Угода
між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про
морське торговельне судноплавство
( Угоду ратифіковано Законом N 530-XIV ( 530-14 )
від 19.03.99 )
Дата підписання: 04.04.1996
Дата ратифікації: 19.03.1999
Дата набрання чинності: 25.06.1999
Уряд України та Уряд Литовської Республіки, надалі Договірні
Сторони,
бажаючи зміцнювати і розвивати стосунки між двома сторонами в
галузі морського торговельного судноплавства,
сприяти розвитку міжнародного морського торговельного
судноплавства на основі принципів свободи судноплавства,
погодились з таким:
Стаття 1
В цій Угоді:
1. Термін "судно Договірної Сторони" означає будь-яке
торговельне судно, яке внесене до суднового реєстру або іншого
відповідного офіційного переліку цієї Договірної Сторони та несе
прапор цієї Договірної Сторони відповідно до її правових
розпоряджень. Цей термін не включає військові кораблі, рибальські,
гідрографічні та науково-дослідницькі судна.
2. Термін "член екіпажу" означає капітана і будь-яку іншу
особу, дійсно зайняту під час рейсу на борту судна виконанням
обов'язків, пов'язаних з експлуатацією судна або обслуговуванням
на ньому, та яка включена до суднової ролі.
3. Компетентними органами Договірних Сторін є:
в Україні - Міністерство транспорту України;
в Литовській Республіці - Міністерство сполучення Литовської
Республіки.
Стаття 2
1. Договірні Сторони сприятимуть розвитку двостороннього
торговельного судноплавства, керуючись при цьому принципами
рівноправності та взаємної вигоди.
2. У перевезеннях вантажів двосторонньої зовнішньої торгівлі
Договірні Сторони сприятимуть тісному співробітництву між їх
фрахтовими, судноплавними та причетними до судноплавства
підприємствами та організаціями.
Стаття 3
1. Договірні Сторони погоджуються:
a) сприяти участі суден Договірних Сторін у перевезеннях
морем між портами їхніх країн;
b) співробітничати щодо усунення перешкод, які могли б
утруднювати розвиток перевезень між портами їхніх країн;
с) не заважати суднам однієї Договірної Сторони брати участь
у перевезеннях між портами іншої Договірної Сторони і портами
третіх країн.
2. Положення цієї статті не торкаються права суден третіх
країн брати участь у перевезеннях між портами Договірних Сторін.
Стаття 4
Договірні Сторони згідно з чинним на їх території
законодавством сприятимуть судноплавним чи причетним до
судноплавства підприємствам і комерційним організаціям однієї
Договірної Сторони у відкритті ними ліній з портів іншої
Договірної Сторони, а також у заснуванні ними на території іншої
Договірної Сторони представництв, умови діяльності яких повинні
бути визначені окремими угодами.
Стаття 5
1. Кожна Договірна Сторона надаватиме суднам іншої Договірної
Сторони всіляке сприяння стосовно вільного доступу до портів,
надання місць біля причалу, використання портів для навантаження
та розвантаження вантажів, посадки та висадки пасажирів, сплати
корабельних та інших портових зборів та використання послуг,
передбачених для морського судноплавства.
Зазначений режим не поширюватиметься на порти, не відкриті
для заходу іноземних суден.
2. Кожна Договірна Сторона надасть суднам під прапором третіх
країн, що експлуатуються морськими судноплавними підприємствами
іншої Договірної Сторони, ставлення, передбачене пунктом 1, якщо
це не суперечить її зобов'язанням, що випливають з міжнародних
угод, або її відповідним правовим розпорядженням.
Стаття 6
Кожна Договірна Сторона вживатиме у рамках своїх законів і
портових правил усіх необхідних заходів до полегшення і
прискорення морських перевезень, запобігання затримкам суден, не
викликаних необхідністю, та максимально можливого прискорення і
спрощення здійснення митних та інших формальностей у портах.
Стаття 7
1. Суднові документи, які видані або визнаються однією з
Договірних Сторін, і перебувають на борту судна, визнаватимуться і
іншою Договірною Стороною.
2. Судна однієї Договірної Сторони, забезпечені належним
чином виданими документами, які відповідають вимогам міжнародної
Конвенції про вантажну марку, підписаної у 1965 р., звільняються
від нового обміру у портах іншої Договірної Сторони. Ці документи
прийматимуться за основу під час начислення портових зборів.
Стаття 8
1. Кожна з Договірних Сторін визнає посвідчення осіб моряків,
які видані компетентними органами іншої Договірної Сторони та
надає їх власникам права, зазначені у статті 9 цієї Угоди.
Такими посвідченнями особи є:
стосовно України - посвідчення особи моряка або паспорт
моряка;
стосовно Литовської Республіки - книжка моряка.
Стаття 9
Власнику одного з зазначених у статті 8 посвідчень особи
моряка дозволяється:
а) як члену екіпажу судна Договірної Сторони, яка видала це
посвідчення, в період перебування судна в порту іншої Договірної
Сторони без візи сходити на берег та тимчасово перебувати у
портовому місті відповідно до діючих там правил;
b) за наявності візи заїжджати будь-яким видом транспорту на
територію іншої Договірної Сторони або прямувати її територією
транзитом, коли зазначена особа прямує на своє судно або
переїжджає на інше судно, прямує на батьківщину, або їде з
будь-якою іншою метою, яка не суперечить законодавству цієї іншої
Договірної Сторони.
Стаття 10
Положення статей 8 та 9 застосовуються до будь-якої особи,
яка не є громадянином ні України, ні Литовської Республіки, але
володіє посвідченням особи, яке видано компетентними органами
Договірних Сторін.
Стаття 11
1. За умови дотримання статей 8 - 10 на території Договірних
Сторін зберігають свою силу правила стосовно в'їзду, перебування
та виїзду іноземців.
2. Кожна з Договірних Сторін зберігає за собою право
відмовити у в'їзді та перебуванні на своїй території особам, яких
вона вважає небажаними.
Стаття 12
Судноплавні компанії, які засновані на території Договірних
Сторін, не оподатковуватимуться іншою Договірною Стороною ніякими
податками на прибуток, одержаний від перевезення вантажів з портів
цієї останньої Договірної Сторони у порти першої Договірної
Сторони, а також у порти третіх країн.
Дія цієї статті може бути призупинена з моменту набуття
чинності Міжурядової українсько-литовської Угоди про виключення
подвійного оподаткування.
Стаття 13
Судові власті однієї Договірної Сторони не прийматимуть до
розгляду позови, які випливають з угоди найму на роботу в ролі
члена екіпажу судна іншої Договірної Сторони.
Стаття 14
1. У разі коли член екіпажу судна однієї Договірної Сторони
здійснить правопорушення на борту цього судна під час перебування
судна у територіальних або внутрішніх водах іншої Договірної
Сторони, власті цієї іншої Договірної Сторони не переслідуватимуть
його за законом без згоди на те компетентної дипломатичної або
консульської посадової особи держави прапору, крім випадків, коли
на думку зазначених властей:
а) наслідки правопорушення поширюються на територію держави,
в якій перебуває судно, або
b) правопорушення такого роду, що ним порушується громадський
порядок у цій державі або її безпека, або
с) правопорушення здійснено проти будь-якої особи, яка не є
членом екіпажу цього судна;
d) переслідування є необхідним для припинення незаконного
перевезення зброї, наркотичних засобів або психотропних речовин.
2. У випадках, зазначених в пункті 1 цієї статті, прибережна
держава на прохання капітана повідомляє дипломатичну або
консульську посадову особу держави прапору до вжиття будь-яких
заходів і сприяє встановленню контакту між зазначеною посадовою
особою та екіпажем судна. У термінових випадках це повідомлення
може бути зроблено у той час, коли вживаються зазначені заходи.
3. Положення пункту 1 цієї Статті не торкаються права
контролю та розслідування, яке власті кожної з Договірних Сторін
мають відповідно до свого законодавства.
Стаття 15
1. Якщо судно однієї Договірної Сторони зазнає лиха, або
корабельної аварії, біля берегів іншої Договірної Сторони, то
судно, його екіпаж, пасажири і вантажі користуватимуться тими ж
перевагами та пільгами, які надаються цією іншою Договірною
Стороною у таких випадках своєму судну, його екіпажу, пасажирам і
вантажу.
2. Предмети, врятовані з судна, зазначеного у пункті 1, не
обкладатимуться ніяким митом, якщо тільки ці предмети не
призначатимуться для використання або споживання на території
іншої Договірної Сторони.
Стаття 16
1. Договірні Сторони докладатимуть своїх зусиль для підтримки
та розвитку ефективних ділових стосунків між компетентними
органами, а також заохочуватимуть розвиток контактів між їх
відповідними підприємствами та організаціями, зокрема з метою:
ефективного використання морського торговельного флоту і
портів, розширення економічних та науково-технічних зв'язків та
обміну досвідом;
обміну думками стосовно діяльності у міжнародних
організаціях, які займаються проблемами морського торговельного
судноплавства, та участі у міжнародних договорах з морського
транспорту.
2. Для здійснення цілей, зазначених у пункті 1, та нагляду за
застосуванням цієї Угоди створюється Змішана комісія, до складу
якої входять представники компетентних органів Договірних Сторін.
Змішана комісія:
вирішуватиме шляхом прямих переговорів будь-який спір
стосовно тлумачення або застосування цієї Угоди. Якщо Змішана
комісія не досягає на переговорах згоди, то спір вирішуватиметься
дипломатичними каналами;
обговорюватиме питання, які представляють взаємний інтерес і
випливають із застосування цієї Угоди, зокрема, питання
двостороннього морського торговельного судноплавства, а також
загальні питання міжнародного морського торговельного
судноплавства.
Змішана комісія може створювати робочі групи для обговорення
окремих питань та вироблення відповідних рекомендацій, які
подаватимуться на розгляд Змішаної комісії.
3. Змішана комісія збирається на прохання однієї з Договірних
Сторін не пізніше ніж за 3 (три) місяці після отримання заяви.
Порядок денний для кожного засідання Змішаної комісії визначається
за узгодженням між компетентними органами Договірних Сторін.
Стаття 17
Права та обов'язки Договірних Сторін, які випливають з
укладених ними договорів, цією Угодою не заторкуються.
Стаття 18
1. Ця Угода набуває чинності на 30-й день з дня обміну
письмовими повідомленнями про те, що всі процедури, необхідні для
набуття нею чинності відповідно до внутрішнього законодавства
Договірних Сторін, виконані.
2. Ця Угода лишатиметься чинною протягом 5 (п'яти) років.
Якщо жодна з Договірних Сторін не пізніше ніж за 6 (шість) місяців
до закінчення п'ятирічного терміну дії не відмовиться від цієї
Угоди, то її дія продовжиться на невизначений термін, і вона
лишатиметься чинною доти, доки одна з Договірних Сторін її не
денонсує, попередивши про це іншу Договірну Сторону не пізніше ніж
за 6 (шість) місяців.
Здійснено в м.Києві 4 квітня 1996 року в двох примірниках,
кожний українською, литовською і російською мовами, при цьому всі
тексти мають однакову юридичну чинність. У разі виникнення
розбіжностей у тлумаченні тексту цієї Угоди, за основу береться
текст російською мовою.
За Уряд України За Уряд Литовської Республіки
(підпис) (підпис)