Про оренду землі

З метою створення умов для ефективного використання на договірній основі земель, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб України, територіальних громад сіл, селищ, міст (комунальній власності), держави, та відповідно до статей 13, 41, 142 Конституції України (254к/96-ВР) та пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України постановляю:

1. Виходячи з того, що одним із невідкладних першочергових заходів у здійсненні земельної реформи в Україні є оренда землі, установити, що земля надається в оренду на підставі оформленого договору, відповідно до якого орендодавець передає за плату орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений строк.

2. Установити, що орендодавцями земельних ділянок є:

громадяни та юридичні особи України, у власності яких перебувають земельні ділянки;

органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради - щодо земель, які перебувають у комунальній власності;

районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України - щодо земель, які перебувають у власності держави.

Установити, що дві або більше особи, які мають сертифікати, що засвідчують їх право на земельну частку (пай), можуть за їх бажанням здавати в оренду спільну земельну ділянку через уповноважену ними особу.

Орендарями земельних ділянок є:

районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України;

органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради;

громадяни України, юридичні особи, релігійні організації, міжнародні об'єднання і організації, а також іноземні держави, іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства.

3. Установити, що право на оренду земельної ділянки може бути придбане на конкурентних засадах шляхом проведення аукціонів, конкурсів тощо.

Право на оренду земельної ділянки може бути продано, подаровано, успадковано, обміняно, заставлено або іншим законним способом відчужено, в тому числі передано як внесок до статутних фондів товариств та підприємств, якщо інше не передбачено договором оренди земельної ділянки. Право на оренду земельної ділянки може перейти після смерті орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до одного із членів сім'ї орендаря, який проживав і працював з ним на цій земельній ділянці та дав згоду стати орендарем.

Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни права третьої особи на цю земельну ділянку.

4. Установити, що у разі укладення договору орендодавець зобов'язаний попередити орендаря про всі права третіх осіб на земельну ділянку, яка передається в оренду (сервітут, права застави). Невиконання орендодавцем такого зобов'язання дає право орендарю вимагати зменшення орендної плати або розірвання договору оренди та відшкодування збитків.

5. Орендована земельна ділянка або її частина за згодою орендодавця може передаватись у користування третім особам - в суборенду, що оформляється договором суборенди, умови та строк дії якого повинні бути визначені в межах договору оренди і не суперечити йому.

Орендна плата може встановлюватись у грошовій, натуральній та відробітковій формі. Сторони можуть передбачати в договорі оренди поєднання зазначених форм або визначати інші форми плати. За земельні ділянки, які перебувають у державній і комунальній власності, плата справляється у грошовій формі і не може бути нижчою за встановлену Законом України "Про плату за землю" (2535-12) .

6. Договір оренди земельної ділянки припиняється в разі закінчення строку, на який було укладено договір, розірвання договору оренди, придбання орендарем земельної ділянки у власність, примусового викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів громадської потреби, смерті орендаря і відмови членів його сім'ї від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи, яка є орендарем.

Договір оренди земельної ділянки може бути розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами їх зобов'язань, передбачених у договорі, а також з підстав, визначених статтею 27 Земельного кодексу України (561-12) .

Реорганізація організації - орендаря, а також власника орендованої земельної ділянки не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.

7. Установити, що у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, зазначених у договорі. Якщо недбале ставлення орендаря до земельної ділянки або інші його дії призвели до її деградації, виснаження, зниження родючості, забруднення, він зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

8. Установити, що орендодавець несе відповідальність за приховані ним недоліки переданої в оренду земельної ділянки, які істотно перешкоджають передбаченому договором використанню земельної ділянки.

У разі виявлення таких недоліків орендар має право вимагати зменшення орендної плати або відшкодування витрат на усунення недоліків земельної ділянки, утримати із орендної плати певну суму понесених ним витрат на усунення недоліків, попередньо повідомивши про це орендодавця, або вимагати дострокового розірвання договору. Орендодавець не несе відповідальності, якщо під час укладання договору орендарю було повідомлено або було відомо про недоліки земельної ділянки.

9. Кабінету Міністрів України у місячний строк внести зміни у форму договору оренди землі, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року N 197 (197-93-п) .