Особи, які працювали за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають право на ряд пільг і відносяться до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пільги та встановлення статусу передбачені Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі — Закон) та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Насамперед згідно із ст. 11 Закону особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986—1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, відносяться до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вказаним особам видаються посвідчення серії «Г».
Таким громадянам надаються пільги та компенсації, передбачені п. п.1, 6, 8, 20 і 27 ст. 20, п.15 ст. 22 і п.2 ст. 23 Закону. Зокрема, йдеться про безплатне придбаннясліків за рецептами лікарів та щорічне медичне обслуговування, диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів та лікування в спеціалізованих стаціонарах. Передбачена також виплата допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від безперервного стажу роботи.
Місцеві ради зобов'язані виділяти громадянам, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку, земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва (протягом року після подання заяви), а також земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач. Кажучи про земельний аспект питання, доречно також наголосити, що громадяни з цієї категорії звільняються від плати за землю.
Ще одна з пільг — позачергове влаштування в заклади соціального захисту, а також на обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо хворий з цієї категорії громадян не має близьких родичів, які проживають з ним. Якщо ж організувати таке обслуговування закладами соціального захисту неможливо, то відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за хворим.
Першочерговим для таких осіб має бути і забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або путівкою на відпочинок. Якщо ж путівка не була надана, то компенсується вартість самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування у даному випадку визначаються Кабінетом Міністрів України.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 13/2008