КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ
І БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Л И С Т
N 06-10/200 від 29.03.99
м.Київ
vd990329 vn06-10/200
Про окремі питання застосування податкового
законодавства
У зв'язку з численними запитами, що надходять від платників
податків щодо застосування норм Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) стосовно оподаткування
операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями, зокрема з
ощадними (депозитними) сертифікатами, Комітет Верховної Ради
України з питань фінансів і банківської діяльності роз'яснює
наступне.
Відповідно до пункту 1.13 статті 1 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" депозит (вклад) - кошти, які
надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту,
визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством
України, або нерезиденту на строк та під процент. Залучення
депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних
(депозитних) сертифікатів.
Правилами здійснення депозитних операцій для банківських
депозитів (пункт 6), які розроблено на виконання вказаного пункту
Закону (затверджені постановою Національного банку України від
07.07.97 р. N 216 ( z0393-97 ) передбачено, що вклади коштів
юридичних і фізичних осіб на депозитний рахунок оформляються
комерційним банком шляхом відкриття депозитного рахунку з
укладенням договору банківського вкладу або видачі ощадного
(депозитного) сертифіката. Тобто власник коштів замість відкриття
депозитного рахунку може придбати ощадний (депозитний) сертифікат
комерційного банку.
Таким чином, економічна природа операцій по запозиченню
банками коштів фізичних та юридичних осіб шляхом відкриття
строкового депозитного рахунку або видачі ощадного (депозитного)
сертифіката однакова.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про цінні папери і
фондову біржу" ( 1201-12 ) ощадний сертифікат - це письмове
свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує
право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку
депозиту і процентів по ньому.
Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" валовий доход визначено як загальну суму
доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого
(нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній
або нематеріальній формах, в тому числі доходу від продажу цінних
паперів (крім операцій з їх первинного випуску (розміщення) та
операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації).
Крім того, пунктом 7.9 статті 7 вищеназваного Закону
визначено особливості оподаткування операцій з борговими вимогами
та зобов'язаннями.
Зокрема, згідно із підпунктом 7.9.1 пункту 7.9 цього Закону
не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню
кошти або майно, залучені платником податку в депозит (вклад) чи
на інші строкові або довірчі рахунки, а також у зв'язку з
поверненням платнику податку основної суми депозиту (вкладу) чи
інших строкових та довірчих рахунків, відкритих іншими особами на
користь такого платника податку.
Аналогічно не включаються до валових витрат платника податку
кошти, надані платником податку у зв'язку з поверненням основної
суми депозитів чи строкових або довірчих рахунків (без урахування
процентів (фіксованих виплат, премій, виграшів), а також
розміщенням платником податку коштів на депозитних, строкових або
довірчих рахунках, відкритих іншими особами на користь платника
податку (підпункт 7.9.2).
Виходячи із вищенаведеного, кошти та майно, отримані
емітентом цінних паперів під час розміщення власних цінних
паперів, не можуть вважатися валовим доходом емітента, а є за
своєю природою запозиченими коштами.
Із визначення терміну, наданого у Законі України "Про
оподаткування прибутку підприємств" (пункт 1.10), випливає, що
проценти - це доход, який сплачується (нараховується)
позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання
залучених на визначений строк коштів або майна.
Підпункт 7.9.3 Закону регулює доходи, отримані платником
податку у зв'язку з продажем (розміщенням) емітованих ним цінних
паперів, крім цінних паперів, що засвідчують корпоративні права з
обмеженим строком дії.
При цьому доходом емітента цінних паперів при продажу
(розміщенні) емітованих ним облігацій, ощадних (депозитних)
сертифікатів та інших цінних паперів (крім цінних паперів, що
засвідчують корпоративні права з обмеженим строком дії), які
включаються до складу валового доходу такого платника податку у
податковий період, протягом якого відбувся такий продаж
(розміщення), вважається різниця (премія) між розміром отриманих
під час розміщення коштів та майна та сукупною номінальною
вартістю розміщених цінних паперів, якщо номінальна вартість
розміщених цінних паперів менше розміру отриманих коштів та майна.
Витратами емітента цінних паперів у зв'язку з погашенням
номінальної вартості емітованих ним облігацій, ощадних
(депозитних) сертифікатів та інших цінних паперів з обмеженим
строком дії (крім дисконтних цінних паперів), які включаються до
складу валових витрат емітента в податковий період, протягом якого
відбулося або мало відбутися таке погашення, вважається різниця
(дисконт) між сукупною номінальною вартістю розміщених цінних
паперів та розміром отриманих під час розміщення коштів та майна,
якщо номінальна вартість розміщених цінних паперів більше розміру
отриманих коштів та майна.
Голова Комітету В.Альошин
"Налоговый, банковский, таможенный Консультант", N 16/99