Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення статей 58, 78 та 81 Конституції України і статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України в частині поєднання мандата народного депутата України з іншим представницьким мандатом

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Тимченка Івана Артемовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Козюбри Миколи Івановича - суддя-доповідач,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мартиненка Петра Федоровича,

Німченка Василя Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення статей 58, 78 та 81 Конституції України (254к/96-ВР) і статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (1502-06) в частині поєднання мандата народного депутата України з іншим представницьким мандатом.

Заслухавши суддю-доповідача Козюбру Миколу Івановича та вивчивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. У конституційному поданні народні депутати України порушують клопотання про офіційне тлумачення статей 58, 78, та 81 Конституції України (254к/96-ВР) і статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (1502-06) щодо поширення їх дії на народних депутатів України, які були обрані до Верховної Ради України до 28 червня 1996 року і мали на той час інший представницький мандат.

2. Ухвалою Колегії суддів Конституційного Суду України з конституційних подань на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) у відкритті провадження у справі було відмовлено, оскільки у конституційному поданні народних депутатів України відсутнє обгрунтування практичної необхідності в офіційному тлумаченні статей 58, 78 та 81 Конституції України (254к/96-ВР) і статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (1502-06) .

Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року (v001p710-97) у справі за конституційним поданням 78 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України (254к/96-ВР) та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (1502-06) питання, порушене у даному конституційному поданні, вирішено. Зокрема, було встановлено, що дія частини другої статті 78 Конституції України (254к/96-ВР) , яка забороняє поєднувати мандат народного депутата України з іншим представницьким мандатом, не поширюється на народних депутатів України тринадцятого скликання, обраних у період від 27 березня 1994 року по 8 червня 1995 року, якщо вони поєднали мандат народного депутата України з іншим представницьким мандатом до 8 червня 1995 року. Відповідні аргументи щодо цього викладені у зазначеному Рішенні Конституційного Суду України (v001p710-97) .

Виходячи з викладеного та керуючись статтею 150 Конституції України (254к/96-ВР) , а також статтями 45, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення статей 58, 78 та 81 Конституції України (254к/96-ВР) і статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (1502-06) в частині поєднання мандата народного депутата України з іншим представницьким мандатом на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України (254к/96-ВР) та Законом України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) .

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.

                                        КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ