Ми з нареченим вирішили одружитися, але він є громадянином Росії. Які документи необхідні, щоб зареєструвати шлюб в Україні?
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства можуть укладати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права і обов'язки у шлюбних і сімейних відносинах.
Форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначаються правом України, що передбачено статтями 55 та 56 Закону України "Про міжнародне приватне право" (далі — Закон).
Відповідно до ст. 25 Сімейного кодексу України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі та мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 22.11.2007 № 1154/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2003 № 140/5) передбачено, що якщо в паспортах або паспортних документах іноземців та осіб без громадянства відсутні відомості про сімейний стан їх власників, то вони повинні одночасно подати документ про те, що не перебувають у шлюбі, виданий компетентним органом країни свого громадянства або країни постійного проживання. Оригінал документа про сімейний стан разом з перекладами поданих документів залишаються у справах відділу реєстрації актів цивільного стану, який прийняв 'заяву та зареєстрував шлюб.
Відповідно до вимог ст. 13 Закону документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Якщо документи іноземців, осіб без громадянства, які є підставою дія реєстрації шлюбу, складені іноземною мовою, до них обов'язково додається переклад тексту українською мовою, достовірність якого засвідчується консульською установою або дипломатичним представництвом України за кордоном, посольством (консульством) держави, громадянином якої є іноземець. Міністерством закордонних справ, іншим відповідним органом цієї держави або нотаріусом.
Якщо до зазначених документів додано їх переклад, достовірність якого засвідчено згідно із законодавством іноземної країни, у якій їх видано, то він також повинен бути легалізований у встановленому порядку.
Сторінку підготувала Ірина ДИБА
Юридичний вісник України №12 (22 - 28 березня 2008 року)