Угода
між Урядом України і Урядом Республіки
Грузія про діяльність залізничного транспорту
Дата підписання: 13.04.1993
Дата набуття чинності: 13.04.1993
Уряд України і Уряд Республіки Грузія, що надалі іменуються
"Сторони",
підтверджуючи невід'ємне право власності на залізничний
транспорт в межах своїх національних кордонів,
вважаючи за доцільне збереження технологічної єдності
залізничної транспортної мережі,
визнаючи надзвичайну важливість перевезень пасажирів і
вантажів як між їх країнами, так і в треті країни,
надаючи значення координації і спільній діяльності
залізничного транспорту своїх держав,
погодились про таке:
Стаття 1
Функціональна діяльність залізничного транспорту України і
Республіки Грузія, а також виготовлення і утримання рухомого
складу, технічних засобів, забезпечення безпеки руху і умов праці,
організація перевезень, збереження вантажів, взаємодія
залізничного транспорту з використанням його послуг з іншими
видами транспорту здійснюється за єдиними погодженими нормативами
і нормативними документами.
Стаття 2
Сторони здійснюють скоординовану тарифну політику. Тарифи в
міждержавному сполученні встановлюються спеціальними угодами.
При організації перевезень пасажирів і вантажів залізничним
транспортом з Республіки Грузія транзитом через територію України
і з України транзитом через територію Республіки Грузія, а також
транзитом з третіх країн в треті країни Сторони координують свої
дії при розробці, з урахуванням законодавства своїх держав,
тарифної політики з метою залучення додаткових транзитних
вантажопотоків на ці напрямки з оформленням, в необхідних
випадках, відповідних угод.
Сторони здійснюють погашення заборгованості, яка виникла в
процесі перевезення, на користь однієї з Сторін, не пізніше 30
днів після закінчення чергового кварталу шляхом перерахування
через відповідні установи банків погоджених адміністраціями
залізничного транспорту сум.
Стаття 3
До укладення нових угод Сторони зберігають діючий порядок
здійснення міжнародних перевезень вантажів і пасажирів залізничним
транспортом, встановлений раніше укладеними міжурядовими угодами і
конвенціями в галузі залізничного транспорту, учасником яких був
колишній СРСР.
Кожна з Сторін при укладенні з країнами угод у галузі
залізничного транспорту, які змінюють порядок, встановлений
угодами, зазначеними в абзаці 1 цієї статті, сповіщатимуть про це
іншу Сторону.
Стаття 4
Сторони вживатимуть заходи для досягнення таких цілей:
збереження технологічних зв'язків, що склалися, між
залізничними дорогами обох держав;
встановлення системи відповідальності за порушення
технологічних параметрів;
виконання взаємопогоджених компетентними органами Сторін
зобов'язань з придбання, експлуатації і ремонту рухомого складу,
контейнерів, обладнання і техніки;
збереження діючої схеми обертання пасажирських поїздів,
спрямовування вагонопотоків і вантажопотоків, плану формування
вантажних поїздів, ділянок обслуговування поїздів тягловими
засобами і поїздними бригадами. Зміни, при необхідності,
здіснюватимуться за взаємною домовленістю компетентних органів
Сторін;
надання прав відповідним органам управління залізничним
транспортом проведення переговорів з економічної оцінки і
урахування взаємних інтересів, визначення порядку підготовки і
затвердження технологічних параметрів перевезень роботи.
Стаття 5
Сторони розглядають питання про матеріальну відповідальність,
пов'язану з завданням шкоди здоров'ю і майну громадян і
вантажовласників внаслідок нещасного випадку з людьми, аварії або
катастрофи, що трапились під час перевезень:
1. Збитки, пов'язані з нещасними випадками на виробництві з
службовим персоналом, відшкодовує за законами своєї країни той
залізничний орган, в штаті якого перебуває потерпілий.
2. Згідно із законами кожної із Сторін, залізничні і інші
органи відшкодовують збитки, завдані здоров'ю і майну осіб свого
службового персоналу в результаті нещасних випадків, що сталися з
ними на території іншої Сторони не в робочий час.
3. Залізничні органи однієї Сторони несуть відповідальність
перед залізничними органами іншої Сторони за збитки, завдані в
результаті провини свого персоналу: несправного утримання або
неправильного використання залізничних споруд, будов і інших
технічних засобів, порушення встановлених регламентів і правил
організації перевезень процесу.
4. Збитки, завдані з вини залізничників обох Сторін,
відшкодовуються відповідно до ступеня провини кожної з Сторін, а
при відсутності можливості встановити провину - рівними частками.
5. Збитки внаслідок стихійних лих не компенсуються.
6. Відповідальність за псування або крадіжку прийнятого за
встановленим порядком вантажу до моменту отримання його
одержувачем, за винятком випадків, обумовлених іншими умовами,
несуть органи тієї Сторони, на території якої псування або
крадіжка сталися.
7. Органи кожної з Сторін, залучені до прямого відшкодування
збитків, мають право регресивного позову органам іншої Сторони,
службовий персонал яких своїми діями або бездіяльністю причетний
до того, що скоїлось, і визнаний винним.
Стаття 6
Сторони сприятимуть забезпеченню взаємних поставок техніки,
обладнання, запасних частин і матеріальних ресурсів, а також
паливно-енергетичних ресурсів для потреб залізничного транспорту.
Стаття 7
Сторони координуватимуть соціальну політику відносно
робітників залізничного транспорту, інформуючи одна одну про
рішення, що готуються.
Стаття 8
Сторони розробляють і запроваджують єдину науково-технічну
політику на залізничному транспорті.
Стаття 9
Сторони співробітничатимуть в галузі навчання інженерів,
техніків, робітників масових професій залізничного транспорту і
розробки єдиних вимог до рівня їх підготовки, а також визнають, що
видані про закінчення учбового закладу кваліфікаційні документи
матимуть рівну юридичну силу на території обох держав.
Стаття 10
Зміни і доповнення до цієї Угоди оформлюються протоколами,
які є невід'ємною частиною Угоди.
Стаття 11
Ця Угода набуває чинності з моменту її підписання і діятиме
до закінчення 90 днів з дня, коли одна з Сторін отримає письмове
повідомлення іншої Сторони про її намір припинити дію Угоди.
Здійснено у м. Києві 13 квітня 1993 року в двох примірниках,
кожний українською та грузинською мовами, причому всі тексти мають
однакову силу.
За Уряд України За Уряд Республіки Грузія
В. Пинзеник Сігуа