанням;

23) забезпечують фінансування установ, що підпорядковані Управлінням, в межах коштів, передбачених кошторисом на відповідний рік;

24) беруть участь у межах своєї компетенції у проведенні атестації робочих місць, спеціалістів ветеринарної медицини Управлінь та державних установ ветеринарної медицини незалежно від їх підпорядкування;

25) організовують науково-технічне та нормативно-методичне інформування з питань ветеринарної медицини державних установ ветеринарної медицини;

26) забезпечують у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

27) сприяють проведенню науково-дослідних робіт у галузі ветеринарної медицини;

28) здійснюють відповідно до законодавства в межах повноважень, наданих Державним департаментом ветеринарної медицини, функції з управління майном об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління;

29) забезпечують створення спеціалістам ветеринарної медицини належних виробничих та житлових умов, їх медичне і транспортне обслуговування;

30) видають ветеринарні документи на об'єкти, що підлягають обов'язковому ветеринарно-санітарному контролю та нагляду;

31) здійснюють інші функції, необхідні для виконання покладених на них завдань;

32) видають ліцензії на провадження ветеринарної практики, оптової, роздрібної реалізації ветеринарних медикаментів і препаратів, проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт (на об'єктах ветеринарного контролю) та контролюють дотримання ними ліцензійних умов. У разі порушення ліцензійних умов видають розпорядження про їх усунення або приймають рішення про анулювання ліцензій;

33) ведуть державну статистичну звітність ветеринарної служби.

7. Посадові особи Управлінь, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, мають право:

1) безперешкодно відвідувати об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду всіх форм власності на території міст, одержувати інформацію, необхідну для встановлення епізоотичного стану, виявлення причин захворювання тварин, оцінки ветеринарно-санітарної якості та безпеки продукції тваринного походження, перевіряти стан здійснення державного ветеринарносанітарного контролю;

2) видавати обов'язкові для виконання розпорядження про здійснення протиепізоотичних і ветеринарно-санітарних заходів (забій, вимушений забій тварин, знезараження продукції тваринного і рослинного походження, її переробка, утилізація або знищення у разі виявлення заразних хвороб, виникнення підозри щодо наявності особливо небезпечного захворювання тварин, підвищеного вмісту токсинів, радіонуклідів чи порушення термінів і умов реалізації);

3) забороняти внутрішньорайонні перевезення та реалізацію продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження та переробку продовольчої сировини тваринного походження, що не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам, а також - ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок, що не відповідають вимогам щодо їх належної якості та безпеки;

4) обмежувати, тимчасово припиняти або забороняти будівництво (реконструкцію) тваринницьких ферм, підприємств, що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, складських приміщень, ринків, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам;

5) утворювати в разі потреби комісії з числа спеціалістів ветеринарної медицини за участю спеціалістів профільних науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів для встановлення причин захворювання і загибелі тварин;

6) обмежувати, забороняти або припиняти діяльність суб'єктів господарювання у разі порушення ними ветеринарно-санітарних вимог, встановлених законодавством, яке може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та тварин;

7) залучати транспортні засоби та спеціалістів державних установ ветеринарної медицини для організації і здійснення протиепізоотичних заходів;

8) залучати суб'єкти господарювання, які займаються ветеринарною практикою, до виконання протиепізоотичних заходів;

9) накладати адміністративні стягнення у встановленому законодавством порядку.

8. Управління ветеринарної медицини очолюють начальники - головні державні інспектори ветеринарної медицини міст, які призначаються на посаду і звільняються з посади головою Державного департаменту ветеринарної медицини.

Начальники Управлінь мають заступників, які за посадою є заступниками головних державних інспекторів ветеринарної медицини міст. Спеціалісти ветеринарної медицини Управлінь є за посадою державними інспекторами ветеринарної медицини. Заступники начальників Управлінь та спеціалісти призначаються на посаду та звільняються з посади начальниками Управлінь згідно із законодавством України.

Начальники Управлінь несуть персональну відповідальність за виконання покладених на Управління завдань і здійснення ними своїх функцій, встановлюють ступінь відповідальності заступників начальників, керівників структурних підрозділів Управлінь, спеціалістів, вирішують питання про накладання на них дисциплінарних стягнень, а також за роботу підпорядкованих державних установ ветеринарної медицини.

9. Начальники Управлінь:

здійснюють керівництво діяльністю Управлінь і підпорядкованих їм державних установ ветеринарної медицини;

організовують роботу Управлінь, розподіляють обов'язки між заступниками і затверджують посадові інструкції працівників Управлінь;

призначають та звільняють з посад керівників державних установ ветеринарної медицини, що їм підпорядковані;

розробляють та подають на затвердження Державному департаменту ветеринарної медицини проекти штатних розписів, кошторисів та планів асигнувань міських управлінь відповідних бюджетних програм;

розпоряджаються коштами в межах затверджених кошторисів на утримання міських управлінь та проведення протиепізоотичних заходів;

затверджують штатні розписи, кошториси та плани асигнувань, підпорядкованих відповідно до пункту 3 цього Положення державних установ ветеринарної медицини;

перерозподіляють кошти, виділені на утримання державних установ, що належать до сфери їх управлінь, у межах затверджених асигнувань;

створюють умови для безперебійної роботи централізованих бухгалтерій та забезпечують неухильне виконання усіма підпорядкованими державними установами вимог бухгалтерського обліку;

призначають та звільняють з посад керівників державних установ ветеринарної медицини, що їм підпорядковані;

погоджують призначення та переміщення начальників територіальних підрозділів ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів;

вносять пропозиції Державному департаменту ветеринарної медицини про поліпшення матеріально-технічного забезпечення підпорядкованих Управлінням державних установ ветеринарної медицини;

дозволяють відкриття мисливського сезону на певній території після проведення обов'язкового епізоотичного обстеження мисливських угідь;

уводять у разі виникнення карантинних захворювань тварин попередні карантинні обмеження;

видають у межах своєї компетенції накази, розпорядження, приписи, обов'язкові для виконання керівниками підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичними особами.

10. Ведення бухгалтерського обліку здійснюється згідно з вимогами законодавства.

11. Головні державні інспектори ветеринарної медицини міст та їх заступники розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені на території міст, та накладають адміністративні стягнення на посадових та юридичних осіб за порушення Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12) , правил карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог.

12. Посадові особи, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, забезпечуються форменим одягом за рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

13. При управліннях для погодженого вирішення питань, що належать до їх компетенції, обговорення найважливіших напрямків діяльності та розвитку ветеринарної медицини утворюються колегії у складі начальників Управлінь (голови колегії), їх заступників за посадою, а також керівників державних установ ветеринарної медицини. До складу колегії можуть входити посадові особи інших державних органів ветеринарної медицини (за згодою).

Склад колегії та положення про них затверджує Державний департамент ветеринарної медицини.

Рішення колегії впроваджуються в життя наказами управлінь.

14. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо поліпшення діяльності та організації ветеринарної справи, профілактики хвороб і вирішення інших питань при Управліннях можуть створюватися наукові, науково-технічні, методичні ради або комісії з включенням до їх складу вчених і висококваліфікованих спеціалістів, працівників відповідних органів та організацій (за згодою). Склад цих рад або комісій та положення про них затверджуються начальниками Управлінь.

15. Фінансування, матеріально-технічне забезпечення Управлінь та підпорядкованих їм державних установ здійснюються за рахунок коштів державного бюджету. Кошторис доходів і видатків, штатний розпис Управлінь затверджуються Державним департаментом ветеринарної медицини.

16. Управління є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків, бланки і печатку із зображенням Державного Герба України та своєю назвою, а також бланки і печатку з написом "Головний державний інспектор ветеринарної медицини міста Києва (Севастополя)".

17. У разі ліквідації Управління його активи мають бути передані іншій неприбутковій організації, яка входить до структури Державного департаменту ветеринарної медицини, або зараховані до доходу бюджету.