Зареєстровано в Міністерстві 

юстиції України 

19 лютого 2008 р. 

за N 134/14825 

Відповідно до статті 7 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" (1370-14) , Порядку ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2000 р. N 1782 (1782-2000-п) , та з метою забезпечення державного регулювання у сфері використання ядерної енергії НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги щодо структури та змісту звіту про аналіз безпеки сховищ для зберігання радіоактивних відходів, що додаються.

2. Управлінню безпеки поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації (Кутузова Т.Я.) забезпечити:

подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

розсилку цього наказу відповідно до розрахунку розсилки після його тиражування.

3. Державному підприємству "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" (Васильченко В.М.) у місячний термін після державної реєстрації цього наказу забезпечити його тиражування.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Макаровську О.А.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету

ядерного регулювання України

07.12.2007  N 168

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

19 лютого 2008 р.

за N 134/14825

1.1. У цих Вимогах установлюються вимоги щодо структури та змісту звіту про аналіз безпеки (далі - ЗАБ) сховища для зберігання радіоактивних відходів (далі - сховище), який складається суб'єктом діяльності у сфері використання ядерної енергії (далі - суб'єкт діяльності) та подається до Держатомрегулювання у складі заявних документів для отримання ліцензії на провадження діяльності з переробки, зберігання та захоронення радіоактивних відходів (далі - РАВ), а саме на здійснення робіт щодо будівництва, експлуатації, зняття з експлуатації сховища. Вимоги до обсягу ЗАБ в залежності від зазначених робіт приведені у пункті 4.2 цих Вимог.

1.2. Вимоги використовуються при проведенні оцінки безпеки сховища при його проектуванні. За результатами цієї оцінки складається ЗАБ, що є складовою проекту сховища. Вимоги до обсягу цього ЗАБ приведені у пункті 4.1 цих Вимог.

1.3. У цих Вимогах наведені нижче терміни вживаються у значенні:

аварійна ситуація - будь-яка незапланована подія, що характеризується порушенням умов нормальної експлуатації сховища, але не кваліфікована як аварія;

критерії приймання РАВ - кількісні параметри (характеристики) та якісні вимоги РАВ, розроблені суб'єктом діяльності у сфері використання ядерної енергії, у господарському віданні якого перебуває сховище, і узгоджені Держатомрегулюванням, згідно з якими радіоактивні відходи прийматимуться на зберігання та подальше захоронення;

нормальна експлуатація - експлуатація сховища у визначених проектом експлуатаційних умовах.

1.4. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (39/95-ВР) , "Про поводження з радіоактивними відходами" (255/95-ВР) , "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" (1370-14) , Технічному регламенті щодо контейнерів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 939 (939-2007-п) (далі - Технічний регламент), Основних санітарних правилах забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54 (z0552-05) , зареєстрованих у Мін'юсті 20.05.2005 за N 552/10832 (далі - Основні санітарні правила), Нормах радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208 (v0208282-97) , уведених у дію з 01.01.98 постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62 (v0062282-97) , Нормах радіаційної безпеки України, доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000), затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 12.07.2000 N 116 (далі - НРБУ-97/Д-2000).

2.1. ЗАБ складається з таких розділів:

розділ I "Загальні відомості";

розділ II "Характеристика умов розміщення сховища";

розділ III "Основні проектні рішення";

розділ IV "Критерії приймання РАВ";

розділ V "Будівництво сховища";

розділ VI "Експлуатація сховища";

розділ VII "Поводження з РАВ, які утворюються при експлуатації сховища";

розділ VIII "Фізичний захист";

розділ IX "Радіаційна безпека";

розділ X "Оцінка впливу на навколишнє природне середовище";

розділ XI "Зняття з експлуатації";

розділ XII "Забезпечення якості".

2.2. У ЗАБ включаються відомості про джерела інформації, методики, моделі, розрахункові програми, що використані при проведенні оцінки безпеки. Результати виконаного аналізу ілюструються малюнками, схемами, кресленнями, діаграмами тощо.

2.3. Інформація про сховища для зберігання РАВ, які технологічно пов'язані з ядерною установкою або сховищем для захоронення РАВ та знаходяться на їх майданчику, уноситься до ЗАБ цих об'єктів.

3.1. У розділі I "Загальні відомості" надаються:

інформація щодо призначення сховища та характеристик РАВ, що надходитимуть, місткості сховища, запланованої сумарної максимальної активності РАВ, значень лімітів ефективних річних доз для персоналу та населення, виходячи з яких обґрунтовуються прийняті технічні рішення;

загальний опис розміщення сховища, проектних рішень, основних видів діяльності та необхідного персоналу, який буде залучено до роботи;

перелік нормативно-правових актів з ядерної та радіаційної безпеки, вимогам яких сховище має відповідати.

3.2. У розділі II "Характеристика умов розміщення сховища" наводиться інформація щодо майданчика розміщення сховища та прилеглої до нього території.

Аналізуються події, які можуть бути спричинені зовнішніми чинниками як природного, так і техногенного походження та можуть призвести до аварійної ситуації чи аварії.

3.2.1. Опис майданчика розміщення сховища. Указуються:

місце розміщення сховища, відомості щодо регіону, де розташовано майданчик, його адміністративного підпорядкування;

найближчі промислові об'єкти (заводи, хімічні комбінати, газо- та нафтопроводи, транспортні магістралі, військові частини, аеродроми тощо), сільськогосподарські підприємства, об'єкти рекреаційного призначення;

відомості щодо маршрутів транспортування РАВ до сховища та їх переміщення в межах майданчика;

межі майданчика щодо санітарно-захисної зони та зони спостереження.

Додається карта з чітким нанесенням найбільш значних споруд сховища та меж майданчика його розміщення.

3.2.2. Метеорологія. Надаються:

опис клімату регіону із зазначенням сезонних погодних умов, що притаманні даній місцевості, зведення даних про погодні умови в районі майданчика, середні та екстремальні значення метеорологічних параметрів, уключаючи такі, як швидкість та напрямок вітру, температура повітря, категорія стійкості атмосфери товщина шару перемішування, вологість, атмосферний тиск тощо;

відомості щодо метеорологічних спостережень, що включають перелік параметрів та регламент проведення вимірів у межах майданчика для одержання локальних метеорологічних даних, необхідних для оцінки концентрації викидів за межами майданчика та моделювання поширення викидів як за умов нормальної експлуатації, так і в разі аварійних ситуацій;

відомості щодо екстремальних погодних умов, а саме: частота та інтенсивність холодних періодів, відлиги, снігопадів, злив, хуртовин, грози з блискавками, буревіїв та смерчів тощо;

інформація щодо врахування у проекті сховища та протиаварійному плані небезпечних метеорологічних факторів;

методи, що використовуються для визначення основних метеорологічних чинників (екстремальні високі температури, вітер, сніговий та крижаний покрив), вплив яких має бути враховано при проектуванні сховища.

3.2.3. Геологія та сейсмологія. Наводяться:

інформація про геологічну будову майданчика, основні тектонічні та сейсмічні характеристики, літологічні, стратиграфічні й структурно-геологічні умови регіону та майданчика;

інформація щодо врахування геологічних та геоморфологічних характеристик майданчика і сучасних геологічних процесів (зсуви, обвали, карст, просідання, лавини, розмивання берегів, схилів і русел, провали, осідання, підтоплення території тощо), а також фізико-механічних та динамічних властивостей ґрунтів, які можуть мати вплив на безпеку;

характеристика сейсмічних особливостей території та відомості про врахування можливих сейсмотектонічних процесів та їх вплив на гідрогеологічні характеристики майданчика;

інформація про відстань до найближчих осередків землетрусу та вказується максимальна можлива інтенсивність сейсмічного впливу на майданчик (з посиланням на джерела інформації), дані та методи аналізу, що використовувалися для прогнозування можливих землетрусів.

3.2.4. Гідрологія та гідрогеологія. Надаються:

характеристики основних гідрогеологічних горизонтів та комплексів;

імовірність та амплітуда коливання рівня ґрунтових вод та характеризується його вплив на безпеку сховища, ступінь агресивності ґрунтових вод щодо металевих та бетонних конструкцій, їх хімічний склад та фонові показники за основними елементами (указати якими).

3.2.5. Інженерно-геологічні умови. Наводяться:

результати геофізичних досліджень майданчика, результати польових і лабораторних досліджень, що проводилися з метою визначення інженерних властивостей порід майданчика;

характеристики механічної міцності та проникливості порід;

відомості про інженерно-геологічні горизонти (водотривкі та водопроникні) та їх параметри.

3.2.6. Геохімічні умови. Надаються:

інформація про існуючий стан та можливі зміни в хімічному складі та властивостях підземних і поверхневих вод, спричинені будівництвом сховища: хімічний склад, рН, Eh, лужність, агресивність, густина, розчинна здатність, температура, природні колоїдні домішки, уміст газів із зазначенням періоду спостережень;

інформація щодо мінералогічного складу, хімічних характеристик структурних одиниць ґрунтів та порід разом з описом схем відбору зразків, методів аналізу і досліджень.

3.2.7. Радіоекологія. Надаються відомості щодо рівнів природного та/або техногеннопідсиленого радіаційного фону на території розташування майданчика сховища.

3.2.8. Природні ресурси. Наводяться:

дані щодо наявних природних ресурсів (мінеральні ресурси, вуглеводневі копалини, ґрунти, ліси) у межах та поза межами майданчика сховища;

інформація про те, що у разі можливого видобування корисних копалин не виникне несприятливих змін на майданчику сховища.

3.2.9. Демографія. Наводяться:

інформація щодо щільності населення території, на якій розташовано майданчик, та розподілу густоти населення щодо розміщення сховища та напрямку поширення його можливого впливу;

інформація про основні транзитні та сезонні людські потоки, розміщення найближчих шкіл, лікарень, кількісний склад можливих груп ризику.

3.3. У розділі III "Основні проектні рішення" зазначаються:

інформація щодо відповідності прийнятих проектних рішень сховища терміну його експлуатації, очікуваних характеристик та обсягів РАВ, можливих змін характеристик майданчика, які можуть вплинути на рівень безпеки сховища;

опис конструкції сховища, типів інженерних бар'єрів, будівель та приміщень, де розміщені технологічне та допоміжне обладнання, системи автоматизації та контролю, системи фізичного захисту, ремонту та обслуговування із зазначенням елементів, конструкцій, споруд та пристроїв, важливих для безпеки;

інформація щодо відповідності прийнятих проектних рішень характеристикам майданчика та РАВ, що зберігатимуться, зокрема: забезпечення достатньої відстані модулів сховища від рівня ґрунтових вод з урахуванням його сезонних коливань, мінімізації інфільтрації води до модулів сховища, гарантування цілісності покриття модулів сховища, структурної стабільності РАВ, засипки та накриття, дренажу майданчика, фізичного захисту, спрямованого на недопущення несанкціонованого доступу до РАВ, організації санітарно-захисної зони, зонування приміщень та організації санітарно-пропускних служб, врахування особливості інженерно-геологічної будови майданчика;

інформація щодо джерел надходження РАВ та упаковок РАВ;

опис запроектованої системи контролю за станом упаковок РАВ, що зберігаються, системи радіаційно-дозиметричного контролю майданчика, приміщень та навколишнього природного середовища у зоні впливу сховища;

інформація щодо природних явищ та основних проектних аварій, згідно з якими визначаються основні проектні рішення сховища;

опис систем енерго- та водопостачання, вентиляції та транспортної мережі (у тому числі системи внутрішнього транспортування РАВ із зазначенням схеми маршрутів переміщення РАВ у межах майданчика і в приміщеннях сховища з обґрунтуванням обмеження дозових навантажень на персонал);

опис системи протипожежного захисту з точки зору її спроможності захистити персонал і сховище від небезпеки в разі виникнення пожежі, а також спроможності системи щодо обмеження поширення пожежі, а саме: опис обладнання, регламенту виконання робіт, тренування, управління та аварійного планування, необхідних для протипожежного захисту сховища;

опис системи контролю за поверхневими процесами та гідрологічною обстановкою на майданчику та заходів захисту від ерозії, підтоплення та вітрового впливу на сховище;

опис системи функціонування кожної з допоміжних систем, з аналізом можливих негативних впливів на безпеку сховища, які можуть виникнути в результаті потенційних відмов у роботі цих допоміжних систем;

інформація щодо відповідності проектних рішень сховища вимогам що установлені законодавством та нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки і забезпечують достатню ізоляцію РАВ від біосфери та навколишнього природного середовища при нормальній експлуатації сховища, аварійній ситуації чи аварії.

3.4. У розділі IV "Критерії приймання РАВ" наводяться:

інформація про РАВ, які приймаються до сховища, а саме щодо: фізичної форми, хімічного складу (для рідких РАВ також указуються значення рН та концентрації сольового розчину), обмеження за розміром, радіаційних характеристик (група, вид випромінювання та потужність дози випромінювання, радіонуклідний склад, питома активність, вміст радіонуклідів, що діляться, рівень поверхневого забруднення), наявності у складі РАВ токсичних, вибухонебезпечних, самозаймистих, газовидільних та інших небезпечних компонентів;

інформація щодо упаковок РАВ (типи упаковок та їх допустимі модифікації, термін зберігання властивостей тощо);

відомості про проведення оцінки відповідності контейнерів, що є складовою упаковок РАВ. Оцінка відповідності здійснюється відповідно до вимог пунктів 24-36 Технічного регламенту (939-2007-п) .

3.5. У розділі V "Будівництво сховища" надаються:

інформація щодо основних етапів будівництва сховища, підготовки майданчика, відведення вод, спорудження дренажних систем на майданчику та за межами майданчика, будівництва споруд сховища, проведення монтажних робіт;

перелік операцій, порушення технології яких може призвести до погіршення проектних характеристик сховища, а також дані щодо організаційно-технічних заходів під час будівництва, що спрямовані на забезпечення відповідності технологічних процесів будівництва проекту сховища.

3.6. У розділі VI "Експлуатація сховища" надається опис експлуатації сховища. Послідовно описуються операції, пов'язані зі зберіганням РАВ. Опис має бути настільки детальним, щоб можна було оцінити можливу небезпеку, пов'язану з експлуатацією сховища, виходячи з аналізу можливих аварій та їх наслідків, а також обґрунтованість обраних методів контролю забезпечення умов нормальної експлуатації та способів зменшення наслідків аварій.

3.6.1. Приймання та контроль РАВ. Наводиться опис:

процедур приймання, реєстрації та контролю відповідності РАВ установленим критеріям приймання;

супровідної документації, наявність якої є обов'язковою умовою приймання РАВ;

системи, яка забезпечуватиме перевірку відповідності характеристик РАВ наведеним у супровідній документації;

передбачених методів визначення радіонуклідного складу та активності РАВ із зазначенням точності вимірювань;

засобів вимірювальної техніки для радіаційного контролю, встановленого регламенту метрологічних перевірок;

системи обліку та контролю РАВ після їх приймання і до розміщення у модулі сховища.

3.6.2. Поводження з РАВ на майданчику сховища. Наводиться опис:

передбачених схем поводження з РАВ на майданчику сховища від моменту приймання і до розміщення у модулі сховища;

засобів поводження з упаковками РАВ - обладнання для перевантаження та транспортування РАВ на майданчику сховища, його відповідність вимогам забезпечення радіаційного захисту персоналу;

радіаційного захисту персоналу при проведенні відповідних операцій та контролю за РАВ при тимчасовому зберіганні;

методів, засобів та процедур, що використовуються при сортуванні РАВ.

Якщо на майданчику сховища передбачається здійснення переробки РАВ, надається інформація про наявність відповідних установок та результати оцінки впливу установки на сховище. ЗАБ установки з переробки РАВ складається відповідно до Вимог щодо структури та змісту звіту про аналіз безпеки установки для переробки радіоактивних відходів, затверджених наказом Мінекоресурсів України від 26.01.2001 N 11 (z0137-01) та зареєстрованих Мін'юстом України 14.02.2001 за N 137/5328.

3.6.3. Зберігання РАВ. Наводиться інформація про:

усі операції та технологічні схеми, пов'язані з розміщенням упаковок РАВ у модулях сховища;

систему обліку, контролю, надійної ідентифікації упаковок РАВ та місць їх розміщення у модулі сховища;

систему контролю за станом упаковок РАВ - їх цілісністю на протязі проектного періоду зберігання та заходи, спрямовані на усунення можливості їх розгерметизації;

порядок проведення контролю та перевірки ведення документації та форм звітності;

перелік нормативно-технічних документів та інструкцій, що регламентують діяльність підприємства, із зазначенням терміну дії цих документів і рівня погодження та затвердження.

3.6.4. Технічне обслуговування сховища. Ідеться про:

операції технічного обслуговування і ремонту сховища та його обладнання, їх періодичність;

перелік та опис випробувань, перевірок, ремонтів, замін частин устаткування;

перелік заходів для забезпечення функціонування сховища в разі виходу з ладу окремої системи чи елемента.

3.6.5. Радіаційний контроль та моніторинг майданчика сховища та навколишнього природного середовища. Наводяться опис системи радіаційного контролю, у тому числі індивідуального дозиметричного контролю, та моніторингу майданчика сховища та навколишнього природного середовища. Вимоги до організації радіаційного контролю, у тому числі індивідуального дозиметричного контролю, та моніторингу визначені у розділах 5, 6, 14 Основних санітарних правил (z0552-05) .

Надаються відомості про:

види, обсяги, об'єкти та регламенти радіаційного контролю, у тому числі індивідуального дозиметричного контролю та моніторингу;

порядок реєстрації, обліку та зберігання результатів радіаційного контролю;

допустимі та контрольні рівні параметрів, що контролюються;

необхідне обладнання та його розміщення;

підрозділ ліцензіата чи організації, який здійснює радіаційний контроль та моніторинг;

форму та порядок звітності за результатами радіаційного контролю та моніторингу.

Крім того, уключається інформація про методи вимірювання, про наявність, достатність та характеристики відповідних приладів, графік та сітку відбору проб, результати аналізу достатності та ефективності запровадженої системи радіаційного контролю та моніторингу.

3.6.6. Підготовка персоналу

Описуються заходи щодо підтримання належного рівня кваліфікації персоналу: система ознайомлення персоналу з діючою нормативно-технічною документацією, програма підготовки/перепідготовки персоналу та перевірки знань, до якої включається достатній обсяг інформації про сховище, порядок його експлуатації, забезпечення радіаційної безпеки, дій персоналу відповідно до аварійного плану.

3.7. У розділі VII "Поводження з РАВ, які утворюються при експлуатації сховища" описується схема поводження з цими РАВ (джерела їх утворення, характеристики, які необхідні для визначення подальшого поводження з ними).

Наводиться програма мінімізації утворення цих РАВ.

3.8. У розділі VIII "Фізичний захист" надається інформація щодо рівня фізичного захисту, системи фізичного захисту сховища з аналізом її надійності та ефективності з точки зору забезпечення безпеки у разі несанкціонованого доступу та непередбаченого втручання до сховища. Зокрема наводяться:

оцінка географічного положення та умов розташування майданчика сховища з точки зору фізичного захисту;

перелік можливих несанкціонованих дій та аналіз потенційних наслідків цих дій;

оцінка вразливості системи фізичного захисту;

організаційно-правові заходи, уключаючи план взаємодії у разі вчинення диверсії.

3.9. У розділі IX "Радіаційна безпека" наводиться інформація про забезпечення радіаційної безпеки, у тому числі радіаційний захист персоналу за умов нормальної експлуатації сховища, аварійної ситуації чи аварії.

3.9.1. Забезпечення радіаційної безпеки за умов нормальної експлуатації сховища. Наводяться:

перелік критеріїв радіаційної безпеки, на відповідність яким проводився аналіз безпеки, а саме: лімітів доз для персоналу категорій А і Б та населення, допустимих та контрольних рівнів регламентованих величин для персоналу, їх числові значення згідно з відповідними нормативними актами, галузевими документами, діючими на підприємстві інструкціями та регламентами;

обґрунтування забезпечення безпеки відповідно до визначених цілей безпеки, а саме: забезпечення запобігання розповсюдженню радіоактивних речовин або обмеженню розповсюдження, обмеження індивідуальної та колективної доз опромінення персоналу та населення, забезпечення дотримання лімітів доз, допустимих та контрольних рівнів, обмеження нерадіаційних факторів негативного впливу, відвернення пожежної та вибухової небезпеки;

загальний опис технічних засобів та організаційних заходів, за допомогою яких забезпечується радіаційний захист персоналу та населення, унаслідок чого радіаційний вплив на персонал, населення та довкілля триматиметься на такому низькому рівні, на якому він розумно може бути досягнутим;

аналіз застосування запропонованих засобів та заходів з точки зору виправданості практикою, забезпечення неперевищення встановлених дозових лімітів та виключення будь-якого необґрунтованого опромінення;

відомості про можливі заходи, спрямовані на підвищення рівня безпеки та обґрунтування контрольних рівнів щодо основних параметрів безпеки;

опис джерела утворення та місць можливого виходу радіоактивних речовин за межі сховища із зазначенням шляхів можливого надходження радіоактивних речовин в організм людини (персоналу та населення);

характеристики радіоактивних речовин (основні дозоутворювальні радіонукліди, вид, форма та хімічний склад, питома активність, фізичні та хімічні властивості), величини допустимих обсягів радіоактивних речовин у різних приміщеннях, пов'язаних з технологічним процесом, та в дослідних лабораторіях, опис утримувальних бар'єрів на шляху розповсюдження радіоактивного забруднення;

обґрунтування можливості забезпечення нерозповсюдження радіоактивного забруднення шляхом урахування всіх можливих місць виходу та встановлення на них відповідних бар'єрів (належна організація технологічного процесу, надійність та досконалість вентиляційної системи) із зазначенням характеристик фільтрів, опису трубопроводів та дренажів, розміщення робочих місць, технічного забезпечення нерозповсюдження радіоактивного забруднення (різниця в атмосферному тиску між сусідніми приміщеннями тощо), розрахунків умісту радіоактивних речовин у повітрі робочих приміщень, їх порівняння з допустимими концентраціями за кожним радіонуклідом;

вихідні дані та обґрунтування того, що за нормальних умов протягом експлуатації буде забезпечено неперевищення встановлених меж надходження радіоактивних речовин у довкілля і організм людини та забезпечено відповідний контроль технологічних процесів, обслуговування утримувальних бар'єрів та відповідний моніторинг довкілля;

обґрунтування забезпечення неперевищення встановлених норм зовнішнього опромінення персоналу та населення. Вихідними даними для оцінки ризику зовнішнього опромінення за умов нормальної експлуатації є визначені джерела опромінення, тип опромінення (гама-, бета-, альфа-, нейтронними випромінювачами), потужність дози та щільність потоку частинок, розміщення робочих місць персоналу, характеристики біозахисту та засобів індивідуального захисту, обладнання для контролю за рівнем зовнішнього опромінення;

опис особливо небезпечних при пожежах зон та приміщень, зокрема всіх місць, де розміщені радіоактивні речовини і елементи та системи, важливі для безпеки, уключаючи суміжні з ними приміщення;

опис необхідних засобів протипожежної безпеки в таких зонах підвищеного пожежного ризику, у тому числі маршрути евакуації персоналу, джерела та організація протипожежного водопостачання, іншого обладнання пожежогасіння.

3.9.2. Радіаційний захист персоналу за умов нормальної експлуатації. Наводяться:

класифікація зон та приміщень з точки зору радіаційної безпеки та необхідності забезпечення відповідного радіаційного захисту персоналу;

результати розрахунків потужності експозиційної дози на робочих місцях та концентрації радіоактивних речовин у повітрі робочих приміщень, результати розрахунків біологічного захисту для конкретних приміщень, ефективності системи вентиляції, необхідних засобів індивідуального захисту;

опис передбачених проектом додаткових заходів захисту при організації радіаційно небезпечних робіт, які спрямовані на зменшення потужності дози в приміщеннях, зменшення часу перебування в них обслуговувального персоналу;

розрахунки величини очікуваних дозових навантажень на персонал який братиме участь у різних видах експлуатаційних робіт з урахуванням технічного обслуговування, дезактивації, ремонту, інспекцій та інших видів робіт;

консервативна оцінка індивідуальної та колективної дози для персоналу, річної колективної дози, з порівнянням розрахункових даних з існуючими нормативами.

3.9.3. Аварійні ситуації та аварії. Наводяться:

перелік та аналіз можливих аварійних ситуацій та аварій, їх причин, шляхів розвитку та протікання і можливі наслідки;

перелік зовнішніх і внутрішніх вихідних подій техногенного та природного характеру (пожежа, вибухи, землетрус, екстремальні погодні умови, підвищення рівня ґрунтових вод, осідання ґрунту тощо), які можуть призвести до виникнення аварійних ситуацій чи аварій;

для кожної аварії імовірність вихідної події, метод визначення імовірності, сценарій розвитку аварій, прогноз можливих наслідків та дії щодо ліквідації аварії з відповідним обґрунтуванням забезпечення безпеки, заходи для запобігання аваріям та обмеження їх наслідків. Аналіз імовірності критичних подій і пов'язаних з ними доз опромінення проводиться відповідно до вимог розділу 2 "Ризики опромінення" та розділу 3 "Джерела потенційного опромінення першої та другої груп" НРБУ-97/Д-2000;

обґрунтування вірогідності вихідних даних, прийнятих для прогнозування змін стану сховища в цілому або окремих його компонентів;

інформація щодо погоджених та затверджених в установленому порядку планів захисту персоналу і населення від потенційно можливих аварій із зазначенням засобів оповіщення персоналу і населення, забезпечення ліквідації наслідків, медичного захисту людини від впливу опромінення, індивідуального захисту людини, індивідуального дозиметричного контролю;

розрахунки дозових навантажень на персонал і населення за умов найгіршого результату аварії, результати аналізу щодо необхідності втручання та рівнів втручання, пов'язаних з кожною проектною аварією;

розрахунки щодо кількості, складу та концентрації радіоактивних речовин, які можуть вийти за межі сховища за умов найгіршого розвитку подій;

опис методології і методик аналізу аварій і їх наслідків з описанням використаних фізичних і математичних моделей та обґрунтуванням їх застосування, наданням початкових даних, допущень і спрощень, прийнятих при аналізі, описанням використаних комп'ютерних програм і кодів.

3.9.4. Організаційні заходи щодо забезпечення безпеки. Надаються:

відомості про структуру та склад спеціальних підрозділів з безпеки, про розподіл функцій між ними, про їх взаємодію з іншими організаціями (постачальниками, органами виконавчої влади тощо); опис організації медичного обслуговування персоналу;

інформація щодо організаційних заходів, спрямованих на запобігання проектним аваріям і обмеження їх наслідків, організації роботи в надзвичайних та аварійних ситуаціях (наявність погодженого органами державного регулювання аварійного плану, готовність підрозділів до дій в умовах аварій, визначення порядку формування аварійно-рятувального підрозділу з числа персоналу, організація ознайомлення та тренування персоналу на випадок дій в аварійній ситуації, наявність необхідних технічних та медичних засобів, результати останньої перевірки підготовленості персоналу, готовність та порядок залучення його до участі в ліквідації аварії за межами проммайданчика, порядок взаємодії з місцевими органами виконавчої влади у випадку аварії), у тому числі з питань інформування населення.

3.10. У розділі X "Оцінка впливу на навколишнє природне середовище" надаються відомості про наявність затверджених в установленому порядку документів (заява про екологічні наслідки та оцінка впливу на навколишнє природне середовище), що містять результати оцінки впливу сховища на природне, соціальне, техногенне середовище.

Відповідно до способу та умов використання води в технологічному процесі та на комунальні потреби наводяться результати аналізу можливого впливу сховища на водокористування на даній території та впливу скидів на джерела водопостачання регіону при нормальній експлуатації сховища, аварійній ситуації чи аварії.

3.11. У розділі XI "Зняття з експлуатації" описуються можливі концепції зняття з експлуатації сховища, надається опис можливих методів вилучення РАВ з модулів сховища, обсягів демонтажу та дезактивації технологічного обладнання допоміжних систем, будівель і споруд, що забезпечували функціонування сховища, рекультивації майданчика розміщення сховища та орієнтовний обсяг і характеристики РАВ, що при цьому утворюватимуться.

При цьому наводяться результати розрахунків дозових навантажень на персонал, пропонується оптимальна з точки зору безпеки, радіаційного захисту та економіки схема поводження з РАВ.

Зазначаються перспективи подальшого використання майданчика сховища.

3.12. У розділі XII "Забезпечення якості" наводиться опис системи забезпечення якості. Надаються відомості про програму забезпечення якості, яка включає:

характеристики рівня якості елементів сховища;

методи досягнення та підтримки цього рівня якості;

контроль за його досягненням та підтримкою;

аналіз та виправлення можливих відхилень;

облік результатів контролю та форми звітності;

необхідний персонал та його кваліфікацію;

необхідні технічні засоби забезпечення якості.

Надаються відомості про проведення внутрішніх аудитів системи якості, результати зовнішніх незалежних аудитів або вказується їх періодичність.

4.1. У ЗАБ, який є складовою проекту сховища, надається інформація відповідно до вимог пунктів 3.2, 3.3, 3.4, 3.10 та 3.11 цих Вимог. Інформація відповідно до вимог інших пунктів включається в об'ємі, обумовленому проектом сховища та обсягом РАВ (кількістю і активністю).

4.2. У ЗАБ, який подається у складі заявних документів для отримання ліцензії на провадження діяльності з переробки, зберігання та захоронення радіоактивних відходів, при обґрунтовуванні безпеки здійснення робіт щодо:

будівництва сховища основна увага приділяється інформації відповідно до вимог пункту 3.5 цих Вимог. При наданні інформації за іншими розділами допускаються посилання на попередні ЗАБ;

експлуатації сховища, а також при здійсненні переоцінки безпеки під час експлуатації сховища наводиться інформація відповідно до вимог пунктів 3.6 - 3.12 цих Вимог. При наданні інформації за іншими розділами допускаються посилання на попередні ЗАБ;

зняття з експлуатації сховища основна увага приділяється інформації відповідно до вимог пунктів 3.9, 3.11, 3.12 цих Вимог з обов'язковим описом змін, які відбулися протягом експлуатації сховища на майданчику сховища, та додаткової інформації за даними моніторингу. При наданні інформації за іншими розділами допускаються посилання на попередні ЗАБ.